Ухвала

від 05.06.2019 по справі 908/652/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

05.06.2019 Справа № 908/652/15-г

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В ., при секретарі судового засідання Бутовій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву по справі № 908/652/15-г ОСОБА_1 про заміну сторони правонаступником, по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Фінростбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Фінростбанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Енерготрансінжиніринг , м. Донецьк

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 156 від 3.04.2013 року в сумі 2 603 757,48 доларів США.

представники сторін:

від позивача : не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від заявника : не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2019 року до господарського суду Донецької області від Павлишина ОСОБА_2 надійшла заява за вих. №87 від 15.05.2019 року про заміну сторони правонаступником, а саме: первісного стягувача Публічне акціонерне товариство Фінростбанк на правонаступника - ОСОБА_1 по виконанню наказу №908/652/15-г від 22.09.2015 року, виданому на підставі рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2015 року по справі № 908/652/15-г.

Заява мотивована тим, що 26.03.2019 року між ПАТ Фінростбанк , від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Фінростбанк Андронов О. Б., та Павлишиним Андрієм ОСОБА_3 було укладено Договір №63 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого Банк відступив, а ОСОБА_1 набув права вимоги до позичальників, заставодавців та поручителів, у тому числі до ТОВ Науково-виробничого підприємства Енерготрансінжиніринг за Кредитним Договором №156 від 03.04.2013 року, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників за кредитними договорами (договору про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, договорами іпотеки (іпотечними договорами) та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору.

Ухвалою суду від 28 травня 2019 року прийнято заяву про заміну сторони виконавчого провадження та призначено розгляд заяви у судовому засідання на 5 червня 2019року.

За змістом ст. 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У судове засідання 10.05.2019 року позивач та заявник не з`явилися.

Представник позивача в судове засідання також не з`явився, заперечень щодо заміни сторони не надав, проте про час та місце розгляду заяви був повідомлений шляхом здійснення публікації на офіційному сайті суду. Також суд шляхом телефонограми повідомляв колишнього представника боржника у справі та з`ясовував у останнього засоби зв`язку з боржником. Проте, за поясненнями колишнього представника, він на час розгляду заяви не здійснює функцій представництва та не має зв`язку з боржником.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Донецької області від 7 вересня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Фінростбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Фінростбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Енерготрансінжиніринг задоволено та вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Енерготрансінжиніринг на користь Публічного акціонерного товариства Фінростбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Фінростбанк заборгованість за кредитним договором № 156 від 3.04.2013 року, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 2 300 000,00 доларів США, простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 303 757,48 доларів США., а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Енерготрансінжиніринг на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 73 080,00 грн.

Звертаючись з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заявник надав копію договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 63 від 26 березня 2019 року (далі - договір), укладеного між Публічним акціонерним товариством Фінростбанк (далі - банк) та Фізичною особою-підприємцем Павлишиним Андрієм Івановичем (далі - покупець) за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2019-02-18-00018-b від 07.03.2019 року.

За змістом укладеного договору, сторони домовились про те, що банк відступає шляхом продажу покупцю належні банку, а покупець набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатку 1 до договору.

Згідно з п.2.2 договору, новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1. договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: права вимоги належного виконання Боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до договору. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до Договору. Права кредитора за основними договорами переходять до Нового кредитора в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Прав вимоги.

Згідно зі строчкою 84 додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 63, за кредитним договором № 156 від 3.04.2013р. Первісним кредитором відступлено заявникові права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Енерготрансінжинірінг щодо повернення кредиту в сумі 61 845 012,80 грн. та сплати заборгованості за процентами в сумі 8 167 776,19 грн.

У відповідності до п. 4.1. договору, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 110 892, 22 грн. (далі - ціна договору). Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до п. 6.5. цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами. (п. 6.5. договору)

На підтвердження факту передачі (відступлення) прав 26 березня 2019 року між сторонами договору підписано акт приймання-передачі документів до договору купівлі-продажу № 63 від 26.03.2019 року.

Надані докази виконання грошових зобов`язань нового кредитора за договором № 63 та факт укладання договору свідчить про перехід прав кредитора до ТОВ «ОТП Факторінг» .

До матеріалів справи заявником також наданий протокол електронного аукціону за № UA-EA-2019-02-18-000018-b від 7 березня 2019 року, відповідно до якого переможцем в аукціоні є ОСОБА_1 . У якості лоту виступає дебіторська заборгованість в кількості 493 одиниці. Права вимоги за кредитами суб`єктів господарювання в кількості 96 одиниць. Права вимоги та інші майнові права за кредитами фізичних осіб в кількості 558 одиниць. Бланки грошових чекових книжок у кількості 402 одиниці. Завершені капітальні інвестиції.

Також в матеріалах справи наявна квитанція про оплату від 12 березня 2019 року, згідно з якою ОСОБА_1 було сплачено кошти у розмірі 152 265, 58 грн. за придбання лоту за протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-02-18-000018-b від 7 березня 2019 року.

30 травня 2019 року на офіційну електронну пошту суду від заявника надійшли письмові пояснення по заяві про заміну сторони правонаступником. Стосовно розбіжностей між сумою грошових зобов`язань за договором про відступлення прав вимоги за № 63 від 26 березня 2019 року у розмірі 110 892, 22 грн. та сумою сплати відповідно до квитанції про оплату у розмірі 152 265, 58 грн., заявник підтвердив, що даною квитанцією було сплачено лот, який мав у собі декілька позицій, та за яким було складено 4 договори. Загальна ціна лоту була розподілена пропорційно до суми заборгованості за кожною з позицій. Щодо характеру договірних відносин, що склалися між заявником та стягувачем, заявник зазначає, що у даному випадку має місце саме договір про відступлення права вимоги, а не договір факторингу. Заявник у своїх поясненнях виходить з того, що у правовідносинах між заявником та стягувачем не вбачається усіх істотних умов, притаманних договору факторингу. Натомість, контрагенти виходили з положень ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Суд, проаналізувавши зазначений договір, матеріали заяви та додаткові пояснення заявника, виходить з наступного.

За змістом ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 52 зазначеного Кодексу, яка регулює процесуальне правонаступництво, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 1-2, ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання їм своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва, виконання обов`язку боржника поручителем тощо. Таким чином, законодавством передбачено декілька підстав заміни сторони в зобов`язанні, які є окремими самостійними правовими підставами переходу зобов`язань. У даному випадку має місце заміна кредитора у зобов`язанні внаслідок передання первісним кредитором своїх прав іншій особі за правочином, що підтверджують матеріали заяви.

Заявник наполягає на тому, що укладений між ним та позивачем договір відступлення прав вимоги не має ознак договору факторингу, у зв`язку з чим на нього не розповсюджуються вимоги глави 73 ЦК України, щодо обмежень коло осіб , які мають право укладати договори на здійснення послуг факторингу.

З цього приводу суд зазначає наступне. У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені відповідними частинами ст. 203 Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Проаналізувавши зміст договору відступлення прав вимоги, яким заявник обґрунтовує свої процесуальні права, враховуючи приписи Глави 73 ЦК України, Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , суд не вбачає у зазначеній угоді ознак нікчемного правочину.

У межах розгляду заяви про заміну сторони, в умовах відсутності заперечень з боку сторін та інших заінтересованих осіб щодо дійсності договору відступлення права вимоги, суд позбавлений процесуальної та матеріальної можливості надавати оцінку договору, оскільки досліджувати його недійсність можливе тільки за ініціативою обмеженого кола осіб в межах їх спору щодо визнання недійсним правочину (ст. 215 ЦК України).

Суду не надано доказів оспорювання зазначеного договору, визнання його недійсним, або наведення обставин, які свідчать про його нікчемність, тому суд, виходячи з презумпції правомірності правочину, приймає його як правомірний. Також суд враховує відсутність спростувань або заперечень щодо правомірності договору від позивача та боржника.

Таким чином, особа, яка набула права вимоги, не може бути неналежним правонаступником кредитора у виконанні наказу господарського суду лише на підставі сумніву щодо наявності у останньої ліцензії на здійснення фінансових послуг за умови, що даний правочин не було визнано недійсним у визначений законом спосіб.

Така позиція суду збігається із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові по справі № 910/16109/14 від 20 лютого 2019 року .

Приймаючи до уваги приписи ст.ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України та умови договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за № 63 від 26 березня 2019 року, суд не вбачає правових підстав для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони правонаступником за вих. № 87 від 15 травня 2019 року.

Проте, суд зазначає, що за змістом укладеного між первісним кредитором та відповідачем Кредитного договору № 156 від 3.04.2013 року, відповідач повинен повернути кредитору отриманий кредит, який виражений у іноземній валюті - доларах США та сплатити відсотки у валюти кредиту. Рішенням суду від 7 вересня 2015 року постановлено стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 2 300 000 доларів США та заборгованість за відсотками в сумі 300 757,48 доларів США. Еквівалент зазначеної заборгованості в національній валюті залежить від колування курсу гривні до долару США та не має фіксованого значення в національній валюті протягом строку існування заборгованості, проте чітко визначається саме станом на дату виконання зобов`язання та залежить від курсу на цю дату.

За змістом п.2.2 договору № 63 від 26.03.2019 року, укладеного між первісним кредитором та заявником, розмір прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги. До нового кредитора не переходять права на нарахування процентів за користування кредитним коштами. Згідно зі строчкою 84 додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 63, за кредитним договором № 156 від 3.04.2013 Первісним кредитором відступлено заявникові права вимоги повернення кредиту в сумі 61 845 012,80 грн. та сплати заборгованості за процентами в сумі 8 167 776,19 грн.

Таким чином, права вимоги, яке відступлене заявникові обмежено визначеною в додатку № 1 сумою заборгованості за кредитом та відсотками 61 845 012,80 грн. та 8 167 776,19 грн. відповідно. У той же час, якщо курс долара до національної валюти зміниться у сторону зменшення, існуюча заборгованість за кредитом та відсотками у гривневому еквіваленті також зменшиться.

У зв`язку з викладеним, суд не може задовольнити вимоги заявника в повному обсязі, не обмеживши грошові очікування заявника сумою заборгованості, встановленою судом за кредитним договором № 156, та сумою заборгованості, відступленої за договором № 63 від 26.03.2019 року, вказаною в додатку № 1 до цього договору.

З огляду на вищевказане, дослідивши матеріали заяви та надані до неї докази, суд дійшов висновку, що заявник виконав свої зобов`язання за договором та підтвердив це належними доказами, зокрема, копіями протоколу електронного аукціону, квитанцією про оплату до нього, тому суд вважає за необхідне замінити сторону виконавчого провадження з первісного позивача - Публічного акціонерного товариства Фінростбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Фінростбанк на правонаступника - Павлишина Андрія Івановича з урахуванням обмежень, про які зазначено у попередніх абзацах.

Крім іншого, суд зазначає , що у відповідності до Закону України Про виконавче провадження , Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів , функції примусового виконання судових рішень покладені на органи державної виконавчої служби та приватних виконавців. Суд, у свою чергу, має лише контролюючу функцію, яка полягає у розгляді скарг на дії осіб, на яких законом покладені функції забезпечення примусового виконання судових рішень.

У даному випадку, вирішуючи позитивно питання щодо заміни сторони за наказом у справі № 908/652/15-г, суд, керуючись ст. 334 ГПК України, не вирішує питання щодо строків звернення стягувача за примусовим виконанням судового рішення до компетентних органів та осіб, а лише визнає за заявником право стягувача із наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 52 ГПК України та ст. 514 ЦК України, щодо обов`язковості для нього всіх прав, умов та наслідків, які були вчинені особою, яку правонаступник замінив.

Керуючись ст.ст. 52, 74, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони правонаступником за вих.№ 87 від 15 травня 2019 року, а саме заміну первісного стягувача - Публічного акціонерного товариства Фінростбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Фінростбанк на Павлишина Андрія Івановича у виконавчому провадженні щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 7 вересня 2015 року по справі № 908/652/15-г - задовольнити частково.

Замінити за наказом від 22.09.2015 року по справі 905/652/15-г про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 7 вересня 2015 року первісного стягувача - Публічне акціонерне товариство Фінростбанк (65104, Одеська обл., місто Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 13, код ЄДРПОУ 14366762), на правонаступника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ):

· в межах суми заборгованості за кредитом 2 300 000,00 доларів США з урахуванням курсу доларів США до національної валюти станом на дату фактичного повернення кредиту, але не більш 61 845 012,80 грн.;

· в межах суми заборгованості за відсотками 300 757,48 доларів США з урахуванням курсу доларів США до національної валюти станом на дату фактичної сплати заборгованості за відсотками, але не більш 8 167 776,19 грн.

В решті вимог заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.

Суддя П.В. Демідова

Повний текст ухвали складено та підписано 07.06.2019р.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua , веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).