Ухвала

від 07.06.2019 по справі 476/478/19

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/478/19

Провадження № 2-а/476/6/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2019 року суддя Єланецького районного суду Миколаївської області Чернякова Н.В. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Єланецької районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання розпорядження Єланецької районної державної адміністрації незаконним та його скасування

В С Т А Н О В И В :

04.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Єланецької районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання розпорядження Єланецької районної державної адміністрації незаконним та його скасування.

Ознайомившись із матеріалами вищевказаного адміністративного позову, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 171 КАСУ суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно ст. 20 КАСУ розмежовано предметну юрисдикцію адміністративних судів. Так, ч.1 ст. 20 КАСУ передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Отже, за змістом частини першої вказаної статті дана адміністративна справа не відноситься до виключного переліку справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 р. у справі Zand v. Austria та у рішенні від 20.07.2006 р. у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів … . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий не маючи юрисдикції, в тому числі стосовно предметної підсудності, приймає будь-які рішення за позовом, що не відноситься до його, в тому числі предметної юрисдикції.

Частиною 2 ст. 20 КАСУ визначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Таким чином, вказана справа віднесена до предметної юрисдикції окружного адміністративного суду.

Згідно ч. 1 ст. 318 КАСУ рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Водночас, вирішення питань, пов`язаних з прийняттям справи до провадження суду та її підготовкою до судового розгляду, врегульовано главою ІІ розділу ІІІ КАС України, якою не регламентовано механізм дій суду в справах за адміністративними позовами, поданими до місцевого загального суду, як адміністративного, з порушенням правил предметної юрисдикції.

Частиною 6 ст. 7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За приписами ч.1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

З огляду на викладене, з метою недопущення порушення прав сторін на справедливий суд і уникнення причин для скасування рішення, приходжу до висновку про необхідність передачі справи за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 19, 20, 29 КАС України,

У Х В А Л И В :

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Єланецької районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання розпорядження Єланецької районної державної адміністрації незаконним та його скасування передати на розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до п. п. 15.5. п. 15 Перехідних положень КАС України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В. Чернякова