Постанова

від 07.06.2019 по справі 713/1568/17

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2019 року м. Чернівці

справа № 713/1568/17

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Лисак І. Н.

суддів: Височанської Н.К., Владичана А.І.,

секретар: Ковальчук Н. О.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

при розгляді справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2019 року ухваленого під головуванням судді І.А. Кибича, повний текст судового рішення складено 19.04.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Остаточно уточнивши у березні 2019 року позовні вимоги просила суд визнати спільною сумісною власністю подружжя житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 126,5 кв.м., житловою площею - 57,9 кв.м., вартістю 1 241 548 грн; вантажний автомобіль марки Мерседес Бенц 409, 1987 р.в., червоного кольору, кузов НОМЕР_16, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 126 840 грн; автомобіль марки Renault Trafic, 2009 р.в., чорного кольору, кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , вартістю 357 870 грн; трактор колісний Беларусь-82.1, 2013 р.в., свідоцтво НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , вартістю 481 086 грн; трактор колісний Т-40АМ, 1992 р.в., свідоцтво НОМЕР_15, д.н.з. НОМЕР_6 , вартістю 130 464 грн; причіп 2 ПТС-4, 1993 р.в., д.н.з. НОМЕР_7 , дата реєстрації 22.03.1993 року, вартістю 57 078 грн; будівельні матеріали, які використані в процесі будівництва самочинного сараю літ. Ж , що розташований по АДРЕСА_1, вартістю 93 662,92 грн.

Виділити ОСОБА_1 , визнавши за нею право власності у домоволодінні по АДРЕСА_1 згідно другого варіанту розподілу висновку інженерно-технічної експертизи №308 від 13.06.2018 року, проведеної судовим експертом Ощепко О.О., а саме: у житловому будинку літ. А : коридор 1-1 площею 7,60 кв.м., вартістю 35 524 грн, кімнату 1-2 площею 27,20 кв.м., вартістю 127 138 грн, кімнату 1-5 площею 15,30 кв.м., вартістю 71 515 грн, передпокій 1-6 площею 12,50 кв.м., вартістю 58 427 грн, коридор 1-7 площею 4,60 кв.м., вартістю 21 501 грн, санвузол 1-8 площею 6,80 кв.м, вартістю 31 784 грн, кухня 1-9 площею 14,40 кв.м., вартістю 67 308 грн, котельню 1-10 площею 14,30 вартістю 66 841 грн, всього по будинку 102,70 кв.м, вартістю 480 033 грн., а також господарські будівлі та споруди: сарай літ. Б вартістю 37 246 грн, сарай літ. В вартістю 47 179 грн, 1/2 вбиральні літ. Є вартістю 3 104 грн, 1/2 колодязя літ. К вартістю 3 104 грн, 1/2 вигрібної ями літ. В.я. вартістю 11 794,50 грн, 1/2 огорожі літ. N та N1 вартістю 42 833,50 грн., що складає 50/100 частки домоволодіння вартістю 625 299 грн.

Виділити ОСОБА_2 , визнавши за ним право власності у домоволодінні по АДРЕСА_1 згідно другого варіанту розподілу висновку інженерно-технічної експертизи №308 від 13.06.2018 року, проведеної судовим експертом Ощепко О.О., а саме: у житловому будинку літ. А : коридор 1-4 площею 8,20 кв.м., вартістю 38 328 грн, кімнату 1-3 площею 15,80 кв.м., вартістю 73 852 грн, всього по будинку 24,00 кв.м, вартістю 112 180 грн, а також господарські будівлі та споруди: літню кухню літ. Г вартістю 148 986 грн, сарай літ. Д вартістю 16 140 грн, сарай літ. Е вартістю 196 165 грн, підвал літ. пд вартістю 81 942 грн, 1/2 вбиральні літ. Є вартістю 3 104 грн, 1/2 колодязя літ. К вартістю 3 104 грн, 1/2 вигрібної ями літ. В.я. вартістю 11 794,50 грн, 1/2 огорожі літ. N та N1 вартістю 42 833,50 грн, що складає 50/100 частки домоволодіння вартістю 616249,00 грн.

Для реалізації другого варіанту поділу будинковолодіння по АДРЕСА_1 зобов`язати співвласників спільно: ліквідувати існуюче дверне заповнення з дверною проймою між приміщеннями 1-2 та 1-4; розділити мережі енергоносіїв та їх облік; привести існуючі віконні пройоми у відповідність до п.34 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення . Зобов`язати ОСОБА_2 : виконати оздоблення новостворених поверхонь. Зобов`язати ОСОБА_1 : в приміщенні 1-8 або 1-9 влаштувати перегородку з дверною проймою, відділивши приміщення кухні площею не менше 8,00 кв.м. та суміщеного санвузла площею 3,80 кв.м., тамбуром шириною не менше 1,1 м, влаштувати нове дверне заповнення; виконати оздоблення новостворених поверхонь.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 ринкової вартості спільного майна подружжя, зокрема: вантажного автомобіля марки Мерседес Бенц 409, 1987 р.в., червоного кольору, кузов НОМЕР_16, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 126 840 грн; автомобіля марки Renault Trafic, 2009 р.в., чорного кольору, кузов № НОМЕР_2 , вартістю 357 870 грн; трактора колісного БЕЛАРУСЬ-82.1, 2013 р.в., свідоцтво НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_5 , вартістю 481 086 грн; трактора колісного Т-40АМ, 1992 р.в., свідоцтво НОМЕР_15, д.н.з. НОМЕР_6 , вартістю 130 464 грн; причепа 2 ПТС-4, 1993 р.в., д.н.з. НОМЕР_7 , дата реєстрації 22.03.1993 року, вартістю 57 078 грн; будівельних матеріалів витрачених на спорудження самочинного сараю літ. Ж , по АДРЕСА_1 , загальною площею 107,5 кв.м., вартістю 93 662,92 грн, в розмірі - 623 500,46 грн. Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказане вище майно.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що з 06 жовтня 1979 року між сторонами зареєстровано шлюб, який розірвано на підставі рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 29.08.2017 року.

В період шлюбу, окрім товарів домашнього вжитку та побутової техніки, сторонами спільно придбано наступне майно: житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 126,5 кв.м., житловою площею - 57,9 кв.м.; земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_8 в с.Банилів Вижницького району, площею 0,6000 га за цільовим призначенням ведення товарного сількогосподарського виробництва (пай); земельна ділянка в с.Банилів Вижницького району, площею 3,73 га, за цільовим призначенням ведення селянського фермерського господарства; легковий автомобіль марки RENAULT TRAFIC, 2009 р.в., чорного кольору, кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_9 ; вантажний автомобіль марки MERCEDES-BENZ 409, 1987 р.в., червоного кольору, кузов № НОМЕР_10 , д.н.з. НОМЕР_1 ; легковий автомобіль марки ВАЗ 2107, 2000 р.в., зеленого кольору, кузов № НОМЕР_11 , д.н.з. НОМЕР_12 , вказане майно зареєстроване за відповідачем.

Зазначала, що з 2000 року перебуває в Італії , де офіційно працевлаштована та її річний заробіток становить в середньому 12000,00 - 14000,00 тисяч Євро в рік. Практично усі зароблені кошти ОСОБА_1 віддавала чоловікові на будівництво та облаштування будинку, купівлю транспортних засобів, товарів домашнього вжитку та техніки тощо. Завдяки коштам ОСОБА_1 відповідач організував фермерське господарство Нептун та розпочав підприємницьку діяльність. До роботи за кордоном ОСОБА_1 постійно працювала та отримувала стабільний заробіток: спочатку 9 років санітаркою у Вижницькій ЦРЛ, а потім займалась продажем сувенірних виробів. Натомість ОСОБА_2 не має стабільного заробітку, фермерська діяльність не приносить очікуваних результатів. Відомо, що у податкових деклараціях ОСОБА_2 зазначає про відсутність прибутків. Таким чином, ОСОБА_1 на відміну від ОСОБА_2 увесь час перебування у шлюбі мала стабільний та досить великий дохід, а отже брала більшу ніж відповідач фінансову участь в облаштуванні сімейного житла, веденні домашнього господарства, придбанні речей тощо.

Заперечуючи відносно позову в частині поділу будинку відповідач ОСОБА_2 вказував, що є доцільним та справедливим його поділ наступним чином.

В рахунок поділу будинковолодіння по АДРЕСА_1 виділити у власність ОСОБА_1 53/100 часток в будинковолодіння, до складу яких входить: у житловому будинку літ. А - коридор 1-1 площею 7,60 кв.м., кімната 1-2 площею 27,20 кв.м., кімната 1-5 площею 15,30 кв.м., передпокій 1-6 площею 12,50 кв.м., коридор 1-7 площею 4,60 кв.м., санвузол 1-8 площею 6,80 кв.м., кухня 1-9 площею 14,40 кв.м., котельня 1-10 площею 14,30 кв.м., а також господарські споруди: сарай літ. Б , підвал літ. ПД , 1/2 вбиральні літ. Є , 1\2 колодязя літ. К , 1/2 вигрібної ями В.я , 1/2 огорожі N та N1 , вартістю частки 660 062 грн.

Виділити у власність ОСОБА_2 47/100 часток в будинковолодіння, до складу яких входить: у житловому будинку літ. А - кімната 1-3 площею 15,80 кв.м., коридор 1-4 площею 8,20 кв.м., господарські будівлі - літня кухня літ. Г , сараї літ. В , Д , Е , 1/2 вбиральні літ. Є , 1\2 колодязя літ. К , 1/2 вигрібної ями В.я , 1/2 огорожі N та N1 , вартістю частки 581 486 грн.

Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ліквідувати існуюче дверне заповнення з дверною проймою між приміщеннями 1-2 та 1-4, розділити мережі електроносіїв та їх облік, привести існуючі віконні пройми у відповідності до п.34 ДБН В 2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення , зобов`язати ОСОБА_2 виконати оздоблення новостворених у його частині будинку поверхонь.

Зобов`язати ОСОБА_1 в приміщеннях 1-8 та 1-9 влаштувати перегородку з дверною проймою, виділивши приміщення кухні не меншу 8 кв.м. та суміщеного санвузла площею 3,80 кв.м., тамбуром шириною не менше 1,1 м, влаштувати нове дверне заповнення, виконати оздоблення новостворених у її частині будинку поверхонь.

Право спільної сумісної власності на вказане майно припинити.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 126,5 кв.м., житловою площею - 57,9 кв.м.; вантажний автомобіль марки Мерседес Бенц 409, 1987 року випуску, червоного кольору, кузов № НОМЕР_13 , д/н НОМЕР_1 ; трактор колісний Беларусь-82.1, 2013 року випуску, свідоцтво НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 ; трактор колісний Т-40АМ, 1992 року випуску, свідоцтво НОМЕР_17 , державний номерний знак НОМЕР_6 ; причіп 2 ПТС-4, 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , дата реєстрації 22.03.1993 року; будівельні матеріали, які використані в процесі будівництва самочинного сараю літ. Ж , що розташований в АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Виділено у власність та визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу право власності на наступні приміщення в житловому будинку по плану забудови під літ. А та надвірні будівлі та господарські споруди, що розташовані в АДРЕСА_1 : 1-1 коридор, площею 7,60 кв.м, вартістю 35524,00 грн; 1-2 кімната площею 27,20 кв.м, вартістю 127138,00 грн; 1-7 коридор, площею 4,60 кв.м., вартістю 21501,00 грн; 1-8 санвузол, площею 6,80 кв.м., вартістю 31784,00 грн; 1-9 кухня, площею 14,40 кв.м., вартістю 67308,00 грн, 1-10 котельня, площею 14,30 кв.м., вартістю 66841,00 грн, а всього по будинку: 74,90 кв.м, вартістю 350096,00 грн; сарай літ. В , ринковою вартістю 47179,00 грн; літня кухня літ. Г , ринковою вартістю 148986,00 грн; сарай літ Д , ринковою вартістю 16140,00 грн; 1/2 вбиральні літ. Є , ринковою вартістю 3104,00 грн; 1/2 колодязя літ. К , ринковою вартістю 3104,00 грн; 1/2 вигрібної ями літ. В.я , ринковою вартістю 11794,50 грн; 1/2 огорожі N та N1 , ринковою вартістю 42833,50 грн, а всього по господарських будівлях: 273141,00 грн. Всього нерухомого майна на загальну суму 623237,00 грн.

Виділено у власність та визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу право власності на наступні приміщення в житловому будинку по плану забудови під літ. А та надвірні будівлі та господарські споруди, що розташовані в АДРЕСА_1 : 1-3 кімната, площею 15,80 кв.м, вартістю 73852,00 грн; 1-4 коридор, площею 8,20 кв.м, вартістю 38328,00 грн; 1-5 кімната, площею 15,30 кв.м, вартістю 71515,00 грн; 1-6 передпокій, площею 12,50 кв.м, вартістю 58427,00 грн, а всього по будинку: 51,80 кв.м, вартістю 242122,00 грн; сарай літ. Б , ринковою вартістю 37246,00 грн; сарай літ. Е , ринковою вартістю 196165,00 грн; підвал літ. Пд , ринковою вартістю 81942,00 грн; 1/2 вбиральні літ. Є , ринковою вартістю 3104,00 грн; 1/2 колодязя літ. К , ринковою вартістю 3104,00 грн; 1/2 вигрібної ями літ. В.я , ринковою вартістю 11794,50 грн; 1/2 огорожі N та N1 , ринковою вартістю 42833,50 грн. Всього по господарських будівлях: 376189,00 грн. Всього майна на загальну суму 618311,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за перевищення частки в сумі 4 926,00 грн.

Для реалізації варіанту розподілу №1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно відновити дверну пройму між приміщеннями позначеними 1-4 та 1-5; ліквідувати існуючі дверні заповнення та дверні пройми між приміщеннями: поз. 1-2 та 1- 4, а також 1-1 та 1-6; розділити мережі енергоносіїв та їх облік; привести існуючі віконні пройми у відповідність до п.3.4 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення .

ОСОБА_1 відповідно до першого варіанту поділу згідно висновку судово-технічної експертизи №308 від 13.06.2018 року виконати оздоблення новостворених поверхонь, а також облаштування підлог окремих приміщень відповідно до особливостей їх використання.

ОСОБА_2 відповідно до першого варіанту поділу згідно висновку судово-технічної експертизи №308 від 13.06.2018 року в приміщенні поз.1-6 влаштувати перегородку з дверною проймою, розділивши дане приміщення на дві частини: тамбур шириною не менше 1,1 м та суміщений санвузол площею не менше 3,8 кв.м, облаштувавши новостворене приміщення суміщеного санвузла відповідними мережами та обладнанням (з дотриманням вимог п. 2.28 ДБН В.2.2-15-2005); в приміщенні позначеному 1-5 влаштувати кухню, облаштувавши дане приміщення відповідними мережами та обладнанням; влаштувати новий вихід на горище; влаштувати нові дверні заповнення; виконати оздоблення новостворених поверхонь, а також облаштування підлог окремих приміщень відповідно до особливостей їх використання.

Виділено у власність та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку будівельних матеріалів та обладнання, які використані в процесі будівництва об`єкта незавершеного будівництва, а саме, будівлі сараю позначеною літ. Ж , що розташована в с .Банилів по АДРЕСА_1 вартістю 46831,46 грн.

Виділено у власність та визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку будівельних матеріалів та обладнання, які використані в процесі будівництва об`єкта незавершеного будівництва, а саме будівлі сараю, позначеною літ. Ж , що розташована в АДРЕСА_1 вартістю 46 831,46 грн.

В порядку поділу залишено у власності за ОСОБА_2 вантажний автомобіль марки Мерседес Бенц 409, 1987 року випуску, червоного кольору, кузов № НОМЕР_13 , д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 77219,76 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 38609,88 грн грошової компенсації за 1/2 частку в транспортному засобі вантажний автомобіль марки Мерседес Бенц 409, 1987 року випуску, червоного кольору, кузов № НОМЕР_13 , д.н.з. НОМЕР_1 .

В порядку поділу залишено у власності за ОСОБА_2 причіп 2 ПТС-4, 1993 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , вартістю 8800,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4400,00 грн грошової компенсації за 1/2 частку причепу 2 ПТС-4, 1993 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000,00 грн грошової компенсації за 1/2 частку в транспортному засобі трактор колісний Беларусь-82.1, 2013 року випуску, свідоцтво НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000,00 грн грошової компенсації за 1/2 частку в транспортному засобі трактор колісний Т-40АМ, 1992 року випуску, свідоцтво НОМЕР_17 , д.н.з. НОМЕР_6 .

Припинено право спільної сумісної власності на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , вантажний автомобіль марки Мерседес Бенц 409, 1987 року випуску, червоного кольору, кузов № НОМЕР_13 , д.н.з. НОМЕР_1 , причіп 2 ПТС-4, 1993 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 .

Вирішено питання відносно розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невірне застосування норм матеріального та процесуального права в частині обраного судом способу поділу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 . Просить рішення суду змінити, а саме здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за варіантом, що визначений експертом у висновку №235 додаткової судової інженерно-технічної експертизи від 25.01.2019 року, а саме в рахунок поділу майна виділити у власність ОСОБА_1 53/100 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1 , у житловому будинку літ. А : коридор 1-1 площею 7,60 кв.м, кімната 1-2 площею 27,20 кв.м, кімната 1-5 площею 15,30 кв.м, передпокій 1-6 площею 12,50 кв.м, коридор 1-7 площею 4,60 кв.м, санвузол 1-8 площею 6,80 кв.м, кухня 1-9 площею 14,40 кв.м, котельня 1-10 площею 14,30 кв.м, а також господарські споруди: сарай літ. Б , підвал літ. ПД , 1/2 вбиральні літ. Є , 1/2 колодязя літ. К , 1/2 вигрібної ями В.я , 1/2 огорожі N та N1 , вартістю частки 660 062 грн.

Виділити у власність ОСОБА_2 47/100 часток будинковолодіння, до складу яких входить: у житловому будинку літ. А : кімната 1-3 площею 15,80 кв.м, коридор 1-4 площею 8,20 кв.м, господарські будівлі: літня кухня літ. Г , сараї літ. В , Д , Е , 1/2 вбиральні літ. Є , 1/2 колодязя літ. К , 1/2 вигрібної ями В.я , 1/2 огорожі N та N1 , вартістю частки 581 486 грн.

Зобов`язати ОСОБА_1 в приміщеннях 1-8 та 1-9 влаштувати перегородку з дверною проймою, виділивши приміщення кухні не меншу 8 кв.м. та суміщеного санвузла площею 3,80 кв.м., тамбуром шириною не менше 1,1 м, влаштувати нове дверне заповнення, виконати оздоблення новостворених у її частині будинку поверхонь.

Зобов`язати ОСОБА_2 . виконати оздоблення новостворених поверхонь у виділеній йому частині будинку.

Право спільної сумісної власності на вказане майно припинити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію в рахунок рівності часток в будинковолодіння в розмірі 39 288 грн.

В обґрунтування скарги зазначає, що враховуючи ту обставину, що за обраним судом способом поділу спірного будинковолодіння ОСОБА_2 необхідно влаштувати нові приміщення кухні і санвузла, тобто створити функціональний аналог, використання в даному випадку порівняльного підходу при визначенні вартості спірного нерухомого майна є невірним, оскільки не враховано витрати ОСОБА_2 на створення та обладнання зазначених приміщень.

Крім того, вказує, що судом помилково зазначено, що сторонами погоджено 2 варіант розподілу спірного нерухомого майна, оскільки ОСОБА_1 в уточненій позовній заяві просила здійснити розподіл згідно другого варіанту судової інженерно-технічної експертизи №308 від 13.06.2018 року, а ОСОБА_2 згідно відзиву на позовну заяву просив провести розподіл згідно варіанту, визначеного експертом у висновку №235 додаткової судової інженерно-технічної експертизи від 25.01.2019 року.

Також, апеляційну скаргу на вказане рішення суду подано ОСОБА_1 в частині визначення розміру суми компенсації з ОСОБА_2 на її користь за Ѕ частки в транспортному засобі трактор колісний Беларусь-82.1, 2013 року випуску, свідоцтво НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , та в транспортному засобі трактор колісний Т-40АМ, 1992 року випуску, свідоцтво НОМЕР_17 , д.н.з. НОМЕР_6 , а також обранні способу поділу будівельних матеріалів та обладнання, які використані в процесі будівництва об`єкта незавершеного будівництва - сараю під літ. Ж , який розташований по АДРЕСА_1.

Вказує, що рішення в оскаржуваній частині прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної вартості майна на час розгляду справи.

Також просить виділити ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на будівельні матеріали та обладнання, які використані в процесі будівництва об`єкта незавершеного будівництва, а саме будівлі сараю літ. Ж по тій причині, що останній використовує вказане приміщення для потреб підприємницької діяльності (вирощування сільськогосподарських культур в рамках ведення фермерського господарства, зберігання сільськогосподарської техніки), в свою чергу на користь ОСОБА_1 стягнути грошову компенсацію Ѕ ринкової вартості будівельних матеріалів.

Крім наведеного, вважає, що її вимога відносно стягнення грошової компенсації Ѕ ринкової вартості автомобіля марки RENAULT TRAFIC, 2009 р.в., чорного кольору, кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_9 підлягає задоволенню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи в межах їх обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Однак, рішення в оскаржуваній частині зазначеним вимогам не відповідає, оскільки не в повній мірі враховує вимоги та заперечення сторін, не виконано судом вимог щодо правильного встановлення належної до стягнення сум відповідно вартості відчуженого майна.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 2 ст.372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.71 СК України).

За роз`ясненнями, які містяться в п.п.22,23 постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя №11 від 21.12.2007 року, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.69-72 СК та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Виходячи з аналізу змісту норм ст.ст.183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання не співмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Відповідно до вимог ст.152 ЖК УРСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та /або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується. Обов`язок звернення за відповідними дозволами покладений на власників будинку.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 06 жовтня 1979 року між сторонами зареєстровано шлюб, який розірвано на підставі рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 29.08.2017 року (а.с.11-14 т.1).

Обсяг набутого майна подружжя сторонами, а саме спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, автомобілів та тракторів, будівельних матеріалів не оспорюється та не спростовується, окрім виключення з предмету спору автомобіля марки RENAULT TRAFIC, 2009 р.в., чорного кольору, кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_9 .

Згідно копії технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 02.06.2005 року житловий будинок під літ. А з надвірними будівлями та господарськими спорудами Б, В, Д, Е - Сарай, Г - літня кухня, Є - вбиральня, К - колодязь, розташований в АДРЕСА_1

Згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи №308 від 13.06.2018 року (а.с.144-188 т.1) визначається стан, вартість та пропонуються варіанти розподілу житлового будинку з господарськими спорудами з рекомендаційними заходами для здійснення власниками дій для подальшого його використання за призначенням.

З висновку додаткової судової інженерно-технічної експертизи №235 від 25.01.2019 року (а.с.6-23 т.3) встановлюється кошторисна вартість робіт, пов`язана з переобладнанням за варіантами розподілу.

Як вбачається, судом першої інстанції в супереч заявленим вимогам позивача та запереченням відповідача з посиланням на норми ст.ст.183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України було прийнято рішення відносно розподілу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за варіантом 1 висновку судової інженерно-технічної експертизи №308 від 13.06.2018 року.

Однак, як стверджується апелянтом, не заперечується позивачем ОСОБА_1 та вбачається з матеріалів справи, останній за рішенням суду було виділено та надано у власність житловий будинок та господарські будівлі й споруди відповідно до 1 варіанту розподілу висновку судової інженерно-технічної експертизи №308 від 13.06.2018 року, де з вказаних приміщень останній відійшло дві кухні (літня та в будинку), два санвузла (в сараї літ. Д та в будинку), що в свою чергу впливає на інтереси відповідача, якому в подальшому необхідно буде облаштувавши новостворене приміщення суміщеного санвузла відповідними мережами та обладнанням (з дотриманням вимог п. 2.28 ДБН В .2.2-15-2005); в приміщенні позначеному 1-5 влаштувати кухню, що є більш економічно затратним, ніж при поділі за іншим існуючим варіантом.

Тому, виходячи з інтересів сторін у справі, принципу рівності часток у спільному майні подружжя, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог щодо варіанту розподілу житлового будинку та господарських будівель і споруд слід змінити, використавши варіант поділу згідно висновку додаткової судової інженерно-технічної експертизи №235 від 25.01.2019 року, на якому наполягає відповідач та яким за волею останнього збільшується частка в нерухомому майні позивача.

Що стосується обґрунтувань апеляційної скарги ОСОБА_1 , то колегія зазначає наступне.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошову компенсацію 1/2 ринкової вартості спільного майна подружжя, крім іншого: трактора колісного БЕЛАРУСЬ-82.1, 2013 р.в., свідоцтво НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_5 , вартістю 481 086 грн; трактора колісного Т-40АМ, 1992 р.в., свідоцтво НОМЕР_15, д.н.з. НОМЕР_6 , вартістю 130 464 грн; будівельних матеріалів, витрачених на спорудження самочинного сараю літ. Ж по АДРЕСА_1 , загальною площею 107,5 кв.м, вартістю 93 662,92 грн.

В свою чергу, суд приймаючи рішення по суті, з вимог щодо трактора колісного БЕЛАРУСЬ-82.1 та трактора колісного Т-40АМ дійшов висновку, що оскільки відповідачем ОСОБА_2 04.08.2017 року було укладено договір купівлі-продажу трактора колісного Беларусь-82.1, 2013 року випуску, свідоцтво НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , за визначеною у договорі ціною 10 000 грн, та 17.09.2017 року укладено договір купівлі-продажу трактора колісного Т-40АМ, 1992 року випуску, свідоцтво НОМЕР_17, державний номерний знак НОМЕР_6 , за визначеною у договорі ціною 10 000 грн, дійшов висновку про грошову компенсацію Ѕ вартості та стягнув на користь позивача по 5 000 грн за кожен транспортний засіб.

З таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки, як роз`яснив Пленум ВСУ у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Крім того, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі 127/7029/15-ц від 03.10.2018 року дійшов висновку, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

На виконання такої позиції усуваючи недоліки суду першої інстанції в суді апеляційної інстанції за клопотанням представника ОСОБА_1 залучено висновки експерта щодо встановлення вартості аналогічних за спірні транспортні засоби на момент вирішення справи за порівняльним аналізом.

Про те, скориставшись правом спростування вартості спірних транспортних засобів шляхом її встановлення з ціни подібних, за клопотанням ОСОБА_2 залучено висновки експерта про їх дійсну вартість саме спірних транспортних засобів також із застосуванням порівняльного аналізу.

Надаючи перевагу останнім висновкам колегія виходить з того, що з метою уникнення припущень в їх ціні слід прийняти до уваги саме звіт про вартість спірних тракторів, який виготовлений з урахуванням їх фізичного стану та зносу на замовлення відповідача. Про те, як наслідок, відійти від правил відшкодування судових витрат на їх проведення, оскільки взяті до уваги судом виготовлені на замовлення відповідача висновки здобуті з метою спростувати докази позивача, який добросовісно сприяв суду встановленню ринкової вартості з метою ухвалення справедливого рішення, коли буде справедливим до обох сторін залишити витрати на здобуття доказів за ними.

А тому суд, враховуючи виготовлені висновки експерта Павлишина Я .Д. № 56-06-19 по визначенню ринкової вартості, за якими ринкова вартість трактора колісного Т-40АМ, 1992 р.в. складає 28728,54 грн та вартість трактора колісного Беларусь-82.1, 2013 р.в. складає 261007,75 грн, а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні в розмірі грошової компенсації Ѕ вартості вказаних транспортних засобів.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 відносно грошової компенсації 1/2 ринкової вартості будівельних матеріалів, витрачених на спорудження самочинного сараю літ. Ж по АДРЕСА_1 , загальною площею 107,5 кв.м, вартістю 93 662,92 грн, то така підлягає задоволенню виходячи з того, що ОСОБА_2 використовував вказане приміщення для підприємницької діяльності, що ним було визнано під час апеляційного перегляду, а рішення в цій частині підлягає зміні.

Відносно вимоги ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації за автомобіль марки RENAULT TRAFIC, 2009 р.в., чорного кольору, кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_9 , то по вказаній вимозі судом було закрито провадження на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, що залишено без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 05.06.2014 року.

Згідно п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами регламентовано ст.141 ЦПК України.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Пунктом 10 ч.3 ст.141 ЦПК України визначено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, у зв`язку із наявністю підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , яким при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 8 722,30 грн, та часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , якою при поданні апеляційної скарги сплачено 3 922,89 грн, та враховуючи п.10 ч.3 ст.141 ЦПК України провести взаємозалік судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати у розмірі 4 799,41 грн.

Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать й витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Представником апелянта ОСОБА_6 заявлялися до стягнення витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн, що підтверджується прибутковим касовим ордером, актом здачі-приймання наданих юридичних послуг по договору від 17.05.2019 року, відомостями про надані юридичні послуги.

Враховано заперечення з боку ОСОБА_2 щодо їх розміру в суді апеляційної інстанції та відсутність конкретизації щодо проведеної правової допомоги на суму 1000 грн, зазначена сума витрат на юридичну допомогу підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в сумі 7000 грн з визначення остаточної її компенсації за правилами взаємозаліку.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.141, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2019 року в частині обраного судом способу поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами змінити.

В рахунок поділу майна виділити у власність ОСОБА_1 53/100 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1 , у житловому будинку літ. А : коридор 1-1 площею 7,60 кв.м, кімната 1-2 площею 27,20 кв.м, кімната 1-5 площею 15,30 кв.м, передпокій 1-6 площею 12,50 кв.м, коридор 1-7 площею 4,60 кв.м, санвузол 1-8 площею 6,80 кв.м, кухня 1-9 площею 14,40 кв.м, котельня 1-10 площею 14,30 кв.м, а також господарські споруди: сарай літ. Б , підвал літ. ПД , 1/2 вбиральні літ. Є , 1/2 колодязя літ. К , 1/2 вигрібної ями В.я , 1/2 огорожі N та N1 , вартістю частки 660 062 грн.

Виділити у власність ОСОБА_2 47/100 часток в будинковолодінні, до складу яких входить: у житловому будинку літ. А : кімната 1-3 площею 15,80 кв.м, коридор 1-4 площею 8,20 кв.м, господарські будівлі: літня кухня літ. Г , сараї літ. В , Д , Е , 1/2 вбиральні літ. Є , 1/2 колодязя літ. К , 1/2 вигрібної ями В.я , 1/2 огорожі N та N1 , вартістю частки 581 486 грн.

Зобов`язати ОСОБА_1 в приміщеннях 1-8 та 1-9 влаштувати перегородку з дверною проймою, виділивши приміщення кухні не меншу 8 кв.м та суміщеного санвузла площею 3,80 кв.м, тамбуром шириною не менше 1,1 м, влаштувати нове дверне заповнення, виконати оздоблення новостворених у її частині будинку поверхонь.

Зобов`язати ОСОБА_2 виконати оздоблення новостворених поверхонь у виділеній йому частині будинку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію в рахунок рівності часток в будинковолодіння в розмірі 39 288 (тридцять дев`ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за Ѕ частку в транспортному засобі трактор колісний Беларусь-82.1, 2013 року випуску, свідоцтво НОМЕР_4 , держаний номерний знак НОМЕР_5 змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 130503,88 грн, що складає Ѕ його ринкової вартості.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за Ѕ частку в транспортному засобі трактор колісний Т-40АМ, 1992 року випуску, свідоцтво НОМЕР_15 , держаний номерний знак НОМЕР_6 змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14364,27 грн, що складає Ѕ його ринкової вартості.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2019 року в частині виділення у власність та визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку будівельних матеріалів та обладнання, які використані в процесі будівництва об`єкта незавершеного будівництва, а саме, будівлі сараю позначеною літ. Ж , що розташована в с .Банилів по АДРЕСА_1 вартістю 46831,46 грн та виділення у власність та визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку будівельних матеріалів та обладнання, які використані в процесі будівництва об`єкта незавершеного будівництва, а саме, будівлі сараю позначеною літ. Ж , що розташована в с .Банилів по АДРЕСА_1 вартістю 46 831,46 грн змінити, виділивши у власність та визнати за ОСОБА_2 право власності на будівельні матеріали та обладнання, які використані в процесі будівництва об`єкта незавершеного будівництва, а саме, будівлі сараю позначеною літ. Ж , що розташована в с.Банилів по АДРЕСА_1 , вартістю 93 662,92 грн, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію Ѕ ринкової вартості будівельних матеріалів у розмірі 46 831,46 грн.

У решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2200,59 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий І.Н. Лисак

Судді Н.К. Височанська

А.І. Владичан