Ухвала

від 11.06.2019 по справі 908/1253/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/83/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.06.2019 Справа № 908/1253/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Транс" №06.06/2 від 06.06.2019.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Транс" (69121, місто Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 58, кв. 169)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лідер ЛТД" (69035, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 2)

про стягнення грошових коштів

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося ТОВ "Славутич-Транс" з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лідер ЛТД" про стягнення 24.000,00 грн. заборгованості.

Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг з перевезення вантажу за Договорами-Заявками на перевезення вантажу №27/09/1 від 27.09.2018 та №29/10/2 від 29.10.2018.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 27.05.2019 повернуто заяву ТОВ "Славутич-Транс" про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти в межах суми позову, а саме 25.921,00 грн., які облікуються на розрахунковому рахунку ТОВ "ВКФ "Лідер ЛТД" без розгляду. Підставою для повернення зави стало відсутність доказів сплати судового збору в установлених законом порядку та розмірі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/83/19. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засіданні.

11.06.2019 повторно на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти у розмірі ціни позову - 25.921,00 грн., які облікуються на розрахунковому рахунку ТОВ "ВКФ "ЛІДЕР ЛТД". В обґрунтування заяви позивач посилається на приписи ст. ст. 66, 67 ГПК України. До заяви додано копію платіжного доручення №1729 від 22.05.2019 про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн., яка засвідчена директором ТОВ "Славутич-Транс" та завірена печаткою підприємства.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що дана заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав:

Суд звертає увагу заявника, що з 15.12.2017р. господарськими судами здійснено перехід на нову редакцію Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого господарські суду при здійсненні судочинства керуються нормами чинного законодавства.

Частиною 3 ст. 3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно (або) грошові кошти що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 5 ст. 139 ГПК України встановлено, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку та розмірі.

У відповідності до п. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розмір ставок судового збору (стаття 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що зарахування судового збору перевіряється судом перед відкриттям впровадження. Обов`язок перевірити повноту сплати судового збору покладається на суд, який відкриває провадження.

У відповідності до п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі ; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Заява ТОВ "Славутич-Транс" №06.06/2 від 06.06.2019 не містить належних та допустимих доказів сплати позивачем судового збору в установлених законом порядку та розмірі, що є порушенням положень ст. 139 ГПК України та є підставою для повернення її заявнику без розгляду.

Надана позивачем копія платіжного доручення №1729 від 22.05.2019 про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн., яка засвідчена директором ТОВ "Славутич-Транс" та завірена печаткою підприємства не є доказом дотримання позивачем наведених вище норм права, оскільки по-перше, дане платіжне доручення було надано позивачем як доказ сплати судового збору за подання позову про стягнення з ТОВ "ВКФ "ЛІДЕР ЛТД" заборгованості за договором перевезення і оригінал якого містить в матеріалах справи №908/12553/19. По-друге, належним доказом дотримання заявником вимог чинного законодавства в частині надання доказів сплати судового збору є оригінал документу (платіжного доручення, квитанції).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Славутич-Транс" заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову, а саме 25.921,00 грн., які облікуються на розрахунковому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Лідер ЛТД" без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Славутич-Транс" заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову, а саме 25.921,00 грн., які облікуються на розрахунковому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Лідер ЛТД" без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 11.06.2019.

Порядок набрання ухвалою законної сили визначений статтею 235 ГПК України.

Порядок оскарження ухвали суду першої інстанції визначений статтями 254, 255, 256 ГПК України.

Суддя О.В. Федорова