Вирок

від 24.12.2019 по справі 520/3910/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/3910/19

Провадження № 1-кп/520/606/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2019 року

Київський районний суд міст Одеси у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в м.Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019160480000266 від 23.01.2019 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Одесі, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 06.08.2013 року Київським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.186 КК України до штрафу 1020 гривень в дохід держави;

- 26.08.2014 року Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.186 КК України позбавлення волі строком на 4 роки;

- 19.08.2019 року Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75, ст.76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2019 року близько 14 години ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: м.Одеса, проспект Небесної сотні, 65а, повторно, з метою особистої наживи та з корисливих мотивів, маючи умисел, спрямований на заволодіння чужого майна, визначив об`єктом свого злочинного посягання майно ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний намір підійшов до останнього та зловживаючи довірою, під приводом здійснення телефонного дзвінка, заволодів мобільним телефоном марки «Meizu M5s 16Gb Black», вартістю 1900 гривень, чим спричинив останньому матеріальний збиток на вказану суму. Після чого, ОСОБА_3 з місця скоєння кримінального правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України.

В ході судового засідання обвинувачуваний ОСОБА_3 свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що дійсно, 19.01.2019 року близько 14 години він знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , де попросив потерпілого ОСОБА_7 дати йому мобільний телефон, щоб зателефонувати, хоча не збирався повертати потерпілому телефон. Після того, як потерпілий дав йому телефон, він з місця скоєння злочину пішов, мобільний телефон він здав у ломбард, оскільки йому були потрібні гроші. Він згоден, що вартість мобільного телефону, який належить потерпілому складає 1900 гривень.

Крім того, обвинувачений в судовому засіданні зазначив, що з матеріалами кримінального провадження він знайомий в повному обсязі, жодних зауважень до зібраних доказів він не має та вважає за непотрібним досліджувати всі докази, він розуміє протиправність свого поступку та розкаюється у вчиненому.

Крім пояснень обвинуваченого, судом було досліджено характеризуючий матеріал щодо ОСОБА_3 , яким підтверджено, що обвинувачений має непогашену судимість, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні малолітню дитину.

Відповідно до товарного чеку № 970-004748 від 16.11.2018 року вартість телефону марки «Meizu M5s 16Gb Black» становить 1900 гривень.

Даючи юридичну оцінку дослідженим в судовому провадженні доказам, суд вважає їх допустимими, належними та достовірними.

Інші докази відповідно до ч.3 ст.349 КПК України при судовому розгляді не досліджувались, так як за згодою учасників судового провадження визнано недоцільним дослідження інших доказів, так як фактичні обставини ніким не оскаржуються та відсутні сумніви відносно позиції обвинуваченого та інших учасників судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Оцінивши всебічно, повно та неупереджено дослідженні докази, які визнані судом належними, допустимими та достовірними, суд приходить до висновку, про доведеність в судовому засіданні, що в діях ОСОБА_3 дійсно є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство, вчиненому повторно та обвинувачений дійсно винний в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При призначенні покарання, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, і вважає, що необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.190 КК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю та розкаявся у скоєному, усвідомив суспільну небезпеку свого діяння, що в силу ст.66 КК України визнано судом обставинами, які пом`якшують покарання, враховуючи позицію сторони обвинувачення, викладену в судових дебатах, тому суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 вироком Київського районного суду м.Одеси від 19.08.2019 року, який набрав законної сили 19.09.2019 року, засуджений за вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України судом звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів суд вважає, що покарання йому необхідно призначити відповідно до ч.4 ст.70 КК України, оскільки з матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 скоїв злочин по даному кримінальному провадженню до постановлення попереднього вироку, тобто до постановлення вироку Київського районного суду м.Одеси від 19.08.2019 року.

Суд при призначенні покарання ОСОБА_3 враховує положення п.21, п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України суд не вбачає.

Речових доказів у кримінальному провадженні немає.

Арешт у кримінальному провадженні не накладався.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.337, 370, 371, 373-376 КПК України , суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним за ч.2 ст.190 КК України і на підставі цього закону призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_3 призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Київського районного суду м.Одеси від 19.08.2019 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставіп.1,п.2ч.1ст.76КК Українипокласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з моменту проголошення.

Суддя ОСОБА_1