Постанова

від 11.09.2019 по справі 522/3972/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 522/3972/18 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Єщенко О.В., судді - при секретарі -Шевчук О.А.. Поповій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний реабілітаційний центр ИНТО-САНА до Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2018 року ТОВ Медичний реабілітаційний центр ИНТО-САНА (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (надалі - відповідач, ДАБІ), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову ДАБІ №111/17/469вих від 12.10.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 50520 грн..

В обґрунтування позову було зазначено, що спірна постанова винесена за результатами неправомірних дій відповідача по організації та проведенню позапланової перевірки належного позивачу об`єкту будівництва, які полягають у неповідомленні позивача про проведення такої перевірки, та не залученні до цієї перевірки представників позивача, а розгляд справи про застосування до позивача санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбувся без повідомлення про це позивача, що позбавило позивача можливості взяти участь в такому розгляді на надати свої пояснення, заперечення та зауваження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №000930 від 11.08.2017 року, наказу Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 11.09.2017 року №01-13/326 ДАБК, ДАБІ було здійснено позапланову перевірку ТОВ Медичний реабілітаційний центр ИНТО-САНА щодо виконання будівельних робіт за адресою: м.Одеса , пров .Кордонний,1а.

28.09.2017 року головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Дацюком Олександром Олександровичем за результатами перевірки, було складено протокол про адміністративне правопорушення, Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю та припис про усунення порушення.

12.10.2017 року в.о. начальника Управління ДАБК ОМР Якименко Р.К. розглянув матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контрою на об`єкт будівництва від 28.09.2017 року; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.09.2017 року, встановивши недопуск посадових осіб, чим порушено п.1 ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пп.1 п.11 Порядку №553 від 23.05.2011 року, та на підставі п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності виніс постанову №111/17/469вих №12.10.2017 року про накладення на ТОВ МРЦ Инто-Сана штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 50520,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при притягненні позивача до відповідальності за правопорушення діяв не у спосіб, передбачений законодавством, яке врегульовує порядок проведення перевірок у сфері містобудівної діяльності та накладення штрафів за правопорушення у цій сфері.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (надалі - Порядок №553) визначена процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п.1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Відповідно до п.5 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п.п.7, 9 Порядку №533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п.12 Порядку №533 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

- у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

- ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

- за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;

- надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Пунктами 16-20 Порядку №533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (надалі - припис).

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися - в присутності суб`єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень тощо.

Відповідно до п.21 Порядку №533, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Зі спірної постанови вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Відповідно до п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Таким чином, відповідальність передбачена саме за не допуск суб`єктом містобудування посадових осіб на об`єкти будівництва для виконання покладених на них функцій.

Підпункт 3 п.20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 06.04.1995 року №244 (надалі - Порядок №244), передбачає, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, зокрема, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п.21 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис та протокол, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу, приймати участь у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В той же час, посадова особа ДАБІ зобов`язана у разі встановлення під час перевірки порушень містобудівного законодавства скласти акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який надати для підпису суб`єкту містобудування, стосовно якого проведено перевірку, а в разі відмови від його підписання - направити протокол рекомендованим листом з повідомленням, повідомити суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, про час і місце розгляду справи, а при розгляді справи - з`ясувати чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем зазначені вимоги виконані не були, а перевірка була проведена без залучення позивача - суб`єкта містобудування та/або її уповноваженого представника.

Крім того, після проведеної перевірки позивача не було належним чином повідомлено про складання припису, акту перевірки та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.09.2017 року, не повідомлено про виявленні порушення, що є істотним порушенням законодавства в сфері містобудівної діяльності, зокрема Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У своєму письмовому відзиві до позову відповідач зазначає, що ДАБІ був направлений в адрес ТОВ МРЦ ИНТО-САНА лист від 12.09.2017 року №01-18/182и/г з повідомленням про проведення позапланової перевірки.

Крім того відповідач зазначає, що матеріали перевірки були направлені засобами поштового зв`язку (поштове відправлення №6500905369924) за зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ МРЦ ИНТО-САНА .

Відповідно до інформації, з офіційного сайту Укрпошти, щодо руху поштового відправлення №6500905369924 вбачається, що вказане відправлення не було вручено адресату та було повернуто відправнику, що спростовує твердження відповідача про отримання позивачем акту перевірки, припису та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у та належне сповіщення про розгляд відносно позивача справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Як вбачається зі всіх наданих до суду документів, які були підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, жоден з них не підписаний позивачем, також відсутні докази його відмови від їх отримання.

Як зазначалося вище, позивач не з`явився на розгляд справи у зв`язку з тим, що не був належним чином та своєчасно повідомлений про розгляд справи.

Таким чином, прийняття оскаржуваної постанови було здійснено із порушенням вимог Порядку №533, оскільки позивача було позбавлено права надати зауваження на протокол, пояснення по суті вказаних у ньому порушень, не ознайомлено позивача з протоколом, не роз`яснено права та обов`язки.

Також відповідачем не надано доказів завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, що свідчить про порушено з боку відповідача Порядку №244.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано суду належних доказів факту недопущення позивачем 28.09.2017 року посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю для проведення перевірки, що в свою чергу спростовує наявність підстав для притягнення позивача спірною постановою до відповідності за п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи все вище наведене, відповідач не довів правомірність спірної постанови №111/17/469вих від 12.10.2017 року, а тому суд першої інстанції цілком обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Управління Державного Архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено та підписано 12 вересня 2019 року.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Єщенко О.В. Шевчук О.А.