Постанова

від 11.06.2019 по справі 752/3229/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 752/3229/19 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Шкірай М.І.

11 червня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

судді-доповідача - Саліхова В.В.

суддів: Шахової О.В., Вербової І.М.,

секретаря судового засідання: Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Максимум на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності Навчально-виховний комплекс Антошка , Товариство з обмеженою відповідальністю Максимум про зобов`язання виконати обов`язок за договором та припинити дії, які порушують право,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка , ТОВ Максимум , в якому просила зобов`язати ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка виконати зобов`язання щодо надання освітніх послуг ОСОБА_1 за місцем розташування освітнього закладу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 14-В , до закінчення 2018/2019 навчального року, які передбачені договором №176/02/05/18 В про надання послуг від 02.05.2018. Зобов`язати ТОВ Максимум припинити вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання у користуванні ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка будівлею дошкільного навчального закладу. Покласти витраті по сплаті судового збору на відповідачів.

Також ОСОБА_1 одночасно з позовною заявою подала до суду заяву про забезпечення позову та просила:

заборонити ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну місця надання освітніх послуг, що знаходиться за адресою: 02125, м. Київ, вул. Воскресенська, 14-В , відповідно до договору №176/02/05/18 В про надання послуг від 02.05.2019, укладеного між ОСОБА_1 до ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка ;

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7121/2019 заборони ТОВ Максимум та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо примусового виселення ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка з будівлі дошкільного закладу, призупиняти доступ ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка чи його працівників або відвідувачів (клієнтів) до будівлі дошкільного закладу та їх майна в будівлі дошкільного навчального закладу, призупиняти надання можливості отримання відповідних послуг( у тому числі комунальних) шляхом припинення технічної можливості їх отримання у будівлі, а також шляхом відключення ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка від систем забезпечення.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року заяву задоволено. Заборонено ТОВ НВК Антошка вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну місця надання освітніх послуг, за адресою: 02125, м. Київ, вул. Воскресенська, 14-В , відповідно до договору №176/02/18 про надання послуг від 02 травня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ НВК Антошка .

Заборонено ТОВ Максимум та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо примусового виселення ТОВ НВК Антошка з будівлі дошкільного навчального закладу, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 14-В, призупиняти доступ ТОВ НВК Антошка чи його працівників або відвідувачів (клієнтів) до будівлі дошкільного навчального закладу, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 14-В, призупиняти надання можливості отримання відповідних послуг (у тому числі комунальних послуг) шляхом припинення технічної можливості їх отримання у будівлі, а також шляхом відключення ТОВ НВК Антошка від системи забезпечення.

В апеляційній скарзі ТОВ Максимум просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Посилається на порушення судом норм процесуального права.

В обґрунтування своїх доводів вказує, що ТОВ Максимум ніколи не вступало у жодні правовідносини з ОСОБА_1 та з матеріалів справи не вбачається існування спору між ними. Звертає увагу, що позовні вимоги стосуються виконання ТОВ НВК Антошка укладеного договору з позивачем, тому заходи забезпечення позову до Максимум не відповідають змісту заявленого позову. Зауважує, що ТОВ Максимум , як власник будівлі має право самостійно вирішувати, як користуватися і розпоряджатися нею, а застосовані заходи забезпечення є втручанням у господарську діяльність товариства та спрямовані на фактичне вирішення іншого спору між ТОВ Максимум і ТОВ НВК Антошка .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначив, що між ТОВ НВК Антошка та ТОВ Максимум наявний спір щодо права користування спірною будівлею дошкільного навчального закладу, однак відсутні рішення, що набрали законної сили з цього спору. Вказує, що рішення не може бути виконане у разі повернення відповідачем 1 будівлі дошкільного навчального закладу ТОВ Максимум .

У судовому засіданні представник ТОВ Максимум - Скрипник С.В. підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній та просив останню задовольнити.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу просив останню розглядати без їх участі.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 Пономарьов проти України суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності інших учасників процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ Максимум , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви, суд першої інстанції вивчивши заяву про забезпечення позову, враховував принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами окремо в позові та дійшов до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

З таким висновком суду не погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що у лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка , ТОВ Максимум , в якому просила зобов`язати ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка виконати зобов`язання щодо надання освітніх послуг ОСОБА_1 за місцем розташування освітнього закладу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 14-В , до закінчення 2018/2019 навчального року, які передбачені договором №176/02/05/18 В про надання послуг від 02.05.2018. Зобов`язати ТОВ Максимум припинити вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання у користуванні ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка будівлею дошкільного навчального закладу. Покласти витраті по сплаті судового збору на відповідачів (а. с. 3-8).

Також ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову та просила: заборонити ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну місця надання освітніх послуг, що знаходиться за адресою: 02125, м. Київ, вул. Воскресенська, 14-В , відповідно до договору №176/02/05/18 В про надання послуг від 02.05.2019, укладеного між ОСОБА_1 до ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка ; заборони ТОВ Максимум та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо примусового виселення ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка з будівлі дошкільного закладу, призупиняти доступ ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка чи його працівників або відвідувачів (клієнтів) до будівлі дошкільного закладу та їх майна в будівлі дошкільного навчального закладу, призупиняти надання можливості отримання відповідних послуг( у тому числі комунальних) шляхом припинення технічної можливості їх отримання у будівлі, а також шляхом відключення ТОВ Навчально-виховний комплекс Антошка від систем забезпечення (а. с. 13-16).

Заявник зазначає що, дії відповідачів унеможливлюють надання позивачу освітніх послуг за місцем розташування дошкільного навчального закладу до закінчення 2018/2019 навчального року за договором № 176/02/05/18 В від 20.05.2018 року, проведення державної підсумкової атестації учня за результатами навчального року. Наведені обставини свідчать про неналежне виконання ТОВ НВК Антошка договору про надання освітніх послуг, односторонню відмову ТОВ НВК Антошка від виконання умов договору до закінчення поточного навчального року, створення ТОВ Максимум перешкод у здобутті початкової освіти, порушення конституційного права позивача на якісну та доступну освіту, права здобувати початкову освіту в закладі освіти, що найбільш доступний та наближений до місця проживання позивача.

ОСОБА_1 вважає, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 №9 вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

На підставі викладеного можливо зробити висновок про те, що заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору, наприклад, укладати договір, проводити платежі, передавати майно. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що предметом спору є зобов`язання ТОВ НВК Антошка виконати зобов`язання щодо надання освітніх послуг ОСОБА_1 та зобов`язання ТОВ Максимум припинити вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання у користуванні ТОВ НВК Антошка будівлею дошкільного навчального закладу.

Аналіз законодавства, що регулює правовідносини пов`язані із правом власності, дає змогу прийти до висновку, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Зазначено, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах.

Матеріали справи містять данні про те, що у позовній заяві не ставиться питання щодо оскарження права власності на будівлю дошкільного навчального закладу , а тому обраний спосіб забезпечення позову порушує права ТОВ Максимум , як власника будівлі користуватися та розпоряджатися останньою.

Встановлено, що позивач просить застосувати заходи забезпечення позову за відсутності спору між ОСОБА_1 та ТОВ Максимум .

Посилання в заяві на створення ТОВ Максимум перешкод у здобутті початкової освіти дитиною не підтверджене будь-якими належними та допустимими доказами.

Крім того, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції представник ТОВ Максимум пояснив, що існує рішення суду, яке набрало законної сили щодо припинення права ТОВ НВК Антошка користування будівлею за договором оренди, яке підлягає обов`язковому виконанню.

ОСОБА_1 не надано підтверджень імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову в спосіб обраний заявником.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що не підлягає задоволенню клопотання позивача про забезпечення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

На вищевикладене, суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов невірних висновків з порушенням норм процесуального права, із неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ч. 2 ст. 376 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374, 376, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Максимум задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року скасувати.

Постановити нову ухвалу.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності Навчально-виховний комплекс Антошка , Товариство з обмеженою відповідальністю Максимум про зобов`язання виконати обов`язок за договором та припинити дії, які порушують право відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 12.06.2019.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: І.М. Вербова

О.В. Шахова