Постанова

від 05.06.2019 по справі 905/2122/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2019 р. Справа № 905/2122/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Шило А.М.,

за участю представників:

відповідача-Фізичної особи - підприємця Антонь Івана Михайловича (особисто), Бондаренко Дмитра Валерійовича, свідоцтво №3622 від 20.10.2010, ордер серія ДН №081129 від 05.06.2019;

другої та третьої третьої особи, не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , свідоцтво №3622 від 20.10.2010, ордер серія ДН №081129 від 05.06.2019;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Антонь Івана Михайловича (вх. №1274 Д/1-42) на рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 у справі № 905/2122/18,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС", с. Грузьке

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Костянтинівка

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Антонь Івана Михайловича, с. Торецьке

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Добропільську районну державну адміністрацію, м. Добропілля

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Капилов ОСОБА_2 Федорович, с.Веселе

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Савчин Оксана ОСОБА_3 , с. Веселе

про вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАКС", с.Грузьке, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , с. Торецьке про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Добропільської районної державної адміністрації Донецької області - Бровко Ірини Миколаївни, про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер 40727900 від 20.04.2018: номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25808795 від 16.04.2018, підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі б/н від 16.04.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що 05.08.2011 між ТОВ "ДАКС" та Барановою В. ОСОБА_5 . укладено договір оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення. Проте, як зазначає позивач, відділом державної реєстрації Добропільської районної державної адміністрації Донецької області був зареєстрований договір оренди земельної ділянки, що укладений між ОСОБА_6 (1/2 частки), Савчин ОСОБА_7 (1/2 частки), які є спадкоємцями ОСОБА_8 та ФОП Антонь ОСОБА_9 (кадастровий номер земельної ділянки №1422083300: НОМЕР_1 : НОМЕР_2 :0709, площа - 4,6111га), строком на 15 років. Позивач вважає, що рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Добропільської районної державної адміністрації Донецької області щодо реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки № НОМЕР_3 :01:000:0709 за орендарем - ФОП Антонь І.М. є протиправним, оскільки право оренди спірної земельної ділянки вже зареєстровано за ТОВ "ДАКС" - 05.08.2011.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 у справі №905/2122/18 позовні вимоги задоволено; визнано противоправним та скасовано рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Добропільської районної державної адміністрації Донецької області - Бровко Ірини Миколаївни, про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер 40727900 від 20.04.2018: номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25808795 від 16.04.2018, підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі б/н від 16.04.2018; видавник: фізична особа - підприємець Антонь І.М. та Капилов О.Ф., Савчин О.Ф., зміст, характеристика іншого речового права, строк дії: Договір укладено на 15 років (з урахуванням ротації культур) з правом пролонгації; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Антонь Івана Михайловича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС" (85018, Донецька область, Добропільський район, сел. Грузьке, вул. Гутника, буд. 1, код ЄДРПОУ 31449200) судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд зазначив про підтвердження матеріалами справи наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС" належним чином зареєстрованого права на користування земельною ділянкою (паєм), що є предметом договору оренди від 05.08.2011, та невиконання в повному обсязі з боку державного реєстратора при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі від 20.04.2018, укладеного між ОСОБА_10 , ОСОБА_6 (орендодавці) та ФОП ОСОБА_11 Михайловичем (орендар) перевірки наявності іншого права оренди на дану земельну ділянку, внаслідок чого було неправомірно здійснено повторну реєстрацію договору оренди одних і тих самих земельних ділянок.

Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обгрунтуванні апеляційної скарги наголошує, що

1)відсутні належні докази наявності у позивача права на користування земельною ділянкою оскільки:

-копія договору оренди та акт приймання-передачі засвідчені лише позивачем;

-копія сторінки з поземельної книги не завірена належним чином посадовими особами відділу Держкомзему, відсутня дата засвідчення, номери сторінок з яких зроблено копії, відсутні відомості про наявність шнурівки поземельної книги; вказаний аркуш містить ознаки фальсифікації, оскільки визначені у ньому відомості є відмінними від даних, наявних у Витязі ДЗК від 07.03.2019 №НВ-1404530892019;

-з боку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області не було надано документації на підтвердження звернення позивача для реєстрації права користування земельною ділянкою (паєм),

-позивачем не надано відомостей про сплату орендної плати у період з 2011 року по 2018 рік, про сплату податків,

-позивачем не надано доказів звернення до спадкоємців з метою переоформлення права користування;

-орендодавець за договором від 05.08.2011, була сліпа, тому не могла підписувати жодних документів у тому числі: договір оренди, акт прийому передачі;

-при оформленні спадкових прав відповідачами державним нотаріусом не було виявлено обмежень у використанні земельної ділянки (робився запит до Держгеокадастру);

-в національній кадастровій системі не внесені дані про реєстрацію договору оренди від 05.08.2011;

2)суд першої інстанції порушив норми процесуального законодавства оскільки під час розгляду справи судом взято до уваги та розглянуто клопотання, подані неуповноваженим представником позивача

3)дії державного реєстратора Добропільської РДА з реєстрації права користування земельною ділянкою за відповідачами є правомірними, адже

-на момент відповідної реєстрації в національній кадастровій системі були відсутні дані про реєстрацію договору оренди від 05.08.2011;

-був відсутній обов`язок запитувати інформацію від органів влади, підприємств, установ та організацій необхідну для такої реєстрації, оскільки вказане відноситься до процедури проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року;

-лист Державної реєстраційної служби України від 06.08.2013 № 2951/05-15-13 "Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами" не є нормативно-правовим актом, і вказаний орган вже ліквідований;

4)судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема

-зроблено посилання на правову позицію Європейського суду з прав людини з приводу дотримання вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки позивач є юридичною особою;

-враховано правову позицію Великої палати Верховного суду при розгляді питання підсудності даного спору господарському суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 у справі №905/2122/18; призначено справу до розгляду на 05.06.2019 об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду.

23.04.2019 від Добропільської районної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4171), в якій остання просить апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Антонь Івана Михайловича задовольнити, рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 у справі №905/2122/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

22.05.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакс" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5028), в якому позивач просить апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Антонь Івана Михайловича залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 у справі №905/2122/18 без змін з підстав викладених у позовній заяві.

03.06.2019 від представника відповідача, другої та третьої третьої особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакс" (вх.№5385), в якому зазначається про неправомірність рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 у справі №905/2122/18.

05.06.2019 повторним автоматизованим розподілом справи №905/2122/18, у звязку з відпусткою судді Хачатрян В.С., сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Терещенко О.І.

У судове засідання, яке відбулось 05.06.2019, зявився відповідач особисто та його представник та представник другої та третьої третьої особи,які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце проведення судового засідання.

31.05.2019 Східним апеляційним господарським судом отримано телефонограму від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакс" з проханням здійснювати розгляд справи без його участі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 у справі №905/2122/18 відповідає нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.

З матеріалів справи вбачається, що 05.08.2011 між Барановою Валентиною Костянтинівною (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дакс" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення (договір 1), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області (п.1. договору 1).

За приписами п.2. договору 1, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,6111га, у тому числі 4,6111га ріллі.

Відповідно до п.3., п.4., п.5. договору 1, на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна немає, а також інші об`єкти інфраструктури немає. Земельна ділянка передається в оренду разом з немає. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 33897,70грн.

Згідно з п.8. договору 1, договір укладено на 10 років (з урахуванням ротації культур).

Умовами п.9. договору 1, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2000,00 грн. у грошовій формі.

Орендна плата вноситься у такі строки в грошовій формі - один раз на рік до 1 січня за звітний рік (п.11. договору 1).

Передача земельних ділянок орендарю здійснюється у десятиденний строк державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі (п.19. договору 1).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 42 договору 1).

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему Добропільського району Донецької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 за №14228334000536.

Відповідно до акту приймання-передачі від 05.08.2011, орендодавець - в особі Баранової В.К. передав, а орендар - в особі ТОВ "Дакс" прийняв земельну ділянку площею 4,6111га, кадастровий номер 1422083300:01:000: НОМЕР_5 , що розташована на території Золотоколодязької сільської ради, Добропільського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно зі свідоцтвом про смерть від 27.08.2015, що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Добропільському району реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом -свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.12.2016 реєстровий номер №925, що видане державним нотаріусом Другої Добропільскої ДНК спадкоємцем ОСОБА_8 на ? земельної ділянки площею 4,6111га, кадастровий номер 1422083300:01:000:0709 є її донька ОСОБА_10 , с.Веселе;

-свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.01.2018 реєстровий номер №39, що видане державним нотаріусом Другої Добропільскої ДНК спадкоємцем ОСОБА_8 на ? земельної ділянки площею 4,6111га, кадастровий номер 1422083300:01:000: НОМЕР_5 є її син ОСОБА_6 с.Веселе.

Разом з цим у 2018 році між ОСОБА_10 , ОСОБА_6 (орендодавці) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди землі (договір 2), за умовами якого орендодавці надають, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 1422083300:01:000:0709, яка знаходиться на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області за межами земельних пунктів. Земельна ділянка знаходиться у власності громадян:

-? частина земельної ділянки у громадянина ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.01.2018 за №39 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності від 24.01.2018 №111558024, номер запису про право власності 24507805;

-? частина земельної ділянки у громадянки ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.12.2016 за №925 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності від 12.12.2016 №75563802, номер запису про право власності 17975368 (п.1. договору).

За приписами п.2. договору 2, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,6111 га, у тому числі 4,6111 га ріллі.

Відповідно до п.3., п.4., п.5. договору 2, на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна немає, а також інші об`єкти інфраструктури немає. Земельна ділянка передається в оренду разом з немає. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1422083300:01:000:0709 - 89212,13грн.

Згідно з п.8. договору 2, договір укладено на 15 років (з урахуванням ротації культур).

Умовами п.9. договору 2, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі: 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 2675,36грн.

Орендна плата вноситься у такі строки в грошовій формі - один раз на рік до 1 січня за звітний рік (п.11. договору 2).

У 2018 році сторони договору 2 підписали акт приймання-передачі земельної ділянки площею 4,6111га, кадастровий номер НОМЕР_6 0709.

Відповідно до акту приймання-передачі 2018 року, орендодавці - в особі ОСОБА_12 Ф ОСОБА_13 та Савчин ОСОБА_14 .Ф. передали, а орендар - в особі ФОП ОСОБА_4 прийняв земельну ділянку площею 4,6111га, кадастровий номер НОМЕР_6 :0709, що розташована на території Золотоколодязької сільської ради, Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАКС" на адресу Відділу у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області направило лист №6 від 17.07.2018, в якому зазначено, що земельна ділянка (пай) з кадастрових номером НОМЕР_7 , загальною площею 4,6111га, у тому числі 4,6111 ріллі була протиправно передана в оренду іншій особі, після смерті орендодавця ОСОБА_8 , його спадкоємцями. На час звернення до Держгеокадастру для ТОВ "ДАКС" створюються перешкоди в користуванні на законних підставах орендованою земельною ділянкою. ТОВ "ДАКС" просить надати інформацію, зокрема, у вигляді витягу з поземельної книги щодо земельної ділянки, кадастровий номер 1422083300:01:000: НОМЕР_5 , загальною площею 4,6111га.

На лист позивача №6 від 17.07.2018 Держгеокадастром було надано відповідь №1507/103-18 від 31.07.2018, в якій зазначено, що відділом Держгеокадастру Добропільського району Донецької області договір оренди землі строком на 10 років ОСОБА_8 та ТОВ "ДАКС" (кадастровий номер 1422083300:01:000:0709, площа - 4,6111га) зареєстровано 05.08.2011 за №142208334000536 в книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі Добропільського району Донецької області; до Національної кадастрової системи дані про реєстрацію договору від 05.08.2011 не внесені.

Відповідні обставини слугували підставою для звернення позивача до господарського суду та вирішення спору в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 125 Земельного кодексу Україн передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладання позивачем договору оренди 05.08.2011), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент реєстрації договору оренди землі 05.08.2011) передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

За змістом статті 6 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент реєстрації договору оренди землі 05.08.2011), систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав. Держателем Державного реєстру прав є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України. Адміністратором Державного реєстру прав є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав.

Інформація про зареєстровані права на земельні ділянки, необхідна для ведення державного земельного кадастру, передається органу, який здійснює ведення державного земельного кадастру, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 10 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

При цьому, суд зазначає, що станом на момент укладення договору оренди землі 05.08.2011 діяв Порядок ведення Поземельної книги та Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі , що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009р. № 1021.

Цей Порядок визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Поземельної книги - документа, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб`єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь. Поземельна книга є власністю держави (пункт 1 Порядку ведення Поземельної книги). Цей Порядок визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів) - документа, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (пункт 1 Порядку ведення Книги записів).

У пункті 6 та 8 вказаного Порядку ведення Поземельної книги зазначено, що поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагентства; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яке є адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру, формують з її використанням аркуші Поземельної книги та аркуші витягів з неї, перевіряють результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, дані про які містяться в файлі обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді. Автоматизована система є інформаційною системою, що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, а також про кількісний облік земель та їх якість. Поземельна книга у паперовому вигляді зберігається у територіальному органі Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки. Одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів).

Відповідно до п. 4 Порядку ведення Книги записів, остання відкривається та ведеться: у паперовому вигляді - територіальним органом держземагентства; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" - адміністратора автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Додатком до Порядку ведення Поземельної книги передбачено, що Поземельна книга містить, зокрема, Розділ 4 "Земельна ділянка. Оренда, суборенда". У даному розділі вказуються відомості про орендодавця, орендаря, підставу виникнення права, відомості про договір оренди земельної ділянки, зокрема, номер договору та строк його дії, а також відомості про державну реєстрацію цього договору.

Згідно пункту 8 Порядку ведення Книги записів записи із зазначенням дати вносяться до розділів Книги записів у паперовому вигляді посадовою особою територіального органу Держземагентства, яка має вищу освіту за спеціальністю "землевпорядкування та кадастр" і уповноважена в установленому Держземагентством порядку вести державний реєстр земель на рівні району, міста обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києва та Севастополя

Колегія суддів враховує, що договір оренди земельної ділянки від 05.08.2011, на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, містить відмітку про його реєстрацію Відділом Держкомзему у Добропільскому районі Донецької області від 05.08.2011 за №142208334000536, підпис особи, яка провела реєстрацію, скріплена печаткою.

При цьому в матеріалах справи наявний лист Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Костянтинівка в особі Відділу у Добропільському районі № 1507/103-18 від 31.07.2018, який був направлений позивачу, де зазначено, що відділом Держгеокадастру Добропільського району Донецької області договір оренди землі строком на 10 років ОСОБА_8 та ТОВ "ДАКС" (кадастровий номер 1422083300:01:000:0709, площа - 4,6111га) зареєстровано 05.08.2011 за №142208334000536 в книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі Добропільського району Донецької області. До Національної кадастрової системи дані про реєстрацію договору від 05.08.2011 не внесені. Згідно засвідчених сторінок книги в Розділі 4 Записи про державну реєстрацію договорів оренди землі міститься запис про договір оренди від 05.08.2011.

В матеріалах справи наявні копії сторінок Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, завірені підписом уповноваженої особи та мокрою печаткою Відділу Держгеокадастру у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (Том 2, а.с.4-7), якими підтверджується реєстрація договору оренди між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дакс" та ОСОБА_8 .

Твердження апелянта, щодо неможливості дослідження поданих позивачем копії договору оренди акту приймання-передачі сторінок Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, в якості доказу, в силу їх засвідчення виключно позивачем, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявні ідентичні копії завірені підписом уповноваженої особи та мокрою печаткою Відділу Держгеокадастру у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (Том 2, а.с.4-7), якими підтверджується реєстрація договору оренди між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дакс" та ОСОБА_15 Констянтинівною. Інформація з приводу реєстрації договору оренди від 05.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дакс" та ОСОБА_8 підтверджена Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області у листі від 31.07.2018, оригінал якого доданий позивачем. Належних доказів підроблення відповідного запису у Книзі реєстрації сторонами не надано.

При цьому не надання Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області документації на підтвердження звернення позивача для реєстрації права користування земельною ділянкою не мають визначального значення для розгляду даної справи враховуючи, що з боку позивача було надано оригінал листа Відділу Держгеокадастру у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 31.07.2018 №1507/103-18 та копії сторінок Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, завірені підписом уповноваженої особи та мокрою печаткою Відділу Держгеокадастру у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (Том 2, а.с.4-7).

В даному випадку колегія суддів погоджується з аргументами апелянта, що дійсно в національній кадастровій системи дані про реєстрацію договору від 05.08.2011 не внесені, що спричинило в свою чергу не виявлення державним нотаріусом при оформленні спадкових прав відповідачами обмежень у використанні земельної ділянки (робився запит до Держгеокадастру).

Проте у відповідності до п. 11 Порядку ведення Книги записів, дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Таким чином, з моменту внесення запису (запис датований 05.08.2011) про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 05.08.2011 до розділу Книги записів, останній вважається таким, що зареєстрований у порядку, визначеному законодавством.

У зв`язку з чим, відповідач помилково вважає, що наявність реєстрації тільки у паперовому вигляді та відсутність в електронному ресурсі є підставою для висновку, що реєстрація не відбулась, оскільки відповідний договір оренди земельної ділянки набув чинності з моменту внесення запису до розділу Книги записів - 05.08.2011.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ризик відсутності реєстрації договору від 05.08.2011 в Національній кадастровій системі не несе позивач на підставі наступного.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 "Рисовський проти України" зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи. Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Апелянт помилково зазначає про неприпустимість застосування до даного спору практики Європейського суду з прав людини з підстав того, що позивач є юридичною особою. Так, аналіз практики Європейського суду з прав людини дає підстави стверджувати, що повністю співпадають передбачені Конвенцією процесуальні процедурні права фізичних та юридичних осіб, а саме: право на ефективні засоби правового захисту на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13); на недискримінацію (ст. 14); на мирне володіння майном (п. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з позицією Господарського суду Донецької області, що договір оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення від 05.08.2011, укладений між ОСОБА_8 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дакс" набрав законної сили 05.08.2011 та станом на день розгляду справи є діючим, оскільки строк дії договору не закінчився, договір не розірвано, не визначено недійсним, акт приймання-передачі (на повернення) земельної ділянки сторони не підписували.

Аргументи апелянта з приводу відсутності відомостей про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАКС" орендної плати у період з 2011 року по 2018 рік, про сплату податків, мають відношення до питання виконання орендарем договору оренди земельної ділянки, їх відсутність не спростовує наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакс" права користування земельною ділянкою.

Не спростовує наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакс" права користування земельною ділянкою відсутність доказів звернення позивача до спадкоємців з метою переоформлення права користування, адже згідно зі статтею 141 Земельного кодексу України не вчинення відповідних дій, як і смерть власника земельної ділянки, не є підставою для припинення відповідного права особи.

Поряд з цим, не підтверджують відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакс" права користування земельною ділянкою аргументи апелянта з приводу неможливості ОСОБА_8 підписувати договір оренди, акт прийому передачі, в силу захворювання органів зору та фактичної сліпоти, оскільки відповідні доводи мають відношення до питання дійсності договору оренди від 05.08.2011, який наразі є чинним та судовому порядку недійсним не визнавався. В сиду дії статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже до моменту визнання його недійсним судом, останній вважається таким, що створює правові наслідки для його сторін.

Одночасно колегія суддів зазначає, що з 01.01.2013 почала діяти нова система реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачена викладеним у новій редакції Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 1, 2 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент реєстрації договору оренди від 20.04.2018), державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент реєстрації договору оренди від 20.04.2018) визначено, що порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень включає, зокрема, встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Пунктом 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Отже, до повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Державний реєстратор у силу свого правового статусу має обов`язок з виконання в повному обсязі усіх залежних від нього дій задля надання учасникам обороту нерухомості державних гарантій охорони та захисту їх прав на нерухомість. Ця обставина, у свою чергу, має позитивно впливати на весь оборот об`єктів нерухомого майна й захищеність прав його учасників, оскільки мінімізує ризики державної реєстрації прав на нерухоме майно або їх обтяжень з помилками.

Тобто, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити, зокрема, інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав у тому числі з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, зокрема повинен запитувати інформацію про наявність чи відсутність державної реєстрації у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 1 січня 2013 року.

Аналогічна правова позиція у подібній справі була висловлена Верховним судом України в постанові від 29.09.2015 № 21-760а15.

В даному випадку колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" безпосередньо не передбачають обов`язок у реєстратора запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Однак відповідний обов`язок визначений у листі Державної реєстраційної служби України від 06.08.2013 № 2951/05-15-13, який хоча і не є нормативно-правовим документом, проте носить роз`яснювальний характер щодо проведення реєстраційних дій державним реєстратором, деталізуючи порядок виконання дій, спрямованих на встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно. При цьому сама по собі ліквідація Державної реєстраційної служби України не виключає необхідність його застосування, оскільки в останньому містяться вказівки щодо проведення реєстраційних дій державними реєстраторами в незалежності від їх обставини їх включення саме до Державної реєстраційної служби України.

Таким чином, здійснення запиту для встановлення наявності або відсутності вже зареєстрованих речових прав, які виникли до 01.01.2013 на об`єкт нерухомого майна є не правом, а обов`язком державного реєстратора.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

Аналогічний висновок міститься і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №823/378/16.

Подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід`ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано за іншою особою, є передбаченою у ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент реєстрації договору оренди від 20.04.2018) підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Разом із тим, в порушення вимог законодавства України, державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Добропільської районної державної адміністрації Донецької області при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі від 20.04.2018, укладеного між ОСОБА_10 , ОСОБА_6 (орендодавці) та ФОП ОСОБА_11 Михайловичем (орендар) належним чином не перевірено наявність права оренди на дану земельну ділянку за позивачем, внаслідок чого неправомірно здійснено повторну реєстрацію договору оренди одних і тих самих земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одні і ті ж земельні ділянки були передані в оренду різним орендарям.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а висновоки суду першої інстанції правомірними.

Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства з огляду на врахування клопотань, які були подані неуповноваженим представником позивача, не відповідають дійсності, оскільки усі клопотання від імені позивача подавались за підписом директора ТОВ "ДАКС"; телефонограми передавались представником підприємства та зміст останніх зводився до прохання суду здійснювати розгляд справи без їх участі.

Не вбачає колегія суддів неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального права у вигляді враховання правової позиції Великої палати Верховного суду при розгляді питання підсудності даного спору господарському суду. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 02.10.2018 у справі № 911/488/18, спір про скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, пов`язаний із порушенням цивільних (господарських) прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Наведене узгоджується зі змістом постанов Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 04.09.2018 у справі №915/127/18. Згідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, судом першої інстанції було враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду; останній погодився з її правомірністю та відсутністю підстав для відступу від неї.

З огляду на визначене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 у справі №905/2122/18 слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 233, 240, 275, 277, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Антонь Івана Михайловича залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 у справі № 905/2122/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 07.06.2019.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Терещенко