Постанова

від 04.06.2019 по справі 607/3318/16-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/3318/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/402/19 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 301030600

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Кантицька О.І.

та представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Степанової О.В.і представника ОСОБА_2 - адвоката Магдич О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/3318/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2018 року, ухваленого суддею Дзюбичем В.Л., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення незавершеного об`єкта будівництва «Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом» на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , як такого, що будується самочинно, -

В С Т А Н О В И В:

у березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про знесення незавершеного об`єкта будівництва «Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом» на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , як такого, що будується самочинно, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_2 . Відповідач у жовтні 2015 року на орендованій у ТОВ «Пасаж» земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 розпочав будівництво об`єкта «Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом» . Вказане будівництво є самочинним, оскільки ведеться впритул до будинку, в якому проживає позивач та порушує ряд нормативно-правових актів, на що позивач та мешканці прилеглих будинків АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 АДРЕСА_5 АДРЕСА_6 неодноразово звертали увагу контролюючих органів. За наслідками проведеної УДАБІ у Тернопільській області 21 січня 2016 року позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил було встановлено, що проектна документація виготовлена відповідачем з порушенням п.п.3,14, 3.22 таб.1 Додатку 3.1, абз.3 п.3.25 ДБН 360-92** «Містобудування, Планування і забудова міських і сільських поселень» , а також абз.3, абз.5 ст.26 Закону України «Про архітектурну діяльність» та видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Однак, відповідач на вказаний припис не відреагував та продовжив будівництво. Із врахуванням того, що будівництво вказаного об`єкта нерухомості ускладнює під`їзд пожежних автомобілів до будинку, в якому проживає позивач, наражаючи її таким чином на небезпеку у разі пожежі та значно погіршує тривалість інсоляції належної їй квартири, чим порушує її законні права та інтереси, вона змушена звернутись до суду та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення незавершеного об`єкта будівництва «Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом» на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , як такого, що будується самочинно - відмовлено.

Копію рішення направлено учасникам справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2018 року у справі №607/3318/16-ц та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що воно є незаконне, необґрунтоване, неповно та не всебічно з`ясовано обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що суд виніс рішення лише на підставі висновку експертного дослідження, однак, не звернув увагу на те, що висновок експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи не відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, оскільки, при складанні висновку експертом застосовано не ті норми, які мали б застосовуватись, а також те, що експертом при дослідженні третього питання з незрозумілих причин застосовано ОСОБА_3 . 2.2-4-2003 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд» , хоча при розробці проектної документації та при виконанні будівельних робіт слід користуватись ОСОБА_3 . 2.2-3-2012 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» , а в подальшому ОСОБА_4 2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» . Судом першої інстанції не надано оцінку тому факту, що рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ в Тернопільській області №1 від 25 січня 2016 року скасовано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 №358 від 13 листопада 2013 року видані ОСОБА_2

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Степанова О.В. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Магдич О.О. апеляційної скарги не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із того, що дослідженими в ході судового розгляду доказами підтверджується той факт, що незавершений об`єкт будівництва «Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом» на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 Тернополі не є самочинним будівництвом, оскільки споруджений на належно орендованій відповідачем земельній ділянці з отриманням та виготовленням необхідної дозвільної та проектної документації і позивач не довела належними, допустимими та достатніми доказами погіршення тривалості інсоляції належної їй квартири чи інших порушень державно-будівельних норм та санітарних правил, а тому, в силу вимог ст.376 ЦК України вказаний об`єкт не є самочинним будівництвом і підстави для його знесення відсутні.

Колегія суддів, з даними висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони відповідають встановленим обставинам, зібраним по справі доказам, нормам матеріального та процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Одним із способів захисту вказаного права є відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила(здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила(здійснює) будівництво відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила(здійснює) будівництво.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» відповідно до вимог статті 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК ), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК України).

У пункті 4 вказаної постанови зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров`ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Згідно з п.23 даної постанови при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з`ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

У необхідних випадках для з`ясування питань, що виникають при розгляді таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу згідно з вимогами статті 143 ЦПК України.

В зв`язку з цим судом, за клопотанням представника позивача, було призначено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої було встановлено, що споруда за адресою: АДРЕСА_1 «Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом» не порушує норми інсоляції квартири АДРЕСА_2 ; відхилень від пожежних та санітарних норм при реконструкції об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом за адресою: АДРЕСА_1 , експертом не встановлено; запропонований проектом «Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом» відповідає комплексу будівельних робіт терміну «Реконструкція» згідно будівельних норм та правил (а.с. 148-163).

Жодних доказів, які б підтверджували порушення прав позивача, викладених в позовній заяві, суду не було надано.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що висновок судової будівельно-технічної експертизи не відповідає Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, оскільки спростовуючих доказів з цього приводу стороною не надано, і ні позивачем, ні її представником не заявлялося клопотання про проведення повторної або додаткової експертизи чи про виклик в судове засідання експерта для дачі пояснень по питаннях, які, на їх думку, висвітлені неповно чи неправильно.

Також, є безпідставними доводи заявника про те, що судом не надано оцінку тому факту, що рішенням головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ в Тернопільській області № 1 від 25.01.2016 скасовані містобудівні умови від 13.11.2013, видані ОСОБА_2 , з огляду на те, що відповідно до ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ № 466 від 13.04.2011 передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про початок виконання будівельних робіт. Відповідачем ОСОБА_2 вказана декларація про початок виконання будівельних робіт належним чином була зареєстрована і ніким не скасована. На день розгляду в апеляційній інстанції спірний об`єкт зданий в експлуатацію і зареєстровано право власності.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2018 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 08 квітня 2019 року було зупинено виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2018 року підлягає поновленню.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2018 року - залишити без змін.

Поновити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2018 року.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 червня 2019 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи