Рішення

від 06.06.2019 по справі 607/26173/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2019 Справа №607/26173/18

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

за участю секретаря с/з Стрілкової М. С.

учасників справи

представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу ЖБК Корольова - 5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне підприємство Тернопільська фірма Будівельник про припинення майнового права на квартиру, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Обслуговуючий кооператив ЖБК Корольова - 5 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне підприємство Тернопільська фірма Будівельник про припинення майнового права на квартиру.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що згідно договору від 26 березня 2010 року громадянка ОСОБА_5 була пайовиком ПП ТФ Будівельник по будівництву квартири № НОМЕР_1 адресою: АДРЕСА_5 та сплатила ПП ТФ Будівельник по цьому договору 199 ООО грн., що еквівалентно 51,64 кв.м. Решта коштів в сумі 63 768 грн., що еквівалентно 14,33 кв.м., за умовами вказаного договору ОСОБА_5 зобов`язувалася сплатити ПП ТФ Будівельник до 20.01.2011 року. В 2011 року ОСОБА_5 звернулась до Тернопільського міськрайонного суду із позовом про визнання за нею майнових прав на частину загальної площі квартири АДРЕСА_5 , а саме на 51,64 кв.м. із загальних 65,55 кв.м., після чого 11 липня 2011 року позов задоволено та визнано за ОСОБА_5 майнові права на 51,64 кв.м. квартири НОМЕР_1 на підставі того, що вона сплатила 199 000 грн. (частину коштів) по договору про пайову участь від 26 березня 2010 року.

11 серпня 2011 року між ПП ТФ Будівельник та обслуговуючим кооперативом ЖБК Корольова-5 укладено договір, згідно якого приватним підприємством ТФ Будівельник передано у власність (пункт 9 договору) кооперативу об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_5 для подальшого завершення будівництва. Внаслідок безпричинного невиконання ОСОБА_5 протягом 7-ти років своїх майнових обов`язків (вступ до членів Кооперативу, сплата визначених Кооперативом коштів на добудову житлового будинку), порушуються права та інтереси Кооперативу, який поніс значні фінансові витрати для добудови цієї квартири, а без припинення в судовому порядку майнових прав ОСОБА_5 неможливо розпорядитись вказаною квартирою НОМЕР_1 та відшкодувати понесені на її будівництво витрати. Так само, ОСОБА_5 , не виконавши всіх вимог статуту кооперативу в частині фінансування добудови вказаного будинку, не може претендувати на отримання квартири НОМЕР_1 у власність. Проте, ОСОБА_5 , маючи рішення Тернопільського міськрайонного суду від 11 липня 2011 року про визнання за нею майнових прав на 51,22 кв.м. із 65,55 кв.м. загальної площі квартири НОМЕР_1 , в даний час штучно створює перешкоди кооперативу у прийнятті законних рішень щодо передачі квартири НОМЕР_1 у власність третім особам, зокрема ОСОБА_6 .

Постановою Верховного суду від 18 липня 2018 року у справі № 607/11798/15-ц, провадження № 61-3598св18 за позовом ОСОБА_5 до Кооперативу, до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , зазначено, що припинення майнових прав ОСОБА_5 з причин невиконання нею майнових обов`язків за для набуття права власності на квартиру АДРЕСА_5 повинно відбуватись в судовому порядку, а не за рішенням кооперативу. Кооператив не має права вирішувати питання щодо майна інших осіб, які не є його членами.

У зв`язку з не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та припинити майнові права ОСОБА_5 на 51.64 кв. м. двохкімнатну НОМЕР_1 , загальною площею 65,55 кв. м., розміщеної на дев`ятому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні представники позивачів зміст позовних вимог підтримали з підстав та обґрунтувань викладених у позові та просять його задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позов у якому позовні вимоги не визнав повністю і заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Виходячи з того, що вступ відповідачки в кооператив є правом, а не обов`язком. Майнові права між позивачем та відповідачкою виникли і мають реалізуватись не на підставі статуту кооперативу, а на підставі Закону України "Про інвестиційну діяльність", рішення Тернопільського міськрайонного суду від 11.07.2011 яким визнано за позивачем право власності на майнові права на 51,64 м2 вище згаданої квартири та договором укладеним 11.08.2011 між приватним підприємством Тернопільська фірма "Будівельник" та ОК ЖБК "Корольова-5" щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Ні майно, ні майнові права, які просить припинити позивач, йому не належать. Тобто наявність майнових прав відповідачки жодним чином не впливає на виникнення, зміну чи припинення прав позивача і тим більше не порушує будь-яких його прав. Іншими словами, припинення майнових прав не є підставою для визнання права власності на спірну квартиру за позивачем і не дає позивачеві будь-якого права нею розпоряджатись.

06.05.2016 року відповідачкою керівництву та загальним зборам відповідача та його керівнику було надіслано два листи в якому повідомлялось про бажання позивачки реалізувати свої права щодо вступу в кооператив та щодо реєстрації за собою права власності на квартиру з вимогами розглянути долучену письмову заяву про вступ в кооператив, повідомити реквізити та суму для оплати за невиплачені квадратні метри. Після отримання рішення Верховного суду від 18.07.2018 року і не дочекавшись відповіді на свої звернення до кооперативу та його керівника, відповідачка почала накопичувати кошти щоб доплатити суму за несплачені квадратні метри вище згаданої квартири. 07.12.2018 на розрахунковий рахунок кооперативу в "УкрСиббанку" було сплачено кошти в сумі 74 439 гривень за 15,26 квадратних метрів неоплаченої площі в квартирі НОМЕР_1 на дев`ятому поверсі , десятий під`їзд у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . 08.12.2018 з метою реалізації своїх майнових прав позивач звертався в черговий раз до відповідача ОК ЖБК "Корольова-5" з вимогами надати вище необхідні документи для реєстрації за собою права власності на вище згадану квартиру. У зв`язку з цим просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав відзив на позов і просить з мотивів та підстав, викладених у відзиві на позов, відмовити у задоволенні позову, а також просить застосувати строк позовної давності, який пропущено з поважних причин.

Представник Обслуговуючого кооперативу ЖБК Корольова - 5 подав відповідь на відзиви в якому зазначив, що ніякого права власності на майнові права ОСОБА_5 суд не визнавав. Внаслідок безпричинного невиконання ОСОБА_5 протягом 7-ти років своїх майнових обов`язків (вступ до членів Кооперативу, сплата визначених Кооперативом коштів на добудову житлового будинку), порушуються права та інтереси Кооперативу, який поніс значні фінансові витрати для добудови цієї квартири, а без припинення в судовому порядку майнових прав ОСОБА_5 неможливо розпорядитись вказаною квартирою НОМЕР_1 та відшкодувати понесені на її будівництво витрати. Впродовж останніх 7 років ОСОБА_5 не зверталась в Кооператив з приводу вступу до членів Кооперативу, сплати визначених Кооперативом коштів на добудову житлового будинку. Належних доказів цьому немає. ОСОБА_5 , не виконавши всіх вимог статуту кооперативу в частині фінансування добудови вказаного будинку, не може претендувати на отримання квартири НОМЕР_1 у власність. Проте, ОСОБА_5 , маючи рішення Тернопільського міськрайонного суду від 11 липня 2011 року про визнання за нею майнових прав на 51,22 кв.м. із 65,55 кв.м. загальної площі квартири НОМЕР_1 , в даний час штучно створює перешкоди кооперативу у прийнятті законних рішень щодо передачі квартири НОМЕР_1 у власність третім особам.

Правом на подання заперечення на відповідь на відзив відповідач не скористався.

При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд приходить до висновку, що слід відмовити у задоволені позову виходячи з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Судом встановлено, що 26 березня 2010 року між ПП Тернопільська фірма Будівельник та ОСОБА_5 укладено договір, відповідно до умов якого ПП Тернопільська фірма Будівельник приймає у ОСОБА_5 у пайове будівництво двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 . Планова вартість цільового об`єкта на момент укладення договору складає 262768,00 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 11 липня 2011 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПП Тернопільська фірма Будівельник про визнання майнових прав на частку в об`єкті незавершеного будівництва, визнано за ОСОБА_5 майнові права на 51,64 м.кв. двокімнатної квартири за вищевказаною адресою.

Надалі фірма ПП Тернопільська фірма Будівельник не завершила добудову будинку та згідно з договором від 11 серпня 2011 року передала ОК ЖБК Корольова-5 у власність матеріали та обладнання, які були використанні у процесі будівництва (створення майна) з відповідними актами передачі. У договорі зазначалось, що вказані матеріали та обладнання придбано за кошти осіб, з якими було укладено договори, щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_5 , пайовики створили ОК ЖБК Корольова-5 на основі добровільного об`єднання пайовиків фірми ОК ЖБК Корольова-5 .

В подальшому вказана квартира була ОК ЖБК Корольова-5 відчужена ОСОБА_4 .

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 26 лютого 2016 року, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 18.07.2018, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09 грудня 2015 року скасовано та постановлено нове, яким позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним рішення правління ОК ЖБК Корольова-5 від 12 березня 2013 року № 11 в частині продажу квартири НОМЕР_1 . Визнано недійсним рішення загальних зборів ОК ЖБК Корольова - 5 №13 від 21 квітня 2013 року та №16 від 08 грудня 2013 року в частині продажу квартири НОМЕР_1 . Визнано недійсним договір про внесення пайового внеску від 10 вересня 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОК ЖБК Корольова -5 . Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №8761115 від 06 грудня 2013 року. Визнано недійсним свідоцтво про право власності, видане 06 грудня 2013 року реєстраційною службою Тернопільського районного управління юстиції. Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно-квартиру об`єкт житлової нерухомості, АДРЕСА_5 , номер нерухомості 234283261252 за ОСОБА_4 .

Як вбачається із зазначеного судового рішення, Верховним судом зазначено, що кооператив розпорядився майном та майновими правами, які йому не належали. Кооперативу передано від попереднього підрядника, такі ж права та обов`язки, які той мав стосовно інвесторів будівництва, тобто обов`язок добудувати будинок із здачею в експлуатацію та виділити квартиру, що не було дотримано стосовно позивача. Крім майнових прав на спірну квартиру ОСОБА_5 , у зв`язку із зобов`язанням добудови і її ухилення від виконання вказаних зобов`язань можуть порушуватися права інших забудовників, однак у випадку зазначених дій позивача, як про це стверджують відповідачі, припинення її майнових прав з цих підстав, повинно відбуватись у судовому порядку, а не за рішенням кооперативу. Кооператив не має права вирішувати питання щодо майна інших осіб, які не є його членами.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній чи адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із статями 80 і 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 190 ЦК майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є не споживною річчю та визнаються речовими правами.

Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні дає визначення поняття майнові права , які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (стаття 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об`єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав не є чуже майно , а також не є правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

Отже, майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

З цього випливає, що захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Статтею 4 Закону України Про інвестиційну діяльність визначено перелік можливих механізмів залучення коштів у житлове будівництво, якими є: фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця нерухомості.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про інвестиційну діяльність , інвестиційною діяльністю вважається сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та держави щодо реалізації інвестицій.

До спірних правовідносини, які виникли між сторонами необхідно застосувати Закон України Про інвестиційну діяльність , оскільки діяв інститут спільного інвестування способом, не забороненими чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про інвестиційну діяльність основним правовим документом, що регулює відносини між суб`єктами інвестиційної діяльності є договір (угода). Враховуючи це, інвестор, який правомірно здійснює інвестиційну діяльність, зобов`язаний укласти договір або низку договорів, якими врегулюються відносини, пов`язані із створенням об`єкта інвестицій, у тому числі об`єкта житлового будівництва. Саме на такі договір/договори розповсюджується обмеження на їх розірвання, яке передбачене частиною четвертою статті 3 Закону України Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва .

Статтями 18, 19 Закону України Про інвестиційну діяльність встановлюються державні гарантії та захист інвестицій.

Також суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм права на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Враховуючи, що за ОСОБА_5 визнано майнові права на 51,64 м. кв. двокімнатну квартиру за АДРЕСА_5 , нею внесено на рахунок кооперативу ОК ЖБК Корольова, 5 1500,00 грн., призначення платежу членський внесок за квартиру, вона виявила бажання вступити в члени кооперативу та здійснила оплату коштів в сумі 74 439,00 грн. за 15.26 кв. м. неоплаченої площі в зазначеній квартирі, суд приходить до висновку, що відповідач не навів підстав та не подав належних доказів за яких припинилося майнове право ОСОБА_5 на квартиру.

Крім цього, позивачі не зазначили, за захистом якого порушеного права чи інтересу вони звернулися до суду і яким чином майнове право на квартиру порушує їх права. Оскільки позивачі не довели, що вони являються забудовниками і не виконання відповідачем своїх зобов`язань добудови і його ухилення від виконання зобов`язань буде порушувати їх права.

Аргумент відповідача, що позивач пропустив строки для звернення до суду з вказаним позовом, суд не приймає до уваги, оскільки як встановлено судом позивачі не довели суду про порушення їх права, а тому відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Щодо інших аргументів або міркувань позивача та відповідача також не дають підстав для висновку про порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що слід відмовити у задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу ЖБК Корольова - 5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне підприємство Тернопільська фірма Будівельник про припинення майнового права на квартиру.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, суд вважає, що судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 10- 13, 76-82, 89, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, статтями 14, 15, 16 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу ЖБК Корольова - 5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне підприємство Тернопільська фірма Будівельник про припинення майнового права на квартиру.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Обслуговуючого кооперативу ЖБК Корольова - 5 , місцезнаходження: вул. 15 квітня, 43/62, м. Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37838888.

Позивач: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_11 .

Відповідач: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_12 .

Повний текст рішення суду складено 10 червня 2019 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко