Ухвала

від 29.08.2019 по справі 908/1253/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/83/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.08.2019 Справа № 908/1253/19

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Транс" №06.06/2 від 06.06.2019.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Транс" (69121, місто Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 58, кв. 169)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лідер ЛТД" (69035, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 2)

про стягнення грошових коштів

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області, в порядку ст. 137 ГПК України, 29.08.2019 надійшла заява ТОВ "Славутич-Транс" про накладання арешту на кошти у розмірі ціни позову - 25921,00 грн., що облікуються на розрахунковому рахунку ТОВ "ВКФ "Лідер ЛТД" (п/р в АТ "Креді Агріколь Банк"). Підставою для накладання арешту на грошові кошти зазначено порушення ТОВ "ВКФ "Лідер ЛТД" вимог ст. 901 ЦК України. До заяви додано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.08.20109 заяву про арешт майна передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Розглянувши матеріали заяви про накладання арешту, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно (або) грошові кошти що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Аналіз наведених норм права свідчить, що позивач, у разі наявності об`єктивних підстав невиконання відповідачем рішення суду, має право звернутися з заявою про забезпечення позову як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

29.07.2019 Господарським судом Запорізької області у справі №908/1253/19 прийнято рішення суду, яким позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лідер ЛТД" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Транс" основний борг у сумі 24000,00 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 1921,00 грн.

З огляду на викладене відсутні правові підстави для застосування положень ст. 137 ГПК України, а саме забезпечення позову .

Крім того суд зауважує, що стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 згаданої статті передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Згідно пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК (яка кореспондується з ст. 74 ГПК України чинної редакції), обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази повинні міститься в позовних матеріалах або в заяві про забезпечення позову, тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову або до заяви про забезпечення позову.

Разом з тим, заявником не обґрунтовано та не надано жодних доказів того, яким чином не вжиття заходу в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Також заявником документально не підтверджено вжиття ТОВ "ВКФ "Лідер ЛТД" на даний час будь-яких дій щодо списання грошових коштів з рахунків, що належать відповідачу або реалізацію рухомого та нерухомого майна з метою виведення всіх наявних активів для подальшого не виконання зобов`язань пере кредиторами.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Славутич-Транс" в задоволені заяви про накладення арешту на грошові кошти, які облікуються на розрахунковому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Лідер ЛТД".

Ухвала набрала законної сили 29.08.2019.

Порядок набрання ухвалою законної сили визначений статтею 235 ГПК України.

Порядок оскарження ухвали суду першої інстанції визначений статтями 254, 255, 256 ГПК України.

Суддя О.В. Федорова