Постанова

від 11.06.2019 по справі 149/3132/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 149/3132/18

Провадження № 22-ц/801/988/2019

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаревич М. Г.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 рокуСправа № 149/3132/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Ковальчука О. В.,

суддів: Сала Т. Б., Якименко М. М.,

за участі секретаря Кирилюк Л. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Щедра нива до Товариства з обмеженою відповідальністю Овочі-Заріччя , ОСОБА_1 про визнання договору оренди поновленим та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Овочі-Заріччя на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 25 лютого 2019 року у м. Хмільнику суддею цього суду Войнаревичем М. Г., зі складанням його повного тексту 05 березня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Щедра нива (далі - ТОВ Щедра нива ) звернулося у суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Овочі-Заріччя (далі - ТОВ Овочі-Заріччя ), ОСОБА_1 про визнання договору оренди від 02 лютого 2008 року поновленим та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24 липня 2018 року, мотивуючи його тим, що 02 лютого 2008 року позивачем та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,7753, кадастровий номер НОМЕР_1 , строком на 10 років, який 19 жовтня 2009 року зареєстрований у державному реєстрі земель за № 040905400037.

Позивач належним чином виконував свої обов`язки за умовами договору і мав намір використати своє переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, про що повідомив ОСОБА_1 листом-повідомленням від 14 листопада 2017 року. Водночас, 14 листопада 2017 року ТОВ Щедра нива та ОСОБА_1 підписали додаткову угоду про поновлення зазначеного договору оренди земельної ділянки на термін 10 років, тобто до 15 листопада 2027 року, проте, під час реєстрації цієї додаткової угоди позивачу стало відомо, що 24 липня 2018 року ТОВ Овочі-Заріччя зареєструвало договір оренди на зазначену земельну ділянку.

Пославшись на викладене та на те, що при дотриманні процедури повідомлення орендарем про намір реалізувати переважне право, укладання договору оренди з новим орендарем є порушенням прав ТОВ Щедра нива , отже, позивач просив суд визнати поновленим на строк 10 років договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,7753 га, укладений з ОСОБА_1 02 лютого 2008 року та визнати недійсним договір оренди цієї ж земельної ділянки, укладений між відповідачами, зареєстрований 24 липня 2018 року.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25 лютого 2019 року позов задоволено частково, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,7753 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Овочі-Заріччя , зареєстрований 24 липня 2018 року за № 27233987, в решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто солідарно з ТОВ Овочі-Заріччя та ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1762 гривень.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований в період дії договору оренди землі, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , що порушує право оренди цієї земельної ділянки ТОВ Щедра нива , отже він має бути визнаний недійсним, відповідно до положень статей 203, 215, 640 ЦК України, статті 125 ЗК України, статей 18, 20 Закону України Про оренду землі .

Суд також зазначив, що згідно з договором оренди землі від 02 лютого 2008 року, сторони погодили строк його дії - 10 років, а припинення дії договору саме у разі закінчення строку, на який його було укладено, строк оренди земельної ділянки (існування права оренди земельної ділянки) не може починатися раніше за строк дії договору оренди такої земельної ділянки, та закінчуватися раніше строку, на який його укладено. Тобто, строк дії договору оренди земельної ділянки, починається після набрання таким договором чинності, а не з моменту його укладення, відтак він чинний протягом 10 років з дня державної реєстрації, тому зазначення терміну його дії - 02 лютого 2018 року не відповідає вимогами статей 759, 760, 792, 763, 631 ЦК України, статті 31 Закону України "Про оренду землі" та змісту самого договору.

З урахуванням наведеного, місцевий суд відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання поновленим на строк 10 років договір оренди від 02 лютого 2008 року, який зареєстрований 19 жовтня 2009 року, оскільки вказаний договір дійсний до 19 жовтня 2019 року та не може бути поновленим під час його дії.

Не погодившись із ухваленим рішенням, ТОВ Овочі-Заріччя , посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати в частині вимог, які задоволено та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що сторони договору оренди землі від 02 лютого 2008 року визначили остаточну дату терміну його дії 02 лютого 2018 року . При цьому, визначення кінцевої дати терміну дії договору оренди землі не суперечить принципу свободи договору та положенням Закону України Про оренду землі . Таким чином, після 02 лютого 2018 року договір оренди землі від 02 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Щедра нива припинив свою дію.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині вимог, які задоволено, тому, з огляду на положення ст. 367 ЦПК України, в іншій його частині не перевіряється.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення цим вимогам у повній мірі не відповідає, зокрема, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, проте, вирішуючи питання розподілу судових витрат не звернув уваги на те, що стягнення таких витрат у солідарному порядку чинним законодавством не передбачено, тому у цій частині воно підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 25 квітня 2007 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,7753 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області (а. с. 19).

02 лютого 2008 року між ТОВ Щедра нива та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого вона передала в оренду ТОВ "Щедра нива" належну їй на праві власності земельну ділянку, площею 3,7753 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області. Даний договір зареєстрований у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії "Центру ДЗК" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 жовтня 2009 року за № 040905400037 (а. с. 8-10).

Згідно з п. 8 розділу "Строк дії договору" цього договору його укладено на 10 років і діє він до 2 лютого 2018 року, а п. 37 передбачено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено .

Відповідно до п. 43 договору від 02 лютого 2008 року він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України Про оренду землі .

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності та інші речові права на нерухомість майна, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК).

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований в період дії договору оренди землі, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , що порушує право оренди цієї земельної ділянки ТОВ Щедра нива , оскільки одна й та ж сама земельна ділянка не може бути об`єктом оренди двох договорів, укладених з різними орендарями, отже наявні правові підстави для визнання договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Овочі-Заріччя , недійсним на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України.

Крім того, апеляційний суд вважає, що одночасне існування двох договорів оренди та їх державної реєстрації суперечить вимогам Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Водночас, суд першої інстанції, розподіляючи судові витрати у відповідності до статті 141 ЦПК України, не звернув уваги на те, що їх стягнення у солідарному порядку чинним законодавством не передбачено, у зв?язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а витрати понесені позивачем за подання позовної заяви стягненню з відповідачів в рівних частинах.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не містять посилань на такі порушення, що призвели до неправильного вирішення страви, тому, з огляду на положення ч. 2 ст. 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування рішення.

Всі інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до іншої оцінки доказів, ніж зроблена судом першої інстанції, однак висновків суду не спростовують, а тому відхиляються.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. п. в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв?язки з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині розподілу судових витрат, отже понесені у зв?язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Овочі-Заріччя задовольнити частково, рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25 лютого 2019 року скасувати в частині розподілу судових витрат.

Стягнути в рівних частинах з Товариства з обмеженою відповідальністю Овочі-Заріччя (код ЄДРПОУ 40662875, вул. Канальна, 85, м. Ужгород, Закарпатська обл.) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Щедра нива (код ЄДРПОУ 32075024, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Клітенка, вул. Т. Г. Шевченка, 1А) судові витрати в розмірі 1762, 00 гривень, тобто по 881 гривні з кожного.

В іншій частині рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді : Т. Б. Сало

М. М. Якименко

Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2019 року.