Постанова

від 03.03.2020 по справі 373/1038/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 березня 2020 року

м. Київ

справа № 373/1038/17

провадження № 61-6170св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю ТК-Фурнітура ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ТК-Фурнітура на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2019 року у складі судді Керекези Я. І. та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2019 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Ящук Т. І.,

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ТК-Фурнітура (далі - ТОВ ТК-Фурнітура ; товариство), в якому просила:

- визнати незаконним і скасувати наказ директора товариства від 21 квітня 2017 року № 09-К про звільнення її з посади завідуючої магазином на підставі пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку з втратою до неї довір`я,

- поновити її на посаді завідуючої магазином із 22 квітня 2017 року,

- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 22 квітня 2017 року до дня ухвалення судового рішення.

Вимоги обґрунтовувала тим, що вищевказаним наказом директора ТОВ ТК-Фурнітура її звільнено з посади завідуючої магазином у зв`язку з втратою до неї довір`я.

Підставою для її звільнення стало те, що за наслідками проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей виявлено їх недостачу на суму 79 566 грн 79 коп.

Зазначала, що будь-яких винних дій, які призвели до виникнення недостачі, не вчиняла.

Доручення щодо виконання операцій з обслуговування товарно-матеріальних цінностей їй не надавалися.

Посилаючись на незаконність звільнення, просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним і скасовано наказ директора ТОВ ТК Фурнітура від 21 квітня 2017 року № 09-К про звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючої магазином на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України у зв`язку із втратою до неї довір`я.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідуючої магазином ТОВ ТК-Фурнітура з 22 квітня 2017 року.

Стягнуто із ТОВ ТК-Фурнітура на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 134 830 грн 41 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суди мотивували рішення тим, що звільнення позивача на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України є незаконним, оскільки відповідач не довів безпосереднє обслуговування позивачем грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо). Відповідач не надав доказів, які дають можливість встановити основний зміст посадових обов`язків позивача (посадової інструкції, колективного договору).

Короткий зміст касаційної скарги

У липні 2019 року до суду касаційної інстанції від ТОВ ТК-Фурнітура надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року поновлено ТОВ ТК-Фурнітура строк на касаційне оскарження рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 червня 2019 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Представник ТОВ ТК-Фурнітура вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи.

Суди не врахували, що позивач була завідуючою магазином і безпосередньо обслуговувала грошові та товарні цінності, належним чином не оцінили доказів, наявних у матеріалах справи, зокрема, пояснень ОСОБА_1

Приховування працівником нестачі від роботодавця є діями, які дають останньому підстави для втрати довір`я.

Короткий зміст відзиву

Від ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Обставини справи

Суди встановили, що наказом ПП ТК-Фурнітура від 19 березня 2003 року № 2К ОСОБА_1 прийнято на посаду фахівця з методів розширення ринку збуту з 19 березня 2003 року.

Наказом ТОВ ТК-Фурнітура від 20 вересня 2004 року № 10/09-к ОСОБА_1 переведено на посаду завідуючої складом з 21 вересня 2004 року.

Наказом ТОВ ТК-Фурнітура №10/2-К від 20 квітня 2015 року ОСОБА_1 переведено на посаду завідуючого магазином ТОВ ТК-Фурнітура з 01 травня 2015 року.

Наказом директора ТОВ ТК-Фурнітура від 10 березня 2017 року № 1-ІНВ призначено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей в складі-магазині Фурнітура-Петрівка місто Київ проспект Московський 8, літера V.

Під час інвентаризації комісією у складі керівника підприємства з розвитку роздрібної торгівлі, директора-розпорядника та головного бухгалтера виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 79 566 грн 90 коп., що підтверджується актами інвентаризації від 21 та 23 березня 2017 року.

20 квітня 2017 року Рада трудового колективу ТОВ ТК-Фурнітура ухвалила рішення про надання згоди на звільнення із займаної посади завідуючої магазином ОСОБА_1 на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України (у зв`язку з втратою довір`я).

Наказом директора ТОВ ТК-Фурнітура від 21 квітня 2017 року № 09-К ОСОБА_1 звільнено з посади завідуючої магазином із 21 квітня 2017 року на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України у зв`язку з втратою до неї довіри.

ОСОБА_1 вважала таке звільнення незаконним, що стало підставою даного позову.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України (тут і далі ЦПК України в редакції, чинній станом 07 лютого 2020 року)).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, оскільки оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Суд може визнати обґрунтованим звільнення з підстав втрати довір`я, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. ін.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я.

Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, - це особи, які одержують їх під звіт.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України у постанові від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.

Звільнення у зв`язку із втратою довір`я до працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України може мати місце за умови вчинення ним винних дій. При цьому не має значення, були протиправні дії вчинені навмисно або внаслідок необережного ставлення до виконання своїх обов`язків, чи передбачав працівник або повинен був передбачити негативні наслідки своїх дій. Провина працівника має бути доведена власником або уповноваженим ним органом за допомогою фактів та об`єктивних обставин, що свідчать про винні дії працівника; це може бути, наприклад: систематична нестача довірених йому цінностей; безвідповідальне, халатне ставлення до своїх трудових обов`язків; порушення правил торгівлі; крадіжки; обмірювання, обважування покупців; завищення цін; привласнення матеріальних цінностей тощо.

Втрата довір`я може бути наслідком вчинення проступку, який дає підстави для висновку, що подальше залишення працівника на роботі, пов`язаній з обслуговуванням грошових і матеріальних цінностей, може призвести до їх утрати. Водночас, підозра власника або уповноваженого ним органу не може бути підставою для виявлення недовір`я до працівника.

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

ОСОБА_1 працювала у ТОВ ТК-Фурнітура на посаді завідуючої магазином, а 21 квітня 2017 року звільнена на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України.

Установивши незаконність звільнення позивача у зв`язку з втратою довір`я, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтовані висновки про поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи касаційної скарги про те, що суди належним чином не оцінили всі зібрані докази, зокрема, письмові пояснення ОСОБА_1 , зводяться до переоцінки доказів, що в силу частини першої статті 400 ЦПК України (в редакції станом на 07 лютого 2020 року) не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Інші аргументи касаційної скарги на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, їх висновків не спростовують.

Висновки за наслідками розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ТК-Фурнітура залишити без задоволення.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук