Постанова

від 03.06.2019 по справі 373/1038/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/824/6953/2019 Головуючий у 1-й інстанції: Керекеза Я.І.

373/1038/17-ц Доповідач-Чобіток А.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.

секретар - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТК-Фурнітура на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТК-Фурнітура про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

у с т а н о в и в :

У червні 2017 року позивач пред`явила позов до відповідача, у якому просила визнати незаконним і скасувати наказ директора товариства з обмеженою відповідальністю ТК-Фурнітура Рибаса В.В. №09-К від 21.04.2017, яким її звільнено з посади завідуючої магазином на підставі п.2 ст.41 КЗпП України у зв`язку з втратою до неї довір`я; поновити на посаді завідуючої магазином з 22 квітня 2017 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 квітня 2017 року по день ухвалення судового рішення, що станом на 11 січня 2019 року становить 134830 грн. 41 коп.. Зазначала, що наказом директора ТОВ ТК-Фурнітура №09-К від 21.04.2017 року її звільнено з посади завідуючої магазином на підставі п.2 ст.41 КЗпП України, у зв`язку з втратою до неї довір`я з 21 квітня 2017 року. Уважала, що її звільнення не ґрунтується на вимогах закону. Підставою для її звільнення за п. 2 ст.41КЗпП України стало те, що була проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, по закінчені якої виявлено недостачу товарно-матеріальних цінностей на суму 79566 грн. 79 коп.. Зазначала, що будь-яких винних дій, які б давали підстави для втрати довіри до неї роботодавця не вчиняла. Жодних порушень посадових обов`язків з її боку, як і конкретно її вини у виникненні недостачі товарно-матеріальних цінностей по магазину, адміністрацією підприємства не встановлено. Належного обліку товарів в ТОВ не ведеться. З жодного документа не вбачається, що їй було доручено виконання операцій з обслуговування товарно-матеріальних цінностей та будь-які товари були їй ввірені, про те, що її переведено на посаду завідувача магазину, вона дізналась лише з наказу про звільнення з роботи.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2019 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ директора товариства з обмеженою відповідальністю ТК Фурнітура від 21 квітня 2017 року № 09-К, яким ОСОБА_1 звільнено з посади завідуючої магазином на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України у зв`язку із втратою до неї довір`я. Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідуючої магазином ТОВ ТК-Фурнітура з 22 квітня 2017 року. Стягнуто із ТОВ ТК Фурнітура на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 134 830 грн. 41 коп.. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді завідуючої магазином ТОВ ТК-Фурнітура з 22 квітня 2017 року та стягнення з ТОВ ТК Фурнітура на її користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в розмірі платежу за один місяць. Стягнуто з ТОВ ТК-Фурнітура на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп..

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ ТК-Фурнітура подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Уважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач не заявляла про факти крадіжок та недостач протягом тривалого терміну з 2013 року, не зверталася до адміністрації з питання відсутності умов забезпечення схоронності матеріальних цінностей. Позивач була матеріально-відповідальним працівником, до обов`язків якого входить безпосереднє обслуговування грошових та товарних цінностей, про що остання усвідомлювала та підтвердила це у своїх письмових поясненнях. Тому, беручи до уваги поведінку, усні та письмові пояснення позивача, відповідач мав всі підставі втратити довіру та звільнити її з роботи на підставі п.2 ст.41 КЗпП України.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не подавала.

При розгляді даної справи судом першої інстанції установлено, що наказом ПП ТК-Фурнітура №2К від 19.03.2003 року ОСОБА_1 прийнято на посаду фахівця з методів розширення ринку збуту АА ТК-Фурнітура з 19.03.2003 року(а.с.57).

Наказом ТОВ ТК-Фурнітура №10/09-квід 20.09.2004 року ОСОБА_1 , починаючи з 21.09.2004 року, переведено на посаду завідуючої складом ТОВ К-Фурнітура . Наказ не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення з ним (а.с.58).

Наказом ТОВ ТК-Фурнітура №10/2-К від 20.04.2015 року ОСОБА_1 з 01.05.2015 року переведено на посаду завідуючого магазином Товариства з обмеженою відповідальністю ТК Фурнітура . Наказ не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення з ним (а.с.59).

Відповідно до довідки про доходи №12 від 12.05. 2017 року ОСОБА_1 працювала в ТОВ ТК-Фурнітура на посад завідуючої магазином та загальна суму її доходу за листопад - квітень 2017 року складає 50106 грн. 02 коп.(а.с.64).

Наказом директора ТОВ ТК-Фурнітура №1-ІНВ від 10.03.2017 року призначено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться в складі-магазині Фурнітура-Петрівка м. Київ проспект Московський 8, літера V.(а.с.12).

Згідно із довідкою про доходи №85 від 07 листопада 2017 року ОСОБА_1 дійсно працювала з 19.03.2003 року в ТОВ ТК-Фурнітура на посаді завідуючого магазином та середньоденна заробітна плата її складає 290 грн.14 коп.(а.с.155).

Відповідно до повідомлення №1 від 20.04.2017 року, Рада трудового колективу Товариства з обмеженою відповідальністю ТК-Фурнітура ухвалила рішення про надання згоди на звільнення із займаної посади завідуючої магазином ОСОБА_1 за п.2 ст.41 КЗпП(у звязку з втратою довіря) з наданими їй гарантій і компенсацій при звільненні , передбачених чинним законодавством (а.с.57).

Наказом директора ТОВ ТК-Фурнітура №09-К від 21.04.2017року ОСОБА_1 звільнено з посади завідуючої магазином з 21 квітня 2017 року на підставі п.2 ст.41 КЗпП України у звязку з втратою до неї довіри.(а.с.9).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, це особи, які одержують їх під звіт, проте відповідачем взагалі не надано доказів щодо наявності будь-яких чітко визначених посадових обов`язків у позивача, що не дає суду змоги належним чином визначитися, чи повинна була виконувати позивач операції, пов`язані з обслуговуванням цінностей. Також не надано доказів передання позивачеві під звіт будь-яких цінностей, їх належний облік та контроль за рухом та зберіганням. Отже, роботодавцем (відповідачем) не доведено наявність обов`язкової умови звільнення особи на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України, а саме, що позивач безпосередньо обслуговувала грошові, товарні або культурні цінності (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо).

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, дослідивши її матеріали, суд апеляційної інстанції уважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави до скасування якого відсутні з наступних підстав.

Верховний суд України в п. 28 постанови Пленуму № 9 від 06 листопада 1992 року роз`яснив, що звільнення з підстав втрати довір`я (п. 2 ст. 41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір`я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов`язані з їх роботою.

Підставою для розірвання трудового договору у зв`язку з втратою довіри є здійснення працівником винних дій. Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна. Однак, власник у разі спору зобов`язаний довести і факт порушення, і вину працівника.

Згідно з ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Зазначаючи про те, що позивач була матеріально-відповідальним працівником, до обов`язків якого входить безпосереднє обслуговування грошових та товарних цінностей, відповідач будь-яких належних доказів, якими у даному випадку є договір про матеріальну відповідальність та/або акт прийому-передачі під звіт грошових та товарних цінностей, не надав та на наявність таких не вказав.

Без укладення з працівником договору про матеріальну відповідальність та/або складення акту прийому-передачі під звіт грошових та товарних цінностей, на працівника матеріальна відповідальність покладається у випадках, передбачених окремими законодавчими актами.

Указуючи про те, що позивач усвідомлювала, що була матеріально-відповідальним працівником та підтвердила це своїх письмових поясненнях, відповідач на відповідний законодавчий акт не посилається.

Крім того як пояснили сторони в судовому засіданні, то рішенням суду, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, ТОВ ТК-Фурнітура відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної підприємству працівником з відсутності, передбачених ст. 134 КЗпП України підстав для покладення на ОСОБА_1 повної матеріальної відповідальності.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-384, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТК-Фурнітура відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: А. О. Чобіток

Судді: О. В. Немировська

Т. І. Ящук