Ухвала

від 11.06.2019 по справі 640/19854/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19854/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

11 червня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Літвіна Н.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства Виробничо-комерційна компанія СТС до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням відповідачем - Головним управлінням ДФС у м. Києві, подано до суду апеляційну скаргу, яка оформлена без дотримання вимог, встановлених ст. 295 та п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України.

Всупереч вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

У тексті апеляційної скарги міститься клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване здійсненням заходів стосовно безспірного списання коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Перевіряючи наявність підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору, суд не встановив обставин та умов, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України Про судовий збір може бути здійснено вказані дії.

Крім того, з 16 березня 2018 року набули чинності зміни до п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок), відповідно до яких зупинення операцій по рахунках органами Державного казначейства України не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору. У відповідності до п. 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами; у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

Таким чином, починаючи із 16 березня 2018 року Головне управління ДФС у м. Києві мало можливість сплачувати судовий збір навіть у разі зупинення операцій на рахунках відповідно до листів органів Державної казначейської служби України.

З огляду на зазначені вище обставини клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

У відповідності до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом, за подання адміністративного позову юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07 грудня 2017 року № 2246-VІІI прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на 2018 рік у розмірі 1762 грн 00 коп.

Відповідно ст. 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги сплачується у розмірі 9353 грн 63 коп. (1762 грн 00 коп. * 1,5 (150%) та 298250 грн 00 коп. *1,5 * 1,5 (150%)).

Крім того, Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 вказаної статті строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2019 року прийняте в порядку письмового провадження. Повний текст вказаного судового рішення представником відповідача отримано 18 березня 2019 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с. 123 із зворотної сторони).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 295 КАС України з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, останнім днем строку на апеляційне оскарження для відповідача є 17 квітня 2019 року.

Однак, апеляційну скаргу подано до суду 23 травня 2019 року.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Клопотання мотивоване тим, що станом на час звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою відповідачем дотримано строк на апеляційне оскарження судового рішення, однак не сплачено судовий збір, що стало підставою для прийняття ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року про повернення апеляційної скарги.

Перевіряючи обґрунтованість доводів клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження судом враховано, що саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили повернення апеляційної скарги.

Відповідно, у разі, якщо скаржник невідкладно після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги повторно звертається до суду із належним чином оформленою апеляційною скаргою, він має право на поновлення строку апеляційного оскарження.

Однак, повторно звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідачем не виконано вимоги п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України.

Відповідно, скаржником не надано доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

За таких обставин апеляційну скаргу відповідача слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати до суду: заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення обґрунтовану іншими доводами та документ, підтверджуючий сплату судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунка - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 169, 295, 296, 298, 325, 328 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства Виробничо-комерційна компанія СТС до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Н.М. Літвіна