Постанова

від 06.06.2019 по справі 915/1222/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1222/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Будішевської Л.О.

суддів Таран С.В., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.,

за участю представників учасників справи:

від ТОВ Алнатан - не з`явився,

від Миколаївської міської ради - не з`явився,

від КП Миколаївелектротранс - Свєтликов Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Алнатан

на рішення господарського суду Миколаївської області від 11.03.2019, ухвалене суддею Алексєєвим А.П., м. Миколаїв, повний текст складено 20.03.2019

у справі № 915/1222/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алнатан

до відповідачів:

1. Миколаївської міської ради;

2. Комунального підприємства Миколаївелектротранс

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Алнатан (далі ТОВ Алнатан ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради та Комунального підприємства Миколаївелектротранс (далі КП Миколаївелектротранс ) в якому просило суд визнати за ним право власності на самочинно збудований об`єкт - громадську будівлю: автомийку з буфетом, загальною площею 210,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе, 1.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

15.12.2004 між ТОВ Алнатан (орендар) та КП Миколаївелектротранс , як (орендодавець) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №63 (далі договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування індивідуально визначене майно, а саме приміщення прохідної Д№3 загальною площею 108,2 кв.м., розташоване по вул. Будівельників, 1 у місті Миколаєві, що знаходиться на балансі КП Миколаївелектротранс . Майно передано в оренду з метою використання під магазин, бар, автомийку.

В процесі використання вказаного майна, позивач без отримання відповідного на те дозволу, але з дотриманням чинних будівельних норм та правил на земельній ділянці площею 225 кв.м. збудовано нежитловий об`єкт - громадську будівлю: автомийку з буфетом, загальною площею 210,3 кв.м. (далі об`єкт нерухомого майна).

Земельна ділянка, на якій розташований орендований об`єкт, знаходиться в постійному користуванні КП Миколаївелектротранс на підставі державного акту про право постійного користування землею НОМЕР_1 - НОМЕР_2 , виданого Миколаївською міською радою народних депутатів Миколаївської області 11.12.1995 та зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право постійного користування землею №626.

Заявою від 17.08.2011 КП Миколаївелектротранс надало свою згоду на вилучення частини земельної ділянки площею 225 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 на користь ТОВ Алнатан .

В період будівництва позивачем отримано необхідні для проведення будівельних робіт технічні умови, а саме:

- 26.01.2005 ГУ МНС України в Миколаївській області надані технічні умови державного пожежного нагляду №69/362.

- 31.01.2005 ГУ МВС України в Миколаївській області надані технічні умови на проектування автомийки по вул. Херсонське шосе, 1 у місті Миколаєві №3/194.

Крім того, будівництво автомийки з буфетом було погодженого з міською санітарно-епідеміологічною станцією, що підтверджується листом Міської СЕС від 25.03.2005 №539/7.

15.06.2009 після завершення реконструкції та будівництва КП Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт.

Згідно із Звітом №538/10-18 про незалежну оцінку громадської будівлі - автомийки з буфетом, розташованої за адресою: вул. Херсонське шосе у місті Миколаєві, виконаним ТОВ Незалежний центр оцінки експертизи та аналітики Пи Кан , на даний час вартість збудованого позивачем об`єкту становить - 149860,00грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Проте на даний час право власності ТОВ Алнатан на збудований об`єкт нерухомого майна не визнається відповідачами.

Заперечуючи право власності ТОВ Алнатан на спірний об`єкт нерухомого майна, КП Миколаївелектротранс вчиняються дії, спрямовані на створення позивачу перешкод у користуванні його майном. 14.09.2018 КП Миколаївелектротранс в односторонньому порядку та без повідомлення про причини здійснило відключення нежитлового об`єкту від водопостачання, у зв`язку з чим, позивач позбавлений можливості належним чином використовувати належне йому майно у своїй господарській діяльності.

На теперішній час, ввести автомийку з буфетом в експлуатацію та отримати на даний об`єкт свідоцтво про право власності позивач не має можливості, так як будівництво було здійснено без затвердження проектно-кошторисної документації, тобто самочинно.

Враховуючи викладене, позивач просив суд визнати за ним право власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна.

У відзиві на позовну заяву КП Миколаївелектротранс зазначило, що в даному випадку відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на спірний нежитловий об`єкт. Будівля прохідної Депо-3, яка була передана в оренду ТОВ «Алнатан» для використання під автомийку, шиномонтаж, кімнату очікування на сьогоднішній день знаходиться на балансі КП Миколаївелектротранс . Земельна ділянка у встановленому законом порядку ТОВ Алнатан у користування під розміщення автомийки не надавалась. КП Миколаївелектротранс заперечує проти вилучення в нього земельної ділянки на користь ТОВ Алнатан . Дії позивача щодо реконструйованої будівлі прохідної Депо-3, що перебуває на балансі КП Миколаївелектротранс є фактично зловживанням правами та прямим посяганням на чужу власність.

Миколаївська міська рада, заперечуючи проти задоволення позову ТОВ Алнатан , також зазначила про те, що нею не відводилась земельна ділянка по вул. Будівельників, 1 та не приймалось рішення щодо передачі земельної ділянки ні позивачу, ні КП Миколаївелектротранс .

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.03.2019 у справі № 915/1222/18 у задоволенні позову ТОВ Алнатан відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що спірний об`єкт нерухомого майна побудований на земельній ділянці, право користування якою не набуте позивачем у встановленому законному порядку. Позивачем не надано доказів, що земельна ділянка була передана йому у користування власником або земельна ділянка належить позивачу на праві приватної власності. Натомість право постійного користування землею площею 49348 кв.м по вул. Будівельників, 1 надано КП Миколаївелектротранс згідно державного акту на право постійного користування землею серії II МК №001741 для розташування тролейбусного депо. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 626.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, яка мотивована наступним.

Розпорядженням Управління майном комунальної власності Миколаївської міської ради від 15.12.2004 № 403-р нежитлове приміщення - будівля прохідної депо № 3 площею 108,2 кв.м., що знаходиться на балансі КП Миколаївелектротранс , вартість якого визначена згідно з висновками експерта становить 46212 грн, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 1 передається в оренду ТОВ Алнатан з метою використання під магазин, закусочну, автомийку.

На підставі цього розпорядження 15.12.2004 між позивачем та КП Миколаївелектротранс укладено договір оренди № 63 індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності з метою використання під магазин, шиномонтаж та кімнату очікування.

В процесі розгляду справи позивачем доведено, що ним отримано всі необхідні для проведення робіт реконструювання будівлі прохідної технічні умови, дозволи та погодження (а.с.18-27).

На даний час вартість реконструйованого позивачем об`єкту відповідно до звіту експертів становить 149860 грн. Таким чином вартість об`єкту оренди збільшилась на 103648 грн за рахунок власних коштів ТОВ Алнатан .

Відповідно до ч. 4 ст. 778 ЦК України якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначена норма повністю узгоджується з ст. 23 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Таким чином існують всі необхідні підстави для визнання ТОВ Алнатан співвласником орендованого майна.

Скаржник також зазначив, що 25.04.2018 на веб-сайті Свідок.info розміщено статтю про самозабудову і необхідність передачі автомийки у власність міста.

Депутатська комісія доручила Управлінню комунальної власності вжити заходи щодо передачі цього об`єкту у власність міста Миколаїв.

У липні 2018 року позивач отримав від КП Миколаївелектротранс лист № 1361 від 20.07.2018 в якому зазначається про незаконне використання ним майна, що належить КП Миколаївелектротранс .

Цим листом КП Миколаївелектротранс заявляє претензії щодо майна, реконструйованого позивачем, але яке знаходиться в стані незавершеного будівництва.

КП Миколаївелектротранс не визнає права співвласності ТОВ Алнатан на новостворене майно або права власності на будівельні матеріали.

Вищевикладене, стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Скаржник також просив апеляційний господарський суд долучити до матеріалів даної справи лист КП Миколаївелектротранс № 1361 від 20.07.2018, як доказ на підтвердження порушення його права.

Враховуючи викладене, скаржник просив апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 11.03.2019 у справі № 915/1222/18, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ Алнатан та визнати за ним право співвласності з Миколаївською міською радою на реконструктуйований нежитловий об`єкт - автомийку з буфетом загальною площею 210,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 1.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі №915/1222/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алнатан» відкрито апеляційне провадження, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 27.05.2019, роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 27.05.2019 подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань.

24.05.2019 від Миколаївської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін. Зокрема, зазначила, що скаржник в прохальній частині апеляційної скарги заявив вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

28.05.2019 від КП Миколаївелектротранс надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому також просило залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 справу № 915/1222/18 призначено до розгляду на 06.06.2019 о 10:00 год.

05.06.2019 від Миколаївської міської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності її представника.

В судове засідання 06.06.2019 з`явився представник КП Миколаївелектротранс , просив апеляційну скаргу ТОВ Алнатан залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 11.03.2019 у справі № 915/1222/18 - без змін.

Представник ТОВ Алнатан в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про поважність причин неявки свого представника в судове засіданні 06.06.2019 не повідомив, у зв`язку з чим, судова колегія у відповідності до положень п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України дійшла висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності представника позивача.

Крім того, ухвалами суду апеляційної інстанції від 13.05.2019 та від 27.05.2019 явка представників учасників справи не визнавалась обов`язковою, учасників справи попереджено, що незабезпечення в судове засіданні апеляційної інстанції своїх представників не буде перешкоджати розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника КП Миколаївелектротранс , перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, ТОВ Алнатан просило суд визнати за ним право власності на самочинно збудований об`єкт - громадську будівлю: автомийку з буфетом, загальною площею 210,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе, 1.

При цьому в апеляційній скарзі ТОВ Алнатан просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 11.03.2019 у справі № 915/1222/18, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ Алнатан та визнати за ним право співвласності з Миколаївською міською радою на реконструктуйований нежитловий об`єкт - автомийку з буфетом загальною площею 210,3 кв.м., розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 1.

Отже ТОВ Алнатан в прохальній частині апеляційної скарги заявлені інші вимоги, ні ж ті, що були заявлені ним при поданні позову. Крім того, скаржник зазначає інші підстави для задоволення його позову.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції відбувається в межах доводів та вимог які були заявлені позивачем у позовній заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2004 року між ТОВ Алнатан (орендар) та КП Миколаївелектротранс (орендодавець) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування індивідуально визначене майно, а саме приміщення прохідної Д№3 загальною площею 108,2 кв.м., розташоване по вул. Будівельників, 1 у місті Миколаєві, що знаходиться на балансі КП Миколаївелектротранс . Майно передано в оренду з метою використання під магазин, бар, автомийку (а.с. 65-67).

При цьому відповідно до пунктів 2.2, 2.3 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається міська громада, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 10.1 договору оренди його укладено строком на 5 років, що діє з 15.12.2004 по 15.12.2009.

Додатковою угодою №1 від 03.12.2015 до договору оренди сторони виклали його п. 1.1. в наступній редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: будівлю прохідної депо № 5 площею 156,8 кв.м., що розміщено за адресою: м. Миколаїв, вул. Будівельників, 1 і знаходиться на балансі орендодавця. Вартість майна відповідно до висновків ПП Експертний центр Поділля становить 151139 грн. Майно передається в оренду з метою використання під автомийку, шиномонтаж та кімнату очікування.

Додатковою угодою № 3 від 01.02.2018 сторони продовжили строк дії договору оренди до 31.01.2021.

Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ Алнатан визнати за ним право власності на самочинно збудований об`єкт - громадську будівлю: автомийку з буфетом, загальною площею 210,3 кв.м. з тих підстав, що в процесі використання вказаного майна, позивач без отримання відповідного на те дозволу, але з дотриманням чинних будівельних норм та правил на земельній ділянці площею 225 кв.м. збудував спірний нежитловий об`єкт.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що спірний об`єкт нерухомого майна побудований на земельній ділянці, право користування якою не набуте позивачем у встановленому законному порядку. Позивачем не надано доказів, що земельна ділянка була передана йому у користування власником або земельна ділянка належить позивачу на праві приватної власності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частинами 1, 2 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин 1-3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Пунктами 3, 4 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) роз`яснено, що право власності у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. Визнання права власності на незавершений об`єкт самочинного будівництва не допускається, оскільки це суперечить змісту як частини третьої статті 376, так і статті 331 ЦК України.

При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою. Не може вважатися наданням земельної ділянки лише рішення компетентного органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або для розробки проекту забудови. Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України Про регулювання містобудівної діяльності дозвільний документ (статті 35 - 37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об`єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

Пунктами 14, 16 зазначеної постанови роз`яснено, що на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (ч. 3 ст. 375 ЦК). При цьому суд має враховувати, що відсутність заперечень власника проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво, чи визнання такого позову має бути обґрунтовано відповідними доказами, що підтверджують право на вчинення таких процесуальних дій, зокрема, договорами купівлі продажу земельної ділянки, оренди, міни.

Позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

Як вбачається із матеріалів справи спірний об`єкт нерухомого майна побудований на земельній ділянці, право користування якою не набуте позивачем у встановленому законному порядку. В матеріалах справи відсутні докази, що земельна ділянка була передана ТОВ Алнатан у користування або належить йому на праві власності.

При цьому право постійного користування землею площею 49348 кв.м по вул. Будівельників, 1 у м. Миколаєві надано КП Миколаївелектротранс згідно Державного акту на право постійного користування землею серії II МК №001741 для розташування тролейбусного депо. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 626 (а.с.70).

Крім того, відповідно до п. 5.4. договору оренди, орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна тільки з письмового дозволу орендодавця. Орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості (п. 6.3. договору оренди).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що КП Миколаївелектротранс не надавало згоду ТОВ Алнатан на здійснення реконструкції спірного об`єкту нерухомого майна.

Наявність отриманих позивачем технічних умов, погоджень із санітарно-епідеміологічною станцією, Звіту про незалежну оцінку спірного майна не є достатньою підставою для визнання за позивачем права власності на даний нежитловий об`єкт.

Колегією суддів також враховується, що КП Миколаївелектротранс заперечує проти вилучення у нього цієї частини земельної ділянки.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ Алнатан .

Рішення господарського суду Миколаївської області від 11.03.2019 у справі № 915/1222/18 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України , Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 11.03.2019 у справі №915/1222/18 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Алнатан залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Алнатан .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України .

Повний текст постанови складено 11.06.2019.

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя М.А. Мишкіна