Постанова

від 04.06.2019 по справі 520/9871/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 р.Справа № 520/9871/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника позивача Мєхтієва Д.Б. огли

представника відповідача Бережного О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 23.01.19 року по справі № 520/9871/18

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Технічний Центр "Атом"

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР "АТОМ", в якому просив суд:

- підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків;

- зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - Технічний центр Атом .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача, які полягають у не допуску посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області до проведення перевірки, суперечать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Рішенням Харківського окружного адміністратвиного суду від 17.01.2019 року у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР "АТОМ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій - відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 16.10.2018 №7750, Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Науково- Технічний Центр Атом (код ЄДРПОУ 23002160) та направлення від 17.10.2018 №10408, 17.10.2018 року о 14 год. 20 хв. здійснено вихід за податковою адресою ТОВ Науково- Технічний Центр Атом (код ЄДРПОУ 23002160): 61108, Харківська область, м. Харків, Київський р-н, вул. Академіка Вальтера, буд. З, з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки, директор ТОВ Науково-Технічний Центр Атом (код ЄДРПОУ 23002160) ОСОБА_1 отримав копію наказу вчинив відповідний запис з наказом не згоден, вважаю наказ про проведення перевірки безпідставним, буду оскаржувати в судовому порядку .

Директор ТОВ Науково-Технічний Центр Атом (код ЄДРПОУ 23002160) Одінцов Михайло ОСОБА_2 відмовився розписатись у направленні від 17.10.2018 №10408, допустити посадову особу контролюючого органу до перевірки та надати документи.

У зв`язку із не допуском до перевірки посадових осіб ТУ ДФС у Харківській області складено акт Про відмову у допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 17.10.2018 № 8286/20-40-14-21-07/ НОМЕР_1 у двох примірниках.

Отже, фахівцю ГУ ДФС у Харківській області було відмовлено в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Науково-Технічний Центр Атом (код ЄДРПОУ 23002160).

На підставі вищевикладеного, ГУ ДФС у Харківській області винесено рішення № 43675 від 18.10.2018 року, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ Науково-Технічний Центр Атом .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що застосування арешту коштів платника податків можливе лише за наявності підстав визначених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який є спеціальним щодо норм пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Однак, до заяви ГУ ДФС в Харківській області не додано доказів наявності у ТОВ Науково-Технічний Центр Атом податкового боргу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків регулює Податковий кодекс України.

Згідно пп.16.1.9 п.16.9 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно з пп. 16.1.13 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, однією із функцій, виконання якої повинні забезпечити контролюючі органи, визначено здійснення адміністрування податків, зборів, платежів та проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків.

Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства - Державна фіскальна служба України, його територіальні органи, яким, у тому числі, виступає Головне управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області).

Статтею 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Документальна планова перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених п. 77.2 ст. 77 ПК України.

Згідно з п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План- графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Пунктом 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки цлатника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

В пункті п. 77.6 ст. 77 ПК України зазначено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки, здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

За приписами п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; повідомлення про проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що єдиною підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки законодавець визначив непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням встановлених вимог.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників) від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється.

Згідно з ц. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків а та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого, органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки невідкладно складається акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови. Посадова (службова) особа платника податків (його представник) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

Відповідно до п. п. 94.2.3 п. 94.1 ст. 94 України, у разі коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу може бути застосовано адміністративний арешт майна такого платника податків - як винятковий спосіб забезпечення виконання останнім його обов`язків, визначених законом.

Рішення про застосування арешту майна платника податків приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу (п. 94.6 ст. 94 ПК України), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 16.10.2018 №7750, Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Науково- Технічний Центр Атом (код ЄДРПОУ 23002160) та направлення від 17.10.2018 №10408, 17.10.2018 року о 14 год. 20 хв. здійснено вихід за податковою адресою ТОВ Науково-Технічний Центр Атом : 61108, Харківська область, м. Харків, Київський р-н, вул. Академіка Вальтера, буд. 3, з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки, директор ТОВ Науково-Технічний Центр Атом ОСОБА_1 отримав копію наказу вчинив відповідний запис з наказом не згоден, вважаю наказ про проведення перевірки безпідставним, буду оскаржувати в судовому порядку .

Директор ТОВ Науково-Технічний Центр Атом ОСОБА_3 Михайло ОСОБА_2 відмовився розписатись у направленні від 17.10.2018 №10408, допустити посадову особу контролюючого органу до перевірки та надати документи.

У зв`язку із не допуском до перевірки посадових осіб ТУ ДФС у Харківській області складено акт Про відмову у допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 17.10.2018 № 8286/20-40-14-21- 07/23002160 у двох примірниках.

Письмові пояснення директором ТОВ Науково-Технічний Центр Атом ОСОБА_4 Є. не надавались, заявлена причина не допуску не має підстав для проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ Науково- Технічний Центр Атом . Зазначений акт був підписаний директором ТОВ Науково- Технічний Центр Атом Одінцовим М.Є.

Отже, фахівцю ТУ ДФС у Харківській області було відмовлено в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Науково-Технічний Центр Атом .

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що посадовими особами платника податків ТОВ Науково-Технічний Центр Атом не дотримано вимог пп.16.1.9 п.16.9 ст.16, пп.16.1.13 п.16.1 ст. 16, ст.81 Податкового Кодексу України, згідно з якими платники податків зобов`язані допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом

Щодо позовних вимог про підтвешіження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Технічний Центр Атом , колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків визначений як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Отже, адміністративний арешт активів є за своїм змістом заходом процедурного примусу, спрямованого на спонукання платника податків до виконання передбачених Кодексом обов`язків. Арешт може бути наслідком як вчиненого платником податків правопорушення.

Надане у статті 94 Податкового кодексу України визначення адміністративного арешту майна за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника органу ДФС, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість, арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6,2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу ДФС до суду. Жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає.

За приписами п. 94.10 ст. 94 ПК України обґрунтованість рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) про застосування арешту майна платника податків має бути перевірена судом протягом 96 годин. При цьому, у пункті 94.11 ст. 94 ПК України закріплено право платника податків оскаржити в адміністративному або судовому порядку рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна.

Також в п. п. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 ПК України законодавець передбачив, що у разі відсутності протягом строку, зазначеного у п. 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим, його дія вважається припиненою.

Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 (далі - Порядок № 632), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2017 р. за №948/30816.

Відповідно до п. 2 Розділу IV Порядку № 632 для підтвердження обґрунтованості рішення про арешт майна платника податків контролюючий орган звертається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Пунктом 3 Розділу VII Порядку № 632 встановлено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, за рішенням керівника контролюючого органу може бути накладено арешт на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Рішення керівника про застосування адміністративного арешту майна може бути реалізовано виключно у випадку підтвердження його обґрунтованості судом.

Звернення контролюючого органу до суду за підтвердженням обґрунтованості такого рішенйя може відбуватися як за особливою (спеціальною) процедурою,визначеною у ст. 283 КАС України, так і за правилами загального позовного провадження (за наявності спору про право).

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 2а-9460/12/1370, такі способи захисту порушеного права є альтернативними і норми процесуального права не обмежують особу у виборі будь-якого з цих способів.

Колегія суддів зауважує, що обставинами, які можуть зумовити не прийняття судом рішення про обґрунтованість арешту майна платника податків протягом строку, зазначеного у п. 94.10 і ст. 94 ПК України, можуть бути наявність спору про право, яка виникає при оскарженні платником податків в адміністративному та/або судовому порядку рішення і керівника контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна.

В такому разі, за заявою контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення арешту на майно платника податків, поданою в порядку, визначеному ст. 283 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі або ж після відкриття провадження по справі закриває провадження по справі у зв`язку з наявності спору про право.

При зверненні до суду в загальному порядку з урахуванням тримісячного строку, який визначений у ст. 122 КАС України, судове рішення про підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків у будь-якому випадку буде постановлене вже поза межами строку, встановлено у п. 94.10 ст. 94 ПК України (сплине 96 годин з часу прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника додатків).

В той же час, сукупний аналіз норм ПК України та КАС України з даного питання дозволяє зробити висновок про те, що дійсно, якщо протягом строку, зазначеного у п. 94.10 ст. 94 ПК України, буде відсутнє рішення суду про визнання арешту обґрунтованим, його дія припиниться.

Однак, при підтвердженні обґрунтованості рішення керівника контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків судовим рішенням після спливу строку, встановленого ПК України, фактично поновиться дія застосованого арешту майна платника податків, що надасть можливість контролюючому органу реалізувати відповідні наслідки такого арешту.

Так, Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 по справі №820/5122/18 зазначив, що посилання судів на те, що сплив строк у 96 годин, передбачений п. 94.10 Податкового кодексу України, є неправомірним, оскільки провадження у справі здійснюється за загальною процедурою. На підставі п. п. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків, у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючого органу до обстеження територій та приміщень (у тому числі при відмові у допуску до проведення фактичної перевірки платника податків).

Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, який у постановах від 12.04.2019 по справі 820/2564/17 та від 18.04.2019 по справі №820/2522/17 зазначив, що з підстав не допуску до перевірки посадових осіб контролюючого органу, ГУ ДФС у Харківській області законно звертається з позовними вимогами щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків.

Щодо вимоги про накладення арешту на кошти , які перебувають на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Технічний Центр Атом , колегія суддів зазначає наступне.

За нормами податкового кодексу України у разі наявності факту відмови платника податків від проведення перевірки та даних про наявність у суб`єкта господарювання відкритих розрахункових рахунків вжиття таких заходів з боку контролюючого органу не ставиться у взаємозв`язок із заходами, які здійснюються щодо адміністративного арешту майна платника податків (шляхом прийняття відповідного рішення та звернення до суду і про підтвердження його обґрунтованості).

У досліджуваних відносинах адміністративний арешт майна та арешт коштів законодавець визначає як самостійні види арештів, що застосовуються до платника податків за наявності передбачених ПК України підстав незалежно один від одного.

Отже, якщо перевірка ініціювалася органом ДФС за наявності законних підстав, факт не підтвердження в судовому порядку обґрунтованості рішення керівника контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків не може бути покладений в основу рішення суду про відмову у задоволенні позову про арешт коштів на рахунку платника податків.

Крім того, необхідно зауважити, що у разі не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки такий захід примусу як арешт коштів на рахунку платника податків може бути застосований не залежно від наявності/відсутності у нього податкового боргу, оскільки в ст. 94 ПК України та в Порядку № 632 законодавець такої умови не висуває.

Право контролюючих органів на звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу) закріплено в підпункті 20.1.31 п. 20.1 ст, 20 ПК України.

В цій же нормі вказано, що таке право може бути реалізовано у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень. Отже, словосполучення у тому числі в даному випадку вказує на те, що право на звернення до суду із позовом про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках може бути реалізовано контролюючим органом і в інших випадках (за інших обставин), передбачених ПК України.

Більш того, з метою виключення неоднозначного підходу до застосування понять арешт коштів на рахунку платника податків та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків , варто враховувати положення ст. 59 Закону України Про банки і банківську діяльність , за якими зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту. Таким чином, зупинення видаткових операцій на банківських рахунках є способом, у який реалізується арешт безготівкових коштів суб`єкта.

Також, колегія суддів зауважує, що матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-Технічний Центр "Атом" зверталось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило скасувати наказ № 7750 від 16.10.2018 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Науково-Технічний Центр "Атом" (код 23002160).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 року, залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 року по справі № 520/9047/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Технічний Центр "Атом" залишено без задоволення.

Таким чином, аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що наказ №7750 від 16.10.2018 є законним та обґрунтованим, отже порядок визначений ст. 81 Податкового кодексу України податковим органом було дотримано шляхом пред`явлення та надання можливості підприємству ознайомитись з ними. У зв`язку з чим у Товариства з Обмеженою відповідальністю Науково - Технічний Центр Атом були відсутні законні підстави відмови посадовим особам податкового органу у допуску до перевірки, чим підприємством порушено вимоги абз.6 п. 81.1 ст. 81 ПК України.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зробив передчасні висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року по справі № 520/9871/18, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року по справі № 520/9871/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 11.06.2019 року