Постанова

від 28.05.2019 по справі 461/5094/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/5094/18 Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 22-ц/811/2476/18 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні представника відповідача Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради - Паращича В.П., представниці третьої особи Львівської міської ради - Шевченко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова в складі судді Лялюка Є.Д. від 27 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа: Львівська міська рада про визнання незаконним правового акта, що порушує право власності, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Галицького районного суду м. Львова від 27 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.Визнано незаконним та скасовано рішення Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 40730209 від 20.04.2018р. про реєстрацію за Територіальною громадою в особі Львівської міської ради права власності на нежитлові приміщення загальною площею 308,2 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .Сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн., стягнуто з Головного Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Дане рішення оскаржили Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та Львівська міська рада.

В своїй апеляційній скарзі представник Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради просить рішення скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Вважають рішення таким, що не відповідає нормам матеріального права, оскільки судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Зазначають, що ОСОБА_1 вніс право власності на спірні нежитлові приміщення у статутний капітал ТзОВ АПРІОРІ-КНИГА згідно акту прийому-передачі від 01.03.2016 року, таким чином перестав бути власником цього майна. Звертають увагу на те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 27.06.2017 року вирішено скасувати державну реєстрацію права власності ТзОВ АПРІОРІ-КНИГА на об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення загальною площею 308,2 кв.м., які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , вчиненої 17.03.2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Осадчук І.М. та зобов`язано витребувати у ТзОВ АПРІОРІ-КНИГА на користь територіальної громади м. Львова вказані спірні приміщення. Звертають увагу на те, що позивач не надав жодних доказів про те, що він звертався із заявою про державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення після того, як 01.03.2016 року на підставі акту-прийому передачі вніс право власності на вказані приміщення у статутний капітал ТзОВ АПРІОРІ-КНИГА . Крім цього, зазначають, що рішенням суду скасовано рішення про державну реєстрацію права власності Львівської міської ради, а отже позбавлено Львівської міської ради власності, однак Львівська міська рада не була залучена до участі у справі як відповідач з метою захисту їх прав. Також, вважають, що дану справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, оскільки позовні вимоги стосуються виключно дій та рішень державного реєстратора, як суб`єкта, наділеного владними функціями.

В своїй апеляційній скарзі представник Львівської міської ради просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважають рішення незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, а тому таке рішення підлягає скасуванню. Зазначають, що 01.03.2016 року ОСОБА_1 передав нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 в статутний фонд ТзОВ Апріорі-книга . На підставі акта приймання-передачі приватний нотаріус Осадчук І.М. 14.03.2016р. прийняла рішення про реєстрацію права власності на ці приміщення за ТзОВ Апріорі-книга та припинення права власності ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказують на те, що позивач розпорядився належними йому приміщеннями з власної волі і з 14.03.2016 року немає жодних прав на ці приміщення. Також, зазначають, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що він звертався із заявою про державну реєстрацію права власності на спірні приміщення , після того, як 01.03.2016 року вніс ці приміщення в статутний фонд ТзОВ Апріорі-книга . Звертають увагу на те, що не відповідає дійсним обставинам справи висновок суду, що державна реєстрація права власності на майно за територіальною громадою м. Львова була здійснена вже після того, як спірне нежитлове приміщення було зареєстроване за позивачем, оскільки за позивачем право власності було припинено ще 14.03.2016 року і не було зареєстровано повторно. Вказують на те, що суд мав пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, а також встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним. Звертають увагу на те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 27.06.2017 року вирішено скасувати державну реєстрацію права власності ТзОВ АПРІОРІ-КНИГА на об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення загальною площею 308,2 кв.м., які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , вчиненої 17.03.2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Осадчук І.М. та зобов`язано витребувати у ТзОВ АПРІОРІ-КНИГА на користь територіальної громади м. Львова вказані спірні приміщення. Отже вказане рішення господарського суду є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно за його власником Львівською міською радою. Крім цього, зазначають, що спір заявлений до управління державної реєстрації суб`єкта владних повноважень, а не до власника майна, що виключає наявність в позивача спору про право.

В судове засідання позивач не з`явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за його відсутності, зважаючи на те, що такий учасник справи повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача та третьої особи на підтримання апеляційних скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, апеляційних скарг, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на п.4 ст. 82, ч.1 ст. 258, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, п.1 ч.1 ст.2, п.1 ч.1 ст.3, ч.5 ст.12, ч.4 ст.18, ч.2 ст.26, ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та задовольняючи позов, - виходив з того, що позивач ОСОБА_1 набув право власності на нежитлове приміщення на підставі Договору купівлі-продажу від 13.02.2016 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського МНО за №257. На підставі акту приймання-передачі майна від 01.03.2016 р. позивач, як учасник (засновник) Товариства з обмеженою відповідальністю Апріорі-книга , передав спірне нежитлове приміщення до статутного капіталу вказаного товариства. Спірне нерухоме майно було зареєстровано за ТОВ Апріорі-книга (номер запису про право власності 13738634, дата державної реєстрації 14.03.2016 року), що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №55361426 від 17.03. 2016 р. 30.12.2016 р. в.о. керівника Львівської місцевої прокуратури №1 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом, заявленим в інтересах держави в особі Львівської міської ради до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Апріорі-книга (Відповідач-1) та Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу(Відповідач-2); за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про витребування у відповідача-1 на користь територіальної громади м. Львова об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення загальною площею 308,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації права власності відповідача-1 на вказаний об`єкт нерухомого майна. Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.06.2017 р. по справі №914/3366/16 позов було задоволено. Зокрема, суд вирішив скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Апріорі-книга (79000, м. Львів, вул. Ю.Дрогобича, 4, ідентифікаційний код 38821367) на об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення загальною площею 308,2 м.кв., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вчиненої 17.03.2016р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу (індексний №28790876, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 840427846101). Поряд з тим, суд ухвалив витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Апріорі-книга на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення загальною площею 308,2 м. кв., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Не погодившись з даним рішенням, ТОВ Апріорі-книга звернулося із апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду. За результатами перегляду даної справи, суд апеляційної інстанції постановив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Апріорі-книга задоволити. Рішення Господарського суду Львівської області від 27 червня 2017 року по справі №914/3366/16 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Заступником прокурора Львівської області, Львівською міською радою, Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради було подано касаційні скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 р. в яких просили скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі. Перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню. Таким чином, Верховний суд вирішив постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2017р. у справі №914/3366/16 скасувати. Рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2017р. у справі №914/3366/16 залишити в силі. 16.03.2018р. Господарським судом Львівської області видано накази про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2017р. у справі №914/3366/17. Отже, суть даної справи фактично зводиться до формального виконання рішення Господарського суду Львівської області, а зокрема, частини резолютивної частини рішення, в якій судом вирішено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальності "Апріорі-книга" на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Розглядаючи даний позов суд не піддає сумніву законність згадуваного рішення господарського суду та не вдається до його ревізії, однак згідно суті заявлених позовних вимог вдається до ревізії дотримання відповідачем законності при виконанні рішення господарського суду в частині витребування майна від ТзОВ "Апріорі-Книга". Відтак, суд взяв до уваги та погодився з доводами позивача в частині посилання на ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.04.2018 р. у справі № 914/3366/16. Судом з`ясовано, що Львівська міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області із заявою від 12.04.2018р. (вх.№991/18) про роз`яснення рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2017р. у справі №914/3366/16 в частині задоволення позову про витребування від ТзОВ "Апріорі-Книга" на користь територіальної громади м. Львова об`єкту нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 308,2 м. кв., зокрема вказавши чи є рішення суду, яке набрало законної сили про витребування майна підставою для внесення змін в державний реєстр права власності на нерухоме майно та їх обтяжень щодо реєстрації права власності за територіальною громадою міста Львова об`єкту нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 308,2 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1 з припиненням усіх попередніх записів про державну реєстрацію права власності на вказані приміщення, які існували до набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області від 27.06.2017р. у даній справі. Як вбачається зі змісту ухвали 23.04.2018р. у справі № 914/3366/16, 21.03.2018р. позивач стверджував, що державним реєстратором державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ Апріорі-книга на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2017р. у даній справі, одночасно право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 308,2 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 13.02.2016р., тобто до набуття даного майна ТОВ Апріорі-книга . Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2017р. у справі №914/3366/16 в частині витребування у ТОВ Апріорі-книга на користь територіальної громади м.Львова в особі Позивача об`єкту нерухомого майна нежитлових приміщень загальною площею 308,2 м.кв., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 фактично не виконано. Проте, в ухвалі від 23.04.2018 р. у справі №914/3366/16 суд прийшов до висновку, що заява про роз`яснення рішення не стосується суті рішення, а стосується повноважень осіб, які здійснюють державну реєстрацію, в тому числі чи є рішення суду підставою для державного реєстратора до внесення змін в державний реєстр права власності на нерухоме майно та їх обтяжень щодо реєстрації права власності за територіальною громадою міста Львова об`єкту нерухомого майна нежитлових приміщень загальною площею 308,2 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 з припиненням усіх попередніх записів про державну реєстрацію права власності на вказані приміщення, які існували до набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області від 27.06.2017р. Однак, питання про внесення змін щодо реєстрації права власності не було ні підставою, ні предметом позову у даній справі і стосується повноважень осіб, які здійснюють державну реєстрацію. Відтак знову ж таки, змістом ухвали господарського суду про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення підтверджується додатково той факт, що спір в даній справі виник виключно з підстав недотримання органами державної влади та місцевого самоврядування належного порядку виконання рішення суду про витребування нерухомого майна. Разом з тим, після подання заяви про роз`яснення рішення від 12.04.2018р. вх.№991/18 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2017р. та виданих наказів у справі №914/3366/16 за Територіальною громадою в особі Львівської міської ради зареєстровано право власності на нежитлові приміщення загальною площею 308,2 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 . Дана реєстраційна дія стала підставою для її оскарження позивачем у судовому порядку. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено, право власності за Територіальною громадою в особі Львівської міської ради на нежитлові приміщення під літ. А-3 , загальною площею 308, 2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 виникло на підставі витягу з рішення № 222 від 14.04.1987р., серія та номер: 4-110003-71/2, виданого 13.04.2018р. Фактично рішенням Господарського суду Львівської області було ухвалено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Апріорі-книга (79000, м.Львів, вул.Ю.Дрогобича, 4, ідентифікаційний код 38821367) на користь територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896) об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщень загальною площею 308,2 м.кв., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, ОСОБА_1 не є суб`єктом у якого територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради має право на підставі вищезгаданого судового рішення витребувати нерухоме майно. Державна реєстрація прав на нерухоме майно за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради була здійснена вже після того як вищезгадане нежитлове приміщення було зареєстровано за позивачем. Тому, державним реєстратором не було дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку проведення реєстраційних дій. А отже, відбулося порушення встановленої процедури, що виключає законність оскаржуваного позивачем рішення. Не вірне фактичне виконання судового рішення призвело то настання каскадних формальних порушень. Спочатку такі дії мали наслідком набуття ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомості, а згодом з метою усунення наслідків першого порушення Львівською міською радою за посередництвом Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради було вчинено наступне порушення, а саме використовуючи рішення суду про витребування майна від ТзОВ ""Апріорі-Книга" було фактично витребувано майно від ОСОБА_1 . Розглядаючи даний спір суд приходить до висновку, що формально невірне виконання букви закону не може виправдовуватися тим фактом, що таке порушення було вчинено на усунення наслідків попереднього порушення, а за таких умов оскаржуване позивачем рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно є незаконним та повинно підлягати скасуванню в судовому порядку. Відповідач діяв не у спосіб та не у порядку передбаченому законом України, відповідачем було фактично використано рішення суду про витребування майна в однієї особи для витребування цього майна в іншої особи. Тому суд має достатні та доведені дані для відновлення порушених прав позивача. За таких обставин, приймаючи до уваги вимоги позивача, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду зроблені без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи, суперечать обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд (з врахуванням ухвали суду про залучення до участі у справі як третьої особи Львівської міської ради) з позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівська міська рада, у якому просив: визнати незаконним та скасувати Рішення Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 40730209 від 20.04.2018р. про реєстрацію за Територіальною громадою в особі Львівської міської ради права власності на нежитлові приміщення загальною площею 308,2 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що його право власності було порушено оскаржуваним рішенням. Стверджує, що нежитлове приміщення ніколи не перебувало у власності чи віданні місцевої ради, адже нежитлові приміщення не входять до складу житлового фонду, який перебуває у віданні місцевих рад. Також, заявляв, що у відповідача не було жодних правових підстав для реєстрації за Територіальною громадою в особі Львівської міської ради права власності на нежитлові приміщення. Просив задовольнити позов.

Також, у відповіді на відзив, представник позивача додатково пояснила, що відповідачем передчасно зроблено висновок, що Територіальна громада наділена законними правами для реєстрації за нею права власності на нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 , оскільки належних доказів такого надано не було. Окремо звертає увагу суду на те, що твердження відповідача про здачу Управлінням комунальної власності Львівської міської ради нежитлових приміщень в оренду не може слугувати належним доказом права комунальної власності на ці приміщення.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3 ) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). Разом з тим і суд зобов`язаний роз`яснити позивачу наслідки подання позову до неналежного відповідача (відповідачів) та його право подати клопотання про залучення належного, заміни неналежного належним, залучення співвідповідача, тощо. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов`язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції вказаних вимог закону не дотримано.

Із наведеного вище вбачається, що позивачем подано позов про визнання незаконним та скасування рішення Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію за Територіальною громадою в особі Львівської міської ради права комунальної власності на нежитлові приміщення , однак відповідачем до участі у справі залучено лише Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, а саме орган, рішення про реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомості за територіальною громадою міста Львова якого оспорюється. Іншої ж особи, прав та обов`язків якої такий спір стосується до участі у справі не залучено як співвідповідача, хоча рішення суду про задоволення позову та визнання незаконним та скасування рішення про реєстрацію права власності відповідно прямо впливає на її права та законні інтереси.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено, право власності за Територіальною громадою в особі Львівської міської ради на нежитлові приміщення під літ. А-3 , загальною площею 308, 2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 виникло на підставі витягу з рішення № 222 від 14.04.1987р., серія та номер: 4-110003-71/2, виданого 13.04.2018р.

Також, як вбачається із матеріалів справи, Львівська міська рада, яка є фактично власником спірного майна, а саме особою, яка діє від імені номінального власника територіальної громади - до участі у справі як відповідач залучена не була. Тобто слід вважати, що позов був заявлений не до усіх належних відповідачів, одним із яких у даному випадку однозначно повинна була бути Львівська міська рада, яка є власником спірного майна.

При цьому судом першої інстанції позивачу (за клопотанням якого може бути замінено відповідача чи залучено співвідповідача) права на залучення до участі у справі належного відповідача не роз`яснено чим відповідно порушено норми процесуального закону (ст. 12 ЦПК України).

Так, судом безпідставно на обговорення вказане питання (про з`ясування кола осіб, яких стосується спір та залучення співвідповідача) не ставилось та позивачу таке його право не роз`яснювалось, відповідно і позивач такого права не реалізовував у спосіб залучення належного відповідача (співвідповідача) чи відмову у залученні такого із настанням відповідних наслідків, про що він повинен був бути поінформованим судом.

Без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов`язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, - суд не взмозі давати оцінку підставам та предмету позову та виносити рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів) на права та обов`язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення суд вирішувати питання про задоволення позову не взмозі.

Зважаючи на вказане, неможливість залучення, зокрема, згаданої особи як учасника (співвідповідача) на стадії апеляційного розгляду чи направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для виконання таких вимог закону судом першої інстанції та істотність таких, зокрема, процесуальних порушень, що вплинуло на вирішення спору вцілому, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Вказане відповідає, також, і правовим позиціям викладеним у Постановах Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 372/51/16(провадження 14-511 цс 18), а також у постанові від 14.11.2018 року у справі №183/2587/16 (провадження 61-21489св18), з подібними процесуальними правовідносинами, що повинні бути враховані, зокрема, і судом апеляційної інстанції при розгляді справи.

Вказаним доводи апеляційних скарг слід визнати підставними та самі скарги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційні скарги Львівської міської ради та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради - задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 27 вересня 2018 року - скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа: Львівська міська рада про визнання незаконним правового акта, що порушує право власності - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради по 1057,2 грн. сплаченого ними судового збору за подання кожним із вказаних органів апеляційних скарг.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 06 червня 2019 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра