Постанова

від 11.06.2019 по справі 160/1928/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2019 року м. Дніпросправа № 160/1928/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Караван - 2013

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року (головуючий суддя: Лозицька І.О) по адміністративній справі № 160/1928/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Караван - 2013 до Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Логвінової Людмили Іванівни, 3 особи територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та скасування запису про державну реєстрацію права комунальної власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Караван - 2013 (далі - ТОВ Караван - 2013 ) 27.02.2019 року звернулося до суду з позовом до відповідача Державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Логвінової Л.І., 3 особи територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, в якому просить визнати незаконними дії відповідача щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42620344 від 20.08.2018 року;

скасувати запис № 27562627 про державну реєстрацію за територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради права комунальної власності на нежитлове приміщення № 130, загальною площею 63,3 кв. м, розташоване в АДРЕСА_1 літ. А-5 на І поверсі поз. 1, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, буд. 25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року керуючись приписами п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України у відкритті провадження по адміністративній справі № 160/1928/19 відмовлено.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції зазначив, що позов ТОВ Караван - 2013 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки заявлені позивачем вимоги мають приватноправовий характер, з огляду на суб`єктний склад сторін, а тому спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ТОВ Караван - 2013 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована неправомірними висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для розгляду поданої ним позовної заяви в порядку адміністративного судочинства.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм, зокрема процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року не відповідає, а вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.2, п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Висновки суду першої інстанції щодо наявності майнового спору між ТОВ Караван - 2013 та територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради щодо вищезазначеного об`єкту нерухомості спростовуються змістом рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2017 року по справі №904/9156/16, що набрало законної сили, яким вирішено витребувати цей об`єкт нерухомості від ТОВ Караван-2013 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради як власника вищезазначеного об`єкту нерухомості.

В силу викладеного висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для розгляду заявлених позивачем 27.02.2019 року позовних вимог в порядку адміністративного судочинства є неправомірними.

Оскільки судом першої інстанції ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, це є підставою для її скасування, справа підлягає направленню до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Караван - 2013 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року по адміністративній справі № 160/1928/19 - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 11 червня 2019 року, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 11 червня 2019 року.

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий