Постанова

від 11.06.2019 по справі 140/2967/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 140/2967/17

Провадження № 22-ц/801/1258/2019

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Алексєєнко В.М.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 рокуСправа № 140/2967/17м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Ковальчука О.В., Сала Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 04 квітня 2019 року, постановлену суддею Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнком В.М.,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 26.03.2019 позов задоволено. В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на Ѕ наступного майна: житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , до складу якого входить житловий будинок, позначений в плані літерою А , житловою площею 30,1 кв.м., загальною площею 55,2 кв.м., сарай Б , сарай В , огорожа 1-3; земельну ділянку площею 0,2500 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,3500 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2 , розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1633,98 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

29.03.2019 позивач ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Мотивуючи її тим, що судом не вирішено питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11017,20 гривень, відповідно до ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України, тому просила стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції в зазначеному розмірі, надавши розрахунок часу, витраченого на надання правничої допомоги, акт №1 приймання-передачі наданих послуг, копію розрахунку та копію квитанції. При цьому послалась на те, що під час розгляду справи нею було повідомлено суд , що докази таких витрат будуть надані після ухвалення судом рішення у відведений п`ятиденний термін.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 04 квітня 2019 року в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення було відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що ухвала є незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, тому просить її скасувати та вирішити питання шляхом ухвалення додаткового рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що до початку судових дебатів позивачем подано заяву в якій зазначено, що протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення, надасть докази понесених витрат на професійну правничу допомогу разом із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам ухвала суду не відповідає .

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, виходив з того, що під час розгляду справи по суті питання про відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу судом було розглянуто та вирішено. Крім того, під час розгляду цивільної справи докази на підтвердження понесених витрат ОСОБА_1 та її представником - Піпко А.М. не були надані, відтак суд ухвалив рішення на підставі наявних в справі документів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до п.6 ч.1статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 26.03.2019 позов задоволено. Зокрема стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу частково - в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Апеляційним судом встановлено, що 13.08.2018 представником позивача Піпко А.М. з заявою про зміну предмету позову надано до суду першої інстанції попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, у вигляді гонорару в сумі 11 276,80 грн, тобто до судових дебатів стороною фактично заявлено про намір надати у визначений ЦПК України строк докази розміру витрат, які сторона сплатить в зв`язку з розглядом справи.

Крім того, в судовому засіданні до початку судових дебатів адвокат Піпко А.М. також наголосив, що надасть суду вказані докази протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, що підтверджується звукозаписом судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача Піпко А.М . 29.03.2019, тобто у визначений ЦПК України п`ятиденний термін після постановлення рішення суду, подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 017,20 гривень, надавши відповідні докази, а саме: остаточний розрахунок часу, витраченого на надання правової допомоги, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для розгляду справи №28/03/19/2Р від 28.03.2019; акт приймання-передачі наданих послуг №1/1 від 28.03.2019; рахунок №28/03/19/2 від 28.03.2019 про оплату ОСОБА_1 на користь адвоката Піпко А.М. на підставі договору про надання правової допомоги 31 від 11.05.2018 та квитанцію від 28.03.2019 на суму 11 017, 20 гривень (а.с. 146-157).

Отже, позивачем надано докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, тобто виконано вимоги ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Відтак, колегія суддів прийшла до висновку, що суд , вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення, не врахував норми ЦПК України, які регулюють дане питання, не звернув увагу на докази, які були надані стороною для вирішення питання додаткового рішення , чим порушив процесуальний порядок, визначений ст.ст. 141,270 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції неповно дослідив обставини у справі, невірно застосував норми процесуального права та порушив порядок розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, що потягнуло за собою постановлення помилкової ухвали.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 червня 2019 року мотивувальна частини рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 26.03.2019 була змінена шляхом виключення з неї посилання суду на відмову позивачу у стягненні з відповідача судових витрат у вигляді витрат на професійну допомогу , в зв`язку з недоведеністю.

Апеляційний суд звертає увагу, що в силу ст.270 ЦПК України він не наділений процесуальним правом ухвалення додаткового рішення у справі, яке постановлено судом першої інстанції, а тому позбавлений можливості вирішити це питання по суті, як того вимагає позивач в апеляційній скарзі.

Враховуючи те, що у даному випадку питання ухвалення додаткового рішення відноситься до повноважень суду першої інстанції, який ухвалив рішення у справі і апеляційний суд не наділений процесуальним правом ухвалення додаткового рішення, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а ухвала - скасуванню з направлення справи для продовження розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення до суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 374 частини 1 пункту 6 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374 , 375, 382, 383 ЦПК України , суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 04 квітня 2019 року скасувати і справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 12 червня 2019 року.

Головуючий М.М. Якименко

Судді: О.В. Ковальчук

Т.Б. Сало