Рішення

від 07.06.2019 по справі 522/3972/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 522/3972/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний реабілітаційний центр Инто-Сана до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2018 позивач звернувся до суду з даним позовом до Приморського районного суду міста Одеси (позов здано на пошту), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову № 111/17/469вих від 12.10.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 50520 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 2 жовтня 2017 року в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименком Русланом Костянтиновичем була винесена постанова №111/17/469вих про накладення штрафу на ТОВ Медичний реабілітаційний центр ИНТО-САНА за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 50520 (п`ятдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень. Підставою для накладення штрафу стало те, що ТОВ МРЦ ИНТО-САНА не допустило посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва: Будівництво двоповерхового паркінгу з громадською вбиральнею, ТП, РП та тенісними кортами за адресою: м. Одеса, пров. Кордонний, 1-а , для проведення позапланової перевірки, чим порушило п.1 ч.3 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пп.1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553. Однак зазначені відповідачем твердження спростовуються доказами, наданими відповідачем на адвокатський запит представника позивача, а саме: актом про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контрою на об`єкти будівництва від 28.09.2017, в якому графа Примірник акту надіслано поштою не заповнена, що свідчить про те, що вказаний акт позивачу не був ні вручений, ні направлений поштою; приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.09.2017, в якому в графі Примірник припису надіслано поштою не заповнена, що свідчить про те, що вказаний припис позивачу не був ні вручений, ні направлений поштою; протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.09.2017 та постановою про накладення штрафу від 12.10.2017, на яких також відсутня відмітка про вручення адресату та відсутні докази направлення поштою, що свідчить про те, що вказані листи позивачу не були ні вручені, ні направлені поштою. Ті обставини, що ТОВ МРЦ ИНТО-САНА не отримувало попереджувальні листи, його представник не був присутній при складанні протоколу, належним чином не був повідомлений про час та місце винесення припису, в результаті чого був позбавлений виконати вимоги вказаних листів та припису, свідчать про відсутність такого обов`язкового елементу складу правопорушення, як вина особи, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Справу у відношенні позивача про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглянуто за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та за відсутності доказів про належне сповіщення її про дату, час та місце розгляду справи. Відповідач прийняв постанову про накладення штрафу в порушення діючого законодавства, так як не повідомив позивача про час і місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що позбавило позивача скористатись правами, передбаченими п. 9, 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23 травня 2011 року за № 553.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 04.09.2018 позовні вимоги задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 рішення Приморського районного суду міста Одеси від 04.09.2018 скасовано, а справу направлено для розгляду за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

05.04.2019 адміністративна справа № 522/3972/19 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 10.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. На підставі виявлення судом пропуску позивачем строку звернення до суду позовну заяву залишено без руху та надавши позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для надання до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

22.04.2019 до суду від представника ТОВ Медичний реабілітаційний центр ИНТО-САНА надійшла заява із додатками, чим усунено виявлені судом недоліки. Серед іншого, до суду надано заяву про визнання причини пропуску строку звернення до суду поважними та його поновлення.

Ухвалою суду від 26.04.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю Медичний реабілітаційний центр ИНТО-САНА поновлено строк на звернення до суду із позовом про скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 111/17/469вих № 12.10.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 50520 грн; продовжено розгляд справи.

13.05.2019 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний реабілітаційний центр ИНТО-САНА засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, в обґрунтування якого зазначено, що справа має виняткове значення для позивача, а також потребує ретельного дослідження доказів та встановлення істини у спорі.

Ухвалою суду від 15.05.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний реабілітаційний центр ИНТО-САНА задоволено; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 23.05.2019 о 11:00 годині.

23.05.2019 на електронну пошту суду від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшло відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що листом від 12.09.2017 № 01-18/182и/г ТОВ МРЦ ИНТО-САНА було повідомлено про проведення позапланової перевірки замовника будівництва, не зважаючи на те, що п.7 Порядку № 553 не передбачає завчасного попередження суб`єктів містобудування про заходи позапланового контролю. Під час виїзду на місце ТОВ МРЦ ИНТО-САНА не допустило посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва: Будівництво двоповерхового паркінгу з громадською вбиральнею, ТП, РП та тенісними кортами за адресою: м. Одеса, пров. Кордонний, 1-а , чим порушено п.1 ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пп.1 п.11 Порядку № 553 від 23.05.2011. Недопуск посадових осіб оформлено актом про недопущення, протоколом та приписом, які були надіслані (поштове відправлення № 6500905369924) за зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ МРЦ ИНТО-САНА , однак повернуті відправнику через неможливість їх вручення. За результатами позапланової перевірки 12.10.2017 винесено постанова № 111/17/469-вих, якою накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачений п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . 20.02.2018 Управлінням отримано запит адвоката Попова М.С. про надання копій документів перевірки, відповідь на який надана 23.02.2018. При цьому дані щодо попереднього відправлення цих матеріалів підконтрольному суб`єкту наявні лише на екземплярі Управління, а тому зауваження щодо їх відсутності на екземплярі ТОВ МРЦ ИНТО-САН - неспроможні.

В судовому засіданні 23.05.2019 оголошено перерву до 28.05.2019 о 10:00 год.

27.05.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Судове засідання 28.05.2019 відкладено до 03.06.2019 о 11:00 год.

Судове засідання 03.06.2019 відкладено до 06.06.2019 о 10:00 год.

До суду з`явився представник позивача, який позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав та просив задовольнити.

Представник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради позовні вимоги не визнала у повному обсязі та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду контролю) у сфері господарської діяльності , п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, відповідно до Положення про управління ДАБК ОМР, затвердженого рішенням ОМР № 579-VII від 27.04.2016, на підставі перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт (01-18/182и/в від 21.07.2017) наказом в.о. начальника Управління від 11.09.2017 № 01/13/326ДАБк призначено позапланову перевірку на об`єкті будівництва Будівництво двоповерхового паркінгу з громадською вбиральнею, ТП, РП та тенісними кортами за адресою: м. Одеса, пров. Кордонний, 1-а .

Відповідно до Порядку № 553 головному спеціалісту інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК ОМР Дацюку Олександру Олександровичу видано направлення для проведення позапланового заходу від 11.08.2017 № 000930.

12.09.2017 заступником начальника управління ДАБК ОМР складено лист від № 01-18/182/и/г, за змістом якого ТОВ МРЦ ИНТО-САН повідомлено про те, що Управлінням в межах повноважень, згідно ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, проводиться позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Одеса, пров. Кордонний, 1а. У зв`язку із цим висловлено прохання надати всі правовстановлюючі документу на земельну ділянку, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, проектну документацію, експертизу, договори на здійснення технічного та авторського нагляду. Зазначено про необхідність прибути 18.09.2017 о 11:00 годині або забезпечити присутність уповноваженого представника.

Вищезазначений лист засобами ДП Укрпошта направлено ТОВ МРЦ ИНТО-САНА за адресою: 65016, м. Одеса, пров. Кордонний,1а поштовим відправленням № 6500905369924, яке доставлено не було та було повернута відправнику з позначкою інші причини .

28.09.2017 головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК ОМР Дацюком Олександром Олександровичем складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контрою на об`єкт будівництва; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.09.2017, відповідно до яких ТОВ МРЦ Инто-Сана не допустило посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, чим порушено п.1 ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пп.1 п.11 Порядку № 553 від 23.05.2011, відповідальність за що передбачена п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . За приписом порушення належить усунути та допустити посадових осіб у строк до 12.10.2017.

Вищезазначені матеріали перевірки направлені за місцезнаходженням ТОВ МРЦ Инто-Сана : м. Одеса, пров. Кордонний, 1-а поштовим відправленням № 6500905452708, яке повернуто відправнику із позначкою інші причини .

12.10.2017 в.о. начальника Управління ДАБК ОМР Якименко Р.К. розглянув матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контрою на об`єкт будівництва від 28.09.2017; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.09.2017, встановивши недопуск посадових осіб, чим порушено п.1 ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пп.1 п.11 Порядку № 553 від 23.05.2011, та на підставі п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності виніс постанову № 111/17/469вих № 12.10.2017 про накладення на ТОВ МРЦ Инто-Сана штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 50520 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначену постанову необґрунтованою, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року N3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до частин першої і другої статті 41 Закону №3038-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми, Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553), який згідно п.1, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

В п.10 даного Порядку передбачено, що інспекції у своїй діяльності взаємодіють з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, державної статистики, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Відповідно до п.12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Пунктом 13 Порядку №553 закріплено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень.

Відповідно до п.14 цього Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Таким чином, обов`язок посадових осіб при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки, як однієї з умов для його здійснення, кореспондується з обов`язком суб`єкта містобудування допустити посадових осіб до її проведення.

Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном (п.15 Порядку).

Так, наказом Мінрегіонбуду № 240 від 15.05.2012 року затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, в тому числі і акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Згідно наявної в матеріалах справи копії акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 28.09.2017, графи акт складено із залученням , у присутності , присутні , зауваження щодо складення акта , примірник акта отримав не заповнені. Акт, крім стверджуваного правопорушення, містить лише виконане друком прізвище та ініціали головного спеціаліста ОСОБА_1 та його підпис.

При цьому представник відповідача в судовому засіданні не змогла пояснити, в чому конкретно полягав недопуск посадової особи до контрольного заходу, ким недопуск було вчинено та інші обставини стверджуваного суб`єктом владних повноважень правопорушення.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що за адресою об`єкту Будівництво двоповерхового паркінгу з громадською вбиральнею, ТП, РП та тенісними кортами за адресою: м. Одеса, пров. Кордонний, 1-а , як на момент виходу уповноваженої особи Управління ДАБК ОМР, так і на час судового розгляду, триває будівництво.

Отже керівництво юридичної особи ТОВ МРЦ Инто-Сана або його уповноважені за вищезазначеною адресою не перебували під час виходу на об`єкт співробітника Управління ДАБК ОМР.

Під час офіційного з`ясування обставин у справі, з метою встановлення істини у спорі, зокрема обставин недопуску посадової особи до контрольного заходу, судом представнику відповідача було запропоновано заявити клопотання про виклик головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК ОМР ОСОБА_1 в якості свідка, однак представник Управління ДАБК ОМР повідомила про те, що зазначений працівник вже звільнений та потреби в його допиті немає.

Таким чином, суд визнає складений посадовою особою Управління ДАБК ОМР акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 28.09.2017 неналежним доказом, оскільки останній не містить фактичних даних та документально не підтверджує стверджувані в ньому обставини. В акті відсутні такі суттєві відомості, як інформація про особу підконтрольного суб`єкта, яка була залучена до позапланового заходу; дані про присутніх осіб, які б могли підтвердити викладені в ньому обставини, та ін.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов`язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

За таких обставин, в акті про недопущення немає жодних даних про те, які саме дії, вчинені позивачем (його уповноваженими особами чи представниками), що унеможливили допуск на об`єкт будівництва працівника Управління ДАБК Одеської міської ради, а також відомостей відносно уповноважених осіб суб`єкта містобудування, якими вчинялися дії щодо недопуску посадових осіб відповідача.

Відтак, в порушення ч.2 ст.77 КАС України, суб`єктом владних повноважень - Управлінням ДАБК ОМР не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доведення правомірності свого рішення.

Вирішуючи спір, суд також критично оцінює посилання представника відповідача на положення Порядку №533, в контексті того, що направлений на адресу ТОВ МРЦ Инто-Сана лист від 12.09.2017 № 01-18/182/и/г, яким суб`єкта містобудування було повідомлено про позапланову перевірку та про необхідність прибути 18.09.2017 о 11:00 годині або забезпечити присутність уповноваженого представника, надати відповідні документи, є належним доказом сповіщення незалежно від його вручення.

Зокрема, суд не погоджується із такими твердженням представника відповідача, оскільки такої правової конструкції в Порядку № 533 немає. Відповідні правові норми дійсно притаманні чисельним нормативно-правовим актам, втім саме Порядком № 533, який є спеціальним підзаконним актом та яким Управління керується у своїй діяльності при здійсненні владних повноважень, відповідне правове застереження відсутнє.

Таким чином, за обставин справи, ТОВ МРЦ Инто-Сана про необхідність прибути до Управління та надати пакет документів для проведення позапланової перевірки фактично було необізнаним, оскільки поштове відправлення № 6500905369924 доставлено не було, а недопуск посадової Управління під час виходу на об`єкт будівництва не підтверджений належними та допустимими доказами.

Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідальність, визначена п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , настає у разі недопущення суб`єктом містобудування посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції на об`єкт будівництва для здійснення ними заходів контролю, в тому числі шляхом проведення перевірки, за умови наявності в останніх законних підстав здійснювати ці заходи та дотримання ними процедури їх здійснення.

Отже за встановлених судом обставин суд вважає притягнення ТОВ МРЦ Инто-Сана до відповідальності за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт для виконання покладених на них функцій здійсненим у непередбачений Конституцією та законами України спосіб; без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Практикою ЄСПЛ сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі Брумареску проти Румунії зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 61). Також у Рішенні від 13 грудня 2001 року в справі Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути право. Поняття законні очікування (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та юридичної визначеності (legal certainty). Практика Суду ЄС і ЄСПЛ розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.

Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси особи.

Отже, будь-який публічний орган має враховувати усі складові принципу верховенства права у своїй діяльності.

В свою чергу, за приписами ч. 1, ч. 2 ст. 6 КАС України відповідно до принципу верховенства права людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Зазначені вище обставини в своїй сукупності свідчать на користь невідповідності оскаржуваної постанови критеріям, що визначені ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Таким чином, постанова Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 111/17/469вих № 12.10.2017 про накладення на ТОВ Медичний реабілітаційний центр ИНТО-САНА штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 50520 грн є неправомірною та підлягає скасуванню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний реабілітаційний центр Инто-Сана (65016, м. Одеса, пров. Кордонний, 1-а; код ЄДРПОУ 24773244) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; код ЄДРПОУ 40199728) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 111/17/469вих від 12.10.2017 про накладення штрафу.

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний реабілітаційний центр Инто-Сана судові витрати у розмірі 1762 грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.06.2019.

Суддя І.В. Завальнюк

.