Ухвала

від 10.04.2020 по справі 280/4409/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 квітня 2020 року

Київ

справа №280/4409/18

адміністративне провадження №К/9901/5217/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі №280/4409/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2020 зазначена касаційна скарга залишалася без руху, оскільки така подана після закінчення строку касаційного оскарження, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і підстави пропуску цього строку визнані неповажними. Окрім цього, касаційна скарга не відповідала вимогам пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України щодо зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідачу встановлено десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Копію вищевказаної ухвали Верховного Суду згідно повідомлення про вручення поштового відправлення одержано відповідачем 17.03.2020.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області надіслано до суду клопотання про усунення недолків касаційної скарги.

Частиною першою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Частиною четвертою статті 55 КАС України визначено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Згідно підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

2 червня 2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким внесено зміни до Конституції України (Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), відповідно до яких розділ XV "Перехідні положення" Основного Закону України було доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року №1401-VIII.

Таким чином з 1 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Суд звертає увагу на те, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані лише питання представництва.

Водночас самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Отже для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних прав можливий за умов, визначених законодавством.

Клопотання про усунення недоліків, подане від імені Головного управління ДФС у Запорізькій області, підписане О.Вінніченком, в підтвердження повноважень якого на вчинення таких дій в порядку самопредставництва надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, самопредставництво суб`єкта владних повноважень, виходячи зі змісту приписів статті 55 КАС України, здійснюється особами, які уповноважені від його імені на підставі закону, статуту, положення або трудового договору (контракту), проте до клопотання таких документів не додано.

Водночас, статтею 167 КАС України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, за змістом частини першої якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення), інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З огляду на викладене, подане податковим органом клопотання слід повернути без розгляду.

Таким чином, у встановлений судом процесуальний строк, а також станом на час постановлення цієї ухвали недоліки касаційної скарги не усунуто.

За правилами частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, повернення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 167,169, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області повернути без розгляду.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.01.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Архінформ-Проект до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду