Постанова

від 04.09.2019 по справі 580/747/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/747/19 Суддя першої інстанції: В.В. Гаращенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Файдюка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність НВП Академія медтехнологій до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю НВП Академія медтехнологій (далі - Позивач, ТОВ НВП Академія медтехнологій ) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Черкаській області) про:

- визнання неправомірними дій ГУ ДФС у Черкаській області по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій з 19.09.2018 року по 25.09.2018 року та складання акту перевірки №375/2-00-14-0007/35057087 від 27.09.2018 року Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій з податку на додану вартість за квітень 2016 та податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по взаємовідносинах з ТОВ Голден Плюс ;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми Р від 19.11.2018 року №0013801410 та форми В4 від 19.11.2018 року №0013791410.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 року позов задоволено частково - визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.11.2018 року №0013801410 та №0013791410. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані Позивачем первинні документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій, доказів їх невідповідності вимогам чинного законодавства Відповідачем не надано, а вирок суду стосовно керівника контрагента не може бути свідченням безтоварності господарських операцій з огляду на те, що правовідносини ТОВ НВП Академія медтехнологій з ТОВ Голден Плюс у ньому не досліджувалися.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд зауважив, що у ГУ ДФС у Черкаській області були наявні правові підстави для проведення документальної позапланової перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій , оскільки останнім не було забезпечено надання пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу про надання інформації, а твердження Позивача про неповідомлення Відповідачем підприємства про проведення перевірки спростовується матеріалами справи.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.11.2018 року №0013801410 та №0013791410. Свої доводи обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки Позивачем всупереч вимог ПК України не було надано жодних первинних документів, складених по взаємовідносинам з ТОВ Голден Газ за квітень 2016 року, що також зафіксовано у відповідних актах. Крім того, наголошує, що судом першої інстанції безпідставно не враховано фіктивний характер ТОВ Голден Газ , що встановлено вироком суду, який набрав законної сили, а також відсутність в останнього виробничих потужностей і ресурсів для здійснення господарської діяльності. Окремо звертає увагу, що судом не оглядався апарат АлКонт 01 СУ-U, який нібито був придбаний у ТОВ Голден Плюс Позивачем.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 року було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.09.2019 року.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Крім того, Позивачем було подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги Відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати в частині, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що у вересні 2018 року працівниками ГУ ДФС у Черкаській області на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, наказу від 18.09.2018 року №1742 (а.с. 56) та направлень від 18.09.2018 року №1513/23-00-14-1004 (а.с. 58) та №1514/23-00-14-1004 (а.с. 59) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП Академія медтехнологій з податку на додану вартість за квітень 2016 року та податку на прибуток за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року по взаємовідносинах з ТОВ Голден Плюс .

У ході перевірки встановлено порушення Позивачем:

- п.п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, ст. 9 Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, п. 6, п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, наказу Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року №897 Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств , в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 20520 грн. за 2016 рік.;

- п. п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп. 1.2 п.1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, пп. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), в результаті чого зменшено від`ємне значення (р. 21 Декларації), що зараховується до складу податкового кредиту в р. 16.1 Декларації наступного звітного (податкового) періоду на суму 4 044,00 грн. за квітень 2016 року та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 18 756,00 грн.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 27.09.2018 року №375/23-00-14-1007/35057087 (т. 1 а.с. 13-19).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 19.11.2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми Р № 0013801410 , яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 25 650,00 грн., у тому числі за основним платежем - 20 520,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 5 130,00 грн. (а.с. 8);

- форми В4 № 0013791410 , яким Позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 4 044,00 грн. (а.с. 9).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваних індивідуальних актів, суд першої інстанції встановив, що у квітні 2016 року ТОВ НВП Академія медтехнологій придбало у ТОВ Голден Плюс послуги з програмування та супроводу програмного забезпечення для апарату АлКонт 01 СУ-U, що, на переконання суду, підтверджується копіями акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 25), рахунку-фактури (а.с. 26), платіжного доручення (а.с. 33).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстав для визнання безтоварними господарських операцій ТОВ НВП Академія медтехнологій з ТОВ Голден Плюс немає. При цьому, суд наголосив на тому, що контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції Позивача є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності Позивача та його контрагента, що, на його переконання, свідчить про відсутність перешкод для формування даних податкового обліку за наслідками відносин з ТОВ Голден Плюс й попри те, що керівник вказаного товариства визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, однак у вироку суду відомості щодо фіктивних правовідносин даного підприємства з ТОВ НВП Академія медтехнологій відсутні.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Приписами ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, як вірно звернув увагу Апелянт, однак що було залишено поза увагою судом першої інстанції, наявними у матеріалах справи актами ненадання документів до проведення перевірки ТОВ НВП Академія медтехнологій , складеними працівниками ГУ ДФС у Черкаській області (а.с. 63-67), зафіксовано, що станом на 19-25.09.2018 року Позивачем не було надано документів, що стосуються фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Голден Плюс . У той час як у заяві від 19.09.2018 року головний бухгалтер ТОВ НВП Академія медтехнологій ОСОБА_1 самостійно бере на себе обов`язок надати документи 20.09.2018 року у зв`язку з неможливістю їх надання 19.09.2018 року (а.с. 62).

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як встановлено п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

За таких обставин, враховуючи, що у ході перевірки ГУ ДФС у Черкаській області ТОВ НВП Академія медтехнологій не були без поважних причин надані первинні документи, які підтверджуються понесення ним витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, колегія суддів приходить до висновку про передчасність висновків суду першої інстанції щодо можливості їх врахування в якості доказів правомірності формування Позивачем даних податкового обліку.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 року у справі № 825/867/16.

Крім того, на переконання судової колегії, Апелянт вірно підкреслив, що всупереч зазначеним вище вимогам закону та положення, Позивачем не було надано належним чином оформлені первинні документи, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій з ТОВ Голден Плюс , які б давали право на формування податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за результатами господарських відносин з даним підприємством, оскільки подані на підтвердження виконання зобов`язань документи містять недоліки, а саме - підписані особою, щодо якої встановлено відсутність участі у господарській діяльності підприємства.

Так, як вбачається з матеріалів справи, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000009 від 29.04.2016 року підписаний нібито директором ТОВ Голден Плюс ОСОБА_2 . Однак, згідно наявного у матеріалах справи вироку Печерського районного суду міста Києва від 20.06.2017 року у справі №757/30497/17-к за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України (а.с. 74-77), яким затверджено угоду про визнання винуватості вказаної особи, встановлено факт фіктивності ТОВ Голден Плюс та зазначено про відсутність участі ОСОБА_2 у господарській діяльності вказаного суб`єкта підприємницької діяльності. При цьому, зі змісту вказаного вироку вбачається, що фіктивність даного підприємства встановлена з моменту його створення, тобто з лютого 2016 року, у той час як документи про нібито здійснення господарської операції з ТОВ НВП Академія медтехнологій складені у квітні 2016 року.

У контексті наведених обставин колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Вказаний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено в постанові Верховного Суду України від 26.01.2016 року у справі № 21-4781а15 та у подальшому підтримано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.04.2019 року у справі №815/5845/16 та від 16.04.2019 року у справі 804/8168/15.

При цьому судова колегія вважає за необхідне зауважити, що згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.04.2018 року у справі №808/2459/17, первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, надані на їх підтвердження, підписані посадовими особами контрагентів щодо яких встановлено факт здійснення фіктивної підприємницької діяльності у той самий період, свідчать про нереальність господарських операцій.

Таким чином, беручи до уваги викладене, а також той факт, що надані ТОВ НВП Академія медтехнологій первинні документи на підтвердження господарських відносин з ТОВ Голден Плюс підписані від імені директора особою, яка не брала участі у господарські діяльності підприємства, факт здійснення фіктивної діяльності якого в указаний період встановлено вироком суду, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість твердження Апелянта про те, що надані Позивачем докази не вважаються належними та такими, що підтверджують факт придбання ТОВ НВП Академія медтехнологій послуг у вказаного контрагента.

Отже, ТОВ НВП Академія медтехнологій взяло на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірного контрагента, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування у податковому обліку податкового кредиту та валових витрат.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.04.2019 року у справі №804/6171/13-а.

Відтак, обґрунтована Відповідачем, однак помилково залишена поза увагою суду першої інстанції юридична дефектність первинних документів, свідчить, на думку колегії суддів, про безтоварний та фіктивний характер укладеного між контрагентами правочину.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписи п. 135.1 ст. 135 ПК України визначають, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За правилами п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведеного вбачається, що в силу положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не дають право на формування податкового кредиту операції, не підтверджені належним чином оформленими документами. При цьому, як було зазначено раніше, встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з`ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Разом з тим, враховуючи, що Позивачем не було доведено реальності здійснення господарської операції та факту отримання від контрагента послуг, встановлену невідповідність первинних документів вимогам чинного законодавства, а також встановлену вироком суду фіктивного характеру діяльності ТОВ Голден Плюс , що несумісна з легальною діяльністю суб`єкта господарювання реального сектору економіки, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у ТОВ НВП Академія медтехнологій правових підстав для формування податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за наслідкам відносин з ТОВ Голден Плюс , що свідчить про необґрунтованість твердження суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №826/3632/17.

Судова колегія погоджується з посиланням Позивача та суду першої інстанції на те, що встановлення факту його взаємовідносин з фіктивним суб`єктом господарювання не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ НВП Академія медтехнологій , однак, відсутність ознак реальності господарських операцій, встановлена вище дефектність первинних документів та їх підписання від імені особи, щодо якої встановлено, у тому числі вироком суду, факт створення ТОВ Голден Плюс з метою державної реєстрації фіктивного суб`єкта господарювання не може бути підставою для формування даних податкового обліку.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що судом не заперечується факт наявності у власності ТОВ НВП Академія медтехнологій приладу Алконт 01-су -U та використання його у власній господарській діяльності. Разом з тим, предметом даної справи є дослідження обставин надання ТОВ Голден Плюс Позивачу послуг з програмування та супроводу програмного забезпечення для вказаного апарату, що, як було підкреслено раніше, належними і допустимими доказами не підтверджується.

Щодо висновків суду першої інстанції про наявність у контролюючого органу правових підстав для проведення позапланової перевірки платника податків на підставі п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, то судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що правильність такої позиції Черкаського окружного адміністративного суду учасниками справи під сумнів не ставиться, а відтак рішення суду в указаній частині не було предметом апеляційного перегляду у відповідності до вимог ст. 308 КАС України.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для формування ТОВ НВП Академія медтехнологій даних податкового обліку за наслідками відносин з ТОВ Голден Плюс з у зв`язку з відсутністю доказів реальності господарських операцій та фіктивністю вказаного суб`єкта господарювання, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Черкаського окружного адміністративного суду про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування індивідуальних актів, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати у даній частині та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення порушено норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаської області - задовольнити повністю.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог.

Прийняти в указаній частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді В.В. Файдюк

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 04 вересня 2019 року.