Рішення

від 31.05.2019 по справі 686/23071/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/23071/18

Провадження № 2/686/981/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2019

Хмельницький міськрайонний суд

в складі:головуючої судді - Салоїд Н.М.,

при секретареві - Лоб І.А.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

та представника відповідача - Мельника О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький в залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Хмельницького державного підприємства по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів Хмельницьккурортресурси

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

в с т а н о в и в :

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду, який обгрунтовує тим, що працював у період з 01 вересня 2007 року по 18 серпня 2010 року перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював на посаді юрисконсульта. У день його звільнення - 18 серпня 2010 року заборгованість із заробітної плати в сумі 18 171, 72 грн. виплачена не була.

Означені обставини підтверджуються судовим наказом від 09 лютого 2015 року, виданим Хмельницьким міськрайонним судом згідно з яким на його користь стягнута з відповідача нарахована, але не виплачена при звільненні заробітна плата в сумі 18 171,72 грн.

Затримка розрахунку при звільненні за період з дня видання судового наказу (18.08.2010 року по 02.10.2018 року) складає 2036 робочих днів та згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, видані управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та середньоденний заробіток, з якого проводиться розрахунок при звільненні становить 112,16 грн.

З урахуванням коефіцієнта підвищення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 963 679,52 грн., які просив стягнути з відповідача.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги збільшив та просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розрахунковому періоді з 19.08.2010 року по 24.01.2019 року за 2114 робочих днів з урахуванням коефіцієнта підвищення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 1 119 151,6 грн. (529,4 грн. х 2114 день). Подав заяву про відмову від позовних вимог стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в сумі 47 114,8 грн. та закриття провадження у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні заявленого позову не визнав та просить у його задоволенні відмовити. Посилається на те, що заробітну плату в розмірі 18 171,72 грн. підприємство при звільненні не виплатило, однак згідно судового наказу такий розмір заробітку був стягнутий за судовим наказом, а тому сплинув тримісячний строк для звернення щодо вимоги про стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні . Подав відзив на позов.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 05 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13 березня 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 22 травня 2019 року закрито провадження в частині стягнення компенсації втрати частини заробітку в розмірі 47 114,8 грн.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Заслухавши доводи позивача та заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи доказами, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом достовірно установлено, що позивач, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем у період з 01 вересня 2007 року по 18 серпня 2010 року, працюючи на посаді юрисконсульта.

Ці обставини визнаються сторонами та підтверджуються копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , наказами про прийом та звільнення позивача на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.

Після звільнення позивача із займаної посади відповідач всупереч статті 116 КЗпП України належного розрахунку по заробітній платі не провів.

За заявою ОСОБА_1 . Хмельницьким міськрайонним судом 09 лютого 2015 року було видано судовий наказ про стягнення з Хмельницького державного підприємства ро розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів Хмельницьккурортресурси 18 171, 72 грн. Означений судовий наказ набрав законної сили, проте почав виконуватись, починаючи з 18.01.2018 року та виконаний повністю 24.01.2019 року.

4. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.І статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що в разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

В силу частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно вимог частини 2 статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум (Аналогічна правова позиція у рішення ВСУ №6- 144ц 13 від 29.01.2014 року).

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таке роз`яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону Про оплату праці за правилами, передбаченими порядком.

Відповідно до п.5 розд.ІУ порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абз.1 п.8 розді.ІУ порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень порядку.

Таким чином розрахунок сум, що стягуються здійснюється виходячи із наступного:

- протягом останніх двох календарних місяців роботи, що передували звільненню ОСОБА_1 відпрацював 41 робочий день. Сукупний заробіток за два останніх місяці роботи перед звільненням склав 2375,97 гривень (1215,5 + 1160,47), тобто середньоденний заробіток становитиме 57,95 гривень.

З моменту звільнення позивача до проведення повного розрахунку з ним по заборгованій заробітній платі, а саме з 18.08.2010 року по 24.01.2019 року за час затримки у виплаті заробітної плати минуло 2114 робочих днів.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 2114 р.д. х 57,95 грн. = 122 506,3 грн.

Суд не знаходить позицію позивача щодо застосування як преюдиційного факту рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07 травня 2015 року по справі № 686/1093/15-ц за позовом ОСОБА_2 до відповідача за аналогічним позовом в частині застосування коефіцієнта коригування заробітної плати та не підлягають до задоволення вимоги позивача про застосування коефіцієнта коригування заробітної плати відповідно до пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою КМ України від 08.02.1995 року № 100, оскільки вказана компенсація за затримку розрахунку при звільненні є мірою відповідальності підприємства, а не є оплатою праці за виконану роботу.

5. Судові витрати.

Сума судових витрат, які поніс ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом справи складають 8180,0 грн. судового збору, тому пропорційно до задоволених вимог належить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 964,37 грн. (122506,3 х 8810,0 : 1 119151,6 = 964,37).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 265 ЦПК України, ст.ст. 116,117 КЗпП України, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Хмельницького державного підприємства по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів Хмельницьккурортресурси на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 122 506,3 грн. (сто двадцять дві тисячі п`ятсот шість грн. 30 коп.).

Стягнути з Хмельницького державного підприємства по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів Хмельницьккурортресурси на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 964,37 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Апеляційному суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного рішення суду: 03.06.2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Хмельницьке державне підприємство по розвитку курортів і експлуатації природних лікувальних ресурсів Хмельницьккурортресурси , місце знаходження смт. Сатанів, Городоцький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 23839188.

Суддя: