Ухвала

від 07.06.2019 по справі 461/3114/19

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/3114/19

Провадження №2/463/1330/19

УХВАЛА

судового засідання

07 червня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Львівської міської ради в особі узгоджувальної комісії з питань вирішення земельних спорів Львівської міської ради, Відділу Держгеокадастру у м. Львові Головного управління держгеокадастру у Львівській області, третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку На Війтівській про визнання дій протиправними, скасування акту узгоджувальної комісії та скасування реєстрації земельної ділянки ,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулись до суду з позовною заявою до відповідачів, просять ухвалити рішення, яким:

визнати протиправними дії Львівської міської ради в особі узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради щодо розгляду заяви ОСББ На Війтівській та складення акта від 26.10.2018р.;

визнати протиправним та скасувати акт (рішення) узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради від 26.10.2018р., оформлене протоколом № 80;

зобов`язати державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у м. Львові Головного управління держгеокадастру у Львівській області скасувати реєстрацію земельної ділянки номер НОМЕР_1 та внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру.

Як на підставу позову покликається на те, що рішення узгоджувальної комісії, оформлене у формі протоколу прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а до земельної ділянки, яка погоджена таким рішенням включено частину земельної ділянки площею 72 кв.м., яка закріплена за будинком на АДРЕСА_1 .

Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_4 подала клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Львівській міській раді вчиняти будь-які дії з передачі ОСББ На Війтівській спірної земельної ділянки розміром 72 кв.м., що є частиною земельної ділянки під кадастровим номером НОМЕР_1 та розміщена полосою з однієї сторони шириною 0,91 м по стіні будинку на АДРЕСА_2 , уздовж межі земельних ділянок будинків на АДРЕСА_1 та № АДРЕСА_1 . Мотивує тим, що будинок АДРЕСА_1 на праві спільної власності належить позивачам. За цим будинком рішенням виконкому Львівської міської ради № 1996 від 28.12.1953р. закріплено земельну ділянку площею 855 кв.м., однак у 2007р. оформлено право власності на земельну ділянку площею 783 кв.м. Таким чином, земельна ділянка площею 72 кв.м., хоч і не приватизована, проте перебуває у фактичному користуванні власників будинку АДРЕСА_1 і передача такої земельної ділянки третій особі в майбутньому може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Оглянувши матеріали справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що в задоволенні такої заяви слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

В п. 4 цієї Постанови роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Під час розгляду цивільної справи № 6-605цс16 Верховний Суд України сформулював правову позицію, згідно з якою роз`яснив, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Безпідставне обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою ЛМР № 2645 від 16.11.2017р. третій особі надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2132 га на АДРЕСА_3 для обслуговування багатоквартирних житлових будинків за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим їх переведенням до земель житлової та громадської забудови.

В свою чергу, ухвалою ЛМР № 4692 від 14.02.2019р. позивачу ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 саме з підстав того, що дозвіл на виготовлення проекту землеустрою відносно цієї земельної ділянки попередньо наданий ухвалою ЛМР № 2645 від 16.11.2017р. третій особі ОСББ На війтівській

Виходячи з мотивів заяви про забезпечення позову, на даний час триває процес затвердження вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2132 га, а виходячи з матеріалів справи - оскаржуване рішення, оформлене у виді протоколу № 80 є складовою частиною цієї процедури.

При цьому, як зазначають самі позивачі, спірна частина земельної ділянки площею 72 кв.м. згідно рішення виконкому Львівської міської ради № 1996 від 28.12.1953р. закріплена за будинком АДРЕСА_1 , однак при оформленні права власності у 2007р. не була включена до державного акту на право власності на земельну ділянку, до якого включено лише земельну ділянку площею 783 кв.м. і тому, на даний час спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності.

По-перше, позивачі не долучили такого рішення взагалі, а в мотивах позову посилаються на додаток 11 (а.с.26), яким є не рішення, а довідка ЛОДКБТІ та ЕО про те, що за будинком АДРЕСА_2 Львові закріплено земельну ділянку площею 720 кв.м. на підставі рішення № 1996 від 28.12.1953р.

І по-друге, відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Тобто, для реалізації громадянином права на землю, яка перебуває у державній чи комунальній власності закон передбачає відповідну процедуру, дотримання якої може призвести до виникнення у особи суб`єктивного права на землю.

Однак, у справі яка розглядається позивачі не є суб`єктами процедури отримання у власність спірної земельної ділянки, що вказує на відсутність спору про право відносно цієї земельної ділянки, при тому що оскаржуваним рішенням межі належної позивачам земельної ділянки, які встановлені згідно державного акту, не порушені.

В такому випадку, виходячи з предмета спору у даній справі, заборона Львівській міській раді вчиняти будь-які дії з передачі спірної земельної ділянки у власність жодним чином не забезпечить виконання рішення суду, яке може бути ухвалене за позовними вимогами відносно цього нерухомого майна та відповідно, такі заходи забезпечення позову не відповідають заявленим вимогам.

Тому, в задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Львівської міської ради в особі узгоджувальної комісії з питань вирішення земельних спорів Львівської міської ради, Відділу Держгеокадастру у м. Львові Головного управління держгеокадастру у Львівській області, третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку На Війтівській про визнання дій протиправними, скасування акту узгоджувальної комісії та скасування реєстрації земельної ділянки - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Суддя: Леньо С. І.