Постанова

від 21.05.2019 по справі 910/14554/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2019 р. Справа№ 910/14554/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Ігнатюк Г.В.

за участі представника позивача: Кравчука А.В. - директор, наказ 02-К від 12.08.2015 року

представник відповідача : Климчук О.С., довіреність б\н від 23.01.2019 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "САВ - ДІСТРИБЬЮШН "

на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року

у справі № 910/14554/18 (суддя - Пінчук В.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІДМС"

до товариства з обмеженою відповідальністю "САВ - ДІСТРИБЬЮШН"

про стягнення 197 847,11 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ІДМС" - звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "САВ - ДІСТРИБЬЮШН" про стягнення коштів в розмірі 197 847,11 грн., з яких: 175000,00 грн. основна заборгованість за договором від 23.03.2018 р. № U - 2 про постачання програмної продукції, 20769,86 грн. пеня та 2077,25 грн. збитки від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №U - 2 від 27.03.2018 про постачання програмної продукції, в частині розрахунків за поставку програмної продукції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року позов задоволено: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "САВ - ДІСТРИБЬЮШН" на користь товариства з обмеженою відповідальністю ІДМС 175000 грн. основної заборгованості 20769 грн. 86 коп. пені, 2077 грн. 25 коп. збитків від інфляції, 2967 грн.72 коп. судового збору.

Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов`язку щодо їх оплати.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "САВ - ДІСТРИБЬЮШН" - звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року у справі № 910/14554/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає на те, що судом першої інстанції при розгляді справи не прийнято до уваги п. 1.11 Договору, а також додаток №1 до договору, що містить специфікацію №1, відповідно до яких позивач мав передати замовнику програмну продукцію, шляхом направлення її на електронну адресу Andrieiev-S@foxtrot.kiev.ua, інсталювати її на сервер замовника та після інсталяції надати замовнику відповідний доступ до головного облікового запису (акаунту) адміністратора системи управління. Проте, апелянт зазначає, що позивач не здійснив поставку програмної продукції та не інсталював обумовлену договором продукцію на сервер за адресою відповідача. Відтак у відповідача відсутній обов`язок перед позивачем щодо повної її оплати. Крім того апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме щодо застосування до спірних правовідносин положень ст.882, 853 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14554/18 та призначено розгляд справи на 16.04.2019 р. у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий суддя), Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею - доповідачем, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Руденко М.А., Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019р. прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "САВ - ДІСТРИБЬЮШН" на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року у справі № 910/14554/18 до провадження у визначеному складі суддів.

16.04.2019 р. до суду від товариства з обмеженою відповідальністю "ІДМС" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2019 р. оголошено перерву у судовому засіданні до 21.05.2019.

25.04.2019 р. до суду від товариства з обмеженою відповідальністю "ІДМС" надійшло клопотання про залучення письмових пояснень.

14.05.2019 р. до суду від товариства з обмеженою відповідальністю "ІДМС" надійшло клопотання про залучення письмових пояснень.

20.05.2019 р. до суду від відповідача надійшли клопотання про залучення письмових пояснень та про залишення без розгляду відзивів позивача.

У судовому засіданні 21.05.2019 р. представник відповідача просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача вказав на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів, враховуючи встановлений ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 строк для подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, який не перевищує 10 днів з дня вручення цієї ухвали, а згідно повідомленням про вручення поштового відправлення ухвалу суду позивачу вручено 16.03.2019, зважаючи на норми статей 118, 263 ГПК України, зазначений відзив суд залишає без розгляду.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

27 березня 2018 року між позивачем ( постачальником ) та відповідачем (замовником) укладений договір № U - 2 про постачання програмної продукції (далі - договір).(а.с. 32-40 т.1)

Відповідно до умов вищевказаного договору, а саме п. 1.1 - позивач (постачальник) зобов`язався здійснити постачання замовнику програмної продукції з метою її використання на умовах та в межах, визначених цим договором та додатками до нього та відповідно до функціонального призначення програмної продукції, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити поставку в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Програмна продукція є результат комп`ютерного програмування у вигляді прикладної комп`ютерної програми, бази даних, а також у вигляді оновлення комп`ютерної програми, що містить виправлення, зміни та/або покращення комп`ютерної програми і є окремою комп`ютерною програмою під назвою " iDS (Innovative Digital Signage)", призначеною для автоматизації процесу управління аудіо-, відео-, інтерактивним контентом у мережах: АЗС, кінотеатрах, ресторанах, магазинах, банках і т.п., виключні права на яку належать ОСОБА_1 (директор ТОВ ІДМС), згідно з чинним законодавством України та свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № 61770 від 22.09.2015р.

Пунктом 1.2. вищевказаного договору сторони погодили, що постачальник надає замовнику як кінцевому споживачу невиключне право на використання програмної продукції (використання програмної продукції обмежено функціональним призначенням та здійснюється "кінцевим споживачем") для автоматизації процесу управління аудіо-, відео-, інтерактивним контентом виключно у мережі магазинів "Фокстрот", вичерпний перелік яких визначено сторонами у додатку № 2 до договору, на умовах та в порядку, що визначені договором та додатками до нього.

Згідно з вимогами п. 1.3 договору постачальник надає замовнику право, як кінцевому споживачу, на використання програмної продукції наступним способом:

- право інсталювати програмну продукцію у необмеженій кількості копій;

- право використовувати у якості " кінцевого споживача " встановлену (самостійно або за допомогою постачальника) необмежену кількість копій програмної продукції у відповідності до її функціонального призначення в мережі магазинів "Фокстрот", вичерпний перелік яких визначений сторонами у додатку № 2 до договору, для автоматизації процесу управління аудіо-, відео-, інтерактивним контентом.;

- самостійно або за допомогою постачальника створювати (активувати) і видаляти (деактивувати) необмежену кількість ліцензій виключно для використання в мережі магазинів "Фокстрот" для ведення господарської діяльності;

- інші невиключні права, необхідні для використання всіх можливостей програмної продукції;

- право на використання програмної продукції.

Окрім того, відповідно до п. 1.4. договору № U - 2 від 27.03.2018 р. використання програмної продукції обмежено функціональним призначенням та її відтворення обмежено кількістю копій (робочих місць), необхідних для використання для автоматизації процесу управління аудіо-, відео-, інтерактивним контентом виключно у мережі магазинів "Фокстрот" на умовах, визначених цим договором та додатками до нього.

Також, пунктом 1.5 договору передбачено, що постачання програмної продукції здійснюється в електронному вигляді через мережу Інтернет.

За змістом п. 2.1 та п. 2.1.1 вказаного договору програма складається з наступних програмних модулів:

Система управління - набір програмних модулів, база даних і веб-інтерфейс для здійснення підготовки і зберігання контенту, медіа-планування, формування звітів, управління пристроями відтворення ("клієнт"), відтворенням контенту на пристроях відтворення і доставки/публікації на них контенту.

Відповідно до умов п. 1.10. договору постачання програмної продукції включає фактичне надання замовнику доступ до головного облікового запису (акаунту) адміністратора системи управління. В рамках переданих прав та на умовах цього договору замовник чи/або уповноважений представник отримує можливість самостійно або за допомогою постачальника створювати (активувати) і видаляти (деактивувати) необмежену кількість ліцензій виключно для використання в мережі магазинів " Фокстрот " для ведення господарської діяльності.

Згідно з п. 1.11 зазначеного договору до обов`язків постачальника відноситься поставка Комплекту Програмної продукції, до якого входить дистрибутив Програмної продукції, супровідна документація та ліцензійні ключі відповідно до кількості робочих місць/Ліцензій, для яких замовляється Програмна продукція у кількості зазначеній в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Детальні умови постачання програмної продукції згідно з договором сторони погоджують у кожному окремому додатку до цього договору. ( п. 1.8 договору )

Вартість постачання програмної продукції, що включає винагороду за право на використання замовником програмної продукції (обмеженої кількості копій), визначається сторонами в специфікаціях або додатках цього договору. (п. 5.1 Договору )

27.03.2018 р. між сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору № U - 2 від 27.03.2018 р

Згідно п. 3 додатку №1 до договору № U - 2 від 27.03.2018 р. загальна вартість поставленої програмної продукції становить 350 000,00 грн.(а.с.59 т.1)

Поставка програмної продукції замовнику здійснюється виключно для її використання в господарській діяльності мережі магазинів "Фокстрот", вичерпний перелік яких визначений сторонами у додатку № 2 до договору. (п. 1.9 Договору ) (а.с.60-69 т.1)

Разом з тим, пунктом 4.3.1 договору постачання програмної продукції передбачено, що постачальник зобов`язується провести інсталяцію програми дистанційно через мережу Інтернет протягом 10 робочих днів з моменту фактичної поставки програмної продукції.

Згідно з п. 5.3 договору постачальник здійснює постачання програмної продукції замовнику протягом 5 ( п`яти ) робочих днів з моменту отримання попередньої оплати, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.3.1 та п. 5.3.2 договору № U - 2 від 27.03.2018 р. передбачений наступний порядок оплати поставки програмної продукції

- перший етап оплати - передоплата 50%, що складає 175000,00 грн. на підставі одержаного рахунку та підписаного договору ( п. 5.3.1 договору )

- другий етап оплати - решта 50%, що складає 175000,00 грн. 00 коп. протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі програмної продукції. ( п.5.3.2 договору)

Як погоджено сторонами в двохсторонньому порядку, за змістом п. 5.5 вказаного договору підтвердженням факту належного постачання програмної продукції є підписаний сторонами акт прийому - передачі програмної продукції, який підписується уповноваженими представниками сторін.

За позицією позивача, на виконання умов договору, останній поставив та здійснив інсталяцію програмної продукції відповідачу 22.11.2017 р., що підтверджується роздруківкою з даних системи управління позивача про направлення на адресу Andrieiev -@foxtrot.kiev.ua скрипту, що забезпечує доступ до програмної продукції.

В подальшому, позивачем передано відповідачу для підписання акти прийому - передачі програмної продукції, а саме: 09.06.2018 р., 02.07.2018 р. та 02.08.2018 р. Проте, вказані акти відповідачем не підписані і не повернуті, а також не надана мотивована відмова від їх підписання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач, свої зобов`язання за договором, в частині повної оплати не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 175000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином, та у відповідності до умов договору, надав відповідачу програмну продукцію, проте відповідач взяті на себе зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг не виконав, у зв`язку із чим заборгованість перед позивачем у розмірі 175000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту договору, фактично між сторонами укладено договір про надання послуг, правовідносини за яким регулюються нормами глави 63 ЦК України.

Так, згідно з вимогами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вбачається з пояснень позивача, програмна продукція була поставлена відповідачу 22.11.2017 року, тобто до моменту укладання Договору, для надання відповідачу можливості випробувати програмну продукцію.

В той же час, відповідач заперечуючи проти вищевказаних тверджень позивача, посилається на невиконання позивачем умов п.1.11 Договору, яким передбачено, що до обов`язків позивача відноситься поставка Комплекту Програмної продукції, до якого входить дистрибутив Програмної продукції, супровідна документація та ліцензійні ключі відповідно до кількості робочих місць/Ліцензій, для яких замовляється Програмна продукція у кількості зазначеній в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору. При цьому, апелянт зазначає, що відповідно до п.2 Специфікації №1 постачальник зобов`язаний був поставити продукцію за адресою замовника: м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 1, поверх 6.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що п.п. 1.5, 5.4 договору передбачено, що постачання програмної продукції здійснюється в електронному вигляді через мережу Інтернет.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що передача Програми замовнику здійснюється за допомогою ел. пошти постачальника на адресу: Andrieiev - S@foxtrot.kiev.ua.

Колегія суддів дослідивши умови укладеного між сторонами договору постачання програмної продукції № U-2 від 27 березня 2018 року , дійшла до висновку, що поставка Програмної продукції здійснюється засобами електронної пошти, шляхом надання дистрибутиву (логін та пароль для доступу до Програмної продукції), який забезпечує можливість інсталяції Програмної продукції або постачальником або замовником.

Як вбачається з матеріалів справи, підтвердженням надання такого доступу є скрипт (роздруківка з даних системи Програмної продукції), який дозволяє відстежити, що на адресу отримувача Andrieiev - S@foxtrot.kiev.ua було надіслано дистрибутив Програмної продукції (т.1 а.с. 70).

При цьому, п. 2 додатку №1 (Специфікація №1 до договору) зазначено, що адреса: м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 1, поверх 6 є місцем використання продукції.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 2.1.1 договору Програма - набір програмних модулів, база даних і веб-інтерфейс для здійснення підготовки і зберігання контенту, медіа-планування, формування звітів, управління пристроями відтворення ("клієнт"), відтворенням контенту на пристроях відтворення і доставки/публікації на них контенту. Встановлюється на сервері замовника або постачальника.

Таким чином, зазначення місця адреси місця використання Програмної продукції не передбачає, що програмна продукція поставляється за такою адресою.

Також, колегія суддів приймає до уваги, що матеріалами справи підтверджено факт використання відповідачем Програмної продукції, зокрема, електронним листуванням (т.1. а.с. 194-206), актами про технічне випробування належного функціонування програмної продукції (т.1. а.с. 148-151).

З огляду на викладене та беручи до уваги умови Договору, колегія суддів прийшла до висновку, що неналаштування продукції на сервері відповідача не може свідчити про непоставку Програмної продукції та не звільняє відповідача від обов`язку оплатити вартість Програмної продукції.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач, згідно з умовами договору, передав відповідачу для підписання акти прийому - передачі програмної продукції, а саме: 09.06.2018 р., 02.07.2018 р. та 02.08.2018 р.

Відповідно до п. 5.6 договору замовник зобов`язаний протягом п`яти робочих днів з моменту отримання акту прийому - передачі програмної продукції направити постачальнику підписаний акт або надати мотивовану відмову від його підписання.

У випадку ненадання замовником протягом п`яти робочих днів з моменту отримання оригіналу примірника підписаного акту прийому - передачі мотивованої відмови вважається, що акт підписаний замовником, і замовник не має жодних претензій до постачальника, що є підставою для остаточного розрахунку з постачальником. ( п. 5.7 Договору )

Отже, виходячи зі змісту вищевказаних пунктів договору, сторони в добровільному порядку, що відповідає вимогам ст.6 ЦК України передбачили порядок проведення розрахунків за надані послуги, та наслідки несвоєчасного підписання актів прийому -передачі наданих послуг.

В той же час, зазначені акти відповідачем не підписані і не повернуті, а також ненадана мотивована відмова від їх підписання.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач належним чином, відповідно до умов договору про постачання програмної продукції № U-2 від 27 березня 2018 року виконав зобов`язання щодо надання послуг по наданню в використання програмної продукції, в той же час відповідач не виконав зобов`язань щодо повної оплати наданих послуг, що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 175 000 грн.

При цьому колегія суддів зазначає, що посилання щодо неправильного застосування норм матеріального права щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 882, 853 Цивільного кодексу України судом першої інстанції є не обґрунтованим, проте вказане порушення не призвело до неправильного вирішення спору, а отже не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 20769,86 грн. та збитків від інфляції в розмірі 2077,25 грн. колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині зважаючи на наступне.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також, частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання

Колегія суддів, перевіривши розрахунок пені за період: 23.06.2018-12.07.2018 рр.,13.07.2018 - 06.09.2018 рр., 07.09.2018 - 23.10.2018 рр. та суму: 20 769,86 грн, збитків від інфляції за період: липень/вересень 2018 р. та суму - 2 077,25 грн, який є арифметично вірним, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо його обґрунтованості. При цьому колегія суддів звертає увагу, що свого контррозрахунку нарахування штрафних санкцій та інфляцій відповідач не надав.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права щодо прийняття відповіді на відзив, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки не можуть бути підставою для скасування судового рішення, та не призвели до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року у справі №910/14554/18, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "САВ - ДІСТРИБЬЮШН" на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року у справі № 910/14554/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2019 року у справі №910/14554/18 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).

Матеріали справи №910/14554/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.06.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко