Ухвала

від 05.06.2019 по справі 202/1849/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/783/19 Справа № 202/1849/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваної ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, яка має вищу освіту, незаміжня, працює приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України, -

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2019 року було частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 строком до 21 липня 2019 року із визначенням застави у розмірі 960 500 гривень.

Слідчий суддя,в обґрунтуваннясвого рішеннязазначив,що враховуючи вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, а саме позбавлення волі на строк понад п`ять років, а також дані про особу підозрюваної, яка хоча й має стійкі соціальні зв`язки у вигляді постійного місця роботи та проживання, але вони не спростовують ризики, встановлені в судовому засіданні та передбачені пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування відносно ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім для забезпечення її належної процесуальної поведінки та запобігання вищевказаним ризикам, оскільки при застосуванні до неї запобіжного заходу, непов`язаного з триманням під вартою, вона буде мати можливість переховуватися від органу досудового розслідування, зокрема виїхати за кордон з метою уникнення кримінальної відповідальності, знищити чи сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків та інших осіб, причетних до його вчинення.

Також вказує, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, вважає за необхідне визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 960 500 грн., оскільки застава в меншому розмірі, визначеному пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України, не здатна запобігти ризику її переховування від органу досудового розслідування та забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та повернути заставу.

В обґрунтування своїх доводів захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, ігноруванням практики ЕСПЛ, ухвала ґрунтується виключно на припущеннях, не зазначено мотивів та обґрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, не дотримано та не обґрунтовано мету та підстави застосування тримання під вартою, не зазначено якими доказами підтверджується наявність ризиків.

Зазначає, що підозра є необґрунтованою, оскільки слідчий обґрунтовує її виключно на припущеннях та показах двох осіб: ОСОБА_10 директора ПП АНСІ, ОСОБА_11 , який є сином засновника ПП АНСІ, та висновком комісії Мін`юста, які скасували рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті нотаріусом ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , однак комісія Мін`юста повинна була звернутися з поданням на анулювання свідоцтва на право заняття нотаріальною діяльністю, чого не було зроблено, що вказує на відсутність в діях ОСОБА_7 грубого порушення вимог чинного законодавства та підстав для притягнення до кримінальної відповідальності.

Також вказує, що дане кримінальне провадження розслідується два з половиною роки, за цей час ОСОБА_7 неодноразово вилітала за кордон та поверталась назад, знала про існування кримінального провадження відносно неї, та жодного разу не вчинила спроби втечі, з`являлась до слідчого на виклик, що свідчить про належну поведінку та спростовує ризик переховування, в матеріалах кримінального провадження не міститься доказів того, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, жодних заяв або навіть інформації про те, що ОСОБА_7 на когось тиснула або хоча б розмовляла зі свідками чи потерпілим матеріали кримінального провадження не містять.

Зазначає, що слідчим суддею необґрунтовано визначений розмір застави, не зазначено в чому саме полягає виключний випадок і чому розмір застави повинен перевищувати 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не враховано матеріальне становище та платоспроможність підозрюваної.

Заслухавши доповідь судді, думки підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу захисника та просили її задовольнити, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною інкримінованих їй кримінальних правопорушень, зважаючи на наступне.

Наданими до клопотання слідчого матеріалами підтверджується, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42016042630000150 від 22.12.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362 КК України.

Розглядаючи питанняобґрунтованості підозрияк підставудля обраннязапобіжного заходу,колегія суддівзважає наусталену практику Європейськогосуду зправ людини,де упункті 175рішення від21квітня 2011року усправі "Нечипорукі Йонкалопроти України",зазначено термін"обґрунтованапідозра",який означає,що існуютьфакти абоінформація,які можутьпереконати об`єктивногоспостерігача втому,що особа,про якуйдеться,могла вчинитиправопорушення (рішенняу справі"Фокс,Кемпбелл іГартлі протиСполученого Королівства"від 30серпня 1990року,п.32,SeriesA,N182),те щовимога розумноїпідозри передбачаєнаявність доказів,які об`єктивнозв`язуютьпідозрюваного зпевним злочиномі вонине повиннібути достатніми,щоб забезпечитизасудження,але маютьбути достатніми,щоб виправдатиподальше розслідуванняабо висуненнязвинувачення (рішенняу справі"Мюррейпроти Об`єднаногоКоролівства"від 28жовтня 1994року,"Фокс,Кемпбелл іГартлі протиСполученого Королівства"від 30серпня 1990року).

Слідчий суддя розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, встановив обґрунтованість підозри стосовно підозрюваної ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362 КК України, яка підтверджується наданими матеріалами, а саме: інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якою підтверджується проведення реєстраційних дій нотаріусом ОСОБА_7 (а.пр. 50-57); копією листа Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 13.07.2017 року, відповідно до якого у провадженні відділу виконавчі документи про стягнення заборгованості з ПП «АНСІ» не перебували, відділом не здійснювалася примусова реалізація майна (а.пр. 58); висновками комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, відповідно до якого реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведені нотаріусом ОСОБА_7 із порушенням вимог чинного законодавства (а.пр. 59-79); листом Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.07.2018 року, відповідно до якого за даними вхідної кореспонденції та статистичного обліку цивільних справ рішення суду від 05.03.2017 року № 202/3231/17 та від 05.08.2016 року за № 202/4781/16-ц, на підставі якого ОСОБА_7 скасувала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право власності ПП «АНСІ», не значиться (а.пр. 80); листом Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 26.10.2017 року та листом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР від 03.11.2017 року, відповідно до яких приватний нотаріус ОСОБА_7 не здійснила передачу документів щодо проведених реєстраційних дій для долучення до реєстраційних справ (а.пр. 82-84); листом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР від 01.11.2017 року, відповідно до якого документи, направлені приватним нотаріусом ОСОБА_7 для долучення до реєстраційної справи ПП «АНСІ», до департаменту не надходили (а.пр. 85); висновком судової будівельно-оціночної експертизи № 686-19 від 08.04.2019 року, відповідно до якого ринкова вартість на території України нерухомого майна молокозаводу, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт Петриківка, вул. Подільська, 11, станом на 07.04.2017 року, з урахуванням його задовільного технічного стану складала 1 254 973 грн. (а.пр. 93-110) тощо.

Апеляційний суд також вважає обґрунтованими висновки слідчого судді про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема виїхати за кордон з метою уникнення кримінальної відповідальності, знищити чи сховати документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків та інших осіб, причетних до його вчинення.

Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Слідчий суддя, оцінив всі обставини справи, у зв`язку з чим, дійшов до вірного висновку, що підстав для застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу не має, так як він не зможе забезпечити запобіганню встановлених слідчим суддею ризиків. Застосований до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. 183 КПК України.

Доводи ж захисника ОСОБА_8 про те, що підозра є необґрунтованою, дане кримінальне провадження досліджується два з половиною роки та за цей час ОСОБА_7 неодноразово вилітала за кордон та поверталась назад, знала про існування кримінального провадження відносно неї, та жодного разу не вчинила спроби втечі, з`являлась до слідчого на виклик, жодних заяв або навіть інформації про те, що ОСОБА_7 на когось тиснула або хоча б розмовляла зі свідками чи потерпілим колегія суддів не бере до уваги, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що при розгляді клопотання слідчий суддя врахував передбачені ст. ст. 178, 183 КПК України обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу, в тому числі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, а також те, що підозра про вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 362 КК України, є обґрунтованою, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Надаючи оцінку доводам захисника щодо визначеного слідчим суддею розміру застави, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, метою застосування яких є досягнення дієвості цього провадження.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, у зв`язку з чим доводи захисника ОСОБА_8 щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді в частині визначеного розміру застави, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. На переконання колегії судів, ухвалюючи рішення слідчий суддя з достатньою повнотою врахував всі обставини, які в силу вимог ст. 182 КПК України можуть вплинути на висновки слідчого судді.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги сторони захисту, то вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а натомість спростовуються наданими матеріалами в повному обсязі, у зв`язку з чим є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя об`єктивно та в повній мірі дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді та задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 .

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від23травня 2019року прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоющодо ОСОБА_7 , підозрюваної увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3ст.206-2,ч.3ст.362,ч.3ст.365-2КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: