ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/11429/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 (Пашкіна С.А., Буравльов С.І., Мартюк А.І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 (Гулевець О.В.) у справі № 910/11429/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікротех" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", треті особи: 1) ОСОБА_1 , 2) Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк", 3)Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання припиненими зобов`язань по договору поруки
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікротех" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", треті особи ОСОБА_1 (далі - Третя особа-1), Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" (далі - Третя особа-2), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа-3) про визнання припиненими зобов`язання Позивача по договору поруки №44.29/64-П1/07-Zz від 01.08.2007, укладеного між Позивачем та Третьою особою-2.
2. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що ним, як Поручителем, не погоджувалися зміни та доповнення до кредитного договору №44.29/64/07-Zz від 01.08.2007, укладеного між Третьою особою-2 та Третьою особою-1 в частині збільшення процентної ставки, у зв`язку із чим, згідно із частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) є підстави для припинення поруки за договором поруки №44.29/64-П1/07-Zz від 01.08.2007.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 позов задоволено повністю.
4. Рішення суду мотивовано тим, що додатковою угодою до №2 від 07.11.2008 до кредитного договору, укладеною без згоди Поручителя (Позивач), встановлено збільшення розміру процентної ставки, тобто, змінено зобов`язання, забезпечене порукою, що призвело до збільшення обсягу відповідальності Поручителя, в той час, як положення договору поруки містять заборону щодо внесення змін до кредитного договору в частині збільшення обсягу відповідальності Поручителя без його згоди. В свою чергу, Поручитель не давав згоди на зміну забезпеченого порукою зобов`язання за кредитним договором № 44.29/64/07-Zz від 01.08.2007 щодо збільшення в розмірі процентів.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування".
8. Суди не дослідили належним чином наявні матеріали справи та не дослідили пункт 7.2 кредитного договору.
9. Судами не враховано, що оскільки поручитель несе солідарну відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існувало до зміни зобов`язання, тому спірний договір не може бути визнаний припиненим.
Позиція Третьої особи-3 у відзиві на касаційну скаргу
10. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування", яким частину 1 статті 559 ЦК України викладено в наступній редакції: "Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання".
Позиція інших учасників справи на касаційну скаргу
11. Позивач та Треті особи-1, 2 відзив на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.
Інші документи
12. Відповідачем 28.05.2019 подано клопотання про розгляд справи без участі представника, яке колегією суддів розглянуто.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Третьою особою-2 (Банк) та Третьою особою -1 (Позичальник) 01.08.2007 укладено кредитний договір №44.29/64/07-Zz, за умовами якого Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 270 000,00 дол. США строком по 29.07.2022. Процентна ставка за кредитом дорівнює 13,6 % річних.
13.1. Умовами пункту 7.2 кредитного договору передбачено, що у разі згоди Позичальника на зміни умов цього договору, оформлюється додаткова угода до цього договору, яку підписують обидві сторони. Додаткова угода укладається у двох примірниках, по одному примірнику кожній зі сторін.
13.2. Пунктом 7.5 кредитного договору визначено, що всі зміни та доповнення до договору дійсні лише у тому разі, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані уповноваженими на це представниками обох сторін.
14. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Позивачем (Поручитель) та Третьою особаю-2 (Банк) 01.08.2007 укладено договір поруки №44.29/64-П1/07-Zz, за умовами якого Поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором №44.29/64/07-Zz від 01.08.2007.
14.1. У відповідності до пункту 2.6 договору поруки, усі зміни та доповнення до кредитного договору Банк та Позичальник оформлюють без погодження з Поручителем, за винятком випадків збільшення обсягу відповідальності Поручителя.
15. Між Банком та Позичальником укладено 07.11.2008 додаткову угоду №2 до кредитного договору, якою сторони виклали у наступній редакції пункт 1.3 кредитного договору: "Процентна ставка за кредитами дорівнює 15,6 % річних".
15.1. Пунктами 3, 4 додаткової угоди №2 до кредитного договору визначено, що ця додаткова угода є невід`ємною частиною кредитного договору та вступає в силу з моменту її підписання і діє до повного погашення Позичальником кредиту, сплати нарахованих за ним процентів.
16. Між Третьою особою-2 та Відповідачем 26.06.2013 укладено договір купівлі-продажу прав вимог, у відповідності до якого до Відповідача перейшло право вимоги за кредитним договором № 44.29/64/07-Zz від 01.08.2007.
17. Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Частиною 1 статті 559 ЦК України (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Тобто, закон пов`язує припинення договору поруки, на підставі частини 1 статті 559 ЦК України, зі зміною основного зобов`язання за відсутності на це згоди поручителя та зумовленим такою зміною збільшенням обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного зобов`язання, забезпеченого порукою.
17.1. Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, порука припиняється за наявності двох умов: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов`язання; ці зміни призвели, або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі № 6-3176цс15, від 23.12.2014 у справі № 3-196гс14, від 20.02.2013 у справі № 6-172цс12, від 21.05.2012 у справі № 6-18цс11, від 10.10.2012 у справі № 6-112цс12).
18. Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, згідно з якими відсоткова ставка за кредитним договором з 13,6% підвищувалась додатковою угодою №2 від 07.11.2008 до 15,6%, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що у зв`язку із збільшенням розміру процентної ставки за користування Позичальником кредитними коштами, відбулось збільшення обсягу відповідальності Поручителя, оскільки збільшення розміру процентної ставки тягне за собою збільшення розміру нарахованих процентів.
19. При цьому, слід враховувати, що особливістю припинення поруки з підстав зміни зобов`язання без згоди поручителя є те, що поручитель у разі зміни зобов`язання без його згоди не лише не відповідає за повернення боржником збільшеної суми боргу, а й з моменту такого збільшення його обов`язок за договором поруки повністю припиняється - перестає існувати.
20. Суд зазначає, що згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності має бути очевидною і наданою у спосіб, передбачений договором поруки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.06.2013 у справі № 6-43цс13).
21. Згода поручителя може бути висловлена у будь-якій письмовій формі (листі, заяві, телеграмі), головне, щоб вона була явно вираженою і відповідала дійсній волі поручителя.
22. Судами попередніх інстанцій не встановлено укладення будь-яких додаткових угод до договору поруки з приводу збільшення процентної ставки за кредитом та не встановлено надання Поручителем своєї згоди на збільшення обсягу відповідальності за кредитним договором, вираженої у будь-якій іншій письмовій формі (лист, телеграма, заява, тощо).
23. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
24. Доводи касаційної скарги, наведені в пунктах 7, 9 постанови та доводи відзиву, зазначені в пункті 10 постанови, Судом відхиляються, оскільки пунктом 1 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" № 2478-VIII від 03.07.2018 визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом. Закон набрав чинності 04.11.2018, проте позовну заяву у справі подано до суду в серпні 2018.
24.1. Пункт 2 розділу ІІ Прикінцеві положення цього Закону не може бути застосовано до даних правовідносин, оскільки правовідносини між сторонами припинились до введення в дію вказаного Закону.
25. Посилання скаржника, вказане в пункті 8 постанови, колегією суддів відхиляється, оскільки з тексту оскаржуваних судових рішень вбачається дослідження та надання відповідної правової оцінки пункту 7.2 кредитного договору, а доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до переоцінки доказів та вимог про встановлення інших обставин справи, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.
26. Таким чином, колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги Відповідача на предмет законності оскаржуваних судових рішень виключно в межах, які безпосередньо стосуються правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом на результат вирішення спору не впливають.
27. Отже, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування рішення та постанови судів попередніх інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.
28. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
29. З огляду на викладене вище, касаційна скарга Відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.
Щодо розподілу судових витрат
30. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 у справі №910/11429/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2019 |
Оприлюднено | 07.06.2019 |
Номер документу | 82249299 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні