Постанова

від 04.06.2019 по справі 391/787/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

04 червня 2019 року м. Кропивницький

справа № 391/787/17

провадження № 22-ц/4809/859/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Черненка В.В .

за участю секретаря судового засідання Демешко Л.В.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

третя особа - приватний нотаріус Компаніївського нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Компаніївського нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позову вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 5,34 га, яка розташована на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. Зазначили, що ОСОБА_4 заповіту складено не було, вважали що спадкування мало відбутися за законом, а тому позивачі не зверталися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Посилались на те, що їх батько ОСОБА_4 проживав сам у будинку, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 регулярно відвідували батька, доглядали його та допомагали по господарству. Відповідач проживав у іншому населеному пункті, участі в утриманні не приймав, не цікавився життям та здоров`ям батька, а також усунувся від будь-яких витрат і допомоги у похованні батька.

Вказали, що відповідач самостійно звернувся до нотаріуса, який відкрив спадкову справу після смерті батька, не повідомив нотаріуса про наявність інших спадкоємців та 05 лютого 2016 року безпідставно отримав свідоцтво про право на спадщину.

Посилаючись на зазначені обставини просили суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодовою Людмилою Анатоліївною 05 лютого 2016 року, зареєстроване в реєстрі №58538760, про спадкування ОСОБА_3 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 5,34 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району, яка належала спадкодавці на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 08 грудня 1998 року серії НОМЕР_2 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 5,34 га, що розташована на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 08 грудня 1998 року серії НОМЕР_2 , спадщина на яку відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 5,43 га, що розташована на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 08 грудня 1998 року серії НОМЕР_2 , спадщина на яку відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2018 рокупозов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано недійсним свідоцтво на право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодовою Л.А. 05 лютого 2016 року, зареєстроване в реєстрі за № 58538760, про спадкування ОСОБА_3 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 5,34 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району, яка належала спадкодавці на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 08 грудня 1998 року серії НОМЕР_2 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину таухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, неповно з`ясував обставини, що мають істотне значення для справи.

Представник ОСОБА_1 направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т.1 а.с.121, 146).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу 20 червня 1992 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис №05. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_7 (т.1 а.с. 147).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 08 грудня 1998 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 був власником земельної ділянки розміром 5,34 га (т.1 а.с.126).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (т.1 а.с.117).

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2017 року рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04 лютого 2016 року, яким було визначено додатковий строк терміном 2 місяці, який достатній для подання ОСОБА_1 заяви до державної нотаріальної контори, для прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця, її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено (т.1 а.с.12-13, 15-16).

Судом першої інстанції були досліджені матеріали спадкової справи № 05/2016 та встановлено, що 13 січня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Солодової Л.А. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_4 (т.1 а.с.116).

05 лютого 2016 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 5,3401 га, яка знаходиться на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, після смерті батька - ОСОБА_4 (т.1 а.с.138).

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодової Л.А. від 05 травня 2016 року №183/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 5,3401 га, яка знаходиться на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, після смерті її батька ОСОБА_4 , у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину іншому спадкоємцю (т.1 а.с.14).

Згідно з довідкою, виданою Червоновершківською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області від 13 січня 2016 року № 02-23/22, померлий ОСОБА_4 проживав за адресою АДРЕСА_1 . На разом день смерті проживав з сином ОСОБА_3 (т.1 а.с.118).

У судовому засіданні суду першої інстанції, яке відбулось 28 листопада 2018 року були досліджені матеріали цивільної справи №391/950/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, та було встановлено, що відповідно до довідки, виданої Червоновершківською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області від 30 березня 2015 року №02-23/531, померлий ОСОБА_4 проживав за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті проживав один (т.1 а.с.222, 226-227).

27 листопада 2018 року до суду першої інстанції ОСОБА_8 було подано заяву, в порядку ст.93 ЦПК України, у якій він підтвердив, що померлий ОСОБА_4 на день смерті проживав один за адресою своєї реєстрації у АДРЕСА_1 , заповіту у сільській раді ні на кого з дітей окремо не складав (т.1 а.с.220-221).

Колегія суддів критично ставиться до заяви ОСОБА_8 від 27 листопада 2018 року, оскільки ОСОБА_8 не був допитаний судом у якості свідка у судовому засіданні та не був приведений до присяги, а тому зазначена заява не може бути належним та допустимим доказом. Крім того, вказана заява нотаріально не посвідчена (т.1 а.с.220-221).

Відповідно до довідки, виданої Червоновершківською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області від 29 березня 2016 року №02-25/174, померлий ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав один (т.1 а.с.143).

Як убачається з витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 04 грудня 2015 року №42350615 та від 05 лютого 2016 року №42858701, інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 13 січня 2016 року №42669907, витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 13 січня 2016 року №42669886 та від 05 лютого 2016 року №42861079, інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 13 січня 2016 року №42669787 та від 05 лютого 2016 року №42858851, спадкові справи після смерті ОСОБА_4 не відкривались, інформація про заповіт відсутня (т.1 а.с.122-125, 131-132, 139).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15 січня 2016 року №НВ-3502389532016 земельна ділянка площею 5,3401 га, яка знаходиться на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області має кадастровий номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.129).

Відповідно до витягу з розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 5,3401 га, яка знаходиться на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області її вартість станом на 18 січня 2016 складала 197907 грн. (т.1 а.с.130).

Крім того, згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави від 05 лютого 2016 року №48896191, витягу з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів від 05 лютого 2016 року №133252071, відомості щодо обтяжень та заборон відчуження об`єктів рухомого та нерухомого майна ОСОБА_3 відсутні (т.1 а.с.134-137).

Враховуючи те, що рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, у задоволені решти позовних вимог суд відмовив, відповідачем рішення оскаржується в апеляційному порядку лише в частині, в якій суд задовольнив позовні вимоги, а тому в іншій частині, яка не оскаржується сторонами, рішення апеляційним судом не переглядається.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3 не звертався до суду з відповідною позовною заявою про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька - ОСОБА_4 , на час смерті спадкодавця не проживав з останнім, хоча і є зареєстрованим за цією адресою, не повідомив нотаріуса про наявність інших спадкоємців, а отже порушив право позивачів на спадщину, що є підставою для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним. Відмовляючи в іншій частині позовних вимог суд вказав, що оскільки позивачами не надано доказів прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у задоволенні позову в частині визнання права власності по Ѕ частині земельної ділянки кожному із позивачів слід відмовити.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду у частині задоволених позовних вимог з таких підстав.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом статей 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України в судовому порядку вирішується питання про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п.27 постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Вирішуючи спір суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені норми матеріального права та встановлені обставини справи, та дійшов помилкового висновку про те, що видачею свідоцтва про право на спадщину порушено права позивачів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 у встановлений законом строк не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4

З матеріалів справи убачається, що рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2017 року скасовано рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 04 лютого 2016 року, яким було визначено додатковий строк терміном 2 місяці, який достатній для подання ОСОБА_1 заяви до державної нотаріальної контори для прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця, її батька - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено (т.1 а.с.12-13, 15-16).

Оскільки відповідача не було притягнуто до участі у зазначеній вище справі, а Територіальна громада в особі Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області рішення суду не оскаржувала станом на 15.02.2016 рішення суду набрало законної сили.

ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 5,3401 га, яка знаходиться на території Червоновершківської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , Приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодовою Л.А. 05.05.2016 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину іншому спадкоємцю (т.1 а.с.14).

У подальшому рішення суду першої інстанції про визначення додаткового строку для прийняття спадщини рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2017 року скасовано.

Враховуючи зазначені обставини справи колегія суддів вважає, що позивачі, як спадкоємці першої черги не прийняли спадщину, що відкрилась після смерті батька, у порядку, визначеному ЦК України 2003 року, а відповідно не набули права на спадкове майно.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням зазначених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Позивач має довести, а суд встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог чи відмову в їх задоволенні.

Проте, позивачі не набувши статусу осіб, які прийняли спадщину після смерті свого батька, звернулися до суду про скасування свідоцтва про право на спадщину іншого спадкоємця, який звернувся до нотаріальної контори та отримав таке свідоцтво.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування суд першої інстанції виходив саме з того, що позивачами не надано доказів прийняття спадщини. При цьому вважав за можливе задовольнити позовну вимогу про скасування свідоцтва про право на спадщину.

Отже, зважаючи на недоведеність про порушення прав позивачів, як спадкоємців першої черги за законом, заявлена позовна вимога про визнання незаконним свідоцтва про право на спадщину, видане відповідачеві, задоволенню не підлягає.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права, а відтак і помилкового визначення юридичних наслідків цих обставин. Зазначене відповідно до вимог ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено, а апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволена, судовий збір, який було сплачено за подання апеляційної скарги у розмірі 1603,5 грн. підлягає стягненню з позивачів на користь ОСОБА_3 по 801 грн. 75 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 , 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2018 року скасувати в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину таухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Компаніївського нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_3 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) судові витрати по 801 (вісімсот одній) грн. 75 коп. з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 6 червня 2019 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Дуковський

В.В. Черненко