Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
12 червня 2019 р. № 520/3910/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєва К.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 підїзд, к. 16,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Зодіак" (вул. Есхарівська, буд. 7, м.Чугуїв, Харківська область, 63506, код ЄДРПОУ 23749679) про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Зодіак» , в якому просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак» (юридична адреса: м. Чугуїв, Харківська область, вул. Есхарівська, б.7, інд. 63506, МФО: 300614, Р/р: 26002500042627, Банк: ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» , код ЄДРПОУ: 23749679) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: Казначейство України Р/рахунок: 31219230020003, МФО: 899998, ЄДРПОУ: 37999654 УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, в сумі 68 881,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2018 році становила 20 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих осіб з інвалідністю 0 особа, в той час як необхідна кількість працюючих повинна складати 1 особа. У зв`язку з цим позивач вважає, що відповідач має сплатити адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування одного інваліда у сумі 68881,00 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження по справі. Відповідно до ч.2 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті
Від представника відповідача 06.05.2019 р. надійшов відзив, я якому останній просив суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що ним виконані усі можливі дії щодо прийому на роботу інвалідів, зокрема, відповідачем були створені робочі місця для працевлаштування інвалідів, до центру зайнятості надавалися звіти, в яких зазначалося про наявність вільних місць для працевлаштування інвалідів, однак, дані місця залишилися незайнятими інвалідами за відсутності його вини.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову та відзиву проти нього, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів:
Судом встановлено, що у Товаристві з обмеженою відповідальністю фірми «Зодіак» , у 2018 році працювало 20 штатних працівника, отже, кількість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідно до 4% нормативу, становить 1 особа.
З матеріалів справи слідує, що у листопаді 2018 році Державною службою зайнятості була направлена на працевлаштування одна особа з інвалідністю - ОСОБА_1 . Відповідно заяви на прийняття на посаду від 15.11.2018 р. та наказу №З-000000022-0000000110 про прийняття на роботу від 15.11.2018 р. ОСОБА_2 було прийнято на посаду прибиральник виробничих приміщень з 16.11.2018 р. Відповідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією їй рекомендована праця прибиральниці. Однак, як зазначає відповідач, ОСОБА_1 в свій перший робочій день написала заяву на звільнення з 16.11.2018 р., та була звільнена за згодою сторін 16.11.2018 р. наказом №З-000000012-0000000110. (а.с.29-34).
Крім того, на підприємстві у грудні 2018 році працювала особа з інвалідністю, яка звернулась до відповідача безпосередньо, - ОСОБА_3 , який був прийнятий на посаду оператор розфасуовувально-пакувального автомата наказом №24 від 03.12.2018 р. Даний факт підтверджується звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік. (а.с.16-17)
Також судом встановлено, що на адресу Харківського обласного центру зайнятості відповідачем направлялись звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій, в тому числі з додатком «ІІ. Характеристики вакансій та вимоги до претендентів» з зазначенням про наявність вакансій (слюсар та водій автобуса) для працевлаштування інвалідів, копії яких залучені до матеріалів справи, а саме: звіт від 12.02.2019 р., 09.01.2018 р., 09.02.2018 р., 06.03.2018 р., 04.04.2018 р., 04.05.2018 р., 25.06.2018 р., 31.07.2018 р., 07.08.2018 р., 04.09.2018 р., 04.10.2018 р., 13.11.2018 р (а.с.16-28). Отже, підприємство інформувало центр зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Позивачем надано до суду копію листа Чугуївської міської філії Харківського обласного центру зайнятості від 263/03/22-42 від 23.04.2019 р., яким останній повідомив позивача, про те, що підприємством протягом 2018 року надавалися звіти за формою №3-ПН, з зазначенням робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю. Також в листі зазначено, що протягом 2018 року на обліку у Чугуївській обласній філії перебувало 35 осіб з інвалідністю. До Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Зодіак» протягом зазначеного періоду за направленням Чугуївського центру зайнятості не було працевлаштовано жодної особи з інвалідністю у зв`язку з відсутністю на обліку осіб з інвалідністю, які відповідають вимогам роботодавця до даної вакансії. Відмов у працевлаштуванні інвалідів протягом 2018 року на цьому підприємстві не було.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено: для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Згідно положень ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 9 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Частиною 3 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).
Так, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Зі змісту частини другої статті 218 Господарського кодексу України слідує, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).
Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
Законом №875 також визначено, що працевлаштування інвалідів здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.
З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.
Згідно з п.4 ч.3 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" №5067 (далі - Закон №5067), роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
На виконання п.4 ч.3 ст.50 Закону №5067 наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31 травня 2013 затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)". В контексті прийнятого Закону №5067 та затвердженого Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
Суд зазначає, що періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.05.2019 р. по справі №820/1889/17.
З урахуванням викладених обставин справи, суд доходить висновку, що саме подання відповідачем до Чугуївської міської філії Харківського обласного центру зайнятості інформації за 2018 рік про попит на робочу силу (вакансії) із вказівкою про підходящі для інвалідів вакансії за формою №3-ПН свідчить про вчинення відповідачем, як роботодавцем, усіх дій, необхідних для працевлаштування інвалідів. У зв`язку з чим суд вважає наявні підстави для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Зодіак" від відповідальності, передбаченої ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , та відмови у задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст.72-77, 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Фонду соціального захисту інвалідів (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 підїзд, к. 16,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14070760) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Зодіак" (вул. Есхарівська, буд. 7,м. Чугуїв,Харківська область,63506, код ЄДРПОУ 23749679) про стягнення адміністративно-господарських санкцій, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12 червня 2019 року.
Суддя Мінаєва К.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2019 |
Оприлюднено | 13.06.2019 |
Номер документу | 82345848 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Мінаєва К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні