Рішення

від 10.06.2019 по справі 814/1606/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 р. № 814/1606/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕОДОРА", вул. Нікольська, 18 Б/3, м. Миколаїв, 54030

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2017р. № 0016991201/39452247, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теодора" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2017 р. № 0016991201/39452247, визнання протиправними дій щодо позбавлення права на участь у розгляді заперечень на акт камеральної перевірки.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податкова накладна від 09.02.2016 р. № 1 на суму ПДВ 598000,00 грн ним не виписувалася та не реєструвалася. За лютий 2016 р. ним виписано дві податкові накладні: від 29.02.2016 р. № 1 на суму ПДВ 598000,00 грн і № 2 на суму ПДВ 258000,00 грн. Викладене підтверджує помилку контролюючого органу в частині дати виникнення податкового зобов`язання. Крім того, позивач наголошує на тому, що в 2016 р. функції щодо проведення камеральних перевірок платника податків належали районним ДПІ. Жодного акту про виявлені порушення від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва позивач не отримував. Відповідач не повідомив позивача про місце і час розгляду заперечень на акт камеральної перевірки, що є порушенням ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

27.09.2017 р. відповідач подав заперечення на позов (а. с. 65-69), згідно з якими позивачем порушено строк реєстрації податкової накладної від 09.02.2016 р. № 1, наявність якої підтверджується даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН). Фахівцями ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва камеральні перевірки щодо своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних за лютий 2016 р. не проводились. Відтак, камеральна перевірка, проведена відповідачем, є правомірною. Директора товариства було запрошено на розгляд заперечень на акт перевірки телефонограмою.

23.10.2017 р. відповідач подав додаткові пояснення (а. с. 87-88), в яких зазначив про покладення на ОСОБА_1 повноважень на підписання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

24.10.2017 р. свої пояснення надав і позивач (а. с. 90-93), в яких заперечив факт повідомлення його про дату і час розгляду заперечень на акт перевірки та наголосив на обов`язку надсилання повідомлення. Відсутність серед виписаних податкових накладних накладної від 09.02.2016 р. № 1 підтверджується даними податкової декларації з ПДВ за лютий 2016 р. Реєстрація податкової накладної від 09.02.2016 р. № 1 є наслідком неодноразових протиправних дій службових осіб контролюючого органу. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення позивач вважає винесеним умисно з метою створення негативних наслідків для товариства. Позивач не мав змоги реєструвати податкову накладну від 09.02.2016 р. № 1 через тимчасове вилучення цифрових підписів та печатки правоохоронними органами.

Ухвалою від 28.11.2017 р. суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/2113/17.

Провадження у справі поновлене ухвалою від 29.03.2019 р.

У судове засідання з`явилася представник відповідача. У зв`язку з поданим позивачем клопотанням про розгляд справи за його відсутності, справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

04.07.2017 р. відповідачем проведена камеральна перевірка щодо своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН за лютий 2016 р., результати якої оформлені актом від 04.07.2017 р. № 838/14-29-12-01-06/39452247 (а. с. 11-12).

За результатами перевірки встановлено, що на порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 09.02.2016 р. № 1 на суму ПДВ 598000,00 грн, яка зареєстрована 10.03.2016 р., тобто з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів.

10.07.2017 р. позивач подав заперечення на акт перевірки та отримав відповідь про правомірність акту (а. с. 13-18).

24.07.2017 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0016991201/39452247 (а. с. 10), яким до позивача застосовано штраф у сумі 59800,00 грн.

Досліджуючи дотримання відповідачем порядку проведення камеральної перевірки та розгляду заперечень на акт перевірки, суд виходить з того, що за визначенням п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

На підставі п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, своєчасність реєстрації податкових накладних може бути предметом камеральної перевірки. Перевірка позивача проведена в межах визначеного ПК України строку. Посилання позивача на повторність перевірки не заслуговують на увагу, оскільки відповідач є контролюючим органом, уповноваженим, у тому числі, на проведення перевірок платників податків. Доказів того, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва вже проводила камеральну перевірку за лютий 2016 р., позивач не надав.

Розглядаючи позовну вимогу про визнання протиправними дій щодо позбавлення права на участь у розгляді заперечень на акт камеральної перевірки, суд встановив, що заперечення на акт перевірки подані позивачем 10.07.2017 р. Телефонограмою від 18.07.2017 р. № 23 директора товариства запрошено на розгляд заперечень на 20.07.2017 р. о 12:00 год, на доказ чого відповідачем надано витяг з журналу реєстрації вихідних телефонограм (а. с. 71-72). Телефонограма прийнята директором товариства ОСОБА_2 18.07.2017 р. о 14:45 год.

Пунктом 86.7 ст. 86 ПК України (в редакції на дату подання заперечень) передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У свою чергу, п. 42.2 ст. 42 ПК України встановлює, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Таким чином, ПК України дійсно встановлює обов`язок контролюючого органу надіслати повідомлення платнику податків про дату й час розгляду заперечень на акт перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручити особисто.

Для дотримання строків розгляду заперечень (сім робочих днів з дня отримання заперечень), очевидно, що контролюючі органи надають перевагу такому способу повідомлення, як вручення його особисто. Однак для вручення повідомлення особисто, необхідно запросити уповноваженого представника платника податків до контролюючого органу. Такий спосіб повідомлення як телефонограма зазвичай використовується для виклику особи, якщо іншим чином виклик здійснити неможливо або для економії часу. Таким чином, враховуючи стислі строки розгляду заперечень, суд вважає телефонограму належним способом повідомлення платника податків про дату й час їх розгляду. Підстави не приймати витяг з журналу реєстрації вихідних телефонограм в якості належного доказу повідомлення позивача, у суду відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач забезпечив право позивача на участь у розгляді заперечень на акт камеральної перевірки, що є підставою для відмови в задоволенні відповідної позовної вимоги.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України (в редакції на дату прийняття оскаржуваного рішення) податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення підписане в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області ОСОБА_1, на якого наказом голови Державної фіскальної служби України від 23.12.2016 р. № 4026-о покладено виконання обов`язків заступника начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області (а. с. 89).

Таким чином, порушення відповідачем порядку проведення камеральної перевірки не встановлено.

Досліджуючи обґрунтованість висновків відповідача про порушення терміну реєстрації податкової накладної, суд виходить з наступного.

До заперечень на позов відповідач додав податкову накладну від 09.02.2016 р. № 1, виписану позивачем на адресу науково-технічної виробничої фірми "Промсервіс" ТОВ, на суму ПДВ 598000,00 грн (а. с. 80-83).

Вказана податкова накладена зареєстрована в ЄРПН 10.03.2016 р. за № 9031922684, про що свідчить квитанція № 1 (а. с. 70).

Натомість, позивач зазначає, що в лютому 2016 р. ним виписано лише дві податкові накладні на адресу науково-технічної виробничої фірми "Промсервіс" ТОВ: від 29.02.2016 р. № 1 на суму ПДВ 598000,00 грн і № 2 на суму ПДВ 258000,00 грн, які зареєстровані в ЄРПН 12.03.2016 р. (а. с. 31-41).

Реєстрацію податкової накладної від 09.02.2016 р. № 1 позивач пояснює протиправними діями службових осіб контролюючого органу, однак доказів звернення до правоохоронних органів за даним фактом позивач суду не надав. Решта доказів про порушення прав позивача з боку контролюючих органів, які не стосуються даної справи, судом не приймаються, оскільки не свідчать про протиправність дій посадових осіб контролюючого органу щодо реєстрації від імені позивача податкової накладної від 09.02.2016 р. № 1.

Крім того, позивач посилається на податкову декларацію з ПДВ за лютий 2016 р., згідно рядка 9 якої усього податкових зобов`язань задекларовано на суму 856000,00 грн, що є сумою зобов`язань з податкових накладних від 29.02.2016 р. № 1 і № 2.

Вказаний аргумент судом не приймається, оскільки відсутність у податковій декларації даних податкової накладної від 09.02.2016 р. № 1 не свідчить про те, що вона не виписувалась позивачем. Доказів того, що контрагент позивача, на адресу якого вона була виписана, декларував зобов`язання аналогічно, позивач суду не надав.

Крім того, позивач посилається на відсутність у нього технічної можливості зареєструвати податкову накладну від 09.02.2016 р. № 1 внаслідок тимчасового вилучення цифрових підписів та печатки правоохоронними органами.

З даного приводу судом встановлено, що згідно з протоколом обшуку від 22.02.2016 р., проведеного на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2016 р., у товариства вилучено статутні документи та первинну документацію (а. с. 119-133). З копії протоколу, наданої позивачем, суд не встановив вилучення комп`ютерної техніки та електронних ключів. Отже, твердження позивача про технічну неможливість реєстрації податкової накладної матеріалами справи не підтверджено.

Більше того, 22.04.2019 р. позивач надав суду розрахунок коригування від 10.03.2016 р. № 1 (а. с. 168-169), яким скоригував кількісні та вартісні показники податкової декларації від 09.02.2016 р. № 1 на 598000,00 грн, що встановлено і в адміністративній справі № 814/2113/17.

Таким чином, у день реєстрації податкової накладної від 09.02.2016 р. № 1 - 10.03.2016 р., позивач склав розрахунок коригування до неї. Викладене додатково підтверджує, що позивач мав технічну можливість складати податкові накладні/розрахунки коригування та реєструвати їх у ЄРПН 10.03.2016 р.

За приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції станом на дату виписки податкової накладної від 09.02.2016 р.) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Суд вважає позицію позивача щодо відсутності в його діях порушення граничного строку реєстрації податкової накладної хибною з огляду на те, що норми ПК України не ставлять відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у залежність від причин пропуску строку та правильності чи помилковості такої податкової накладної. Значення має лише дата виписки податкової накладної та дата її реєстрації.

Правоохоронними органами не встановлено протиправне втручання в діяльність позивача, а саме, щодо виписки податкової накладної від 09.02.2016 р. № 1.

З огляду на викладене, суд вважає висновки камеральної перевірки обґрунтованими, позивачем не доведено відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Розрахунок штрафу відповідає вказаним вище положенням.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення. З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Теодора" (вул. Нікольська, 18-Б/3, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 39452247) до Головного управління ДФС у Миколаївській області Миколаївського управління (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2017 р. № 0016991201/39452247, визнання протиправними дій щодо позбавлення права на участь у розгляді заперечень на акт камеральної перевірки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 10.06.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська