Постанова

від 28.05.2019 по справі 914/1619/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2019 р. Справа №914/1619/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Плотніцький Б.Д.

за участю секретаря судового засідання Мокрої А.В.

розглянув матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 б/н від 29.03.2019 (вх. № 01-05/1223/19 від 29.03.2019)

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.02.2019 (суддя У.І. Ділай, повний текст складено 11.03.2019)

у справі № 914/1619/18

за позовом: засновника ОСОБА_4, м. Львів в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) "Галицька магістраль", м. Львів

до відповідача: ОСОБА_2, м. Львів

про стягнення збитків за невиконання своїх обов`язків як директора у період з 06.05.2014 по 20.12.2016 у розмірі 1270893,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився (належно повідомлено);

від відповідача: Гасяк Я.В. - адвокат (ордер серія ЛВ №133983 від 01.04.2019 року).

1.Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Судове засідання фіксувалось технічними засобами згідно ст. 222 ГПК України.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Ухвала суду від 06.05.2019 року про призначення розгляду справи вручена ТзОВ "Галицька магістраль" 20.05.2019 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого повідомлення від 13.05.2019 року (вх. №01-16/11331/19 від 22.05.2019).

Ухвала суду від 06.05.2019 року про призначення розгляду справи надіслана засновнику ТзОВ "Галицька магістраль" ОСОБА_4 на адресу: АДРЕСА_1, що зазначена нею у позовній заяві, вказану у відзиві на апеляційну скаргу, та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005363591 від 22.05.2019. Однак, з вищевказаної адреси повернулось поштове відправлення з довідкою ПАТ "Укрпошта" про невручення із зазначенням причини - отримувач відсутній.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3. Короткий зміст позовних вимог.

Засновник ТзОВ "Галицька магістраль" ОСОБА_4 в інтересах ТзОВ "Галицька магістраль" звернулася до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення збитків за не виконання своїх обов`язків як директора у період з 06.05.2014 по 20.12.2016 у розмірі 1 270 893,00 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що за період роботи на посаді директора, відповідач своєю бездіяльністю завдав збитки товариству в заявленій сумі, так як не забезпечив наявності первинних документів, внаслідок чого у товариства виникла заборгованість перед державою у вигляді несплати податків. Зазначені обставини встановлені ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2018 про закриття кримінального провадження у справі №464/1810/18.

4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

4.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.02.2019 позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТзОВ "Галицька магістраль" 1 270 893,00 грн збитків і 19063,40грн судового збору.

4.2 Судове рішення мотивоване ч.1 ст.15, ч.ч. 1, 2 ст. 22, ч.ч.2,3 ст. 65, ч. 1 ст. 80, ст. 88, ч. 1 ст. 92, ст. 97, ч. 3 ст. 237, ст. 1166 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ч. ч. 1 - 4 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року № 1576-XII (далі - Закон № 1576-XII) і зроблено висновок, що обставини, встановлені в ухвалі Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2018 у справі №464/1810/18, не потребують повторно доказування в межах розгляду даної справи і є преюдиційними. Матеріалами справи підтверджено наявність в діях відповідача всіх необхідних умов цивільно-правової відповідальності для відшкодування збитків в результаті неналежного виконання ОСОБА_2 своїх обов`язків як директора ТзОВ Галицька магістраль .

5 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи .

5.1. ОСОБА_2 не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. У поданій апеляційній скарзі, зокрема апелянт стверджує, що в ухвалі місцевого господарського суду про залишення позовної заяви без руху зазначено, що до позовної заяви не подано доказів нанесення збитків ТзОВ Галицька магістраль відповідно до положень ч. 1 ст. 225 ГПК України. Зазначає, що податковим органом було донараховано ТзОВ Галицька магістраль податок на прибуток та податок на додану вартість на загальну суму 1 270 893,00 грн, які судом першої інстанції було ототожнено як збиток, що був заподіяний товариству. Стверджує, що ТзОВ Галицька магістраль не сплатило донараховані податки на користь держави, а суд першої інстанції стягнув їх з керівника товариства. Зазначає, що сума позову складається виключно з податкових зобов`язань ТзОВ Галицька магістраль , а жодні штрафні та/або фінансові санкції, які можна тлумачити як збитки не є предметом стягнення. Посилається на те, що сума коштів, яку платник податків ТзОВ Галицька магістраль повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання не є збитком товариства, а є обов`язковим платежем, який зобов`язаний сплатити кожен платник податку відповідно до положень Конституції України та Податкового кодексу України. Зазначає, що ні ТзОВ Галицька магістраль , ні його засновник ОСОБА_4 не понесли реальних збитків, оскільки податкові-повідомлення рішення не виконано станом на даний час. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

5.2. Позивачем на адресу суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає апеляційну скаргу безпідставною та необгрунтованою. Зазначає, що доводи апелянта зводяться до не подання доказів нанесення збитків, однак з огляду на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2018 про закриття кримінального провадження у справі №464/1810/18, факт неналежного виконання ОСОБА_2 своїх обов`язків є підтвердженим. Вважає, що відповідно до ст. 22 ЦК України, збитки, які є предметом позову, є витратами, які позивач мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Стверджує, що при належному виконанні відповідачем своїх обов`язків як директора у період з 06.05.2014 року по 20.12.2016 року, підприємство могло уникнути 1270893 грн податкового боргу перед бюджетом, який мусить сплатити в результаті протиправних дій колишнього директора. Зазначає, що позивач не заперечує обов`язкових податкових платежів, а вказує на них як витрати, які він змушений сплатити, але оскільки такі виникли з вини відповідача - такі є збитками для товариства, оскільки при наявності первинних документів підприємство могло уникнути відповідних обов`язкових платежів, причиною виникнення яких є протиправне винне діяння директора товариства.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Згідно наказу №1 від 06.05.2014 ОСОБА_2 був призначений на посаду директора ТзОВ Галицька магістраль (а.с. 27), а згідно наказу №28-к від 20.12.2016 року був звільнений з посади директора (а.с. 26).

Перебуваючи на даній посаді в період з 06.05.2014 до 20.12.2016 ОСОБА_2 був службовою особою, на яку згідно чинного законодавства України, зокрема: ст.67 Конституції України, ст.8 розділу III Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність №996-ХІУ від 16.07.1999. ст.ст. 16, 47, 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами і доповненнями), покладений обов`язок та відповідальність за організацію та здійснення контролю за правильністю обчислення, та своєчасністю сплати податків, обов`язкових платежів до бюджетів та веденню господарської діяльності від імені товариства.

Як зазначив позивач, за період роботи на посаді директора, відповідач своєю бездіяльністю завдав збитки товариству в розмірі 1270893 грн, так як не забезпечив наявності первинних документів, внаслідок чого у товариства виникла заборгованість перед державою у вигляді несплати податків в зазначеній сумі.

Зазначені обставини встановлені ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2018 про закриття кримінального провадження у справі №464/1810/18 (а.с. 28-31) , а також викладені обставини відображені в Акті від 12.07.2017 №966/13-01-14-13/39205319 (а.с. 32-62), складеного за результатами документальної планової перевірки ТзОВ Галицька Магістраль , яка проводилась Головним управлінням ДФС у Львівській області, зокрема протиправні дії полягали у наступному:

так, 31.10.2014 відповідачем, як директором ТзОВ Галицька магістраль (генпідрядник) укладено договір підряду №У-14/1 на виконання загально-будівельних робіт з ТзОВ Девелоперська компанія Мальви по об`єкту: будівництво багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м.Ужгород, вул. Гленца , б/н . У відповідності до статті 877 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №43 5-IV зі змінами та доповненнями визначено, що будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи здійснюються відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Разом з тим, відповідач, як директор ТзОВ Галицька магістраль не забезпечив наявності в товаристві оформленої та затвердженої проектно-кошторисної документації на проведення будівельних робіт житлового будинку в м. Ужгород, вул. Гленца б/н, а тому задекларовані товариством витрати за 2015 рік в сумі 5 331 305, 93 грн не підтверджені первинними документами, як наслідок відсутня можливість достовірного визначення витрат, пов`язаних з виконанням будівельного контракту, чим порушено вимоги п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134. п. 135.1 ст.135. п.137 ст. 137 Податкового кодексу України та призвело до несплати податку на прибуток за 2015 рік в сумі 1 049 070,00 грн.

Також, відповідач, переслідуючи мету на умисне ухилення від сплати податків ТзОВ Галицька магістраль при виконанні робіт власними силами по об`єкту: будівництво багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, б /н відобразив в бухгалтерському обліку списання будівельних матеріалів на суму 1 011 472,69 грн., однак згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2015 року вартість матеріалів, виробів та конструкцій використаних для будівництва даного об`єкту становить 514 611,36 грн. Як наслідок, будівельні матеріали на суму 496 861,33 грн. не використовувалися в будівництві та станом на кінець вересня 2015 року на залишках по складах відсутні. Таким чином, директором ТзОВ Галицька магістраль порушено п.185.1 ст.185. п. 187.1 ст.187. п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість за вересень - жовтень 2015 року на загальну суму 99 372,00 грн.

Також, директором ТзОВ Галицька магістраль укладено договір з Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради №4-КР/15 від 24.09.2015 на виконання капітального ремонту дворів, внутрішньо квартальних доріг, тротуарів на вул. Кавалерідзе, 12 у м. Львові. В подальшому відповідач, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість без оформлення відповідної податкової накладної відобразив в листопаді 2015 року по даних бухгалтерського та податкового обліку ТзОВ "Галицька магістраль" собівартість робіт по згаданому договору, на загальну суму 1 253 824, 42 грн Однак, згідно акту приймання виконаних робіт №1 від 02.11.2015 вартість реалізації робіт по благоустрою території по вул. Кавалерідзе, 12 у м. Львові та дохід становив лише 641 567,68 грн. Таким чином, собівартість по виконанню робіт по даному об`єкті перевищила ціну реалізації на суму 612 256,74 грн, чим порушено п.187.1 ст.187. абз. 2 п.188.1 ст.188. п.200.1 ст.200. п.201.6 ст.201 ПК України та призвело до несплати податкового зобов`язання з ПДВ за листопад 2015 року в сумі 122 451,35 грн. Зазначені порушення податкового законодавства встановленні проведеною ГУ ДФС у Львівській області документальної планової перевірки ТзОВ "Галицька магістраль" за результатами якої складено акт №966/13-01-14-13/39205319 від 12.07.2017.

Позивач зазначає, що директором ТзОВ "Галицька магістраль" ОСОБА_2 занижено податок на прибуток в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік на загальну суму 1 049 070 грн. та податок на додану вартість в податкових деклараціях з ПДВ за вересень, листопад 2015 року на загальну суму 221 823 грн.

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у 2015 році, положення ч. 2 ст. 89 ГК України у чинній редакції, якою передбачено підстави відшкодування збитків, завданих господарському товариству посадовими особами, набули чинності лише 01.05.2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 ГК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом.

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов`язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов`язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов`язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних правовідносин.

Згідно з ч.ч. 1,2,3 ст. 22 ЦК України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є : 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як вбачається з ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2018 у справі №464/1810/18, яка набрала законної сили 18.07.2018, відповідач, будучи, згідно наказу №1 від 06.05.2014, призначений на посаду директора ТзОВ Галицька магістраль , та перебуваючи на даній посаді в період з 06.05.2014 по 20.12.2016 був службовою особою, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 221 823,0 грн, в тому числі по періодах: за вересень 2015 на суму 56 073,0 грн, за жовтень 2015 року на суму 43 299,0 грн, за листопад 2015 року 122 451,0 грн, та податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 1 049 070 грн, а всього податків на загальну суму 1 270 893 грн, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

В ухвалі Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2018 у справі №464/1810/18 зазначено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, яке згідно ст.12 КК України є кримінальним правопорушенням невеликої тяжкості, з часу вчинення ним кримінального правопорушення минуло більше як два роки, підозрюваний ОСОБА_2 не заперечує проти закриття кримінального провадження з підстав закінчення строків давності, а тому відповідно до ст. 286 КПК України кримінальне провадження слід закрити, звільнивши ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 6 ст. 75 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що обставини, встановлені в ухвалі Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2018 у справі №464/1810/18 не потребують повторно доказування в межах розгляду даної справи і є преюдиційними.

За змістом частин 2, 3 ст. 65 ГК України України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 ГК України визначено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 62 Закону № 1576-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Таким чином, юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначається установчими документами юридичної особи.

Факт, що відповідач, як директор ТзОВ Галицька магістраль умисно ухилився від сплати податків за 2015 рік на загальну суму 1 270 893,00грн, встановлений ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2018 у справі №464/1810/18. Позивачем заявлено вимогу про стягнення загальної суми 1 270 893,00грн податків, як збитки, а саме як витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Також з ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2018 у справі №464/1810/18 вбачається, що несплата податків відбулась внаслідок умисних дій директора.

Все вищенаведене дозволяє стверджувати про наявність складу цивільного правопорушення.

Апелянт зазначає, що сума позову складається виключно з податкових зобов`язань ТзОВ Галицька магістраль , а жодні штрафні та/або фінансові санкції, які можна тлумачити як збитки не є предметом стягнення. Посилається на те, що сума коштів, яку платник податків ТзОВ Галицька магістраль повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання не є збитком товариства, а є обов`язковим платежем, який зобов`язаний сплатити кожен платник податку відповідно до положень Конституції України та Податкового кодексу України. Однак апелянтом не береться до уваги те, що ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 11.06.2018 у справі №464/1810/18 встановлено, що саме відповідач умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 1 270 893 грн., оскільки: не забезпечив наявності в товаристві оформленої та затвердженої проектно-кошторисної документації на проведення будівельних робіт житлового будинку в м. Ужгород , вул. Гленца б/ н; по об`єкту будівництво багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, б/н відобразив в бухгалтерському обліку списання будівельних матеріалів на суму 1 011 472,69 грн., однак згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2015 року вартість матеріалів, виробів та конструкцій використаних для будівництва даного об`єкту становить 514 611,36 грн.; з метою ухилення від сплати податку на додану вартість без оформлення відповідної податкової накладної відобразив в листопаді 2015 року по даних бухгалтерського та податкового обліку ТзОВ "Галицька магістраль" собівартість робіт по згаданому договору, на загальну суму 1 253 824, 42 грн Однак, згідно акту приймання виконаних робіт №1 від 02.11.2015 вартість реалізації робіт по благоустрою території по вул. Кавалерідзе, 12 у м. Львові та дохід становив лише 641 567,68 грн.

Як вірно зазначено позивачем, при належному виконанні відповідачем своїх обов`язків як директора у період з 06.05.2014 року по 20.12.2016 року, підприємство могло уникнути 1270893 грн податкового боргу перед бюджетом, який мусить сплатити в результаті протиправних дій колишнього директора. Також позивач не заперечує обов`язкових податкових платежів, а вказує на них як витрати, які він змушений сплатити, але оскільки такі виникли з вини відповідача - такі є збитками для товариства, оскільки при наявності первинних документів підприємство могло уникнути відповідних обов`язкових платежів, причиною виникнення яких є протиправне винне діяння.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ТзОВ "Галицька магістраль" 1 270 893,00 грн збитків.

Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального права.

8. Судові витрати.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 26.02.2019 у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на ОСОБА_2 .

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.06.2019р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.

Суддя Плотніцький Б.Д.