Рішення

від 31.05.2019 по справі 200/1820/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2019 р. Справа№200/1820/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю:

представника позивача Макарова В.М.,

представника відповідача Голуба М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Донбасс-Ремстрой» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області з вимогами:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.10.2018 року № 0046944407 прийняте Головним управлінням ДФС України у Донецькій області;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.10.2018 року № 0046924407 прийняте Головним управлінням ДФС України у Донецькій області;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки Приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) з юридичних осіб земельного податку та орендної плати юридичних осіб шляхом виключення суми пені в розмірі 27653 грн.08 коп. за кодом платежу 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» , пені в розмірі 15399 грн. 10 коп. за кодом платежу «Земельний податок з юридичних осіб» .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податкові повідомлення-рішення від 08.10.2018 року №0046924407, №0046944407 незаконні, необґрунтовані та прийняті з порушенням норм Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , оскільки відповідно до вимог зазначеного закону позивач звільняється від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а також орендної плати за користування такими земельними ділянками, адже населені пункти на яких знаходяться вказані земельні ділянки, входять до переліку населених пунктів, на території яких проводилась антитерористична операція.

Через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем було надано відзив на адміністративний позов. В обґрунтування незгоди з позовом відповідач зазначив, що доводи позивача щодо неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень з плати на землю, зазначені у позовній заяві, не підтверджені чинними нормами Податкового кодексу України. Зазначає, що пільги щодо сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності Податковим кодексом України не передбачені. Пунктом 38.7 ст.38 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України у періоді з 14.04.2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, передбачено звільнення від сплати плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та на території населених пунктів на лінії зіткнення. Зазначає, що норми Податкового кодексу України не мають зворотної дії: надання платником податків у майбутніх звітних періодах уточнюючої податкової декларації, яка зменшує податкові зобов`язання попередніх звітних періодів, не є підставою для невизнання податкового боргу за раніше задекларованими та несплаченими податковими зобов`язаннями та не звільняє платника від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасну сплату раніше задекларованих податкових зобов`язань. Отже, подані уточнюючи податкові декларацій відобразились у ІКП позивача 13.06.2016 року та 04.01.2017 року відповідно до Регламенту комп`ютерної обробки податкової звітності, звітності з ЄСВ та іншої звітності в органах ДФС. На підставі вищевикладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.03.2019 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 19.03.2019 року оголошено перерву у розгляді справи.

Ухвалою суду від 16.04.2019 року відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 02.05.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.05.2019 року.

28.05.2019 року судом відкладено розгляд справи.

31.05.2019 року представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.05.2019 року заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - приватне підприємство «Донбасс-Ремстрой» зареєстроване в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 20324012 за адресою: 84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39/41, знаходиться на податковому обліку в Краматорському управлінні ГУДФС у Донецькій області (а.с. 9,10,211-212).

Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області є юридичною особою, органом державної влади. Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 09.02.2007 року №68 укладеного з Краматорською міською радою, ПП «Донбасс-Ремстрой» куплено земельну ділянку площею 0,3676 га (а.с.50-51).

Згідно договорів оренди землі від 16.01.2012 року №328 та від 27.12.2014 року б/н укладених з Краматорською міською радою, ПП «Донбасс-Ремстрой» орендовано земельні ділянки площею 1,6862 га та 0,7409 га (а.с.60-61, 70-71).

Підприємством подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік 30.04.2014 року №9024418201, в якій самостійно визначено річну суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб.

19.02.2014 року підприємством подано звітну податкову декларацію №9008525154 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, в якій самостійно визначило річну суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб.

04.01.2017 року підприємством подано уточнюючу податкову декларацію №908229179 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, в якій самостійно зменшило річну суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб.

27.02.2015 року підприємством подано звітну податкову декларацію № 9025420401 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій самостійно визначило річну суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб плати з юридичних осіб.

04.05.2016 року підприємством подано звітну податкову декларацію №9276759209 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій самостійно визначило річну суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб.

13.06.2016 року підприємство надало уточнюючу податкову декларацію №927683867 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій самостійно зменшило річну суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб.

Звітну податкову декларацію № 9016049204 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік підприємством подано 10.02.2017 року, в якій самостійно визначено річну суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб.

23.02.2017 року підприємством подано уточнюючу податкову декларацію №9026777407 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, в якій самостійно зменшило річну суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена камеральна перевірка приватного підприємства „Донбасс-ремстрой» своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з земельного податку за січень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року, січень 2017 року, з орендної плати за березень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року, за результатами якої було складено акт від 13.09.2018 року №199/05-99-44-07/20324012 (а.с. 18-27).

Вказаним актом встановлено, що платником порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з земельного податку за січень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року, січень 2017 року,протягом строків, визначених п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме: по податковій декларації з плати за землю за 2014 рік від 30.04.2014 року №9024418201, по податковій декларації з плати за землю за 2015 рік від 27.02.2015 року №9025420401, по податковій декларації з плати за землю за 2017 рік від 10.02.2017 року №9016049204.

Також актом встановлено, що платником порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати за березень-грудень 2014 року, січень-грудень 2015 року протягом строків, визначених п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме: по податковій декларації з плати за землю за 2014 рік від 19.02.2014 року №9008525154, по податковій декларації з плати за землю за 2015 рік від 04.05.2016 року №9276759209.

24.09.2018 року на акт перевірки подані заперечення, які відповідачем залишені без розгляду.

08.10.2018 року відповідачем відповідно до акту перевірки від 13.09.2018 року №199/05-99-44-07/20324012 та на підставі статті 126 Податкового кодексу України були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0046944407 форми «Ш» , яким приватному підприємству „Донбасс-ремстрой» визначено грошове зобов`язання зі сплати штрафних санкцій з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 9823,18 грн.;

- №0046924407 форми «Ш» , яким приватному підприємству „Донбасс-ремстрой» визначено грошове зобов`язання зі сплати штрафних санкцій з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 30166,01 грн. (а.с. 36,41).

Крім того, по коду платежу 18010500 Земельний податок з юридичних осіб та по коду платежу 18010600 Орендна плата з юридичних осіб в інтегрованій картці платника податків приватному підприємству „Донбасс-ремстрой» відповідно до п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України була нарахована пеня у розмірі 15399,10 грн. та 27653,08 грн. відповідно.

Встановлені обставини відповідачем не заперечуються.

Спірним у справі є правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень - рішень та правомірність нарахування пені, у зв`язку з поданням вищезазначених уточнюючих декларацій про зменшення раніше задекларованих податкових зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб та з орендної плати з юридичних осіб.

Предметом доказування у даній справі є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи.

За таких обставин, правова позиція суду обґрунтована наступним.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до пп.14.1.72 п.14.1 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно зі ст.269 вказаного Кодексу платниками податку є:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі.

Відповідно до ст.285 Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пп.286.2 та 286.3 ст.286 Кодексу, яка визначає порядок обчислення плати за землю, визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п.286.4 ст.286 Податкового кодексу України за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, Податковим кодексом України визначено обов`язок платника податків щомісячно сплачувати плату за землю та право платника податків (за його вибором) подавати декларацію з плати за землю у встановлений строк один раз за весь рік або подавати таку декларацію щомісячно.

Відповідно до п.87.9 ст.87 гл.9 Податкового кодексу України, яка регулює питання погашення податкового боргу платників податків, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, в силу імперативних вимог вказаних норм Податкового кодексу України контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, який має податковий борг, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідачем правомірно застосовані наведені положення законодавства.

Відповідно до п.111.2 ст.111, п.116.1 ст.116 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Згідно з п.126.1 ст.126 вказаного Кодексу, яка регулює питання порушення правил сплати (перерахування) податків, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Положень, які б звільняли платника податків від застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог законодавства з питань оподаткування в залежності від тих чи інших обставин, законодавство не містить.

Затримка сплати платником податків земельного податку та орендної плати з юридичних осіб підтверджена актом перевірки та інтегрованою карткою платника.

Через несвоєчасну сплату за спірний період узгоджених сум грошових зобов`язань із земельного податку та орендної плати з юридичних осіб по податковим деклараціям суб`єктом владних повноважень правомірно в цій частині до платника застосовані штрафні (фінансові) санкції в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства.

Разом з вказаними нормами суд враховує наступне.

14.04.2014 року набрав чинності Указ Президента України від 14.04.2014 року №405/2014, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

15.10.2014 року набрав чинності Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (Закон від 02.09.2014 року №1669-VII), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 2 вказаного Закону на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій на виконання договірних зобов`язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов`язаннями, зокрема юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Статтею 6 вказаного Закону під час проведення антитерористичної операції звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 вказаного Закону скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч.ч.1 - 3 ст.11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції цей Закон, зокрема втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п.4 ст.11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції надано визначення термінів:

територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014;

період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р, дію якого зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079-р.

Вказаний Перелік втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р.

До вказаних Переліків внесено, зокрема м.Краматорськ Донецької області, де зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність відповідач.

Враховуючи наведене з 14.04.2014 року позивач був звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

08.06.2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування (Закон України №1365-VІІІ від 17.05.2016 року), яким тексти статей 6 і 7 викладено в такій редакції:

"Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону";

"Скасувати суб`єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону".

Вказаним законом також статтю 4 доповнено частиною четвертою наступного змісту:

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію .

Такі Переліки затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085, і такий населений пункт як м. Краматорськ Донецької обл., в якому позивач користується земельними ділянками державної та комунальної власності, до них не включено.

Отже, з 08.06.2016 року - дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування (Закон України №1365-VІІІ від 17.05.2016 року) позивач від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності вже не звільнений.

Тобто період, протягом якого позивач був звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, був з 14.04.2014 року по 07.06.2016 року включно.

З 08.06.2016 року він має сплачувати вказане податкове зобов`язання на загальних підставах.

Згідно облікової картки платника податків та розрахунків до податкового повідомлення - рішення від 08.10.2018 року № 0046944407 вбачається, що сума грошових зобов`язань зі сплати штрафних санкції в розмірі 393,12 грн. нарахована за період до 14 квітня 2014 року, сума грошових зобов`язань зі сплати штрафних санкції у розмірі 372,91 грн. нарахована за період після 08.06.2016 року. Отже, суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості правомірного прийняття податкового повідомлення - рішення від 08.10.2018 року № 0046944407 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 9057,15 грн. (9823,18 грн.- 393,12 грн.- 372,91 грн.), у зв`язку з чим зазначене податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню в частині суми грошових зобов`язань зі сплати штрафних санкції у розмірі 9057,15 грн.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 08.10.2018 року № 0046924407, як вбачається з облікової картки платника податків та розрахунків до податкового повідомлення - рішення сума грошових зобов`язань зі сплати штрафних санкції в розмірі 916,91 грн. (75,03 грн.+841,88 грн.) нарахована за період до 14 квітня 2014 року. Отже, суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості правомірного прийняття податкового повідомлення - рішення від 08.10.2018 року № 0046924407 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 29249,10 грн. (30166,01 грн.-916,91 грн.), у зв`язку з чим зазначене податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню в частині суми грошових зобов`язань зі сплати штрафних санкції у розмірі 29249,10 грн.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) з юридичних осіб земельного податку та орендної плати юридичних осіб шляхом виключення суми пені в розмірі 27653 грн.08 коп. за кодом платежу 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» , пені в розмірі 15399 грн. 10 коп. за кодом платежу «Земельний податок з юридичних осіб» , суд зазначає наступне.

Як встановлено раніше, позивач як платник податків, який з 14.04.2014 року звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, мав право на зменшення (шляхом виключення) задекларованих податкових зобов`язань з плати за землю за період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року включно в незалежності від дати подання уточнюючого розрахунку, оскільки законом звільнений від сплати таких податкових зобов`язань.

Відповідно до Класифікації доходів бюджету, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» , код бюджетної класифікації 18010600 - це «Орендна плата з юридичних осіб» , код бюджетної класифікації 18010500 - це Земельний податок з юридичних осіб .

Відповідно до пп. 19-1.1.10 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України однією з функцій контролюючих органів є забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Відповідно до наведених вимог Податкового кодексу України, з метою реалізації пп.19-1.1.10 п. 19-1.1 ст. 19-1 вказаного Кодексу та з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. (До 10.06.2016 року вказане питання регулювалося Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року №765).

Згідно з п. 3 розд. І вказаного Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідно до п. 2 розд. І вказаного Порядку:

інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції;

інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 розд. ІІ вказаного Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право на ефективний засіб юридичного захисту, та визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 в справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)» .

Згідно з п. 5 розд. І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Таким чином в разі необхідності контролюючий орган має можливість здійснювати коригування облікових показників інтегрованої картки платника, в тому числі в ручному режимі.

Вказані обставини залишилися поза увагою контролюючого органу, що призвело до порушення прав позивача.

Крім того, відповідачем не врахована позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 14.01.2010 року (набуло статусу остаточного 14.01.2001 року) в справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06,), в п. 57 якого Суд зазначив, що в разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків платників податків національні органи були зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків.

Як вбачається з доповнення до відзиву, по коду платежу 18010500 Земельний податок з юридичних осіб , при погашенні раніше задекларованих податкових зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб за рахунок наданої уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2015 рік № 9276838675 від 13.06.2016 в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) позивача нарахована пеня у сумі 9082,47 грн.; при погашенні раніше задекларованих податкових зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб за рахунок наданої уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2014 рік № 9082291791 від 04.01.2017 року в ІКП позивача нарахована пеня у сумі 1090,59 грн.

Також по коду платежу 18010600 Орендна плата з юридичних осіб , при погашенні раніше задекларованих податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за рахунок наданої уточнюючої податкової декларації з плати за землю за № 9276838663 від 13.06.2016 за 2015 рік в інтегрованій картці платника позивача нарахована пеня у сумі 17299,21 грн.; при погашенні раніше задекларованих податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за рахунок наданої уточнюючої податкової декларації з плати за землю за №9082291790 від 04.01.2017 за 2014 рік в ІКП позивача нарахована пеня у сумі 2462,92 грн. При погашенні раніше задекларованих податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за рахунок наданої уточнюючої податкової декларації з плати за землю за №9026777407 від 23.02.2017 року за 2017 рік в ІКП позивача нарахована пеня у сумі 1147,49 грн.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) з юридичних осіб земельного податку та орендної плати юридичних осіб шляхом виключення суми пені в розмірі 31082 грн.68 коп. (20909 грн.62 коп.+ 10173 грн. 06 коп.).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 122, 132, 139, 143, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС України у Донецькій області від 08.10.2018 року №0046944407 в частині визначення грошового зобов`язання зі сплати штрафних санкцій з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 9057,15 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС України у Донецькій області від 08.10.2018 року № 0046924407 в частині визначення грошового зобов`язання зі сплати штрафних санкцій з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 29249,10 грн.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) з юридичних осіб земельного податку та орендної плати юридичних осіб шляхом виключення суми пені в розмірі 31082 грн.68 коп., в тому числі пені в розмірі 20909 грн.62 коп. за кодом платежу 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» , пені в розмірі 10173 грн. 06 коп. за кодом платежу 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» .

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути на користь приватного підприємства «Донбасс-Ремстрой» (код ЄДРПОУ 20324012, юридична адреса: 84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 39, кв. 41) судові витрати у сумі 3227,09 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114).

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 31.05.2019 року.

Повний текст рішення виготовлено 07.06.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.