Ухвала

від 12.06.2019 по справі 520/5842/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12 червня 2019 р. Справа № 520/5842/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області (вул. 1 Травня, буд. 63, м. Дергачі, Харківська область, 62300, код ЄДРПОУ 02910108) в інтересах Держави: орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, відсутній до Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області (площа Миру, буд. 11, смт. Гути, Богодухівський район, Харківська область, 62131, код ЄДРПОУ 04398548), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків,61013, код ЄДРПОУ 38631015), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Гутянський дошкільний навчальний заклад Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Первухінська, буд. 29, смт. Гути, Богодухівський район, Харківська область, 62131, код ЄДРПОУ 36293892) про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив :

Позивач, звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:

визнати незаконною бездіяльність Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області та Гутянську селищну раду Богодухівського району Харківської області щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності Гутянського дошкільного навчального закладу Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області, які зазначені в актах перевірок вказаного об`єкту щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту № 33 від 16.04.2018 та № 98 від 06.08.2018, а саме:

приміщення ДНЗ обладнати автоматичними системами протипожежного захисту відповідно до чинних нормативно-правових актів (розділ V пункт 1.2 Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 р. «Про затвердження правил пожежної безпеки);

виконати вогнезахисне обробляння дерев`яних конструкцій дахових приміщень будівель (розділ III пункт 2.5 ППБУ);

здійснити захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку виконати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (розділ IV пункт 1.21 ППБУ);

забезпечити ДНЗ необхідним зовнішнім запасом води для цілей здійснення пожежогасіння (розділ V, глава 2 ППБУ);

працівників ДНЗ забезпечити засобами колективного та індивідуального захисту (стаття 20 КЦЗУ);

будівлі та приміщення закладу обладнати об`єктовою системою оповіщення (пункт 16 ПКМУ від 27.09.2017 № 733 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв`язку у сфері цивільного захисту» );

створити матеріальний резерв для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (98 КЦЗУ ПКМУ №775 від 30.09.2015 року «Про затвердження Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій» ).

Перевіряючи наявність підстав для відкриття провадження у справі, в порядку, визначеному ст.171 КАС України суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (ч.4 ст.53 КАС України).

Суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої ст. 129 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

Пункт третій частини першої статті 131 1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.

Звернення до суду у вступній частині позову мотивовано відсутністю органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. Проте, в подальшому у позовній заяві (5 арк.,13 арк. позовної заяви) зазначено, що в особі держави у даному випадку виступає Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яке є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим, у т.ч. на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню. Також ним здійснюється державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах цивільного захисту на відповідній території.

Суд зазначає, що "не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Дослідивши матеріали позовної заяви, судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яке є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави.

Навпаки, обставини справи свідчать про вжиття позивачем таких заходів, а саме: проведення перевірок щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та винесення обов`язкових для виконання приписів щодо усунення виявлених порушень, притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання приписі). У той же час відповідний уповноважений орган держави, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

Сама по собі обставина не звернення державного органу з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постановах від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019р. №927/246/18.

Згідно положень п.7 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про повернення позовної заяви прокурору.

Керуючись ст.ст. 53, 169, 243, 248, 256, 293, 294, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ухвалив

Позовну заяву - повернути особі, яка подала позовну заяву.

Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Зоркіна Ю.В.