УХВАЛА
05 червня 2019 року
Київ
справа №804/1573/18
адміністративне провадження №К/9901/2227/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С. С., розглянувши клопотання Приватного підприємства "Вакант" про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі №804/1573/18 за позовом Приватного підприємства "Вакант" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У березні 2018 року Приватне підприємство "Вакант" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.10.2017: №0016431420 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальному розмірі 207710 гривень; №0016451420 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 319357,50 гривень, в тому числі за основним платежем - 255486 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 63871,50 гривень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018, відмовлено у задоволенні позову.
Зазначені судові рішення оскаржені позивачем у касаційному порядку до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який ухвалою від 22.01.2019 відкрив касаційне провадження у даній справі.
Водночас 25.04.2019 та 21.05.2019 до Верховного Суду надійшли клопотання Приватного підприємства "Вакант" про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, мотивовані їх явною незаконністю і необґрунтованістю, незгодою позивача з висновками судів попередніх інстанцій, а також імовірністю завдання збитків внаслідок вчинення податковим органом дій щодо стягнення визначених спірними податковими повідомленнями - рішеннями грошових зобов`язань, що, в свою чергу, враховуючи незадовільний матеріальний стан підприємства, призведе до невиконання заявником своїх договірних зобов`язань, неможливості виплати заробітної плати працівникам і скорочення штату, може спричинити негативні наслідки, в тому числі у вигляді припинення діяльності суб`єкта господарювання.
Так, за змістом статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду, зокрема, вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Питання щодо зупинення виконання судового рішення унормовано й статтею 375 КАС України, за приписами частини першої якої суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм, зупинення виконання оскаржуваних судових рішень є правом, а не обов`язком суду касаційної інстанції та стосується рішень, що можуть виконуватись і виконуються.
При цьому, зважаючи на положення статті 129-1 Конституції України, якою визначено що судове рішення є обов`язковим до виконання, яке забезпечується державою, зупинення виконання оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статей 340, 375 КАС України може застосовуватись судом у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об`єктивних для цього обставин й здійснюватись таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.
В той же час посилання позивача на невідповідність оскаржуваних судових рішень вимогам процесуального закону стосовно законності та обґрунтованості й незгода останнього з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на порушення ними, на думку заявника, норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, не свідчать про наявність підстав для зупинення виконання таких рішень, оскільки вказані обставини є предметом перевірки судом касаційної інстанції під час здійснення касаційного розгляду справи з дотриманням, при цьому усіх прав і процесуальних гарантій учасників справи, принципів і засад адміністративного судочинства.
Що ж стосується доводів клопотання про можливе настання негативних наслідків у зв`язку з вчиненням контролюючим органом дій щодо стягнення грошових зобов`язань за спірними у цій справі податковими повідомленнями - рішеннями, то такі засновані на припущеннях заявника, які, в свою чергу жодним чином не обґрунтовані, окрім лише посилань на норми законодавства, якими врегульовані питання стосовно процедури стягнення узгодженого податкового боргу.
З огляду на викладене, мотиви клопотання не є такими, що в розумінні наведених законодавчих приписів, можуть зумовити зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, якими, до того ж відмовлено у задоволенні позову.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 340, 375 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Вакант" про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі №804/1573/18 за позовом Приватного підприємства "Вакант" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя С. С. Пасічник
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2019 |
Оприлюднено | 07.06.2019 |
Номер документу | 82224303 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні