Постанова

від 10.06.2019 по справі 826/6908/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6908/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дельта М Юкрейн на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дельта М Юкрейн до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві, в якому просив визнати неправомірним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2017 року №0021551404.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 листопада 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не було здійснено з`ясування руху активів у процесі здійснення господарської операції, а надання більш детальної інформації щодо боржників є неможливим, оскільки становить комерційну таємницю і належить до конфіденційної інформації.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що основним видом діяльності контрагента позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, в той час, як надання будь-яких послуг інформування боржників засобами поштового, телефонного зв`язку не відповідає видам діяльності ПАТ Підсереднє при відсутності відповідних трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Відповідно до ст.311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 05 квітня 2017 року по 19 квітня 2017 року посадовими особами ГУ ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ПАТ Підсереднє за період з 01 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року, за наслідком якої складено акт від 26 квітня 2017 року №186/26-15-14-04-04/40019394 (а.с.54 т.1), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 150000,00 грн. за грудень 2016 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 15 травня 2017 року №0021551404 (а.с.76 т.1), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в України товарів (робіт, послуг) на загальну суму 187500,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 150000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 37500,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивачем не доведено реальність господарських операцій по відносинам із виготовлення та розповсюдження відправлень та пов`язаність придбаних товарів і послуг із господарською діяльністю підприємства, що виключає правомірність формування податкового кредиту у межах спірних правовідносин.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

В силу п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на не підтвердженні реальності господарських операцій між ТОВ Дельта М Юкрейн та ПАТ Підсереднє за період грудень 2016 року.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Дельта М Юкрейн (замовник) та ПАТ Підсереднє (виконавець) 01 листопада 2016 року укладено договір №П 1-11 про надання послуг (а.с.79 т.1) за умовами якого виконавець в порядку та на умовах визначених даним договором приймає на себе зобов`язання, надавати замовнику особисто та/або із залученням третіх осіб, послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги, за умови відповідності результатів їх надання умовам цього договору (п.2.1 договору). Відповідно до п.2.3 договору метою надання виконавцем послуг за цим договором, являється забезпечення максимально швидкого та якомога змістовного повідомлення боржників замовника та/або його клієнтів (третіх осіб) про необхідність виконання взятих на себе договірних зобов`язань, зокрема але не виключно за договорами позики (кредиту), та в кінцевому результаті погашення такої заборгованості на користь замовника та/або його клієнтів (третіх осіб). Перелік послуг, що надаються замовником наведений у п.1.1 договору, до них належать, зокрема, виготовлення та розповсюдження відправлень, що включає в себе друк на конверті, друк інформації замовника на листах, що підлягають відправленню, персоніфікація листа, пакування листа в конверт, передача відправлень з метою подальшої доставки адресатам, третій особі, згідно з реєстрами про передачу відправлень; інформування будь-яких фізичних та/або юридичних осіб з використання каналів телефонного, мобільного та інтернет зв`язку на відстані спеціалістами виконавця; здійснення безпосереднього інформування будь-яких фізичних осіб чи посадових осіб юридичних осіб, шляхом проведення зустрічей, переговорів щодо необхідності належного виконання такими особами взятих на себе договірних зобов`язань.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано до матеріалів справи копії податкових накладних від 01 грудня 2016 року (а.с.98-123 т.1) виписані постачальником ПАТ Підсереднє на загальну суму 900000,00 грн., в тому числі ПДВ на загальну суму 150000,00 грн., актів надання послуг та рахунків на оплату від 01 грудня 2016 року (а.с.124-148 т.1).

01 грудня 2016 року між ПАТ Підсереднє (первісний кредитор), ТОВ Арма-Віта (новий кредитор) та ТОВ Дельта М Юкрейн (боржник) укладено тристоронній договір №01/12-2016 про відступлення права вимоги (а.с.149 т.1), відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе права та вимоги первісного кредитора і стає кредитором за договором №П 1-11 від 01 листопада 2016 року між боржником і первісним кредитором на підставі ст.512-1 ЦК України. За даним договором боржник зобов`язується здійснити наступні зобов`язання перед новим кредитором (замість первісному кредитору): виплатити заборгованість в розмірі 900000,00 грн. протягом 24 місяців з моменту підписання даного договору.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень від 21 грудня 2016 року №1450, №1451, №1452, від 20 грудня 2016 року №1439, №1438 (а.с.151-156 т.1) ТОВ Дельта М Юкрейн провела оплати по договору відступлення права вимоги згідно договору №01/12-2016 від 01 грудня 2016 року на користь ТОВ Арма-Віта .

В той же час, враховуючи вимоги ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За умовами п.2.1 договору №П 1-11 від 01 листопада 2016 року про надання послуг, прийняття та оплата наданих послуг здійснюється за умови відповідності результатів їх надання, разом з тим, позивачем на наведено яким чином встановлюється відповідність результатів таких послуг з інформування третіх осіб (боржників, клієнтів) засобами поштового, телефонного та інтернет зв`язку.

Пунктом 3.1 наведеного договору передбачено письмову форму замовлення послуг, що мають надаватись виконавцем за цим договором, однак позивачем до матеріалів справи не надано жодного письмового замовлення, форма якого передбачена додатком №1 до вказаного договору.

Умовами вказаного договору, зокрема, п.4.1.7 встановлено обов`язок виконавця надавати замовнику звітність щодо проведених дій та про порядок надання послуг за цим договором, згідно з додатком №4 до договору, а положеннями п.4.1.8 договору передбачено що підтвердження виконання розповсюдження відправлень здійснюється шляхом надання замовнику відповідного реєстру, за формою, наведеній у додатку №6 до договору. Пунктом 4.3.2 договору передбачено обов`язок замовника забезпечити виконавця засобами (документи, інформація), необхідними для належного та ефективного надання послуг за цим договором.

Колегія суддів зазначає, що умовами договору передбачено отримання відповідних письмових замовлень, звітів, реєстрів і беручи до уваги, що такі документи можуть підтверджувати вчинення (реальність) відповідної господарської операції, що відповідає визначенню первинних документів, однак, жодних зазначених документів, які б могли підтвердити факт здійснення господарських операцій та довести реальне виконання умов договору укладеного між ТОВ Дельта М Юкрейн та ПАТ Підсереднє позивачем до суду надано не було.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності контрагента позивача ПАТ Підсереднє за КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур , а до інших видів діяльності товариства належить виключно діяльність у сфері рослинництва, розведення домашньої худоби та інших тварин (птиці, риби), надання ландшафтних послуг та вантажний автомобільний транспорт. В той же час, надання послуг з інформування третіх осіб (боржників, клієнтів) засобами поштового, телефонного та інтернет зв`язку не належить до видів діяльності ПАТ Підсереднє , а тому можливість надання таких послуг контрагентом позивача та їх доцільність викликають сумнів.

Також суд звертає увагу, що перевірка позивача була проведена у зв`язку з отриманням повідомлення №65 від 02 лютого 2017 року (а.с.202 т.1), поданого директором ПАТ Підсереднє ОСОБА_1 до ГУ ДФС у м.Києві, відповідно до якого протягом грудня 2016 року ПАТ Підсереднє не перебувало в господарських взаємовідносинах із ТОВ Дельта М Юкрейн , не складало податкові накладні та не реєструвало їх в ЄРПН і будь-яких угод із позивачем щодо надання послуг, виконання робіт чи купівлі-продажу не укладало, коштів не отримувало та не підписувало будь-яких бухгалтерських документів.

Колегія суддів звертає увагу, що звичайні правила листування не передбачають обов`язкового проставляння печатки на листах (повідомленнях), адресованих юридичними особами до державних органів, а тому колегія суддів відхиляє посилання апелянта на наявність у повідомленні №65 від 02 лютого 2017 року виключно підпису директора ПАТ Підсереднє Курако В . М . без відбитку печатки підприємства.

За таких обставин, суд доходить висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем послуг у контрагента, оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме послуги були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), однак в актах надання послуг, податкових накладних зазначено лише загальне найменування послуг та їх вартість без конкретизування, які саме послуги були надані, їх видів та опису, що робить неможливим встановлення змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів вважає, що контролюючий орган дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності реально вчинених господарських операцій між ТОВ Дельта М Юкрейн та ПАТ Підсереднє , з огляду на матеріали справи, які в сукупності дають підстави вважати господарські операції згідно з договором від 01 листопада 2016 року №П 1-11 про надання послуг такими, що не спричинили змін майнового стану сторін, не були спрямовані на досягнення економічного результату та мали на меті лише отримання податкової вигоди позивачем шляхом неправомірного формування податкового кредиту.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 15 травня 2017 року №0021551404, яке прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, натомість, з наданих позивачем доказів не вбачається реального виконання господарських зобов`язань за договором від 01 листопада 2016 року №П 1-11 про надання послуг, укладеним з ПАТ Підсереднє та використання їх в господарській діяльності позивача.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дельта М Юкрейн - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 10 червня 2019 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма