Ухвала

від 10.06.2019 по справі 826/12660/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12660/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

10 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої - судді Земляної Г.В., суддів - Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О., перевіривши на відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АД-Інструмент" до Головного управління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем (Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві) подано апеляційну скаргу в якій він просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2019 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.

Згідно п.1 ч.5,ч.6 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

У відповідності до пп.2) п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (чинного на момент звернення з апеляційною скаргою) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду - 150% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, що у разі подання позовної заяви немайнового характеру юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму станом на 2018 рік становив - 1762 грн.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином судовий збір за подання апеляційної скарги має бути сплачений апелянтом в сумі 5 286 грн . ((1762*2) * 150%).

Отже, апелянту слід сплатити судовий збір у розмірі 5 286 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунка - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

При цьому, апелянт не входить в перелік осіб, які користуються пільгами по сплаті судового збору.

Окрім того, скаржником до матеріалів апеляційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Клопотання вмотивоване тим, що наявні об`єктивні причини, які позбавляють можливість здійснити оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Однак колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Втім, наведені у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" підстави не звільняють апелянта від обов`язку сплати судовий збір у спірних правовідносинах.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів призначених для сплати судового збору не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 10 липня 2018 року у справі № 568/326/16-а, від 07 серпня 2018 року у справі № 513/758/16-а та від 11 грудня 2018 року у справі № 507/841/16-а, від 25 квітня 2019 року у справі № 551/1024/16-а.

За таких обставин підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Крім того, згідно із статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення було прийнято Окружним адміністративним судом міста Києва 15 березня 2019 року в порядку письмового провадження. Згідно з розпискою наявною в матеріалах справи, копія оскаржуваного рішення отримана апелянтом 18 березня 2019 року .

Вперше з апеляційною скаргою відповідач звернувся 02 квітня 2019 року. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху. Ухвалою від 10 травня 2019 року апеляційну скаргу відповідача було повернуто апелянту, у зв`язку з невиконанням вимог ст. 296 КАС України.

Проте, повторно з даною апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 21 травня 2019 року , тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.

Разом з тим, апелянт в апеляційній скарзі зазначає про пропущений строк та просить його поновити, посилаючись на те, що ним раніше подавалася апеляційна скарга, яка була повернута судом апеляційної інстанції через несплату судового збору та повернення такої не позбавляє права апелянта на повторне звернення з апеляційною скаргою. Також, зазначає, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві постійно вживались заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження. Проте, доказів на підтвердження вказаного апелянт не надає.

Колегія суддів вважає наведені підстави пропуску строку неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами . Зловживання процесуальними правами не допускається.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та організація роботи апелянта (Головного управління ДФС у м.Києві) через яку, він не мав можливості повторно звернутись не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Аналогічний правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №804/958/17.

Крім того, станом на день повторної подачі апеляційної скарги апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строків подання апеляційної скарги , з огляду на неповажність зазначених підстав.

Тому суд, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, апелянту необхідно усунути недоліки, зазначені в даній ухвалі, а саме:

- надати документ про сплату судового збору у розмірі 5 286 грн.;

- надати вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку (пропуску строків) на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин .

Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 287 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АД-Інструмент" до Головного управління ДФС у місті Києві, Державної фіскальної служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати апелянту строк протягом 7 днів з моменту вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків, зазначених в даній ухвалі.

Роз`яснити що у разі невиконання вимог даної ухвали у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено та/або повернуто апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький