Рішення

від 15.05.2019 по справі 910/10851/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2019Справа № 910/10851/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В.В. , за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, місто Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б; ідентифікаційний код 34047020)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІК-СЕРВІС" в особі ліквідаційної комісії/ліквідатора Ніколенко Петро Олексійович (03150, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 139, офіс 315/2; ідентифікаційний код 35759422)

за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

1. Приватне підприємство "Фірма "Мега-Трейд" (39627, Полтавська область, місто Кременчук, проспект 50 років Жовтня, будинок 138; ідентифікаційний код 30244847)

2. Марфорд Фінанс Лімітед (MARFORD FINANCE LIMITED, Belize Marina Towers, Suite 33, Newtown Barracks, Belize City, Belize)

про зобов`язання включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 15.05.2019,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - позивач, Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік-Сервіс" (далі - відповідач, Товариство) в особі ліквідаційної комісії/ліквідатора Ніколенка Петра Олексійовича про зобов`язання відповідача в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити у проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу ПАТ "Дельта Банк" у загальному розмірі 26 578 201, 80 грн як визнану.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне підприємство "Фірма "Мега-Трейд" (далі - Фірма) належним чином не виконало грошові зобов`язання за кредитним договором №11127753002 від 14.03.2007 (який у базах даних АТ "Дельта Банк" закріплений за №11127753005) та станом на 12.06.2014 у боржника - ПП "Фірма "Мега-Трейд" виникла заборгованість за кредитним договором №11127753005, яка становить 26 578 201, 80 грн, у тому числі: сума заборгованості (строкова по кредиту) - 6 517 634, 98 грн; сума простроченої заборгованості (прострочена по кредиту) - 10 841 379, 51 грн; нараховані відсотки - 119 620, 31 грн; сума процентів, віднесених на прострочку - 9 099 567, 00 грн. У зв`язку з прийняттям засновниками (учасниками) або уповноваженими ними органами рішення відносно припинення юридичної особи ТОВ "Олімпік-Сервіс" позивач набув право повернення заборгованості за кредитним договором, укладеним з позичальником, шляхом звернення стягнення на предмети застави за договором застави від 20.05.2013, відповідно до умов якого, заставою забезпечується виконання ПП "Фірма "Мега-Трейд" зобов`язань за кредитним договором № 11127753002 від 14.03.2007, який у базах даних ПАТ "Дельта Банк" закріплений за № 11127753005.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017, позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено повністю. Зобов`язано ТОВ "Олімпік-Сервіс" в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу ПАТ "Дельта Банк" у загальному розмірі 26 578 201, 80 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі № 910/10851/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018, у позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 24.04.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 у справі № 910/10851/16 скасовано та справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У постанові від 24.04.2018 Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій не було досліджено зазначені зібрані у справі докази, як і не було з`ясовано позицію інших учасників справи щодо обставин укладання кредитних договорів, зміни їх дат та номерів, укладання договору купівлі-продажу прав вимоги та договору застави майнових прав; не було з`ясовано правову природу спірних правовідносин.

Також Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували умови договору застави майнових прав, а саме: пункт 4.3 договору: сторони погоджуються, що укладення (підписання) додаткових документів для підтвердження звернення стягнення на предмет застави та його реалізації, крім цього договору, не потрібно; пункт 4.4 договору: згідно зі статтею 212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та домовленістю сторін, якої досягнуто при укладанні цього договору, в момент настання хоча б одного з випадків, передбачених пунктом 4.1 та пунктом 2.1.4 цього договору, предмет застави вважається реалізованим шляхом відступлення заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права без укладання будь-якого окремого договору.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 було проведено повторний автоматичний розподіл судової справи №910/10851/16 за результатами якого справу передано для розгляду судді Джарти В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2018 справу №910/10851/16, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 07.06.2018.

07.06.2018 через канцелярію суду від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 відкладено підготовче засідання на 27.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 продовжено підготовче провадження у справі №910/10851/16 на 30 днів до 09.08.2018 та призначено підготовче засідання у справі на 12.07.2018

05.07.2018 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

12.07.2019 третьої особою 1 подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 підготовче засідання відкладено на 01.08.2018 у зв`язку з неявкою представників відповідача та третьої особи. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

30.07.2018 через відділ автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду надійшли письмові пояснення третьої особи щодо відповіді позивача.

31.07.2018 через відділ автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду представником позивача було подано заяву про уточнення до позовної заяви.

У підготовче засідання 01.08.2018 прибули представники позивача та третьої особи і надали пояснення.

За наслідками судового засідання 01.08.2018 судом була постановлена ухвала про відкладення підготовчого засідання у справі на 14.08.2018.

14.08.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові заперечення на пояснення третьої особи 1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 було залучено до участі у справі Марфорд Фінанс Лімітед (MARFORD FINANCE LIMITED) (Belize) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, відкладено підготовче засідання на 14.02.2019, зобов`язано позивача в строк до 10.09.2018 надати суду 3 (три) екземпляри нотаріально засвідченого перекладу англійською мовою ухвали суду від 14.08.2018, позовної заяви, заяви про уточнення позовних вимог та прохання про вручення судових та позасудових документів. Пунктами 10, 11 даної ухвали постановлено подані позивачем нотаріально засвідчені переклади ухвали від 14.08.2018, позовної заяви, заяви про уточнення позовних вимог та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів для належного повідомлення Марфорд Фінанс Лімітед ( MARFORD FINANCE LIMITED ) направити до Центрального Органу запитуваної Держави Беліз - Supreme Court of Belize (# 1 Treasure Lane, Belize Citv, Belize), в особі the Registrar of the Supreme Court of Belize та зупинено провадження у справі №910/10851/16 до надходження відповіді від Supreme Court of Belize або іншого компетентного органу запитуваної Держави Беліз на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

11.09.2018 до канцелярії суду представником позивача на виконання ухвали суду від 14.08.2018 було подано клопотання про долучення до матеріалів справи нотаріально засвідчених перекладів позовної заяви, заяви про уточнення позовних вимог, ухвали суду та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів.

13.09.2018 надані позивачем нотаріально засвідчені переклади для належного повідомлення третьої особи були направлені до Міністерства юстиції України через Головне територіальне управління юстиції у місті Києві для забезпечення вручення документів суду в порядку, визначеному статтями 367-368 Господарського процесуального кодексу України та Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, вчиненої 15.11.1965 та ратифікованої 01.12.2001.

01.11.2018 до суду надійшов лист Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України про повернення направлених супровідним листом від 13.09.2018 документів для скерування напряму до Центрального Органу запитуваної Держави Беліз - Supreme Court of Belize.

05.11.2018 надані позивачем нотаріально засвідчені переклади для належного повідомлення третьої особи були направлені до Центрального Органу запитуваної Держави Беліз - Supreme Court of Belize.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 поновлено провадження у справі № 910/10851/16 та постановлено проводити підготовче провадження в розумні строки.

За результатами підготовчого засідання 14.02.2019 судом було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 28.02.2019.

У підготовчому судовому засіданні 28.02.2019 прибув представник третьої особи 1 та надав пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/10851/16 до судового розгляду по суті на 08.06.2019, постановлено розгляд справи по суті проводити в розумні строки.

26.04.2019 через канцелярію суду від третьої особи 1 надійшла заява про розгляд справи без участі її представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2019, у зв`язку з перебуванням судді Джарти В.В. у щорічній відпустці, судове засідання по справі призначено на 15.05.2019.

15.05.2019 через канцелярію суду від третьої особи 1 надійшла заява про розгляд справи без участі її представника.

Сторони та треті особи в судове засідання представників не направили, хоча про дату час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином з огляду на наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №RR010929909UA, №0103049794570, №0103050076699, №0103049794553.

Поштовий конверт, направлений на адресу відповідача було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "за зазначеною адресою не зареєстрований".

Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, дата проставлення відмітки про відсутність відповідача за адресою місцезнаходження вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що учасники справи мали право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалами Господарського суду міста Києва по справі №910/10851/16 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

14.03.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", як банком, та третьою особою - ПП "Фірма "Мега-Трейд", як позичальником, було укладено кредитний договір №11127753002 від 14.03.2007, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 1643000,00 швейцарських франків.

В подальшому, між АКБ "УкрСиббанк" та позивачем - ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір від 08.12.2011 купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 2949.

За умовами договору продавець погодився продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець погодився придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі. При цьому, права вимоги за кредитами означає всі права вимоги продавця в якості кредитодавця по відношенню до позичальників в якості позичальників стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами (включаючи, в залежності від випадку, усі права, повноваження та гарантії відшкодування за ними, у кожному випадку існуючі або майбутні, надані продавцеві або на користь продавця в якості кредитодавця за такими кредитними договорами) тощо.

Відповідно до акту приймання - передачі документації від 10.07.2014 до договору купівлі-продажу від 08.12.2011 продавцем було передано, а покупцем прийнято оригінали кредитного договору із первісним № 11127753002 (кредитний договір №11127753005), із первісним №1112782200 (кредитний договір №1112782202), боржник - Приватне підприємство "Фірма "Мега-Трейд".

Актом приймання - передачі документації від 10.07.2014 до договору купівлі-продажу продавцем було передано, а покупцем прийнято оригінал кредитного договору із первісним № 11127753002 (кредитний договір №11127753005), боржник - Приватне підприємство "Фірма "Мега-Трейд".

Листом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" за вих.№23/4716 від 22.04.2016 позивача повідомлено про зміну номерів та дати укладення кредитного договору з №11127753002 від 14.03.2007 на №11127753005 від 31.03.2009.

Таким чином, на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 та внаслідок такої передачі за правилами, передбаченими статтями 512, 513, 514, 516 та 517 Цивільного кодексу України, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" набуло статус нового кредитора до боржника, зокрема, за кредитним договором №11127753002 від 14.03.2007, номер та дата укладення якого змінено на №11127753005 від 31.03.2009.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та Приватним підприємством "Фірма "Мега-Трейд" було укладено кредитний договір №11127753002, за умовами якого банк зобов`язується надавати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 1643000,00 швейцарських франків 00 сантимів у порядку та на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 6814025,40 грн 40 коп за курсом НБУ на день укладення цього договору (пункт 1.1), позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не раніше 14.03.2017 (пункт 1.2.2), за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 8,49 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору (пункт 1.3.1), за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення кредиту, у разі наявності такого графіку) процентна ставка встановлюється у розмірі 12,73 % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором (пункт 1.3.2).

Факт існування простроченої заборгованості боржника - Приватного підприємства "Фірма "Мега-Трейд", позичальника за кредитним договором №11127753002 від 14.03.2007 (змінено на №11127753005 від 31.03.2009) встановлено ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.12.2015 у справі №917/950/14 за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Полтавське" ПАТ "ВТБ Банк" про визнання банкрутом Приватного підприємства "Фірма "Мега-Трейд", яку залишено без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 та Вищого господарського суду України від 15.06.2016.

Зі змісту зазначених судових рішень вбачається, що перехід права вимоги за кредитним договором № 11127753002 від 14.03.2007 (номер та дата договору змінена на №11127753005 від 31.03.2009) до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" підтверджується договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, додатковою угодою №1 від 19.12.2011 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, копіями акту прийому - передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, а також копіями меморіальних ордерів та виписками (по періодах) про рух грошових коштів за кредитним договором, якими підтверджується факт надання Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" позичальнику - Приватному підприємству "Фірма "Мега-Трейд" кредитних коштів, а саме: меморіальними ордерами №0601718415 від 15.03.2007, №0601728648 від 16.03.2007, №06023554412 від 04.04.2007, №0602434398 від 10.04.2007, №0602598740 від 24.04.2007 та встановлено, що заборгованість боржника станом на 12.06.2014 за кредитним договором №11127753002 - 28302659,06 грн, у тому числі 17353970,32 грн - заборгованість за кредитом, 846151,79 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 9409997,32 грн - заборгованість за відсотками, 692539,63 грн - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, тобто заборгованість на загальну суму 103654159,70 грн є обґрунтованою, підтвердженою належними документами, простроченою, і враховуючи те, що строк позовної давності за вимогами, заявленими Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" є пропущеним, а боржником заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, суди дійшли висновку про відхилення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Приватного підприємства "Фірма "Мега-Трейд".

Відповідно до долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості станом на 12.06.2014 за кредитним договором № 11127753002 від 14.03.2007 (№11127753005 від 31.03.2009), заборгованість боржника яка становить 26 578 201, 80 грн, у тому числі: сума заборгованості (строкова по кредиту) - 6 517 634, 98 грн; сума простроченої заборгованості (прострочена по кредиту) - 10 841 379, 51 грн; нараховані відсотки - 119 620, 31 грн; сума процентів, віднесених на прострочку - 9 099 567, 00 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України закріплено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" у позовній заяви зазначає, що Приватне підприємство "Фірма "Мега-Трейд" належним чином не виконало грошові зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 12.06.2014 у нього існує заборгованість за кредитним договором № 11127753002 від 14.03.2007 (№11127753005 від 31.03.2009) в розмірі 26 578 201, 80 грн, у тому числі: сума заборгованості (строкова по кредиту) - 6 517 634, 98 грн; сума простроченої заборгованості (прострочена по кредиту) - 10 841 379, 51 грн; нараховані відсотки - 119 620, 31 грн; сума процентів, віднесених на прострочку - 9 099 567, 00 грн., тобто позивач наводить розрахунок розміру заборгованості тільки за одним кредитним договором.

При цьому, у детальному розрахунку, наданому суду по кредитному договору №11127753002 від 14.03.2007 (№11127753005 від 31.03.2009), а також у справі про банкрутство Приватного підприємства "Фірма "Мега-Трейд" позивачем наведені різні суми заборгованості за кредитним договором № 11127753002 від 14.03.2007 (№11127753005 від 31.03.2009), у зв`язку з чим суд приходить до висновку про те, що заборгованість третьої особи 1 є простроченою у розмірі, встановленому судом в ході розгляду справи про банкрутство третьої особи 1 (ухвала Господарського суду Полтавської області від 01.12.2015 у справі №917/950/14 за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Полтавське" ПАТ "ВТБ Банк" про визнання банкрутом Приватного підприємства "Фірма "Мега-Трейд", яку залишено без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 та Вищого господарського суду України від 15.06.2016, наявна в матеріалах справи). Однак, враховуючи, що в позовній заяві позивач просить суд зобов`язати відповідача в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу позивача на суму 26 578 201,80 грн, яка є меншою ніж встановлена у вищеназваній ухвалі Господарського суду Полтавської області від 01.12.2015 у справі №917/950/14 заборгованість за кредитним договором №11127753002 від 14.03.2007 (№11127753005 від 31.03.2009), суд розглядає вимоги позивача саме на визначену у позовній заяві суму.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між ПАТ "Дельта Банк", як заставодержателем, та відповідачем - ТОВ "Олімпік-Сервіс", як заставодавцем, був укладений договір застави майнових прав від 20.05.2013.

Відповідно до пункту 1.1 договору застави майнових прав предметом застави є майнові права на отримання грошових коштів на загальну суму 12757500,00 дол. США, в тому числі, які існують на дату укладення цього договору та/або виникнуть у майбутньому у заставодавця з договору купівлі-продажу № Mf23-E від 17.05.2013, укладеного між Марфорд Фінанс Лімітід (далі - боржник) та заставодавцем, та додаткових договорів до нього (далі - контракт).

Згідно з пунктом 1.2 договору застави майнових прав заставою за цим договором забезпечується виконання Приватним підприємством "Фірма "Мега-Трейд" (далі - позичальник) або заставодержателем зобов`язань за:

- кредитним договором № 11127753005 від 31.03.2009 із всіма змінами і доповненнями до нього, який укладений між заставодержателем та позичальником, а саме: повернення суми кредиту в розмірі 1339040,92 швейцарських франків, сплата процентів за користування кредитними коштами, комісій та можливих штрафних санкцій у розмірі, в порядку та в строки, передбачені кредитним договором, відшкодувати витрати заставодержателя, понесені у зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору, умов цього договору та зверненням стягнення на предмет застави, а також відшкодувати інші витрати, передбачені умовами кредитного договору та цього договору;

- кредитним договором № 11127822002 від 31.03.2009 із всіма змінами і доповненнями до нього, який укладений між заставодержателем та позичальником, а саме: повернення суми кредиту в розмірі 3713954,99 швейцарських франків, сплата процентів за користування кредитними коштами, комісій та можливих штрафних санкцій у розмірі, в порядку та в строки, передбачені кредитним договором, відшкодувати витрати заставодержателя, понесені у зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору, умов цього договору та зверненням стягнення на предмет застави, а також відшкодувати інші витрати, передбачені умовами кредитного договору та цього договору.

Відповідно до пункту 1.8 договору застави майнових прав за взаємною згодою сторін цього договору загальна заставна вартість предмета застави становить суму 12 757 500,00 дол. США.

Підпунктом 2.1.4 договору застави майнових прав передбачено, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо на момент настання терміну виконання позичальником будь-якого зобов`язання, забезпеченого заставою, згідно з цим договором, або якщо на момент настання терміну виконання заставодавцем будь-якого зобов`язання, передбаченого цим договором, воно не буде виконано.

Згідно з пунктом 2.1.5 договору застави майнових прав заставодержатель має право за рахунок предмета застави задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначається на момент фактичного їх задоволення, включаючи проценти за користування кредитними коштами, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, пені та штрафів, передбачених кредитним договором тощо.

Відповідно до положень пунктів 2.1.7, 2.1.8 договору застави майнових прав, заставодержатель має право: звернути стягнення на предмет застави достроково у випадках, передбачених цим договором, кредитним договором та усіма додатковими угодами до них; незалежно від настання терміну виконання забезпечених заставою зобов`язань, звернути стягнення на предмет застави в разі порушення заставодавцем будь-яких зобов`язань за цим договором, порушення позичальником будь-яких зобов`язань за кредитним договором.

Сторони погодили, що укладання (підписання) додаткових документів для підтвердження звернення стягнення на предмет застави та його реалізації, крім цього договору, не потрібно (пункт 4.3).

Згідно статтею 212 Цивільного Кодексу України та домовленості сторін, якої досягнуто при укладанні цього договору, в момент настання хоча б одного з випадків, передбачених пунктами 4.1 та 2.1.4 цього договору, предмет застави вважається реалізованим шляхом відступлення заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права без укладання будь-якого окремого договору, крім цього договору, в наступному порядку (пункт 4.4): заставодавець вважається таким, що відступив, а заставодержатель - таким, що прийняв право вимоги грошових коштів за контрактом (пункт 4.4.1).

Відповідно до пунктів 4.4.1 п. 4.4. цього договору заставодержатель набуває право вимагати від боржника за контрактом належного виконання своїх зобов`язань, а саме сплати грошових коштів за контрактом (пункт 4.4.2), грошові кошти, отримані заставодержателем, спрямовуються на задоволення вимог заставодержателя, що випливає із кредитного договору (пункт 4.4.3).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІК-СЕРВІС" з 16.01.2016 знаходиться в стані припинення, строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - 22.03.2016, голова комісії з припинення або ліквідатор - Ніколенко Петро Олексійович.

Рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації було опубліковано 04.04.2016, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

12.04.2016 Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік-Сервіс" в особі голови ліквідаційної комісії заяву за вих. № 18.5/100 від 12.04.2016, в якій позивач, зокрема, просив визнати кредиторські вимоги на підставі кредитного договору № 11127753002 від 14.03.2007, включивши їх до реєстру вимог кредиторів ліквідаційного балансу відповідача.

Надсилання вказаного листа на адресу відповідача підтверджується копією фіскального чеку відділення зв`язку № 0225 від 12.04.2016 (штрих-код №0101412309058) та описом вкладення у цінний лист від 12.04.2016.

Однак, відповідач на зазначений лист відповіді не надав, дій щодо включення кредиторських вимог до реєстру вимог не здійснив.

Відповідно до відстеження пересилання поштових відправлень вищевказане поштове відправлення за №0101412309058 повернулося на поштове відділення відправника 20.05.2016 у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. (стаття 110 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до частин 8, 9 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

За таких обставин, як зазначає позивач, оскільки Приватне підприємство "Фірма "Мега-Трейд" належним чином не виконало грошові зобов`язання за кредитним договором №11127753002 від 14.03.2007 (№11127753005 від 31.03.2009), виконання яких було забезпечено відповідачем за договором застави майнових прав від 20.05.2013, а відповідач перебуває у стані припинення, позивач просить суд зобов`язати відповідача в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу позивача на суму 26 578 201,80 грн, як визнану.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

За приписами статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Наведені правові акти застосовують поняття "майнові права" які відмінні від поняття "майно". Майнові права (як і майно) є відчужуваними.

За змістом статті 576 Цивільного кодексу України, предметом застави може бути будь- яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. (стаття 589 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого заставою.

За приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов`язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов`язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав. Строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії. У договорі застави прав, які не мають грошової оцінки, вартість предмета застави визначається угодою сторін. (стаття 49 Закону України "Про заставу").

Відповідно до статті 51 Закону України "Про заставу" при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодержатель має право: незалежно від настання терміну виконання забезпеченого заставою зобов`язання вимагати в судовому порядку переводу на себе заставленого права, якщо заставодавець порушив обов`язки, передбачені статтею 50 цього Закону; вступати у справу як третя особа в судовому спорі, в якому розглядається позов про заставлене право; в разі порушення заставодавцем обов`язків, передбачених статтею 50 цього Закону, самостійно вживати всіх заходів, необхідних для захисту заставленого права проти порушень з боку третіх осіб.

Як встановлено судом, згідно умов договору застави майнових прав від 20.05.2013, предметом застави є майнові права на отримання грошових коштів на загальну суму 12757500,00 доларів США, які існують та/або виникнуть у майбутньому у заставодавця - відповідача з договору купівлі-продажу №Mf23-E від 17.05.2013, укладеного між Марфорд Фінанс Лімітед (боржник) та заставодавцем та додаткових угод до нього, що укладання (підписання) додаткових документів для підтвердження звернення стягнення на предмет застави та його реалізації, крім цього договору, не потрібно, в момент настання хоча б одного з випадків, передбачених пунктом 4.1 та пунктом 2.1.4 цього договору, предмет застави вважається реалізованим шляхом відступлення заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права без укладання будь-якого окремого договору, крім цього договору, в наступному порядку: заставодавець вважається таким, що відступив, а заставодержатель - таким, що прийняв право вимоги грошових коштів за контрактом, заставодержатель набуває право вимагати від боржника за контрактом належного виконання своїх зобов`язань, а саме сплати грошових коштів за контрактом.

З огляду на наведене вище в сукупності, за висновками суду, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, внаслідок невиконання умов кредитного договору на вимогу заставодержателя, позивач набув права вимоги по контракту до боржника - Марфорд Фінанс Лімітід , а не права на стягнення із заставодавця грошових коштів у сумі 73717156,63 грн, та, як наслідок, права на включення в проміжний ліквідаційний баланс зазначеної вимоги позивача.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії".). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статтею 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018р. Верховного суду по справі №910/13407/17.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІК-СЕРВІС" в особі ліквідаційної комісії/ліквідатора Ніколенко Петро Олексійович, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Приватного підприємства "Фірма "Мега-Трейд" та Марфорд Фінанс Лімітед (MARFORD FINANCE LIMITED), про зобов`язання включити у проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" у загальному розмірі 26 578 201, 80 грн як визнану - відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, покладаються на Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк".

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11.06.2019.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ