Рішення

від 24.05.2019 по справі 580/747/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року справа № 580/747/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НВП Академія медтехнологій до Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НВП Академія медтехнологій звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління ДФС у Черкаській області по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій з 19.09.2018 по 19.09.2018 та складання акту перевірки №375/2-00-14-0007/35057087 від 27.09.2019 Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій з податку на додану вартість за квітень 2016 та податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по взаємовідносинах з ТОВ Голден Плюс ;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області форми Р від 19.11.2018 №0013801410 та податкове повідомлення-рішення форми В4 від 19.11.2018 №0013791410.

В ході судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримував, зазначивши, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог щодо формування податкового кредиту та формування витрат, оскільки з контрагентом ТОВ Голден Плюс здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні, належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, а висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

Також представник позивача зазначив, що керівнику ТОВ НВП Академія медтехнологій не вручено під розписку направлення на проведення перевірки та не повідомлено про дату, час і місце її проведення, внаслідок чого така перевірка є незаконною.

За вказаних обставин представник позивача вважає, що позов підлягає задоволенню в поновному обсязі.

В письмовому відзиві на адміністративний позов та в ході судового розгляду справи представник відповідача просив у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що вироком суду підтверджено відсутність фактичного здійснення господарської діяльності підприємством ТОВ Голден Плюс , а тому господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи в судовому засіданні, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч. 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив ухвалу від 15.05.2019 із занесенням до протоколу судового засідання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП Академія медтехнологій з податку на додану вартість за квітень 2016 року та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по взаємовідносинах з ТОВ Голден Плюс , за результатами якої складено акт № 375/2-00-14- 0007/35057087 від 27.09.2018.

Згідно висновків акту перевірки позивачем порушено:

- п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135. п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, ст.9 Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-V (із змінами та доповненнями), та п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, п.6, п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, наказу Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року №897 Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств , в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 20520 грн. за 2016 рік.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, п.п.1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), в результаті чого зменшено від`ємне значення (р.21 Декларації), що зараховується до складу податкового кредиту в р. 16.1 Декларації наступного звітного (податкового) періоду на суму 4044 грн. за квітень 2016 року та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 18756 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0013801410 про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 25650 гривень, з них 20520 грн. за податковими зобов`язаннями та 5130 грн. за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення (форми В4) від 19 листопада 2018 року №0013791410, яким зменшено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту в декларації наступного звітного (податкового) періоду на суму 4044 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - ПК України).

Відповідно до приписів пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

В розумінні пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка проводиться у разі якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

З наведених положень Податкового кодексу України слідує висновок, що передумовою видачі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є отримання контролюючим органом інформації, що свідчить про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Якщо ж платник податків шляхом надання на запит контролюючого органу письмових пояснень та їх документального підтвердження, не спростує інформацію про такі порушення, або не надає запитувані документи, то податковий орган має право наказом призначити проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Черкаській області отримано вирок Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2017 у кримінальному провадженні №757/30497/17-к, згідно якого громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України. Разом з тим, ОСОБА_1 є засновником ТОВ Голден Плюс , у якого позивачем задекларовано придбання програмування та супровід програмного забезпечення для апарату АлКонт 01 СУ-U, згідно податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН на суму 114 000 грн. без ПДВ.

19.06.2018 відповідачем на адресу позивача направлено запит №26001/23-00-14-1014 Про надання інформації та документального підтвердження з приводу господарських відносин з контрагентом ТОВ Голден Плюс .

У відповідь на запит позивач листом №5 від 18.07.2018 повідомив про відмову в наданні інформації, зазначеної в запиті з мотивів невідповідності останнього вимогам Податкового кодексу України.

Наказом відповідача №1742 від 18.09.2018 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій з податку на додану вартість за квітень 2016 року та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по взаємовідносинах з ТОВ Голден Плюс

19.09.2018 під розпис головному бухгалтеру ОСОБА_2 вручено копію наказу ГУ ДФС у Черкаській області від 18.09.2018 № 1742 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій та ознайомлено під підпис з направленням на право проведення перевірки.

В цей же день, головному бухгалтеру ТОВ НВП Академія медтехнологій ОСОБА_2 вручено запит №40095/23-00-14-1014 від 19.09.2019 Про надання інформації та документального підтвердження .

У відповідь на запит №40095/23-00-14-1014 від 19.09.2019 головний бухгалтер подала відповідачу заяву, у якій виклала прохання провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП Академія медтехнологій по взаємовідносинах з ТОВ Голден Плюс за квітень 2016 року в приміщенні ГУ ДФС у Черкаській області в зв`язку з відсутністю умов для проведення цієї перевірки (з 19.09.2018 тривалістю 5 робочих днів). На запит від 19.09.2018 №40095/23-00-14-1014 про надання документів зобов`язалась надати документи 20.09.2018 у зв`язку з неможливістю надати їх 19.09.2018. Повідомила, що документи є в наявності, до податкового кредиту та витрат суми віднесені та в деклараціях з ПДВ і прибутку віднесені.

Отже, твердження позивача про неповідомлення уповноважених осіб підприємства про проведення перевірки спростовується вищенаведеними обставинами. Відсутність керівника підприємства на робочому місці не є перешкодою для проведення перевірки, оскільки головний бухгалтер є самостійною посадовою особою ТОВ НВП Академія медтехнологій та мала змогу повідомити керівника про проведення перевірки.

Таким чином, перевірка ТОВ НВП Академія медтехнологій розпочата за наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Головного управління ДФС у Черкаській області по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій з 19.09.2018 по 19.09.2018 та складання акту перевірки №375/2-00-14-0007/35057087 від 27.09.2019.

Щодо правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень суд враховує, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст. 135 ПК України).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п.137.1 ст. 137 ПК України).

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, витратами є зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 об`єктами витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до першого та другого абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІ (надалі - Закон України № 996-ХІ).

Зі змісту статті 1 Закону України №996-ХІ (в редакції станом на час здійснення спірної господарської операції) випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України №996-ХІ встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи фактичне здійснення господарських операцій, суд встановив, що позивач у перевірений період (квітень 2016 року) мав фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ Голден Плюс у якого придбав послуги з програмування та супроводу програмного забезпечення для апарату АлКонт 01 СУ-U.

Факт виконання договірних зобов`язань сторонами підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000025 від 29 квітня 2016 року на суму 136 800 гривень, в тому числі ПДВ в розмірі 22 800 гривень та Акт №ОУ-0000009 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 136 800 гривень, в тому числі ПДВ в розмірі 22 800 гривень.

Позивач повністю оплатив вартість послуг, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №1101 від 05.05.2016 на суму 136 800 гривень.

ТОВ Голден Плюс зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних та виписало на користь позивача податкову накладну №26 від 29.04.2016.

З урахуванням зазначеного з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що позивачем до перевірки надані всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які вказують фактичне надання послуг контрагентом ТОВ Голден Плюс .

Отже, проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Послуги отримані від контрагента мали реальний характер та використані в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується вищевикладеними обставинами і документами.

В свою чергу, на момент укладення договорів та проведення господарських операцій ТОВ Голден Плюс зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровано платником податків, банкрутом не визнавалось. Відомостей про скасування реєстрації ТОВ Голден Плюс платником ПДВ за перевірений період відповідач не надав.

Стосовно не підтвердження придбаних у ТОВ Голден Плюс послуг по ланцюгу постачання, суд зазначає, що поставлені позивачу товари могли придбаватись ТОВ Голден Плюс у контрагентів, які перебувають на спрощеній системі оподаткування та не є платником ПДВ, у зв`язку з чим такі операції не відображаються в ЄРПН, а тому наведені посилання апелянта є припущенням, не підтверджені жодним чином та в будь-якому разі не свідчить про нереальність надання послуг позивачу, оскільки відповідні господарські операції підтверджуються матеріалами справи.

Посилання відповідача на не подання контрагентом позивача ТОВ Голден Плюс податкової звітності в жодному разі не може бути підставою для висновку про безтоварність господарських операцій. Більш того, за даними акту перевірки №375/23-00-14-1007/35057087 від 27.09.2018 ТОВ Голден Плюс подавало за перевірений період у березні-травні 2016 року податкову звітність.

Суд відхиляє посилання відповідача на неправомірність формування податкового кредиту та витрат по господарських операціях, здійснених позивачем з ТОВ Голден Плюс , що підтверджено вироком Печерського районного суду м. Києва №757/30497/17-к від 20.06.2017, яким затверджено угоду між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва Станковим Олександром Петровичем та Липцем Микитою Юрійовичем.

Сам факт того, що ОСОБА_1 заперечує свою участь у господарській діяльності ТОВ Голден Плюс не може свідчити про відсутність фактично здійснених господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки жодних пояснень стосовно діяльності ТОВ Голден Плюс при взаємовідносинах з ТОВ НВП Академія медтехнологій надано не було. ОСОБА_1 міг надати відповідні довіреності на здійснення повноважень іншими особами від його імені та від імені ТОВ Голден Плюс , що в рамках кримінального провадження не встановлювалось, жодних експертиз щодо невідповідності підпису ОСОБА_1 як директора ТОВ Голден Плюс на первинних документах не проводилось.

В контексті наведеного, суд зазначає, що податковим органом не надано доказів протиправної діяльності позивача, спрямованої на отримання податкової вигоди або наявності змови з громадянином ОСОБА_1 з метою зменшення податкових зобов`язань.

В матеріалах адміністративної справи відсутній вирок суду, який набрав законної сили, та яким встановлено здійснення господарських операцій між позивачем та названим контрагентом з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення господарських операцій з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само і ухилення від сплати податків за наслідками виконання господарських зобов`язань з боку позивача. Відсутні також докази дослідження в ході слідства епізоду наявності змови позивача зі ОСОБА_1 з метою зменшення податкових зобов`язань, вказаний епізод судом не перевірявся і рішення з цього приводу судом не прийнято.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №802/1853/16-а висловлено правову позицію, відповідно до якої факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення.

В ході судового розгляду спору представником позивача доставлено до суду та судом оглянуто в судовому засіданні інструкцію по експлуатації та безпосередньо апарат АлКонт 01 СУ-U, виробником якого є ТОВ НВП Академія медтехнологій , що додатково вказує на безпосереднє використання позивачем у власній господарській діяльності результатів наданих ТОВ Голден Плюс послуг з програмування та супроводу програмного забезпечення наведеного апарату.

Суд також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його контрагентами, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Суд зауважує, що податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допустив контрагент, а також не зазначено інших доводів, які могли б свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями з наведеним контрагентом.

Враховуючи зазначене, позивач правомірно відобразив у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість та суму витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток за господарськими операціями з ТОВ Голден Плюс на підставі належним чином оформлених останнім первинних бухгалтерських документів.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

В силу положень ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід частково стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 77, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 19.11.2018 №0013801410 та від 19.11.2018 №0013791410.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39497534) на користь товариства з обмеженою відповідальністю НВП Академія медтехнологій (20704, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Менделєєва, 41, код ЄДРПОУ 35057087) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко