Постанова

від 15.08.2019 по справі 905/2122/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/2122/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.

секретар судового засідання - Савінкова Ю. Б.

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третіх осіб - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Антоня Івана Михайловича, ОСОБА_1 , ОСОБА_2

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 (судді: Россолов В.В., Гетьман Р.А., Терещенко О.І.)

та рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 (суддя Курило Г.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАКС"

до Фізичної особи - підприємця Антоня Івана Михайловича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Добропільська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

про вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАКС" (далі - ТОВ "ДАКС") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Антонь Івана Михайловича (далі - ФОП Антонь І .М. ) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Добропільської районної державної адміністрації Донецької області Бровко Ірини Миколаївни; про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер від 20.04.2018 40727900: номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 16.04.2018 25808795, підстава виникнення іншого речового права договір оренди землі від 16.04.2018 б/н.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 05.08.2011 між ТОВ "ДАКС" та ОСОБА_6 укладено договір оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення, зареєстрований у відділі Держкомзему Добропільського району Донецької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 за №14228334000536. Проте відділом державної реєстрації Добропільської районної державної адміністрації Донецької області 16.04.2018 був зареєстрований договір оренди земельної ділянки б/д, укладений між ОСОБА_1 (1/2 частки) (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (1/2 частки) (далі - ОСОБА_2 ), які є спадкоємцями ОСОБА_6 та ФОП Антонь І.М. (кадастровий номер земельної ділянки №1422083300:01:000:0709, площа - 4,6111га), строком на 15 років.

Позивач вважає, що рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації Добропільської районної державної адміністрації Донецької області щодо реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки №1422083300:01:000:0709 за орендарем - ФОП Антонь І .М . є протиправним, оскільки право оренди спірної земельної ділянки вже зареєстровано 05.08.2011 за ТОВ "ДАКС".

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 у справі №905/2122/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2019, позовні вимоги задоволено.

Визнано противоправним та скасовано рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Добропільської районної державної адміністрації Донецької області - Бровко Ірини Миколаївни, про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер 40727900 від 20.04.2018: номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25808795 від 16.04.2018, підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі б/н від 16.04.2018; видавник: ФОП Антонь І.М. та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зміст, характеристика іншого речового права, строк дії: договір укладено на 15 років (з урахуванням ротації культур) з правом пролонгації. Здійснено розподіл судових витрат.

2.2. Оскаржувані судові рішення обґрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджено наявність у ТОВ "ДАКС" належним чином зареєстрованого права на користування земельною ділянкою (паєм), що є предметом договору оренди від 05.08.2011, та невиконання в повному обсязі з боку державного реєстратора при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі б/д, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (орендодавці) та ФОП Антонєм І. М. (орендар) перевірки наявності іншого права оренди на дану земельну ділянку, внаслідок чого було неправомірно здійснено повторну реєстрацію договору оренди одних і тих самих земельних ділянок.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ФОП Антонь І. М. , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у касаційній скарзі просять скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

3.2. В обґрунтування вимог, наведених у касаційній скарзі, заявники зазначили, що судами проігноровано та надано неправильну правову оцінку порядку реєстрації інших речових прав у серпні 2011 року, а саме порядку виникнення іншого речового права на земельні ділянки, який передбачав сукупність реєстраційних дій на паперових носіях "Поземельна книга" та реєстрацію в електронному виді в національній кадастровій системі України, які не можуть бути розглянуті окремо один від одного.

У касаційній скарзі зазначено, що в листі від 31.07.2018 начальником відділу Держгеокадастру у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області, містяться відомості щодо переоформлення права власності в порядку спадкування у 2016 році на ? частки земельної ділянки ОСОБА_1 та у 2018 році на іншу ? частки земельної ділянки ОСОБА_2 , тому не можуть вважатися належними та допустимими докази виникнення права користування спірною земельною ділянкою у ТОВ "ДАКС".

На думку скаржників, господарські суди вказали про те, що відповідачем під час судового розгляду не наведено факт недійсності або припинення договору оренди від 05.08.2011, але суди не врахували, що позивач не навів факт дійсності та взагалі існування примірників оригіналу відповідного договору у позивача та факт належної реєстрації договору, тому і виникнення права оренди за договором.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

4.2. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.08.2011 між ОСОБА_6 (орендодавець) та ТОВ "Дакс" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення (далі - договір від 05.08.2011), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області (пункт 1 договору).

4.3. Відповідно до пункту 2 договору від 05.08.2011 в оренду передана земельна ділянка загальною площею 4,6111га, у тому числі 4,6111га ріллі.

4.4. За змістом пунктів 3, 4, 5 договору від 05.08.2011 на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури. В оренду передана тільки земельна ділянка. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 33 897,70 грн.

4.5. Договір від 05.08.2011 укладено на 10 років (з урахуванням ротації культур) (пункт 8 договору).

4.6. Передача земельних ділянок орендарю здійснюється у десятиденний строк державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі (пункт 19 договору).

4.7. Пунктом 42 договору від 05.08.2011 визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

4.8. Місцевий господарський суд встановив, що договір від 05.08.2011 зареєстровано у відділі Держкомзему Добропільського району Донецької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 за №14228334000536.

4.9. Відповідно до акта приймання-передачі від 05.08.2011, орендодавець - в особі ОСОБА_6 передав, а орендар - в особі ТОВ "Дакс" прийняв земельну ділянку площею 4,6111га, кадастровий номер 1422083300:01:000:0709, що розташована на території Золотоколодязької сільської ради, Добропільського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4.10. У свідоцтві про смерть від 27.08.2015, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Добропільському району реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, зазначено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4.11. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.12.2016 реєстровий номер №925, виданого державним нотаріусом Другої Добропільскої ДНК спадкоємцем ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку є її донька ОСОБА_2 .

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.01.2018 реєстровий номер №39, видане державним нотаріусом Другої Добропільскої ДНК спадкоємцем ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку є її син ОСОБА_1

4.12. У 2018 році між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (орендодавці) та ФОП Антонєм І. М. (орендар) укладено договір оренди землі б/д (далі - договір), за умовами якого орендодавці надають, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 1422083300:01:000:0709, яка знаходиться на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області за межами земельних пунктів. Земельна ділянка знаходиться у власності громадян:

- частина земельної ділянки у громадянина ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.01.2018 №39 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності від 24.01.2018 №111558024, номер запису про право власності 24507805;

- частина земельної ділянки у громадянки ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.12.2016 №925 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності від 12.12.2016 №75563802, номер запису про право власності 17975368 (пункт1 договору).

4.13. Відповідно до пункту 2 цього договору в оренду передана земельна ділянка загальною площею 4,6111га, у тому числі 4,6111га ріллі.

4.14. За змістом пунктів 3, 4, 5 договору на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури. В оренду передана тільки земельна ділянка. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1422083300:01:000:0709 - 89 212,13 грн.

4.15. Відповідно до пункту 8 договору цей договір укладено на 15 років (з урахуванням ротації культур).

4.16. У 2018 році сторони зазначеного договору підписали акт приймання-передачі б/д земельної ділянки площею 4,6111га, кадастровий номер 1422083300:01:000:0709.

4.17. Відповідно до акта приймання-передачі 2018 року, орендодавці - в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали, а орендар - в особі ФОП Антонь І. М. прийняв спірну земельну ділянку, яка розташована на території Золотоколодязької сільської ради, Добропільського району Донецької області за межами населених пунктів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4.18. ТОВ "ДАКС" на адресу Відділу у Добропільському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області направило лист від 17.07.2018 №6, в якому зазначено, що земельна ділянка (пай) з кадастровим номером 1422083300:01:000:0709, загальною площею 4,6111га, у тому числі 4,6111 ріллі була протиправно передана в оренду іншій особі, після смерті орендодавця ОСОБА_6 , його спадкоємцями. На момент звернення до Держгеокадастру для ТОВ "ДАКС" створюються перешкоди у користуванні на законних підставах спірною земельною ділянкою. ТОВ "ДАКС" просило надати інформацію, зокрема, у вигляді витягу з поземельної книги щодо земельної ділянки, кадастровий номер 1422083300:01:000:0709, загальною площею 4,6111га.

4.19. На лист позивача від 17.07.2018 №6 Держгеокадастр надав відповідь від 31.07.2018 №1507/103-18, де зазначив, що відділом Держгеокадастру Добропільського району Донецької області договір оренди землі строком на 10 років ОСОБА_6 та ТОВ "ДАКС" (кадастровий номер 1422083300:01:000:0709, площа - 4,6111га) зареєстровано 05.08.2011 за №142208334000536 в книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі Добропільського району Донецької області, додано копії сторінок книги. До Національної кадастрової системи дані про реєстрацію договору від 05.08.2011 не внесені.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Задовольняючи позовні вимоги суд першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Добропільської районної державної адміністрації Донецької області при проведенні державної реєстрації речового права 16.04.2018 за договором оренди землі б/д, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (орендодавці) та ФОП Антонєм І. М. (орендар) в порушення вимог законодавства України, належним чином не перевірив наявність права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ "ДАКС", внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію договору оренди одних і тих самих земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки це зумовлює ситуацію, за якої одні і ті ж земельні ділянки були передані в оренду різним орендарям.

5.2. Колегія суддів Верховного Суду вважає висновки господарських судів попередніх інстанцій, викладені у рішенні та постанові, необгрунтованими та передчасними з таких підстав.

5.3. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.4. Пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

5.5. Визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію певних речових прав, запису про їх реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ФОП Антонєм І. М. є способом захисту права позивача на спірну земельну ділянку від його порушення іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна.

ТОВ "ДАКС", зазначаючи про протиправність дій відповідача при здійсненні державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, фактично вказує на наявність такого права у нього та його відсутність у третьої особи, і, як наслідок, відсутність у ФОП Антоня І. М. правомірного інтересу щодо фіксації свого права оренди шляхом здійснення державної реєстрації та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, цей спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

5.6. Проте, виходячи з предмету та підстави позову, поза увагою суддів залишилися питання щодо обраного способу захисту порушеного права, а також складу учасників справи.

5.7. При цьому, Суд враховує, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав вичерпує свою дію із внесенням відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зважаючи на це, належним способом захисту прав або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування) (частина друга статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 04.08.2018 у справі №915/127/18.

Під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).

Зазначені обставини є істотними для винесення законного та обґрунтованого рішення у цій справі, однак не були встановлені судами попередніх інстанцій.

5.8. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було залишено поза увагою те, що спір щодо реєстраційних дій виник на підставі укладених договорів оренди спірної земельної ділянки, а саме: договір оренди земельної ділянки від 05.08.2011, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ "ДАКС", договір оренди земельної ділянки б/д, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ФОП Антонєм І.М .

Проте, питання щодо правомірності укладення вказаних договорів та їх виконання, зокрема договору оренди земельної ділянки б/д, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ФОП Антонєм І.М. , не було предметом розгляду цієї справи.

5.9. Ураховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, закріплені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти їх.

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 236 зазначеного Кодексу судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені норми зобов`язують суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору, на основі вичерпних і підтверджених висновків.

5.10. За таких обставин, суд вважає доцільним прийняті у цій справі судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції .

Під час нового розгляду справи суду необхідно урахувати наведене, дослідити всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

6.3. За наведених обставин, ураховуючи положення чинного законодавства, колегія суддів вважає висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним і таким, що зроблено без дослідження всіх зібраних у справі доказів, тому судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід урахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Антоня Івана Михайловича , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 та рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2019 у справі №905/2122/18 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова