Ухвала

від 10.06.2019 по справі 640/11479/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/11479/19

н/п 2-з/640/122/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Якуша Н.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 06 липня 2018 року між нею та відповідачем було укладено договір позики грошових коштів в розмірі 265000,00, що на момент укладання договору в еквіваленті на долар США становило 10000,00 дол. США, про що була складена відповідна розписка. Строк повернення коштів за договором було визначено наступним чином: за першою вимогою, але не пізніше одного року з моменту оформлення розписки . Зазначила, що 17.04.2019 року засобом поштового зв`язку на адресу відповідача було направлено лист-вимогу про повернення коштів, яке було повернуто за зворотною адресою через закінчення терміну зберігання на поштовому відділенні. Посилаючись на п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17.12.2013 року №14 вважала днем пред`явлення вимоги з урахуванням невручення поштового відправлення - день оформлення цього повідомлення. З урахуванням цього та враховуючи положення ч.1 ст. 1049 ЦК, вважала, що відповідач був зобов`язаний повернути борг до 01.06.2019 року (протягом 30 днів з дня направлення вимоги про повернення коштів), але станом на день звернення до суду це не зробив. Тому зазначила, що у неї виникло право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Разом із позовом до канцелярії суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій остання просить суд заборонити ОСОБА_3 вчиняти дії з відчуження йому належної частки в розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЕТИКА (код за ЄДРПОУ 41140235, місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, провулок Іванівський, 5, каб. 13) та заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим посадовим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати реєстраційні дії та вносити записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно частки у розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЕТИКА (код за ЄДРПОУ 41140235, місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, провулок Іванівський, 5, каб. 13).

На думку заявника, існує висока вірогідність того, що відповідач може розпорядитися своєю часткою у статутному капіталі на користь третіх осіб з метою ухилення від виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачені види забезпечення позову, а саме: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на необхідність забезпечення основного завдання правосуддя ефективного поновлення в правах. Так, в п. 9 рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 КСУ зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним.

Зокрема, ЄСПЛ зазначав: Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимогам, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У справі Беллет проти Франції ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права .

Ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Так, в обґрунтування заяви представник ОСОБА_2 зазначила, що на праві власності відповідачеві не належить жодне рухоме та нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами. У той же час, за даним Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємціввідповідач є директором та єдиним учасником (засновником) - власником 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЕТИКА (код ЄДПОУ 41140235). Зважаючи на те, що відповідач не здійснив жодного платежу з метою виконання свого зобов`язання щодо повернення боргу у сумі еквівалентній 10000 доларів США, вважала, що це є підтвердженням відсутності у останнього реального наміру щодо погашення боргу та ймовірність того, що відповідач може здійснити відчуження своєї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЕТИКА (код ЄДПОУ 41140235) у розмір 100% оплатно чи безоплатно третім особам, що об`єктивно призведе до неможливості виконання рішення суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи позивача, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

З огляду на викладене вище, суму боргу, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню із застосуванням забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії з відчуження належної йому частки у розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЕТИКА (код за ЄДРПОУ 41140235, місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, провулок Іванівський, 5, каб. 13).

Вимоги щодо забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації та державним реєстраторам, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо частки ОСОБА_3 в статутних капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЕТИКА (код за ЄДРПОУ 41140235, місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, провулок Іванівський, 5, каб. 13), суд вважає також обґрунтованими з наступних підстав.

Докази того, що відповідачем вчиняються дії щодо відчуження або зміни складу учасників позивач може отримати лише з відкритих джерел таких як, наприклад, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та лише за фактом такої зміни. Зазначене фактично нівелює функцію правового інституту забезпечення позову як засобу, що спрямований на запобігання можливого порушення майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, вжиття, яких у подальшому гарантуватиме виконання судових актів та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справі №904/8901/17 від 21.01.2019.

Отже, виходячи з об`єкту, щодо якого позивач просить здійснити заходи забезпечення позову, суд, дослідивши матеріали справи, що підтверджують право власності відповідача на частку у розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЕТИКА (код за ЄДРПОУ 41140235, місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, провулок Іванівський, 5, каб. 13), відсутність у його власності будь-якого рухомого чи нерухомого майна, про що свідчить відповідь витяги з Реєстрів, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно зі статтею 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії щодо майна, що належить відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 155 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову, зокрема, за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149-153, 157 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти дії з відчуження йому належної частки в розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЕТИКА (код за ЄДРПОУ 41140235, місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, провулок Іванівський, 5, каб. 13).

Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим посадовим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати реєстраційні дії та вносити записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно частки у розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю МАРКЕТИКА (код за ЄДРПОУ 41140235, місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, провулок Іванівський, 5, каб. 13).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно направляється заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття нової ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський районний суд м. Харкова.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Повний текст ухвали оформлено та підписано 10.06.2019.

Суддя Н.В. Якуша