Ухвала

від 10.06.2019 по справі 826/5143/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

10 червня 2019 року

Київ

справа №826/5143/18

адміністративне провадження №К/9901/15689/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року у справі № 826/5143/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Український будівельно-інвестиційний альянс до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Український будівельно-інвестиційний альянс звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило: визнати незаконною бездіяльність посадових осіб ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо невиключення ТОВ Український будівельно-інвестиційний альянс з реєстру платників єдиного податку після 01.04.2017 року; визнати незаконним рішення відповідача №133/26-55-12-01 від 29.09.2017 року про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку з 01.10.2017 року; внести відомості до реєстру платників єдиного податку щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельно-інвестиційний альянс" з даного реєстру з 01.04.2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року, ухваленим за наслідками розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо невиключення позивача з реєстру платників єдиного податку з 01.04.2017 року. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві №133/26-55-12-01 від 29.09.2017 року в частині визначення строку анулювання реєстрації платника єдиного податку з 01.10.2017 р. Зобов`язано ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві внести відомості до реєстру платників єдиного податку щодо виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Український будівельно-інвестиційний альянс" з даного реєстру з 01.04.2017 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення попередніх інстанцій та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов частково, виходили з того, що факт невиконання позивачем вимог листа контролюючого органу від 13.03.2017 (а саме: у разі неподання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування та перехід на сплату інших податків і зборів відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України, товариство буде виключено з реєстру платників єдиного податку за рішенням ДПІ 01.04.2017), а відтак, анулювання реєстрації платника єдиного податку мало б бути проведено з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, тобто з 01.04.2017 року. Реєстрацію ж платника єдиного податку було анульовано 01.10.2017 року, що підтверджувалось рішенням ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29.09.2017 р. № 133/26-55-12-01, про наявність якого позивача було повідомлено листом від 24.11.2017 року № 14328/10/26-55-12-01, а тому, бездіяльність відповідача щодо виключення позивача з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2017 року є необґрунтованою.

В той же час статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який також відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, та стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у .визначених законом випадках.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питанні стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках.

В свою чергу відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

При цьому за змістом пункту десятого частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Таким чином ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають, за винятком випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Разом з тим матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а"-"г" пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статтями 328, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року у справі № 826/5143/18.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підпиІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко