Рішення

від 29.05.2019 по справі 910/923/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2019Справа № 910/923/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до 1) Акціонерного товариства закритого типу "Велмед"

2) Приватного нотаріуса Чижикова Олександра Олександровича

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача 1: Даниленко Є.В.

від відповідача 2: Орел В.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Велмед" (відповідача-1) та приватного нотаріуса Чижикова Олександра Олександровича (відповідача-2) про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства закритого типу "Велмед" №20/06-18 від 20.06.2018, оформленого протоколом №20/06-18 від 20.06.2018 та скасування запису від 22.06.2018 номер 10741070014017064, здійснений приватним нотаріусом підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства закритого типу "Велмед" від 20.06.2018, оформлені протоколом №20/06-18 від 20.06.2018 прийняті з порушенням ст. ст. 34, 36, 40, 41, 42, 44, 45, ЗУ "Про акціонерні товариства", п.п. 11.10., 11.17, 11.18, 12.1, 12.2. Статуту, п. 16 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про депозитарну систему в Україні".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/923/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 26.02.2019.

14.02.2019 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшов відзив на позов, в якому відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до вимог позивача.

22.02.2019 через відділ діловодства суду від імені ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, що не прийнята судом до розгляду, оскільки не містила підпису позивача.

В судовому засіданні 26.02.2019 відкладено підготовче засідання на 21.03.2019.

04.03.2019 через відділ діловодства суду позивачем подано відповідь на відзив, в якій позивач надав пояснення щодо причин пропуску строку позовної давності, зазначивши, що дізнався про те, що його порушені права не можуть бути захищені в адміністративному порядку лише 19 жовтня 2018 року. У зв`язку із чим, позивач просив суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності за позовними вимогами у даній справі та захистити порушені права позивача.

В судовому засіданні 21.03.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/923/19 та відкладено підготовче засідання на 11.04.2019, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

10.04.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення по суті відповіді на відзив, в яких позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та захистити порушені права позивача.

В судовому засіданні 11.04.2019 представник відповідача-2 надав суду відзив на позов, в якому заявив про застосування строку позовної давності до вимог позивача.

В судовому засіданні оголошено перерву в підготовчому засіданні до 25.04.2019.

22.04.2019 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення до відзиву, в яких відповідачем-1 було зазначено наступне:

Загальні збори акціонерів АТЗТ "Велмед" були проведені, а рішення на них були прийняті виключно з метою захисту майнових інтересів акціонерів товариства від бездіяльності та зловживання посадовим становищем членами його виконавчого органу на чолі з ОСОБА_1 .

Загальні збори були проведені на підставі Реєстру акціонерів АТЗТ "Велмед" від 20.06.2018, який складений в простій письмовій формі і підписаний головою та секретарем загальних зборів, оскільки кількість акціонерів товариства є незначною і всі вони зазначені в Статуті, а також в зв`язку з тим, що виконавчий орган товариства не виконав вимоги п. 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" в частині приведення статуту та внутрішніх положень у відповідність до норм цього Закону, в зв`язку з чим Національною комісією з цінних паперів та фондового рийку на товариство були накладені санкції.

Реєстраційна комісія та лічильна комісія, при проведенні загальних зборів не створювались, оскільки на загальних зборах був присутній один акціонер, який має 146 голосуючих акцій, тобто 73 відсотки від їх загальної кількості.

Статутом АТЗТ "Велмед" не передбачене кумулятивне голосування. В свою чергу, не застосування кумулятивного голосування не могло вплинути на результат голосування, оскільки на загальних зборах був присутній один акціонер, який має 146 голосуючих акцій, тобто 73 відсотки від їх загальної кількості.

В судовому засіданні 25.04.2019 представник відповідача-2 надав суду додаткові заперечення на позовну заяву, в яких серед іншого, відповідачем зазначено, що загальні збори акціонерів АТЗТ "Велмед" проведено у відповідності до вимог закон, а порушення, про які зазнає позивач у позовній заяві не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень. Також, відповідачем-2 зазначено, що позивач не повідомив АТЗТ "Велмед" про зміну свого місце проживання, у зв`язку із чим, неповідомлення позивача про скликання загальних зборів не може бути підставою визнання рішень загальних зборів недійсними.

В судовому засіданні 25.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.05.2019, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

20.05.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по суті позовних вимог.

В судовому засіданні 22.05.2019 судом розпочато розгляд справи по суті. Судом було заслухано вступні слова позивача та відповідача 1, з`ясовано обставини справи та досліджено докази.

В судовому засіданні 22.05.2019 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 29.05.2019.

28.05.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення по суті позовних вимог.

29.05.2019 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшли пояснення по суті позову.

В судовому засіданні 29.05.2019 судом продовжено розгляд справи по суті, з`ясовано обставини справи та досліджено докази.

Присутній в судовому засіданні 29.05.2019 представник відповідача 2 заявив усне клопотання про необхідність залучення до участі у справі ТОВ "Стар" як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Однак, судом зазначено, що у відповідності до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

За таких обставин, оскільки заява про залучення ТОВ "Стар" до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору могла бути заявлена до закінчення підготовчого провадження у справі, а відповідного письмового клопотання з обґрунтуваннями, у відповідності до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем 2 не заявлялось, то суд не розглядає заявлене відповідачем 2 усне клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, оскільки суд здійснює розгляд даної справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 29.05.2019 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні позовні вимоги також заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 29.05.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із Статутом АТЗТ "Велмед", затвердженого рішенням позачергових зборів акціонерів, оформлених протоколом № 17 від 23.09.2003, ОСОБА_1 був акціонером Акціонерного товариства закритого типу "Велмед", заснованого у 1994 році.

Відповідно до п. 5.3. Статуту АТЗТ "Велмед", у наведеній вище редакції, статутний фонд товариства поділений на 200 простих іменних акцій, ОСОБА_1 належить 10 шт. акцій.

Позивач зазначає, що з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач дізнався про те, що 21 червня 2018 року в АТЗТ "Велмед" відбулась заміна керівника та особи, яка має право підпису від імені Товариства.

Про відповідні зміни у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис від 22.06.2018 номер 10741070014017064, здійснений приватним нотаріусом Чижиковим О.О.

Відповідні зміни були внесені на підставі рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства закритого типу "Велмед" №20/06-18 від 20.06.2018, оформлених протоколом №20/06-18 від 20.06.2018.

Так, 20.06.2018 відбулись загальні збори акціонерів АТЗТ "Велмед", з наступним порядком денним:

1.Розгляд питання про припинення повноважень Президента Товариства.

2.Розгляд питання про призначення Президента Товариства.

3.Розгляд питання про виключення ОСОБА_1 з переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо.

4.Розгляд питання про припинення повноважень Правління в повному складі 5 осіб.

5.Розгляд питання про призначення Правління в новому складі.

6.Про надання повноважень на проведення процедури державної реєстрації змін до відомостей юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В протоколі загальних зборів вказано, що присутній акціонер - ТОВ "Стар", в особі директора ОСОБА_4 , який володіє 146 акціями, що становить 73% від загальних зборів акціонерів.

Позивач в обґрунтування заявленого позову стверджує, що АТЗТ "Велмед" не скликало і не проводило загальні збори акціонерів, позивач про проведення таких зборів 20 червня 2018 року повідомлений не був, повідомлення не отримував.

Таким чином, при проведенні загальних зборів від 20.06.2018, на думку позивача, було порушено ст. 36 Закону України "Про акціонерні товариства" та п.11.10, 11.17, 11.18 Статуту АТЗТ "Велмед".

Позивач в обґрунтування заявленого позову також, посилається на наступне:

З додатку до протоколу загальних зборів, останні були проведені на підставі Реєстру акціонерів АТЗТ "Велмед" від 20.06.2018, складеного в простій письмовій формі, підписаного головою та секретарем загальних зборів.

Реєстраційна комісія при проведенні загальних зборів створена не була, лічильна комісія на загальних зборах не обиралась, протоколи про підсумки голосування не складались, оприлюднені не були, що на думку позивача є порушенням ст.ст. 34, 40, 41, 44, 45 Закону України "Про акціонерні товариства", п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему в Україні".

З протоколу загальних зборів акціонерів АТЗТ "Велмед" від 20.06.2018 року вбачається, що загальними зборами було постановлено обрати правління в складі 3 осіб, при ньому голосування було проведено не в порядку кумулятивного голосування. Таким чином, при прийнятті рішення по п`ятому питанню порядку денного було порушено 42 Закону України "Про акціонерні товариства" та п. 12.1., п. 12.2 Статуту АТЗТ "Велмед".

Протокол № 20/06-18 загальних зборів акціонерів АТЗТ "Велмед" від 20.06.2018 року не відповідає вимогам ст. 46 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки протокол не містить дати складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; загальної кількості осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; складу лічильної комісії; порядку голосування на загальних зборах (відкрите, бюлетенями тощо); підсумки голосування та не скріплений підписом голови виконавчого органу товариства, оскільки станом на 20 червня 2018 року, головою колегіального виконавчого органу АТЗТ "Велмед" був ОСОБА_1 .

Враховуючи вище наведені порушення при проведенні 20 червня 2018 року загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства закритого типу "Велмед", позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства закритого типу "Велмед" №20/06-18 від 20.06.2018, оформлені протоколом №20/06-18 від 20.06.2018 та скасування запису від 22.06.2018 номер 10741070014017064, здійснений приватним нотаріусом Чижиковим О.О., внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За змістом статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, серед іншого, брати участь в управлінні товариством.

У відповідності до ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи, зокрема, права на участь в управлінні акціонерним товариством.

Порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів в акціонерних товариствах, а також порядок прийняття рішень акціонерами на загальних зборах регулюється Законом України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до вимог частини 1 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.

Повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений наглядовою радою товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.

Зазначені дії повинні бути здійснені не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів.

Згідно із частиною 3 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства", повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариство має містити такі дані:

1) повне найменування та місцезнаходження товариства;

2) дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів;

3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах;

4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;

5) перелік питань разом з проектом рішень (крім кумулятивного голосування) щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного;

5-1) адресу власного веб-сайту, на якому розміщена інформація з проектом рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного, а також інформацію, зазначену в частині четвертій цієї статті;

6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;

7) про права, надані акціонерам відповідно до вимог статей 36 та 38 цього Закону, якими вони можуть користуватися після отримання повідомлення про проведення загальних зборів, а також строк, протягом якого такі права можуть використовуватися;

8) порядок участі та голосування на загальних зборах за довіреністю.

Частиною 1 статті 36 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що 1. від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів - також у місці їх проведення. У повідомленні про проведення загальних зборів вказуються конкретно визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами.

Відповідно до п. 11.17 Статуту АТЗТ "Велмед" позачергові збори акціонерів скликаються Правлінням у разі неплатоспроможності та в інших випадках, якщо цього вимагають інтереси Товариства. Позачергові загальні збори акціонерів можуть також скликатись Правлінням на вимогу Ревізійної комісії.

Згідно п. 11.18 Статуту, акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 % голосів, можуть вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори в порядку, передбаченому п. 11.10 - 11.14.

Відповідно до п. 11.10 Статуту АТЗТ "Велмед" про проведення загальних зборів акціонери повідомляються персонально рекомендованим листом, телексом, телефаксом, кур`єром або особистою доставкою на адресу, зазначену в записах Товариства. Крім того, зазначене повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням Товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної ради України, Кабінету міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного.

З урахуванням наведеного вище, судом встановлено, що як приписи ст. 35 Закону України "Про акціонерні товариства", так і вимоги Статуту АТЗТ "Велмед" обумовлюють обов`язок акціонерного товариства щодо персонального повідомлення кожного акціонера про проведення загальних зборів, а також наявність у відповідному повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Відсутність повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Однак, як підтверджено матеріалами справи, всупереч вказаним приписам Закону України "Про акціонерні товариства" та положенням Статуту Товариства, позивача не було повідомлено у вищезазначений спосіб про проведення 20 червня 2018 року загальних зборів акціонерів АТЗТ "Велмед".

Під час розгляду справи, відповідачем-1 неодноразово зазначалось про відсутність такого повідомлення позивача.

В той же, час доводи відповідача-2 про те, що позивач не повідомив АТЗТ "Велмед" про зміну свого місце проживання не приймаються судом до уваги, оскільки, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача на адресу, що була зазначена у Статуті.

З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позивач не був повідомлений в порядку, обумовленому ст. 35 Закону України "Про акціонерні товариства" та Статутом Товариства, про скликання та проведення 20.06.2018 загальних зборів акціонерів АТЗТ "Велмед", за результатами яких прийняті рішення, оформлені протоколом 20/06-18 від 20.06.2018.

У письмових поясненнях, поданих до суду 29.05.2019, АТЗТ "Велмед" (відповідач 1) зазначено, що 31.05.2018 акціонер відповідача ТОВ "Стар" надіслав до АТЗТ "Велмед" вимогу №7/14 щодо отримання копій документів та вимогу № 7/14/1 щодо скликання позачергових загальних зборів акціонерів АТЗТ "Велмед" в підтвердження чого до пояснень додано копії описів вкладення у цінний лист.

Однак, оцінюючи надані відповідачем 1письмові пояснення та додані до них документи, суд зазначає, що само по собі вимога про проведення загальних зборів акціонера Товариства не є по своїй суті повідомленням про проведення загальних зборів акціонерів АТЗТ "Велмед", а тому не може підтверджувати факт повідомлення позивача про загальні збори.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства необхідно встановити факт порушення цими рішеннями прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При цьому, розмір цих корпоративних прав не має значення, оскільки позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

З урахуванням наведеного, незважаючи на невелику кількість акцій АТЗТ "Велмед", що перебувають у власності позивача, порушення при проведенні загальних зборів акціонерів порушили його права, як акціонера, оскільки позбавили його не лише права на голосування при прийнятті рішень на таких загальних зборах, а й інших прав, права вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, право надавати пропозиції стосовно питань для включення їх до порядку денного зборів, зокрема щодо припинення повноважень Правління, обрання нових членів Правління, та окрім того, бути обраним до складу Правління.

Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що оскаржуваним рішенням було порушено корпоративні права позивача, в тому числі, на прийняття участі в зборах та управлінні товариством.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 травня 2018 року по справі №920/432/17.

Водночас, у відповідності до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Отже, зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні. При цьому, необхідним є врахування обставин вжиття особою, яка скликає загальні збори учасників Товариства всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів.

Позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності їх голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/6983/17.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи відповідачів щодо відсутності у позивача необхідної кількості акцій, яка навіть у разі їх участі у загальних зборах акціонерів позбавила б їх можливості змінити хід голосувань, оскільки участь акціонера у загальних зборах не обмежується лише голосуванням.

У відповідності до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про акціонерні товариства" у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник незалежного аудитора (аудиторської фірми) товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

За відсутності такого переліку неможливо було здійснити реєстрацію акціонерів, які прибули на Загальні збори, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про акціонерні товариства" у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону України "Про акціонерні товариства" порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства встановлюється цим Законом, статутом товариства та рішенням загальних зборів.

Статтею 40 Закону України "Про акціонерні товариства", яка визначає порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства, передбачено здійснення реєстрації акціонерів (їх представників). Так, реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера. Реєстрацію акціонерів (їх представників) проводить реєстраційна комісія, яка призначається наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, підписує голова реєстраційної комісії, який обирається простою більшістю голосів її членів до початку проведення реєстрації. Повноваження реєстраційної комісії за договором можуть передаватися депозитарній установі. У такому разі головою реєстраційної комісії є представник депозитарної установи, яка надає акціонерному товариству додаткові послуги, зокрема щодо виконання функцій реєстраційної комісії.

Пунктом 11.2. Статуту АТЗТ "ВЕЛМЕД" встановлено, що представники акціонерів, які беруть участь у загальних зборах акціонерів, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний представник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах акціонерів, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів Правлінням або реєстратором Товариства на підставі укладеного з ним договору.

У відповідності до п.16 ч.1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України"

реєстр власників іменних цінних паперів - перелік власників іменних цінних паперів, складений відповідно до вимог законодавства Центральним депозитарієм або, у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України на певну дату із зазначенням кількості іменних цінних паперів, належних зазначеним власникам на праві власності, номінальної вартості і виду таких цінних паперів та іншої інформації, визначеної Комісією.

Частиною 1 ст. 44 Закону України "Про акціонерні товариства", підрахунок голосів на загальних зборах, роз`яснення щодо порядку голосування, підрахунку голосів та інших питань, пов`язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, надає лічильна комісія, яка обирається загальними зборами акціонерів (установчими зборами). Повноваження лічильної комісії за договором можуть передаватися депозитарній установі, яка надає акціонерному товариству додаткові послуги, зокрема щодо виконання функцій лічильної комісії.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 5 ст. 45 Закону України "Про акціонерні товариства" за підсумками кожного голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії акціонерного товариства, які брали участь у підрахунку голосів. Протоколи про підсумки голосування додаються до протоколу загальних зборів акціонерного товариства. Протоколи про підсумки голосування публічного акціонерного товариства протягом 10 днів з дати закриття загальних зборів розміщуються на веб-сайті такого товариства.

Протокол загальних зборів є документом, який фіксує фактичні обставини зборів.

Приписами статті 46 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що протокол загальних зборів акціонерного товариства складається протягом 10 днів з моменту закриття загальних зборів та підписується головуючим і секретарем загальних зборів. До протоколу загальних зборів акціонерного товариства заносяться відомості про: 1) дату, час і місце проведення загальних зборів; 2) дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; 3) загальну кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; 4) загальну кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі у загальних зборах (якщо певні акції є голосуючими не з усіх питань порядку денного - зазначається кількість голосуючих акцій з кожного питання); 5) кворум загальних зборів (якщо певні акції є голосуючими не з усіх питань порядку денного - зазначається кворум загальних зборів з кожного питання); 6) головуючого та секретаря загальних зборів; 7) склад лічильної комісії; 8) порядок денний загальних зборів; 9) основні тези виступів; 10) порядок голосування на загальних зборах (відкрите, бюлетенями тощо); 11) підсумки голосування із зазначенням результатів голосування з кожного питання порядку денного загальних зборів та рішення, прийняті загальними зборами. Протокол загальних зборів, підписаний головою та секретарем загальних зборів, підшивається, скріплюється підписом голови виконавчого органу товариства (у разі колегіального виконавчого органу) або одноособового виконавчого органу.

З аналізу наведених норм Закону можна прийти до висновку, що достовірність відомостей протоколу загальних зборів щодо проведення таких зборів повинна здійснюватись шляхом з`ясування наявності інших документів, які повинні, відповідно до Закону, супроводжувати процес скликання і проведення зборів. Такими документами зокрема, є: докази надсилання кожному акціонеру повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та проект порядку денного; перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, що підписаний головою реєстраційної комісії.

Як вбачається із матеріалів справи, реєстр акціонерів для участі у загальних зборах 20 червня 2018 року був складений не Центральним депозитарієм, а головою загальних зборів ОСОБА_4 та секретарем загальних зборів ОСОБА_5 та окрім цього, не містив кількості належних акціонерам голосів. Ревізійна та лічильні комісії при проведенні загальних зборів створені не були; відповідно, перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, головою ревізійної комісії не підписаний; протоколи про підсумки голосування не складались, оприлюднені не були. Наведені обставини свідчать про наявність порушень законодавства про акціонерні товариства щодо порядку проведення загальних зборів.

Пунктом 11.15 Статуту передбачено, що голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція - один голос.

Згідно із 4 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" обрання членів органу товариства здійснюється в порядку кумулятивного голосування у випадках, встановлених цим Законом та/або статутом акціонерного товариства.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування (ч. 1 ст. 25 ЗУ "Про акціонерні товариства").

У відповідності до п. 9 ч. 1 Закону України кумулятивне голосування - голосування під час обрання осіб до складу органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.

Оскільки, на зборах акціонерів АТЗТ "Велмед", які відбулись 20.06.2018 вирішувалось питання обрання членів Правління, то голосування на зборах у силу приписів Закону України "Про акціонерні товариства" мало бути здійснено у порядку кумулятивного голосування.

З урахуванням наведеного, оскільки оспорюване рішення порушує корпоративні права позивача, так як є порушеним право позивача брати участь в управлінні справами товариства шляхом прийняття участі у формуванні органів Товариства та можливості бути обраним до складу органів Товариства, суд прийшов до висновку, що вище вказані порушення порядку проведення зборів також, свідчать про наявність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів.

Разом з тим, суд зазначає, що допущені акціонерним товариством порушення щодо оформлення протоколу, а саме не зазначення відомостей визначених приписами статті 46 Закону України "Про акціонерні товариства", не створюють наслідків для визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів, оскільки

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З урахуванням встановлених обставин та на підставі досліджених доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства закритого типу "Велмед" №20/06-18 від 20.06.2018, оформлені протоколом №20/06-18 від 20.06.2018 як таких, що прийняті з порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів.

Позивачем заявлено вимогу про скасування запису від 22.06.2018 номер 10741070014017064, здійснений приватним нотаріусом Чижиковим О.О., внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Як підтверджено матеріалами справи, 22.06.2018 приватним нотаріусом Чижиковим О.О., зареєстровано зміни до установчих документів юридичної особи щодо зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів за реєстраційним номером запису10741070014017064, що підтверджується доданою до позову копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004840987 від 09.01.2019.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі: судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті: 1) звертається до суду за роз`ясненням судового рішення - у разі якщо судове рішення є незрозумілим для суб`єкта державної реєстрації; 2) повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав - у разі неможливості виконання судового рішення; 3) проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини); 4) формує виписку для її оприлюднення на порталі електронних сервісів - у разі зміни відомостей, що містяться у виписці.

З огляду на те, що відомості про зміну керівника юридичної особи, зміни складу підписантів, підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, враховуючи визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства закритого типу "Велмед" №20/06-18 від 20.06.2018, оформлені протоколом №20/06-18 від 20.06.2018, суд дійшов прийшов до висновку про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про скасування запису від 22.06.2018 номер 10741070014017064, здійсненого приватним нотаріусом Чижиковим О.О., внесеного в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі рішення загальних зборів визнаного судом недійсним.

Відповідачами заявлено про застосування до вимог позивача строків позовної давності, встановлених ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

Стаття 50 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлює, що у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3 та 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

В той же час, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013).

Таким чином, положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання.

Аналогічна позиція міститься також в постанові 14.08.2018 Верховного Суду у справі №922/1425/17.

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст.267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

Як вбачається зі змісту штампу реєстрації вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва позивач звернувся до суду з позовом 25.01.2019, в той час як оскаржене рішення загальних збрів акціонерів прийнято 20.06.2018.

Тобто, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з пропуском встановленого ст. 50 Закону України "Про акціонерні товариства" тримісячного строку позовної давності.

Позивачем, в свою чергу, заявлено про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності та здійснення захисту порушених прав позивача.

Так, позивач зазначає, що про порушення своїх корпоративних прав позивач дізнався 25.06.2018 згідно із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З`ясувавши, що подані на реєстрацію документи не відповідають вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Міністерства юстиції України із скаргою на дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чижикова О.O. щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну керівника АТЗТ "Велмед". Зазначена скарга була подана до Міністерства юстиції України 26 червня 2018 року та зареєстрована за № 20360-33-18.

Листом Міністерства юстиції України за №20360-33-18/19к від 23 липня 2018 року, позивача повідомлено про те, що розгляд його скарги продовжено.

19 жовтня 2018 року позивачем отримано лист Міністерства юстиції України вих. №2/20360-3318/19к від 31.08.2018 (направлений на адресу позивача 05 жовтня 2018 року, про що свідчить дата на поштовому конверті), до якого додано наказ Міністерства юстиції України за №3082/7 від 28 серпня 2018 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 26 червня 2018 року. При цьому, скарга позивача по суті не була розглянута.

Крім того, позивачем зазначено, що у період 10.01.2019 по 24.01.2019 ОСОБА_1 за станом здоров`я був обмежений у можливості здійснити захист порушених прав, у тому числі, можливості звернутись із правовою допомогою, в підтвердження чого позивачем надано виписку із амбулаторної картки №23548, виданої ТОВ "Інмедсервіс" МЦ "Тайм".

Надаючи оцінку таким твердженням позивача суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд зазначає, що посилання позивача на неможливість звернутись до суду за захистом своїх порушених прав за станом здоров`я визнаються судом необґрунтованими, оскільки позивачем не надано суду медичної карти амбулаторного хворого, оформленої у відповідності до вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 025/о "Медична карта амбулаторного хворого", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 110 від 14.02.2012. Інших документів в підтвердження тимчасової непрацездатності позивачем суду також, не надано. Більш того, наведені позивачем посилання позивача на незадовільний стан здоров`я не свідчать про наявність поважних причин пропущення позовної давності.

Водночас, судом прийнято до уваги, що позивачем було подано до Міністерства юстиції України скаргу на дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чижикова О.O. щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну керівника АТЗТ "Велмед", враховуючи тривалий розгляд скарги та те, що подана позивачем скарга не була розглянута по суті, суд вважає обґрунтованими наведені позивачем пояснення для визнання поважними причини пропуску строку позовної давності.

При цьому, судом зазначалось, що згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

У ст.14 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Одночасно, у рішенні №7-рп/2013 від 11.07.2013 Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що зобов`язання повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Європейський суд з прав людини наголосив, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007р. у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

Застосовуючи наведені вище положення Цивільного кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, враховуючи характер спірних правовідносин, керуючись засадами здійснення господарського судочинства, з огляду на дійсне порушення корпоративних прав та законних інтересів позивача внаслідок прийняття 20.06.2018 рішень загальними зборами Акціонерного товариства закритого типу "Велмед", приймаючи до уваги вчинення позивачем протягом тривалого часу реальних дій, направлених на захист своїх інтересів, суд прийшов до висновку щодо наявності підстав для визнання причин пропуску позивачем строків позовної давності поважними та захисту прав ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства закритого типу "Велмед" №20/06-18 від 20.06.2018, оформленого протоколом №20/06-18 від 20.06.2018 в судовому порядку.

Щодо вимоги про скасування запису від 22.06.2018 номер 10741070014017064, здійсненого приватним нотаріусом Чижиковим О.О., внесеного в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то суд зазначає, що дана вимога позивача заявлена в межах трирічного строку позовної давності встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України, а тому позивачем не пропущено строк позовної давності щодо цієї вимоги.

Враховуючи те, що судом встановлено обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства закритого типу "Велмед" №20/06-18 від 20.06.2018, оформлених протоколом №20/06-18 від 20.06.2018 та скасування запису від 22.06.2018 номер 10741070014017064, здійсненого приватним нотаріусом Чижиковим О.О., внесеного в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства закритого типу "Велмед" №20/06-18 від 20.06.2018, оформлені протоколом №20/06-18 від 20.06.2018.

Скасувати запис від 22.06.2018 номер 10741070014017064, здійснений приватним нотаріусом Чижиковим О.О., внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Велмед" (01032, м. Київ, вулиця САКСАГАНСЬКОГО, будинок 139, ідентифікаційний код 21627499) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Стягнути з Приватного нотаріуса Чижикова Олександра Олександровича ( 01001, м. Київ, вул.. Грінченка Бориса, буд. 4, прим. 3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 10.06.2019 .

Суддя О.В. Гулевець