Постанова

від 12.06.2019 по справі 910/14116/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2019 р. Справа№ 910/14116/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Зубець Л.П.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства

"Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019р.

у справі № 910/14116/18 (суддя Т.М. Ващенко)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-

збагачувальний комбінат"

до Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту

про стягнення 12.200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту про стягнення 12 200,00 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушення відповідачем порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН з невірною датою складання на суму ПДВ 12 200,00 грн. унеможливило віднесення позивачем вказаної суми ПДВ до податкового кредиту, чим було завдано позивачеві збитки у сумі 12 200,00 грн., які підлягають відшкодуванню на підставі Глави 25 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2019р. у справі № 910/14116/18 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Господарського суду міста Києва від 14.02.2019р. у справі № 910/14116/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 12.200,00 грн. задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2019р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Калатай Н.Ф., Власов Ю.Л.

Колегія суддів, дослідивши подане клопотання, дійшла висновку про те, що вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є поважними, клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019р. у справі № 910/14116/18 є таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки апеляційна скарга подана з додержанням вимог ст. ст. 256, 258 та 259 ГПК України, суд визнає подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження у справі та призначення справи до розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, дійшла висновку розглядати справу № 910/14116/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019р. у справі № 910/14116/18. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Роз`яснено сторонами, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2). Роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

15.04.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019р. у справі № 910/14116/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

06.05.2019р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду позивачем було подано відповідь на відзив, в якому просить апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 року у справі № 910/14116/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту про стягнення 12200,00 грн. задовольнити в повному обсязі.

Розпорядження № 09.1-08/1241/19 Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 р. у зв`язку з призначенням судді Власова Ю.Л. суддею Верховного Суду, відповідно до Указу Президента № 195/2019 від 07.05.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/14116/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019р. апеляційну скаргу у справі 910/14116/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Калатай Н.Ф, Зубець Л.П.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019р. справу № 910/14116/18 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

26.04.2018р. між Українським науково-дослідним інститутом цивільного захисту (далі - Виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Замовник) було укладено договір послуг № 2018/у/СПО/463/85-18 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 договору виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з проведення лабораторного випробовування протигазів (СИЗ) та ФП, належних ПАТ "ПІВДГЗК", а Замовник зобов`язується створити Виконавцю необхідні для надання послуг умови, прийняти та оплатити надані відповідно до Договору послуги.

Український науково-дослідний інститут цивільного захисту відповідно до умов Договору надав послуги з проведення лабораторного випробовування протигазів (СИЗ) та ФП на загальну суму 73 200,00 грн., про що свідчать акти прийому-передачі наданих послуг № 2 від 25.05.2018р. на суму 11 750,00 грн. з ПДВ, № 3 від 25.05.2018р. на суму 17 850,01 грн. з ПДВ, № 4 від 25.05.2018р. на суму 17 849,98 грн. з ПДВ, № 5 від 25.05.2018р. на суму 14 000,01 грн. з ПДВ та № 31 від 25.05.2018р. на суму 11 750,00 грн. з ПДВ.

27.06.2018р. Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" здійснило оплату наданих послуг у сумі 73 200,00 грн., з яких ПДВ складає 12 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 58035 від 26.06.2018р.

Пунктом 3.1. Договору Виконавець зобов`язується надати податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням вимоги щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із п. 9.9. Договору Виконавець зобов`язується відшкодовувати в повному обсязі всі збитки Замовника, які можуть виникнути у зв`язку з невизнанням податковими органами проведених операцій належними (законними) у зв`язку із наявністю в ланцюзі контрагентів Виконавця підприємств, які допустили вчинення податкового правопорушення, або вчинення податкового правопорушення самим Виконавцем, а також у випадку неналежного оформлення Виконавцем первинних документів. Також Виконавець зобов`язується відшкодовувати збитки в частині невизнаного ПДВ у зв`язку з порушеннями порядку виписки (реєстрації) податкової накладної, у разі якщо це призвело до позбавлення Замовника права на податковий кредит.

27.06.2018р. відповідач виписав податкову накладну № 176 на суму 73 200,00, в т.ч. ПДВ 12 200,00 грн., відомості про яку внесені відповідачем до Єдиного реєстру 02.07.2018р., що засвідчується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 472309 від 28.09.2018р.

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту із претензією за вих. № 52-16/38 від 20.08.2018р., в якій вимагало відшкодувати збитки, завдані протиправними діями Відповідача у зв`язку із реєстрацією податкових накладних в ЄРПН з порушенням вимог Податкового кодексу України, що призвело до позбавлення ПАТ "ПІВДГЗК" права на податковий кредит.

Відповідач у відповіді за вих. № 93/7-1174 від 31.08.2018р. відхилив заявлену претензію, вказавши, що виписав та зареєстрував податкову накладну у встановлені строки після надходження коштів на розрахунковий рахунок, оскільки позивач не повідомив відповідача про дату підписання актів наданих послуг, які фактично надійшли на адресу відповідача 27.06.2018р.

Обґрунтовуючи факт завдання збитків, позивач зазначає про те, що не має права на віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 12 200,00 грн. до податкового кредиту внаслідок порушення відповідачем порядку складання та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 198 і 201 ПК України.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами абз. 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 27.06.2018р. виписав податкову накладну № 176 на суму 73 200,00, в т.ч. ПДВ 12 200,00 грн., відомості про яку внесені відповідачем (продавцем) до Єдиного реєстру 02.07.2018р., що засвідчується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 472309 від 28.09.2018р. Тобто, податкова накладна зареєстрована відповідачем у строки, передбачені наведеною вище нормою ПК України.

Абзацем 5 п. 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, яка була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Доказів того, що позивач позбавлений можливості включити до податкового кредиту звітного (податкового) періоду або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду в межах 1095 календарних днів суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) ним у зв`язку із придбанням послуг за договором послуг № 2018/у/СПО/463/85-18 від 26.04.2018р., позивачем не надано. При цьому суд враховує, що не можуть бути включеними до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, які не зареєстровані у ЄРПН. Натомість, матеріали справи свідчать, що податкова накладна відповідачем у ЄРПН зареєстрована.

Враховуючи наявність зареєстрованої відповідачем у ЄРПН податкової накладної, за відсутності доказів не включення до податкового кредиту спірної суми ПДВ, суд вважає недоведеним факт заподіяння позивачеві збитків.

Посилання позивача на постанови Касаційного господарського суду від 06.06.2018 у справі № 920/1190/16 та від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, які містять висновки щодо застосування норм права у правовідносинах щодо відшкодування збитків, пов`язаних із порушенням податкового законодавства, суд не може покласти в основу рішення, оскільки фактичні обставини у цих справах (відсутність реєстрації у ЄРПН відповідної податкової накладної, доведення понесення реальних збитків у зв`язку із порушенням обов`язку реєстрації податкової накладної) є відмінними від обставин, встановлених судом при розгляді справи № 910/14116/18.

Щодо тверджень позивача про несвоєчасну реєстрацію відповідачем податкової накладної, слід зазначити таке.

Згідно із п. 44.1. ст. 44 України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 187.1. статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповіді на претензію відповідач зазначив про те, що виписав податкову накладну після надходження 27.06.2018р. коштів на розрахунковий рахунок, оскільки позивач не повідомив відповідача про дату підписання актів наданих послуг, які фактично надійшли на адресу відповідача 27.06.2018р.

Доказів на спростування зазначених обставин та документів на підтвердження передання відповідачеві актів прийому-передачі наданих послуг у вказану у них дату, позивач не надав, хоча, як випливає зі змісту п.п 3.4., 6.1. Договору, процедура прийняття робіт завершувалася підписанням актів саме позивачем. За відсутності на момент формування показників податкової звітності належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції, у відповідача згідно із п. 44.1 ст. 44 ПК України були відсутні правові підстави для складання податкової накладної.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019р. у справі № 910/14116/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019р. у справі № 910/14116/18 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

3. Матеріали справи № 910/14116/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повнй текст постанови складений 12.06.2019р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Н.Ф. Калатай

Л.П. Зубець