Рішення

від 10.07.2007 по справі 11/450/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 "10" липня 2007 р.                                                

Справа №  11/450/07

м. Миколаїв

За позовом:

 Заступника військового прокурора

Миколаївського гарнізону

(54001, м.Миколаїв,

вул..Нікольсьска, 18-А) в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України

(03168, м.Київ, пр.Повітрофлотський, 6)

2. Квартирно-експлуатаційного

відділу міста Миколаєва

(54001, м.Миколаїв, пр.Миру, 62-а)

3. Військова частина А-1890 (54037,

Миколаївська обл.., Миколаївський р-н, с.Ульянівка)

до відповідачів:

1. Державне підприємство

Міністерства оборони Військовий радгосп “Таврійський ”

(Миколаївська обл.., Березанський  р-н, с.Тронка)

2. Суб'єкт підприємницької

діяльності -фізична особа ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

Суддя Василяка

К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від

1 позивача:

від

2 позивача: Івкін О.М. -дов. №1717 від 01.11.2006р.

від

3 позивача:

від

1 відповідача:

від

2 відповідача:

в

засіданні приймає участь прокурор Деміда В.В. 

СУТЬ СПОРУ: визнання угоди недійсною та

повернення майна

          Представники 1-го та 3-го позивачів у

судове засідання не з'явились, причин неявки не пояснили.

          Відповідачі відзиви на позов не

надали, представники у судове засідання також не з'явились.

На підставі ст. 75 ГПК України суд

вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

          Заслухавши прокурора та представника

2-го позивача, вивчивши матеріали  справи,  суд -

в с т а н о в

и в:

Відповідно до Державного акту

№062777 від 1989 року на право постійного користування землею з визначенням

зовнішніх меж, у безкоштовне користування КЕЧ м.Миколаєва в/ч 63636

(правонаступником якої є в/ч А-1890) передано 29319,3 га землі, яка розташована

в с.Ульянівка Миколаївського району Миколаївської області.

20.09.2005р. між в/ч А-1890 та

військовим радгоспом “Таврійський” було укладено договір №20 про спільну

обробку землі, за умовами якого військова частина виділяє радгоспу для обробки

земельні ділянки, які є землями підсобного господарства військової частини,

загальною площею 5108,5 га, в т.ч. ріллі 3973,5 га, строком до  01.06.2010р.

07.09.2006р. між військовим

радгоспом “Таврійський” та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною

особою ОСОБА_1 укладено Договір НОМЕР_1 про спільну діяльність, за умовами

якого сторони домовились шляхом спільного використання належного їм майна,

грошових коштів та зусиль спільно діяти з метою вирощування сільськогосподарської

продукції та отримання прибутку без створення юридичної особи, на землях В/ч

А-1890, площею 680 га, які військовий радгосп “Таврійський” має виділити

негайно після підписання договору.

Таким чином, між відповідачами по

справі склались суборендні правовідносини, оскільки саме поняття суборенди

передбачає угоду про передачу орендарем, орендованого ним об'єкта оренди третій

особі, що і має місце у даному спорі.

Прокурор звернувся до суду з

позовом про визнання недійсним з моменту укладання договору НОМЕР_1 від

07.09.2006р., як такого, що суперечить чинному законодавству та зобов'язання

СПД ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 680 га законному користувачу.

В обґрунтування своїх вимог

прокурор посилається на те, що військовий радгосп “Таврійський”  не мав повноважень на укладання договору

суборенди, оскільки земельні ділянки знаходяться у користуванні КЕЧ м.Миколаєва

та в/ч А-1890, якими згоди на її передачу у суборенду не надавалось. Умовами

договору №20 від  20.09.2005р. також не

було передбачено передачу орендованої ділянки в суборенду. Погодження органів

місцевого самоврядування на користування землями оборони також відсутнє.

Вивчивши матеріали справи, суд

дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з

наступного.

Частиною 1 статті 8 Закону України

“Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-XIV передбачено, що орендована  земельна ділянка може передаватись орендарем

в суборенду без зміни її цільового призначення, якщо це передбачено договором

оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця  орендодавець 

не  надішле  письмового повідомлення щодо своєї згоди чи

заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в

суборенду.

          Як вбачається з матеріалів справи,

військовий радгосп “Таврійський” взагалі не звертався до КЕЧ м.Миколаєва та в/ч

А-1890 за згодою на передачу землі у користування СПД ОСОБА_1, а відповідно і

згода чи заперечення з боку останніх не надавались.

          Відповідно до частини 5 статті 8

Закону України “Про оренду землі”, договір суборенди  земельної  

ділянки   підлягає   державній реєстрації.

          Доказів реєстрації договору НОМЕР_1

від 07.09.2006р. суду також не надано.

Відповідно до ст.4 Закону України

“Про використання земель оборони” від 27.11.2003р. №1345-IV,  військові частини   за  

погодженням   з  органами 

місцевого самоврядування  або  місцевими 

органами  виконавчої  влади 

і   в порядку, визначеному

Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним  і 

юридичним  особам   вирощувати 

 сільськогосподарські

культури,  випасати худобу та заготовляти

сіно на землях,  наданих їм у постійне

користування.

          Як зазначає 2-й позивач,

погодження  місцевих органів влади на

передачу землі СПД ОСОБА_1 відсутнє.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського

кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні

положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених

цим Кодексом. Тому при розгляді справи судом застосовуються положення, як

Господарського, так і Цивільного кодексів України.

Відповідно до  ст.207 ГК України, господарське зобов'язання,

що  не 

відповідає  вимогам закону  може 

бути  на вимогу однієї із

сторін,  або відповідного органу  державної 

влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині.

          Згідно ч.1 ст.203 ЦК України, зміст

правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного

законодавства, а також моральним засадам суспільства.

          Стаття 215 ЦК України передбачає, що

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою

та шостою ст.203 ЦК України.

Враховуючи, що при укладанні

договору НОМЕР_2 від 07.09.2006р. відповідачами були порушені приписи діючого

законодавства, яке регулює порядок укладання договорів оренди та суборенди

земель,  що відносяться до земель

оборони, а саме ч.ч.1,5 ст.8  Закону

України “Про оренду землі” та  ст.4

Закону України “Про використання земель оборони”, суд приходить до висновку, що

договір укладений всупереч діючому законодавству, тому  підлягає визнанню недійсним.

Згідно ч.2 ст.208 ГК України та ч.1

ст.216 ЦК України, у разі визнання недійсним зобов'язання, кожна з сторін

зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням.

Оскільки на виконання умов договору

НОМЕР_2 від 07.09.2006р. військовий радгосп 

“Таврійський” передав СПД ОСОБА_1 земельну ділянку площею 680 га, то

визнання вказаного договору недійсним передбачає обов'язок СПД ОСОБА_1

повернути зазначену земельну ділянку саме військовому радгоспу  “Таврійський”.

Вимоги позивача стосовно повернення

земельної ділянки КЕЧ м.Миколаєва та в/ч А-1890, не підлягають задоволенню,

оскільки належна позивачам на праві постійного користування земельна ділянка

була передана військовому  радгоспу  “Таврійський” на підставі договору №20 від

20.09.2005р., доказів припинення дії якого або визнання його недійсним суду не

надано.

Таким чином, на даний час

військовий радгосп “Таврійський” є законним користувачем земельної ділянки загальною

площею 5108,5 га, в т.ч. ріллі 3973,5 га.

Тому в цій частині позову  слід відмовити.

Враховуючи викладене, позв підлягає

задоволенню частково.

Судові витрати підлягають стягненню

з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.  

Визнати недійсним Договір НОМЕР_1 від 07.09.2006р. про спільну

діяльність, укладений між військовим радгоспом “Таврійський” та Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 з моменту укладання.

3. Суб'єкту підприємницької

діяльності -фізичній особі ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_1 в АКБ “Імексбанк”

м.Одеси, код 2539315936) повернути Державному підприємству Міністерства

оборони Військовому радгоспу “Таврійський”, Миколаївська обл..,

Березанський  р-н, с.Тронка (р/р

26005640039201 в КБ “Укрсоцбанк”, МФО 326018, код ЄДОРПОУ 22995874) земельну

ділянку площею 680 га, розташовану в с.Ульянівка Миколаївського району

Миколаївської області.

4. Стягнути з Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_1 в АКБ

“Імексбанк” м.Одеси, код 2539315936) в доход Державного бюджету України в особі

ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р №31118095700006 в УДК у Миколаївській

області, КБК 22090200, МФО  826013, код

ЄДРПОУ  - 23626096)  42,5 грн. держмита.

5. Стягнути з Державного

підприємства Міністерства оборони Військового радгоспу “Таврійський”,

Миколаївська обл.., Березанський  р-н,

с.Тронка (р/р 26005640039201 в КБ “Укрсоцбанк”, МФО 326018, код ЄДОРПОУ 22995874)  в доход Державного бюджету України в особі

ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р №31118095700006 в УДК у Миколаївській

області, КБК 22090200, МФО  826013, код

ЄДРПОУ  - 23626096)  42,5 грн. держмита.

6. Стягнути з Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_1 в АКБ

“Імексбанк” м.Одеси, код 2539315936) в доход Держбюджету Центрального району

м.Миколаєва (р/р 31211259700006 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013,

код ЄДРПОУ 23626096) 59,0 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

7. Стягнути з Державного

підприємства Міністерства оборони Військового радгоспу “Таврійський”,

Миколаївська обл.., Березанський  р-н,

с.Тронка (р/р 26005640039201 в КБ “Укрсоцбанк”, МФО 326018, код ЄДОРПОУ

22995874)  в доход Держбюджету

Центрального району м.Миколаєва (р/р 31211259700006 в ГУДКУ у Миколаївській

області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) 59,0 грн. витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили

після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного

подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду

справи апеляційною інстанцією.

Накази видати після набрання

судовим рішенням законної сили.

 Суддя                                                       

К.Л.Василяка