Постанова

від 10.06.2019 по справі 280/4409/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4409/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представника позивача Загрія Р.О.

представника відповідача Радової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2019 р. (суддя Максименко Л.Я., повне судове рішення складено 08.02.2019 р.) в справі № 280/4409/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Архінформ-Проект до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Архінформ-Проект звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2018 р. № 0010131408 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 652357,50 грн., в тому числі за основним платежем - 434905 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 217452,50 грн., № 0010121408 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за податковою декларацією за січень 2017 р. на 86575 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2019 р. позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення: № 0010131408 від 06.07.2018 про збільшення позивачу грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість на загальну суму 652357,50 грн., у тому числі 434905,00 грн. за основним платежем, 217452,50 грн. за штрафними санкціями; № 0010121408 від 06.07.2018 про зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 86575,00 грн. за січень 2017 року.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована порушеннями в діяльності контрагента позивача ТОВ НБФ Граніт Плюс , відсутності у цього підприємства трудових ресурсів, матеріально-технічної бази, необхідних для здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем, а також фактом наявності кримінальних проваджень, в яких фігурує контрагент. Зважаючи на це, апелянт вказує, що первинні документи, виписані від імені ТОВ НБФ Граніт Плюс на адресу позивача, не можна вважати належним чином оформленими документами, які посвідчують факт виконання послуг, а тому позивачем безпідставно сформовано податковий кредит та від`ємне значення суми податку на додану вартість за цими господарськими операціями.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Архінформ-Проект з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 1 квартал 2017 року та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ НБФ Граніт Плюс за січень 2017 року, за результатами якої складено акт № 311/08-01-14-08/32420051 від 31.05.2018. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема: пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1. ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, за період з 01.01.2017 по 31.03.2017 на загальну суму 2607399,00грн., що не призвело до заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток в податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2017 року; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 434905 грн., у тому числі за січень 2017 року на суму 434905,00 грн., завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 86575,00 грн., у тому числі січень 2017року - 86575,00 грн.

На підставі акту перевірки № 311/08-01-14-08/32420051 від 31.05.2018 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, зокрема: № 0010131408 від 06.07.2018 про збільшення позивачу грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість на загальну суму 652357,50 грн., у тому числі 434905,00 грн. за основним платежем, 217452,50 грн. за штрафними санкціями; № 0010121408 від 06.07.2018 про зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 86575,00 грн. за січень 2017 року.

Рішенням ДФС України від 14.09.2018 №29984/6/99-99-11-01-02-25 скаргу платника податків залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що в періоді, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ НБФ Граніт Плюс (код ЄДРПОУ 39280679) на підставі договору субпідряду № 121216-2 від 12.12.2016, предметом якого є виконання субпідрядником ТОВ НБФ Граніт Плюс в межах кошторисної вартості власними та залученими силами і засобами будівельно-ремонтні роботи на об`єкті ПАТ Запоріжсталь Капітальний ремонт. ЦХП-1, ЦГПТЛ, ЦПС. Демонтаж металоконструкцій. Ліквідація ОС ТЕЦ, ЦХП-1, ЦХП-3. Капітальний ремонт Агломераційний цех, Капітальний ремонт ДП-2, ДП -3. Капітальний і поточний ремонт. Обжимний цех. Монтаж електричних та ручних деталей. Відновлювальний ремонт ДП-4. Зниження витрат е-е на ТВД котла. 5 . Поточний ремонт Агломераційни цех. Обжимний цех. Капітальний ремонт ДП-5 .

Судом першої інстанції досліджено спірні господарські операції та зазначено про доведеність фактичного виконання таких операцій належним чином оформленими первинними документами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності фактичного здійснення господарських операцій, що свідчить про правомірність формування податкового кредиту, а також відсутності підстав вважати, що позивачем завищено від`ємне значення суми податку на додану вартість за наслідками господарських відносин з ТОВ НБФ Граніт Плюс .

Суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Архінформ-Проект з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 1 квартал 2017 р. та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ НБФ Граніт Плюс за січень 2017 р., за результатами якої складено акт № 311/08-01-14-08/32420051 від 31.05.2018 р., у висновках якого вказано про встановлення контролюючим органом порушення ТОВ Архінформ-Проект , зокрема, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 434905 грн. (січень 2017 р.) та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту в січні 2017 р. на суму 86575 грн.

На підставі приведеного акту перевірки ГУ ДФС 06.07.2018 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0010131408 про збільшення ТОВ Архінформ-Проект суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 652357,50 грн., в тому числі за основним платежем - 434905 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 217452,50 грн., № 0010121408 про зменшення ТОВ Архінформ-Проект розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за податковою декларацією за січень 2017 р. на 86575 грн.

Рішенням ДФС України від 14.09.2018 р. № 29984/6/99-99-11-01-02-25 скаргу платника податків залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Підставою збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ НБФ Граніт Плюс .

Отже, спірним в цій справі є правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та від`ємного значення суми податку на додану вартість у січня 2017 р., які сформовані за результатами господарських відносин з ТОВ НБФ Гранфт Плюс .

Судом встановлено, що між ТОВ Архінформ-Проект як підрядником та ТОВ НБФ Граніт Плюс як субпідрядником укладено договір субпідряду № 121216-2 від 12.12.2016 р., за умовами якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати в межах кошторисної вартості власними та залученими силами і засобами будівельно-ремонтні роботи на об`єкті ПАТ Запоріжсталь Капітальний ремонт. ЦХП-1, ЦГПТЛ, ЦПС. Демонтаж металоконструкцій. Ліквідація ОС ТЕЦ, ЦХП-1, ЦХП-3. Капітальний ремонт Агломераційний цех, Капітальний ремонт ДП-2, ДП -3. Капітальний і поточний ремонт. Обжимний цех. Монтаж електричних та ручних деталей. Відновлювальний ремонт ДП-4. Зниження витрат е-е на ТВД котла. 5. Поточний ремонт Агломераційни цех. Обжимний цех. Капітальний ремонт ДП-5 .

Вказаний договір субпідряду укладено позивачем з ТОВ НБФ Граніт Плюс на виконання договорів підряду на будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи, укладених між ПАТ Запоріжсталь та ТОВ Архінформ-Проект та додаткових угод до нього.

Фактичне виконання умов договору субпідряду та здійснення саме ТОВ НБФ Граніт Плюс субпідрядних робіт підтверджено актами приймання-передачі виконаних робіт №97-12-86/П, 97-12-87/П, №97-12-88/П, №97-12-89/П, №94-12-230/П, №94-12-229/П, №94-12-228/П, №94-12-226/П, №94-12-227/П, №94-12-203/П за 2017 рік, №97-12-82/П, №97-12-83/П, №97-12-81/П, №97-12-84/П, №97-12-85/П; актами прийняття будівельних робіт форми № КБ-2в за грудень 2016 р. - січень 2017 р.: №94-12-272/П, №94-12-271/П, №94-12-267/П; №94-12-266/П; №94-12-265/П; № НОМЕР_1 /П; № НОМЕР_2 /П; № НОМЕР_3 /П; № НОМЕР_4 /П; № НОМЕР_5 /П; № НОМЕР_6 /П; № НОМЕР_7 /П; № НОМЕР_8 /П; № НОМЕР_9 /П; № НОМЕР_10 /П; № НОМЕР_11 /П; № НОМЕР_12 /П; № НОМЕР_13 /П; № НОМЕР_14 /П; № НОМЕР_15 /П; № НОМЕР_16 /П; № НОМЕР_17 /П; № НОМЕР_18 /П; № НОМЕР_19 /П; №94-12-239; №94-12-263/П; податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також фактичне виконання субпідрядних робіт саме ТОВ НБФ Граніт Плюс підтверджено заявками позивача на оформлення тимчасових перепусток на територію ПАТ Запоріжсталь вих. № 1589 від 20.12.2016 р. та сдачу тимчасових перепусток вих. № 20 від 02.02.2017 р., відповідно до яких замовлено оформлення перепусток на 15 робітників ТОВ НБФ Граніт Плюс , а також інформацією, викладеною у листі ПАТ Запоріжсталь від 04.01.2019 р. вих. № 11/2000609/мм, про те, що у період 2016-2018 роки для допуску на територію ПАТ Запоріжсталь оформлювались тимчасові перепустки осіб, перелік яких зазначено у заявках ТОВ Архінформ-Проект як робітників ТОВ НБФ Граніт Плюс , що ці особи здійснювали неодноразово вхід на територію підприємства та вихід з неї на підставі виданих перепусток.

Оплата ТОВ Архінформ-Проект субпідрядних робіт на користь ТОВ НБФ Граніт Плюс проведена частково платіжними дорученнями № 122 від 01.03.2017 на суму 400 00,00 грн., № 115 від 28.02.2017 на суму 400 00,00 грн.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги №210417-1 від 21.04.2017 р. ТОВ НБФ Граніт Плюс відступило право вимоги на суму будівельно-монтажних робіт за договором №121216-2 від 12.12.2016 р. новому кредитору ТОВ Кастотрейд .

Спірні господарські операції відображено в бухгалтерському обліку позивача.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ Архінформ-Проект є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Як зазначено вище, позивачем придбавались субпідрядні роботи у ТОВ НБФ Граніт Плюс задля належного виконання умов договору підряду, укладеного позивачем з ПАТ Запоріжсталь .

Відтак, придбання робіт (послуг) в межах спірних господарських операцій безпосередньо пов`язано з господарською діяльністю позивача, здійснено з метою використання таких послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2017 р., до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу у вказаній редакції датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу в зазначеній редакції податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Видача позивачу постачальником належним чином оформлених податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, не є спірним питанням.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв`язку з придбанням послуг, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

За приписами п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 цього кодексу при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Оскільки формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та від`ємного значення суми податку на додану вартість у січні 2017 р. підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, позивачем послуги придбавались задля подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні складу податкового кредиту з податку на додану вартість та від`ємного значення за січень 2017 р., відповідно, є протиправними спірні податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Щодо доводів апелянта про неврахування судом першої інстанції встановлених в ході перевірки обставин, зокрема, щодо взаємовідносин з контрагентом з ознаками сумнівності, суд вказує на таке.

Контрагент позивача, за наслідками здійснення господарських операцій з яким позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, а також від`ємне значення суми податку на додану вартість, яке перенесено до складу податкового кредиту наступного періоду, в перевіряємий період мав статус платника податку на додану вартість, відомості про відсутність за місцезнаходженням, про ліквідацію підприємства до ЄДР не вносилось, а відтак, вказане підприємство мало право видавати позивачу податкові накладні та інші первинні документи на підтвердження факту отримання останнім послуг.

Фактично ж відповідач вказує на не підтвердження господарських операцій за ланцюгом, при цьому сумнівними є операції саме контрагента позивача з його контрагентами.

З цього приводу суд вказує, що невиконання контрагентом та його постачальниками своїх податкових зобов`язань тягне відповідальність та негативні наслідки саме для таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування вказаних показників та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Крім того, суд вказує на правильний висновок суду першої інстанції, що результати спірних господарських операцій призвели до змін в активах підприємства та його зобов`язаннях і реально спричинили зміни майнового стану платника податків в частині отримання позивачем прибутку.

Стосовно доводів апелянта про неврахування судом першої інстанції факту відкриття кримінальних проваджень, в яких фігурує контрагент позивача ТОВ НБФ Граніт Плюс , суд зазначає наступне.

В спірному випадку відсутні вироки що набрали законної сили, у зазначених кримінальних провадженнях, а сам по собі факт відкриття кримінального провадження не має правового значення та жодним чином не стосується предмету доказування в цій справі, тому факт відкриття кримінальних проваджень за умови відсутності відповідного процесуального рішення (вироку), яким встановлена вина певних осіб у вчиненні кримінального правопорушення, не може бути підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Суд вважає безпідставними доводи апелянта про відсутність у контрагента позивача матеріально-технічних та трудових ресурсів, оскільки це також не стосується спірних правовідносин. При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постановах від 16.01.2018 р. в справі № 820/4648/13-а, в справі № 826/1398/17, яка полягає у тому, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2019 р. в справі № 280/4409/18 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2019 р. в справі № 280/4409/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Архінформ-Проект до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 10.06.2019 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.06.2019 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш