Ухвала

від 06.06.2019 по справі 921/251/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06 червня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/251/19 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви №22 від 03.06.2019 ПАП Велес у справі 921/251/19

за позовом: Заступника прокурора Тернопільської області, вул. Листопадова, 4 , м. Тернопіль, 46001 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача : Бережанська міська рада , вул. Банкова, 3, м. Бережани, Тернопільської області, 47500

до відповідача : Приватного агропромислового підприємства «Велес» , вул. Золочівська, 55 , м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47711

про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Без виклику представників сторін.

Встановив:

19.04.2019р. Заступник прокурора Тернопільської області звернувся до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з позовом до Приватного агропромислового підприємства «Велес» про зобов`язання останнього звільнити та повернути у володіння і користування держави в особі позивача земельні ділянки загальною площею 138,314 га за кадастровими номерами 6120410100:01:001:0658, 6120410100:01:001:0659, 6120410100:01:001:0660, 6120410100:01:001:0661, розташовані за межами населених пунктів на території Бережанської міської ради Бережанського району Тернопільської області.

Ухвалою суду від 07.05.2019 відкрито провадження у справі № 921/251/19 за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 30.05.2019.

29.05.2019 відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (вих. номер 19 від 28.05.2019) за підписом директора ПАП Велес Гнатьо П.М. з доданими до нього: копіями рішень Бережанської міської ради №1041 від 27.11.2014, №1265 від 15.10.2015, №400 від 08.11.2016, копією довідки Бережанської міської ради №1821/03-07 від 10.09.2018; копією заяви ПП Велес від 11.12.2014, копією додаткової угоди до договору оренди землі від 03.11.2012, копією листа ПАП Велес від 31.01.2017, копією довідки Бучацької об`єднаної ДПІ від 09.06.2017 про оплату орендної плати за період з 2014 по 2017 року , а також доказами надіслання (вручення) цього відзиву іншим учасникам судового процесу.

В зазначеному судовому засіданні також було вирішено питання залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Бережанської міської ради ( вул. Банкова, 3, м. Бережани, Тернопільської області, 47500 ), як територіальної громади, на землях якої розміщено спірні земельні ділянки, та відкладення судового засіданні на 06.06.2019, про що судом винесено відповідні ухвали від 30.05.2019.

05.06.2019 через канцелярію суду Приватним агропромисловим підприємством «Велес» подано зустрічний позов (№22 від 03.06.2019) до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області у поновленні договорів оренди земельних ділянок на новий строк та визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі від 03.11.2011 року на той самий строк і на тих самих умовах.

Разом із зустрічною позовною заявою ПАП Велес подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для подання зустрічного позову по справі №921/251/19.

Розглянувши заяву про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Виходячи з аналізу вказаних статей, суд зазначає про те, що як відзив так і зустрічний позов, за своїм інструментальним значенням відносяться до способів господарсько-процесуального захисту відповідача від зловживання позивачем наданими процесуальним законом правами, разом з цим, за для дотримання принципу змагальності, ГПК України встановлено можливість господарського суду здійснювати контроль за процесуальною діяльністю учасників справи шляхом встановлення відповідних строків для вчинення тієї чи іншої процесуальної дії, як то подання відзиву на позов чи зустрічного позову, разом з цим, суд зазначає, що підставою виникнення права на здійснення такого господарсько-процесуального захисту є подання позивачем позову до якого позивач зобов`язаний в силу ст.ст.162, 164, 172 ГПК України додати всі необхідні докази, таким чином, у судовому розгляді справи досягається дотримання принципів змагальності та розумності строків розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ПАП Велес мало подати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі від 07.05.2019 , яка була отримана відповідачем 13.05.2019 року ( про що свідчить відповідна відмітка про вручення адресату на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №4602508290297, що знаходиться у матеріалах справи), тобто до 29.05.2019 року.

У той же час, зустрічний позов ПАП Велес було подано 05.06.2019 року, тобто з порушенням строків встановлених ч. 1 ст. 180 ГПК України.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1 ст. 118 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Щодо поважності причин пропуску строку звернення з зустрічною позовною заявою, суд зазначає наступне.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак надане кожному право не може трактуватися безмежно. Реалізація такого права повинна відбуватися на умовах, визначених законом. Принцип законності є необхідною складовою верховенства права.

Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Отже, кожен, хто звертається до суду, повинен дотримуватися певних правил та процедур, визначених законом. Зазначене є передумовою забезпечення прав та свобод людини.

Передбачене статтею 180 Господарського процесуального кодексу України право на пред`явлення зустрічного позову застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

Важливим елементом верховенства права є гарантії справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" Європейським судом з прав людини вказано, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу до суду, в тому розумінні, що особі забезпечується можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави відсутні правові чи практичні перешкоди для реалізації цього права.

При цьому, право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі "Golder проти Сполученого Королівства" Європейським судом з прав людини зазначено, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.

Відтак, незалежно від того, що статтею 180 Господарського процесуального кодексу України не передбачено конкретного переліку обставин, що належать до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, суд здійснюючи правосуддя, наділений повноваженнями, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, надати оцінку наведеним стороною обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, та враховуючи баланс інтересів сторін, дійти висновку про можливість відновлення строку на пред`явлення зустрічного позову.

Норми господарського процесу, зокрема ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України, пов`язують можливість поновлення пропущеного процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини пропуску відповідного строку.

При цьому поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Тобто за змістом вищенаведених норм господарського процесу обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Так, позивач за зустрічним позовом зазначає, що ним порушено строк на подання зустрічного позову, визначений ст. 180 ГПК України, з огляду на те, що в період з 20.05.2019 по 25.05.2019 директор підприємства Гнатьо П.М. перебував у відрядженні у Німеччині, а у період з 29.05.2019 по 01.06.2019 - у місті Києві, на підтвердження чого заявником долучено до заяви №23 від 03.06.2019 копії наказів №4а від 20.05.2019 та №5 від 29.05.2019 Про відрядження та копію закордонного паспорта ОСОБА_1 з відміткою про перетин Державного кордону України 20.05.2019 та 25.05.2019 відповідно.

Проте, суд вважає, що викладені позивачем за зустрічним позовом причини пропуску процесуального строку не є поважними, а тому підстави для його поновлення відсутні, виходячи з того, що:

- так, дійсно в матеріалах справи №921/251/19 наявні докази перебування у відрядженні директора ПАП Велес , якими було мотивовано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для подання зустрічного позову;

- водночас, обґрунтований та документально підтверджений відзив на позовну заяву (вих. номер 19 від 28.05.2019) за підписом директора ПАП Велес Гнатьо П.М. був поданий у строк, визначений судом, з чого слід дійти висновку, що перебування керівника підприємства у відрядженнях не було перешкодою для його (відзиву) складання та подання;

- враховуючи, що відповідачем були здійснені певні процесуальні дії, а саме подання відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку про те, що відповідач був обізнаний щодо свого обов`язку надання відзиву на позов в строк передбачений ухвалою суду про відкриття провадження від 07.05.2019 (врученої відповідачу 13.05.2019), проте, останній впродовж даного строку своїм правом на подання зустрічного позову не скористався.

Таким чином, слід вважати , що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації права на подання зустрічної позовної заяви, дійсні перешкоди та труднощі для подання зустрічного позову у відповідача відсутні, як й об`єктивні обставини неможливості волевиявлення стороною своєї правової позиції шляхом подання зустрічного позову.

Повідомлені відповідачем обставини лише свідчать про пропуск ним строку для пред`явлення зустрічного позову внаслідок власної бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, в зв`язку з чим в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення зустрічного позову належить відмовити.

В силу ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Суд зазначає, що у даному випадку повернення зустрічного позову ніяким чином не призведе до порушення права на доступ до правосуддя (оскільки позивач за зустрічним позовом має право заявити свої позовні вимоги в окремому позові), а є відтворенням державного регулювання правил здійснення господарського судочинства.

Керуючись ст. 46, 73, 74, 118, 119, 180, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви про поновлення строку на подання зустрічного позову по справі №921/251/19.

2. Зустрічну позовну заяву Приватного агропромислового підприємства «Велес» (№22 від 03.06.2019) та додані до неї документи (всього на 20 арк.) повернути заявнику.

3. Відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

4. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя Н.М. Бурда