Ухвала

від 07.06.2019 по справі 215/3319/18

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/3319/18

1-кс/215/935/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу : ОСОБА_1 , за участі: секретаря ОСОБА_2 , прокурора Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2018 р. слідчим суддею Тернівського районного суду м. Кривого Рогу було винесено ухвалу про накладення арешту на майно вилучене під час огляду місця події 27.07.2018 р. у м. Кривому Розі, в рамках розслідування кримінального провадження № 12018040760001327 від 27.07.2018 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Вказаною ухвалою було накладено арешт на автомобіль марки «ЗИЛ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та покладено на ОСОБА_4 обов`язок збереження даного автомобіля.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.08.2018 року, ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 31.07.2018 було скасовано та накладено арешт на автомобіль (автокран) ЗИЛ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , шляхом заборони відчуження даного автомобіля , поклавши на РЗФ-1 ПРАТ «ПІВНГЗК» в Тернівському районі м.Кривого Рогу обов`язок збереження даного автомобіля.

В травні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу із клопотанням про скасування арешту , накладеного на автомобіль марки «ЗИЛ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності.

В обґрунтування клопотання вказує, що наразі він позбавлений права користування автомобілем, який належить йому на праві власності та який йому потрібен для здійснення підприємницької діяльності. З того часу, як було накладено арешт на автомобіль, пройшов вже значний проміжок часу, але за даним кримінальним провадженням нікому не повідомлено про підозру, санкція статті даного кримінального правопорушення не передбачає конфіскацію майна, а тому вважає, що не має потреби позбавляти його права користування автомобілем та просить суд в порядку ст.174КПК України скасувати арешт, накладений 29.08.2018 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області, на належний йому на праві власності автомобіль.

ОСОБА_4 та захисник-адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримують з обставин, викладених у ньому, просять клопотання задовольнити.

Слідчий СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , в судовому засіданні не заперечує проти задоволення клопотання, вказує, що в проведенні технічної експертизи відпала потреба, наразі проводиться за даним кримінальним провадженням експертиза безпеки життєдіяльності, для якої вказаний транспортний засіб не потрібен, по кримінальному провадженню проведені вже всі слідчі дії, які були пов`язані саме з цим автомобілем, тому в накладенні арешту вже відпала потреба.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання ОСОБА_4 не заперечує.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, вважає необхідним клопотання задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто було предметом вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані.

Згідно з ч. 2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Дослідивши клопотання та матеріали додані до нього , слідчим суддею встановлено, що метою накладення арешту на автомобіль було збереження речового доказу для проведення технічної експертизи. Наразі за даним кримінальним провадженням вже проведено експертизу щодо з`ясування технічного стану автопідйомника гідравлічного АГП 22, державний номер НОМЕР_1 , для проведення експертизи безпеки життєдіяльності транспортний засіб не потрібен, в подальшому застосуванні арешту автомобілю відпала потреба, тому клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 174 ч. 1 абз. 2 КПК України, слідчий суддя ,-

Постановив:

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати, накладений ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.08.2018 року арешт на автомобіль (автокран) марки «ЗИЛ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Передати автомобіль (автокран) марки «ЗИЛ» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на території РЗФ-1 ПРАТ «ПІВНГЗК» його власнику ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: