Рішення

від 03.06.2019 по справі 904/191/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019м. ДніпроСправа № 904/191/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС", м. Дніпро третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- Приватне підприємство "КОМПАНІЯ ПРИВАТ-ЛЕКС", м. Запоріжжя

про звернення стягнення на предмет застави

Головуючий суддя Суховаров А.В.

Суддя Назаренко Н.Г.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача - Борейко Н.О., довіреність №586 від 27.12.2017, адвокат;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" (далі - відповідач) в якому просить суд, з метою часткового погашення заборгованості Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПРИВАТ-ЛЕКС" (третя особа) перед Публічним акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (позивач) за Договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт №210809-О від 21.08.2009 року, яка станом на 01.12.2017 року складає загальну суму у розмірі 9 973 158, 91 грн., у тому числі: заборгованість за наданим кредитом - 3 619 929,45 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 6 353 229, 46 грн.:

1) звернути стягнення на предмети застави за Договором застави №210809-З/5 від 21.08.2009 року, а саме на:

- сідловий тягач-Е марки VOLVO, модель FН12, 1998 року випуску, шасі (рама) № НОМЕР_1 , колір червоний, реєстраційний № НОМЕР_2 , який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , виданого РЕВ 1-го МВР ДАІ м. Дніпропетровськ 01.11.2006, який належить ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС";

- н/причіп-паливоцистерна марки ZREMВ, модель ЕNЕRСО №С38, 1991 року випуску, шасі (рама) № НОМЕР_4 М0005008, колір сірий, реєстраційний № НОМЕР_5 , який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 , виданого РЕВ 1-го МВР ДАІ м. Дніпропетровськ 27.12.2006, згідно Договору застави № 210809-З/5 від 21.08.2009, який належить ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС", шляхом продажу такого майна з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із встановленням початкової ціни реалізації предметів застави в розмірі вартості визначеної шляхом оцінки суб`єктом оціночної діяльності.

2) звернути стягнення на предмет застав за Договором застави №080211-З від 08.02.2011 року, а саме на:

- транспортний засіб марки VOLVO, модель FН16, реєстраційний помер НОМЕР_7 , рік випуску 1994, VIN НОМЕР_8 , шасі (рама) № НОМЕР_9 , колір червоний, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_10 , видане РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській обл. 18.10.2007, згідно Договору застави № 080211-З від 08.02.2011 року, який належить ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС", шляхом продажу такого майна з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із встановленням початкової ціни реалізації предметів застави в розмірі вартості визначеної шляхом оцінки суб`єктом оціночної діяльності.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 у справі № 904/191/18 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 у справі № 904/191/18 залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 11.09.2018 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2017 - скасовано, справу №904/191/18 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2018 матеріали справи № 904/191/18 передано на розгляд судді Суховарову А.В.

Ухвалою суду від 30.11.2018 справу №904/191/18 прийнято до провадження суддею Суховаровим А.В., призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на 11.12.2018.

Ухвалою суду від 11.12.2018 підготовче засідання відкладено на 22.01.2019.

22.01.2019 позивач долучив до матеріалів справи копію рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2018 по справі № 904/192/18.

Ухвалою суду від 22.01.2019 підготовче засідання відкладено на 28.01.2019.

Ухвалою суду від 28.01.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 28.02.2019, відкладено підготовче засідання на 19.02.2019.

13.02.2019 відповідач надав відзив на позов, за змістом якого заперечує проти задоволенні позовних вимог, просить суд застосувати позовну давність до спірних вимог, оскільки визначений ст.257 ЦК України трирічний строк позовної давності розпочався 02.09.2012 року та закінчився 01.09.2015 року.

Ухвалою суду від 19.02.2019 відкладено підготовче засідання на 27.02.2019.

27.02.2019 відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі №904/191/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №205/2951/14-ц.

27.02.2019 відповідач надав пояснення, за змістом яких заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає про необхідність застосування позовної давності до спірних вимог, а також вказує, що порука є припиненою в розумінні приписів ч.4 ст.559 ЦК України.

Ухвалою суду від 27.02.2019 призначено колегіальний розгляд справи №904/191/18.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 28.02.2019 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Суховаров А.В., судді - Назаренко Н.Г., Мельниченко І.Ф.

01.03.2019 від позивача надійшло клопотання, за змістом якого останній просить суд призначити справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 04.03.2019 прийнято справу №904/191/18 до розгляду в колегіальному складі суду: головуючий суддя Суховаров А.В., судді - Назаренко Н.Г., Мельниченко І.Ф., у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" про призначення справи №904/191/18 до розгляду по суті відмовлено, справу призначено до слухання спочатку, підготовче засідання призначено на 02.04.2019.

02.04.2019 відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі №904/191/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №205/2951/14-ц.

Ухвалою суду від 02.04.2019 у задоволенні клопотання ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" про зупинення провадження у справі №904/191/18 відмовлено, відкладено підготовче засідання на 23.04.2019.

Ухвалою суду від 23.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 02.06.2019, відкладено підготовче засідання на 20.05.2019.

20.05.2019 позивач надав клопотання про об`єднання в одне провадження справи №904/191/18 за позовом АТ "Банк Кредит Дніпро" до ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПП "КОМПАНІЯ ПРИВАТ-ЛЕКС" про звернення стягнення на предмет застави та справи №910/4076/19 за позовом ПП "Компанія Приват-Лекс" до АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ТОВ "Транстехносервіс" про визнання недійсним договорів застави, призначивши спільний розгляд зазначених справ в межах справи №904/191/18.

20.05.2019 відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі №904/191/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №205/2951/14-ц.

27.05.2019 позивач надав пояснення, згідно яких заперечує проти зупинення провадження у справі №904/191/18.

Ухвалою суду від 27.05.2019 у задоволенні клопотання ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" про зупинення провадження у справі №904/191/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №205/2951/14-ц відмовлено; в задоволенні клопотання ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" про об`єднання в одне провадження справ №904/191/18, №910/4076/19 відмовлено; підготовче провадження закрито, розпочато судовий розгляд справи по суті, справу призначено до розгляду в засіданні на 03.06.2019.

Відповідач та третя особа не забезпечили явку уповноважених представників в судове засідання 03.06.2019.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2009 між Публічним акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (позивач/банк), та Приватним підприємством "КОМПАНІЯ ПРИВАТ-ЛЕКС" (третя особа/ позичальник) укладений Договір про надання кредитної лінії в режимі овердрафт №210809-О (наділі - Кредитний договір), відповідно до якого банк надає позичальнику кредитну лінію в режимі овердрафт для ведення статутної поточної діяльності, в т.ч. на поповнення обігових коштів, з лімітом кредитування у сумі 3 000 000,00 грн., у разі своєчасного та належного оформлення договорів іпотеки, зазначені у п. 1.5 цього Доктору, ліміт кредитування збільшується до суми 4 500 000,00 грн.

Згідно п. 1.3 Кредитного договору, плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в залежності від строку погашення одержаного кредиту або його частки складає 25 відсотків річних.

У разі прострочення повернення кредиту плата за користування одержаним кредитом або часткою кредиту в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цього договору і до дня фактичного повернення кредиту позичальником, встановлюється в розмірі 30 відсотків річних (п. 1.4 Кредитного договору).

Згідно п. 4.1 Кредитного договору позичальник зобов`язується повернути одержані кредити протягом 30 календарних днів, але не пізніше 20.11.2009 року та сплатити відсотки і комісії за цим договором відповідно до встановлених строків, для чого забезпечити на своєму рахунку наявність необхідних коштів для погашення заборгованості.

За умовами пункту 2.5 Договору №310111 від 31.01.2011 про зміну Кредитного договору процентна ставка за користування кредитами встановлюється у розмірі 25%.

Пунктом 2.6 Договору №310111 від 31.01.2011 про зміну Кредитного договору визначено порядок нарахування та сплати процентів:

2.6.1. Розрахунок суми процентів за користування кредитами починається з дня фактичного виникнення дебетового залишку на рахунку обліку кредитної заборгованості, відкритому, Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитами, наданими згідно з цим Договором.

2.6.2. Проценти за користування кредитами, наданими за цим Договором, нараховуються банком та сплачуються позичальником щомісячно в останній робочий день поточного місяця - надалі ("звітний період"), а також у день повного погашення заборгованості за кредитами для закриття цього Договору (достроково або при настанні строку погашення), але не пізніше дати погашення кредитів, вказаної в пункті 1.1 цього Договору, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку процентної ставки, вказаної в пункті 2.5 цього Договору.

У разі якщо день нарахування та сплати процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти нараховуються в робочий день, що йому передує.

У разі прострочення повернення кредиту плата за користування одержаним кредитом або часткою кредиту в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно цього договору і до дня фактичного повернення кредиту позичальником, встановлюється в розмірі 30 відсотків річних.

Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником у визначений цим договором строк, наступного робочого дня вважається простроченою.

За умовами пункту 3.4.3 Договору №310111 від 31.01.2011 про зміну Кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитами щомісячно, в період сплати процентів, вказаний в пункті 2.6.2 цього Договору, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами для закриття цього Договору.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, в редакції Договору №010911 від 01.09.2011 про зміну Кредитного договору, банк, на умовах цього Договору, відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 3 620 000,00 грн., у разі погашення тіла кредиту на суму 358 000,00 гри. загальна суму ліміту встановлюється в розмірі 3 262 000,00 грн., позичальник зобов`язується повернути кредити не пізніше 01.09.2012 та сплатити відсотки за користування кредитами на умовах передбачених цим Договором.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 08.02.2011 між Публічним акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (застсаводержателем) та ТОВ «ТРАНСТЕХНОСЕРВІС» (заставодавцем) укладено Договір застави №080211-3 (надалі - Договір застави-1), за умовами пункту 1.1 якого заставодавець передає у забезпечення зобов`язань боржника за Кредитним договором, а заставодавець приймає у повторну заставу майно - транспортний засіб марки VOLVO, модель FН16, реєстраційний помер НОМЕР_7 , рік випуску 1994, VIN НОМЕР_8 , шасі (рама) № НОМЕР_9 , колір червоний, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_10 , видане РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській обл. 18.10.2007 ринковою вартістю 1 371 999, 15 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 08.02.2011 між Публічним акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (застсаводержателем) та ТОВ «ТРАНСТЕХНОСЕРВІС» (заставодавцем) укладено Договір застави №210809-3/5 (надалі - Договір застави-2), за умовами пункту 1.1 якого заставодавець передає у забезпечення зобов`язань боржника за Кредитним договором, а заставодавець приймає у повторну заставу майно:

- сідловий тягач-Е марки VOLVO, модель FН12, 1998 року випуску, шасі (рама) № НОМЕР_1 , колір червоний, реєстраційний № НОМЕР_2 , який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , виданого РЕВ 1-го МВР ДАІ м. Дніпропетровськ 01.11.2006, ринковою вартістю 190 000, 00 грн.;

- н/причіп-паливоцистерна марки ZREMВ, модель ЕNЕRСО №С38, 1991 року випуску, шасі (рама) № НОМЕР_4 М0005008, колір сірий, реєстраційний № НОМЕР_5 , який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 , виданого РЕВ 1-го МВР ДАІ м.Дніпропетровськ 27.12.2006, ринковою вартістю 144 000, 00 грн.

Договір застави-1. -2 набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання боржником зобов`язань перед заставодержателем за Кредитним договором (п.2.1 Договору застави-1, -2).

За рахунок майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визнається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв`язку із прострочкою виконання зобов`язань боржника за Кредитним договором, витратами, пов`язаними із зверненням стягнення на майно, витратами на страхування майна, та інші витрати, обумовлені виконанням умов цього Договору (п.4.1 Договору застави-1, -2).

Відповідно до п.4.1 Договору застави-1, -2 заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця, в тому числі, у разі невиконання чи неналежного виконання Кредитного договору.

Заставодержатель набуває права звернення стягнення на майно у випадку порушення боржником умов Договору, або порушення заставодавцем умов цього договору (п.4.2 Договору застави-1, -2).

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється згідно Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень шляхом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу з третіми особами або шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса (п.4.3 Договору застави-1, -2).

На виконання своїх обов`язків за Кредитним договором, позивач надав третій особі доступ до кредитних коштів та встановив на рахунку відповідний ліміт (а.с.15, т.1).

Позивач вказує, що внаслідок невиконання третьою особою своїх грошових зобов`язань перед позивачем в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними, строк виконання за якими настав 01.09.2012, у третьої особи утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 3 619 929, 45 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 6 353 229, 46 грн.

15.12.2017 за вих. №34-4167 на адресу ПП "Компанія Приват-Лекс" та за вих. № № 34-4168, 34-4169 на адресу ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" спрямовані повідомлення про усунення порушення щодо погашення заборгованості за Кредитним договором (а.с.62-66, т.1), які залишені без задоволення.

За викладених обставин, враховуючи положення Договору зазстави-1,-2, позивач набув право звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором на загальну суму 9 973 158, 91 грн. (3 619 929,45 грн. - заборгованість за кредитом, 6 353 229, 46 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом), у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання позичальником обумовлених Кредитним договором зобов`язань перед банком.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що умовами пункту 3.4.3 Договору №310111 від 31.01.2011 про зміну Кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору, визначеного ст.ст. 6, 627 ЦК України, передбачену іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом щомісячно, в період сплати процентів, вказаний в пункті 2.6.2 цього Договору, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами для закриття цього Договору.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо правомірності нарахувань позивачем процентів за користування кредитом у відповідності до пункту 3.4.3 Договору №310111 від 31.01.2011 про зміну Кредитного договору.

Згідно ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України підставою виникнення застави є, зокрема, договір.

Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна є Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Статтею 3 названого Закону визначено, що обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України)

Згідно ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Як зазначено в ч.ч. 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договорами застави.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Враховуючи викладене, а також те, що Договір застави-1, Договір застави-2 містить відповідне застереження про задоволення вимог заставодержателя, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог про задоволення вимог позивача щодо звернення стягнення на предмети застави за Договором застави-1, Договором застави-2.

Положеннями статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень" визначено порядок реалізації предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача в частині звернення стягнення на майно ТОВ ТРАНСТЕХНОСЕРВІС , яким забезпечено виконання кредитних зобов`язань ПАТ "КОМПАНІЯ ПРИВАТ-ЛЕКС" перед ПАТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО шляхом продажу такого майна з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із встановленням початкової ціни реалізації предметів застави в розмірі вартості визначеної шляхом оцінки суб`єктом оціночної діяльності, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Щодо застосування строків позовної давності до спірних вимог суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Між тим, суд зазначає, що для правильного застосування ч. 1 ст. 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

З урахуванням викладеного, перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Водночас Верховним Судом України у справі №6-895цс15 визначено, що перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися не в разі будь-якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Перебіг позовної давності не переривається, якщо судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.01.2017 у справі №22-ц/774/187/2017 скасовано рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 05.12.2014 в частині солідарного стягнення з ПП "КОМПАНІЯ ПРИВАТ-ЛЕКС" та Приватного підприємства "ЕКОСВІТ - Ю" заборгованості за кредитним договором № 300910-UAH від 30.09.2010 та за договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт № 210809-О від 21.08.2009, провадження у справі в цій частині закрито з повідомленням про те, що позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Разом з тим, рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22.06.2016 у справі №196/775/14-ц, провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" до ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" про звернення стягнення на предмет застави за договорами № 210809-З/5 від 21.08.2009 та № 080211-З від 08.02.2011 закрито з повідомленням про те, що позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

За викладених обставин, господарський суд зазначає, що закриття провадження у справі не є процесуальною дією суду, тотожною поверненню позовної заяви та відмові у прийнятті позовної заяви, питання про які вирішуються на стадії прийняття позовної заяви, а не під час розгляду справи по суті. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд в постанові від 24.04.2018 у справі №908/828/17.

Таким чином, суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності факту переривання перебігу позовної давності, та, відповідно, вважає відсутніми підстави для застосування позовної давності до спірних вимог.

Щодо пояснень відповідача стосовно припинення застави з посиланням на положення ч.4 ст.559 ЦК України, суд зазначає, що наведені відповідачем положення Цивільного кодексу України регулюють правовідносини щодо забезпечення виконання зобов`язань шляхом надання поруки, натомість виконання зобов`язань за Кредитним договором забезпечено заставою, тому надані відповідачем пояснення відхиляються судом.

Відповідно до ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно приписів п.п.4.4 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.13р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 115 154, 91 грн., перераховані позивачем за розгляд справи №904/191/18 у місцевому господарському суді та судах апеляційної та касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (01601, м.Київ, вул. Мечнікова, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 14352406) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" (49107, м. Дніпро, вул. Караваєва, буд.30, кв. 30; ідентифікаційний код юридичної особи 34562933), за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємство "КОМПАНІЯ ПРИВАТ-ЛЕКС" (69057, м.Запоріжжя, вул. Победи, 129, ідентифікаційний код юридичної особи 34560606) задовольнити в повному обсязі.

В рахунок часткового погашення заборгованості Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПРИВАТ-ЛЕКС" (69057, м.Запоріжжя, вул. Победи, 129, ідентифікаційний код юридичної особи 34560606) перед Публічним акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (01601, м.Київ, вул. Мечнікова, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 14352406) за Договором про надання кредитної лінії в режимі овердрафт №210809-О від 21.08.2009 року, яка станом на 01.12.2017 року складає загальну суму у розмірі 9 973 158, 91 грн., у тому числі:

- заборгованість за наданим кредитом - 3 619 929, 45 грн.;

- заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 6 353 229, 46 грн.:

1) звернути стягнення на предмети застави за Договором застави №210809-З/5 від 21.08.2009 року, а саме на:

- сідловий тягач-Е марки VOLVO, модель FН12, 1998 року випуску, шасі (рама) № НОМЕР_1 , колір червоний, реєстраційний № НОМЕР_2 , який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , виданого РЕВ 1-го МВР ДАІ м. Дніпропетровськ 01.11.2006, який належить ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" (49107, м. Дніпро, вул. Караваєва, буд.30, кв. 30; ідентифікаційний код юридичної особи 34562933) ;

- н/причіп-паливоцистерна марки ZREMВ, модель ЕNЕRСО №С38, 1991 року випуску, шасі (рама) № НОМЕР_4 М0005008, колір сірий, реєстраційний № НОМЕР_5 , який належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 , виданого РЕВ 1-го МВР ДАІ м. Дніпропетровськ 27.12.2006, згідно Договору застави №210809-З/5 від 21.08.2009, який належить ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС"(49107, м. Дніпро, вул. Караваєва, буд.30, кв. 30; ідентифікаційний код юридичної особи 34562933),

шляхом продажу такого майна з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із встановленням початкової ціни реалізації предметів застави в розмірі вартості визначеної шляхом оцінки суб`єктом оціночної діяльності;

2) звернути стягнення на предмет застави за Договором застави №080211-З від 08.02.2011 року, а саме на:

- транспортний засіб марки VOLVO, модель FН16, реєстраційний помер НОМЕР_7 , рік випуску 1994, VIN НОМЕР_8 , шасі (рама) № НОМЕР_9 , колір червоний, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_10 , видане РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській обл. 18.10.2007, згідно Договору застави № 080211-З від 08.02.2011 року, який належить ТОВ "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС", (49107, м. Дніпро, вул. Караваєва, буд.30, кв. 30; ідентифікаційний код юридичної особи 34562933),

шляхом продажу такого майна з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із встановленням початкової ціни реалізації предметів застави в розмірі вартості визначеної шляхом оцінки суб`єктом оціночної діяльності.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТЕХНОСЕРВІС" (49107, м. Дніпро, вул. Караваєва, буд.30, кв. 30; ідентифікаційний код юридичної особи 34562933) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (01601, м.Київ, вул. Мечнікова, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 14352406) суму 115 154, 91 грн. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено 13.06.2019

Головуючий суддя А.В. Суховаров

Суддя Н.Г. Назаренко

Суддя І.Ф.Мельниченко