Рішення

від 13.06.2019 по справі 420/1825/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1825/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського кооперативу КОЛОС (67104, Одеська область, Великомихайлівський район, село Комарівка, код ЄДРПОУ 13881611) до Державної екологічної інспекції в Одеській області (65058, м. Одеса, просп. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 38017120) про визнання протиправним та скасування припису №94 від 22.10.2018 р-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовом (а.с.62-69) звернувся Сільськогосподарський кооператив КОЛОС (далі СК КОЛОС ) до Державної екологічної інспекції в Одеській області далі Інспекція), в якому просив визнати протиправним та скасувати Припис №94 від 22.10.2018 року, складеного Інспекцією в Одеській області за результатами перевірки СК КОЛОС .

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що останній здійснює свою діяльність у відповідності до статуту, а саме основним видом є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

23 квітня 2018 року ним укладений з ТОВ Екопрайм плюс договір №63/ЕКО-2018 договір щодо організації комплексних робіт зі збору інформації для отримання декларації про утворення відходів, організацію комплексних робіт по проведенню інвентаризації відходів та розробці технічних паспортів по кожному виду відходів.

З 16.10.2018 року по 22.10.2018 року Інспекцією проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності СК КОЛОС . За наслідками перевірки складений Акт № 101/10, на підставі якого видано оскаржуваний Припис № 94 від 22.10.2018 року, який містить перелік вимог з терміном їх виконання.

Позивач вважає вказаний Припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч.15 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон України № 877-V) при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Частина 2 ст. 5 Закону України № 877-V встановлює, що орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Ст. 10 Закону України № 877-V визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. А також вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів.

Позивач стверджує, що Акт перевірки на підставі якого виданий оскаржуваний Припис, складений на підставі форми Акту затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 09.08.2017 року.

Відповідно до цього Наказу, уніфікований акт розроблявся на основі Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 року № 752. Але вказана постанова втратила чинність згідно з постановою КМУ від 19.05.2018 року, якою затверджені нові Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

На думку позивача уніфікована форма акту, яка використана при перевірки його діяльності, як така, що розроблена на підставі Методик, які є нечинними, не могла бути використана при проведенні перевірки, відповідно інформація відображена у вказаному Акті не може бути підставою для прийняття рішень, зокрема, оскаржуваного Припису.

Крім цього, позивач вважає, що відповідачем не відображено в Акті та не доведено, що піч для опалення побутового приміщення, ємність для миття запчастин у диз.паливі, закриті склади, устаткування брикетування та устаткування подрібнювача соломи є об`єктами, на які передбачено обов`язок отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Інформація відображена в Акті щодо здійснення викидів в атмосферне повітря не відповідає дійсності та не підтверджена жодними доказами, відповідно п. п.1,2 Припису є протиправними.

Ухвалою суду від 01 квітня 2019 року позов залишено без руху, наданий строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 56-58).

Ухвалою суду від 17 квітня 2019 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.2-4).

03.05.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.95-102), в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що на підставі плану заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Державної екологічної інспекції України на 2018 рік, затвердженого наказом від 30.11.2017 №710, відповідно до ст. ст. 5, 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст.20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, у період з 16.10.2018 р. по 22.10.2018 р. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства СК КОЛОС .

Представник відповідача зазначив, що перевіряючий був допущений до здійснення перевірки, за результатами якої складений Акт та внесений Припис, отриманий керівником СК КОЛОС .

Представник відповідача категорично заперечує доводи позивача щодо невідповідності вимогам законодавства форми Акту.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017 року №303 затверджено Уніфіковану Форму акта, складеного за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони природного навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

На виконання положень ст. 5 Закону України № 877-V на офіційному веб-порталі Державної екологічної інспекції України, розміщено (оприлюднено) відповідно до додатку наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017 року №303 уніфіковану форму акта, складеного за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю).

Постанова Кабінету Міністрів України № 342 від 10.05.2018 року не містить положень про зобов`язання відповідних органів державної влади привести уніфіковані форми актів у відповідність до нової. Викладене ніяк не призводить до виникнення законодавчої колізії, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 342 від 10.05.2018 року затверджено власне Методику, що встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), а не самі форми таких актів.

Перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Відомостей про внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю) в частині уніфікованої форми акта, затвердженого наказом Міністерством екології та природних ресурсів України №303 від 09 серпня 2017 року, постанова Кабінету Міністрів України № 342 від 10.05.2018 року не містить.

В Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 09.08.2017 року має статус: Чинний. Даний наказ розміщено на офіційному веб-сайті Державної екологічної інспекції України.

Представник відповідача стверджує, що плановий захід відбувався відповідно до вимог ст. ст. 3, 7 Закону України № 877-V.

Викладені обставини в Акті, приписі №94 від 22.10.2018 відповідають дійсності та підтверджені документально.

Зокрема, стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин визначено насамперед відповідно до пред`явленої документації Позивачем у процесі здійснення державного нагляду (контролю) інспектором з охорони навколишнього природнього середовища: за пред`явленим Договором від 23.04.2018 року №62/ЕКО-2018 укладеним СК КОЛОС з ТОВ Екопрайм плюс та згідно з наданим листом з додатком від 26.06.2018 року №20-06/18 надісланого ТОВ Екопрайм плюс з попередженням СК КОЛОС про можливість призупинення дії Договору у зв`язку з ненаданням підприємством необхідної інформації та документів, необхідних для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

У додатку до листа 26.06.2018 року №20-06/18 у розділі Загальні відомості про підприємство на підприємстві попередньо визначено 17 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які візуально відповідали дійсності у момент перевірки, що і зафіксовано Актом перевірки.

Крім того, Актом №101/10 встановлено роботу наступних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: піч (дж. 0001) для опалення побутового приміщення, ємність для миття запчастин у диз. паливі (дж. 6006), устаткування брикетування прес SCORPION SP 50-350 (дж. 0010) та устаткування подрібнювана соломи (дж. 6009) з наявними порібненою соломою та виготовленими брикетами. Здійснювалось використання складу ГСМ під час проведення осінніх польових робіт (дж. 0016, дж. 6017 - зберігання та використання дизельного пального).

З переліку описового устаткування, що введене у дію і безпосередньо забезпечує господарську діяльність (сільськогосподарське виробництво), надання аналізу стаціонарного джерела забруднення атмосфери відповідно до чинного законодавства, лише підтверджує, а не спростовує, наявність та використання джерел забруднення у діяльності СК КОЛОС .

Акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання (ст. 7 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Відповідно до п. 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 302, для отримання дозволу суб`єкт господарювання, зокрема, готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан.

Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 р. N 7 надає поняття викидів. Відповідно до п.п. 1.14.10: Організований викид - викид який надходить в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, труби, аераційні ліхтарі та інші споруди; 1.14.11: Неорганізований викид - викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилевої суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів газоходами, трубами та іншими спорудами.

Щодо встановлення факту наднормативного викиду забруднюючих речовин, представник відповідача вказав, що відповідно до п.п. 2.1.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.12.2008 року №639 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. А тому, у разі відсутності дозволу - викиди забруднюючих речовин є наднормативними.

На думку представника відповідача оскільки під час планової перевірки, позивач сам звернувся до ТОВ Екопрайм плюс з метою оформлення документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а тому доводи щодо заперечення необхідності отримання даного дозволу є неспроможними.

Судом встановлено що, сільськогосподарський кооператив КОЛОС є юридичною особою, код ЄДРПОУ 13881611, основним видом економічної діяльності якого є - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння, олійних культур (основний) (а.с.26-31,78-84).

З 16.10.2018 року по 22.10.2018 року Інспекцією проведений захід державного нагляду (контролю) відносно позивача та складений Акт № 101/10 за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (а.с.13-21).

Акт складений за формою затверджено. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303.

В Акті зазначено, що інспектором були встановлені порушення: ч.5,6 ст.11 Закону України Про охорону атмосферного повітря ; абз. 6 ч. 1 ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , п.7 ч. 1 ст. 44 ВКУ, п. 2 природоохоронних заходів, п. 1 Умов Дозволу на спеціальне водокористування; п. 1.13, 1.15 Порядку затвердженого наказом № 78; п. в ч. 1 ст. 17 Закону України Про відходи ; п. є, ч. 1 ст. 17 Закону України Про відходи ; п. й ч. 1 ст. 17 Закону України Про відходи ; ч. 2 ст.17 Закону України Про відходи , Порядку подання декларації про відходи та її форми затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 18.02.2016 року №118; п. 41 ч. 1 ст.7 Закону України Про страхування .

22.10.2018 року позивачу винесений Припис № 94 (а.с.75-77), яким СК КОЛОС з визначенням строку виконання зобов`язано:

- п. 1. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (до 23.12.2018 року);

- п. 2. При отриманні дозволу на викиди забруднюючих речовин розробити спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (до 23.12.2018 року);

- п. 3. Встановити водомірний прилад та вести первинний облік забору та використання води приладом із внесенням показників до журналу первинного обліку забору та використання води (до 23.11.2019 року);

- п. 4. Скласти звіти про водокористування за встановленою формою 2-ТП відповідно інструментального обліку водомірним приладом (з 01.11.2018 року);

- п. 5. Провести інвентаризацію відходів та скласти технічні паспорти по кожному виду відходів (до 23.12.2018 року);

- п. 6. На основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти та вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються зі складанням документації первинного обліку утворення відходів форми 1-ВТ(з 01.11.2018 року);

- п. 7. Відповідно до проведеної інвентаризації відходів скласти договори по передачі відходів II-IV класів небезпеки (до 23.12.2018 року);

- п. 7-1. Складати акти виконаних робіт в разі передачі відходів по договорам (постійно під час передачі);

- п.8. Виділити місця та ємності для тимчасового зберігання таких відходів, як пісок, забруднений нафтопродуктами, відпрацьовані фільтри, ганчір`я промаслене, тара від використання ХЗЗР та інших, визначених інвентаризацією відходів та позначити їх надписами (до 23.12.2018 року);

- п.8-1. Здійснювати контроль за станом місця тимчасового розміщення власних відходів (постійно);

- п.9. Призначити відповідальних осіб у сфері провадження з відходами по підприємству (до 15.11.2018 року);

- п.10. Складати та подавати декларацію про відходи за формою та в порядку, затвердженим ПКМУ № 118 з урахуванням всіх видів відходів, які утворюються на підприємстві (з 23.12.2018 року щорічно);

- п.11. Здійснювати страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров`ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів (до 23.12.2018 року).

Припис отриманий головою СК КОЛОС ОСОБА_1 , але вважаючи його прийнятим на підставі Акту, уніфікована форма якого розроблена на підставі Методик, які є нечинними у зв`язку із затвердженням нових постановою КМУ від 10.05.2018 року №342, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини виникли між суб`єктом господарювання СК Колос та суб`єктом владних повноважень Державною екологічною інспекцією в Одеській області у сфері здійснення державного нагляду (контролю).

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) відповідно до Положення, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2017 року №275 є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п.2 Положення Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Положенням визначені основні завдання Держекоінспекції, права, повноваження, у тому числі визначені сфери щодо здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до п.7 Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Держекоінспекції від 28.09.2017 року №652 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеський області , яка згідно з п.1 розділу І є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядкована. Пунктом 3 Положення встановлено, що основним завданням Державної екологічної інспекції в Одеський області є реалізація повноважень Держекоінспекції в межах Одеської області.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України № 877-V.

Стаття 7 Закону № 877-V визначає, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) у разі необхідності вжиття заходів реагування протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Позивач не спростовує факту проведення перевірки, складання акту та отримання припису, проте вважає припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки складений на підставі уніфікованої форми Акту затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 303 від 09.08.2017 року, але вона використана протиправно з огляду на зміну методик, відповідно до яких така уніфікована форма затверджується.

Пунктом 15 ст.4 ( Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) ) Закону України № 877-V визначено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст.5 встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Судом встановлено, що за результатами перевірки позивача відповідачем складений Акт за формою затвердженою Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303, який прийнятий, як зазначено у самому наказі, відповідно до ст.20-2,35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , ч.2 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року №752, з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства екології та природних ресурсів у відповідність до чинного законодавства.

Дійсно Постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 року №752, на яку міститься посилання в Наказі Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303, втратила чинність у відповідності до постанови КМУ №342 від 10.05.2018 року, якою затверджені нові Методики, у тому числі Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі Методика розроблення уніфікованих форм актів №342).

Пунктом 1-1 постанови КМУ №342 від 10.05.2018 року установлено, що положення затверджених цією постановою методик не застосовуються до 1 вересня 2018 року.

Проте суд вважає необґрунтованою позицію позивача, що наслідком затвердження нової Методики розроблення уніфікованих форм актів №342 є неправомірність застосування уніфікованої форми акту, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303.

Відповідно до п.1 Методики розроблення уніфікованих форм актів №342 ця Методика встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження (п.2).

Пунктом 4 встановлено, що перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Таким чином, постановою КМУ №342 від 10.05.2018 року лише затверджена Методика, яка встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

При цьому дана постанова лише визначає початок її застосування - після 01.09.2018 року. Постанова не встановлює будь-яких строків щодо розроблення нової уніфікованої форми акта перевірки з урахуванням затвердження нової методики. Більш того, враховуючи положення п.4 перегляд уніфікованої форми акта перевірки здійснюється лише у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що застосування відповідачем уніфікованої форми акту, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303, при складанні Акту перевірки позивача, не є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного Припису виданого на підставі цього Акту.

Позивач також стверджував про протиправність пунктів1,2 Припису, оскільки інформація відображена в Акті щодо здійснення викидів в атмосферне повітря не відповідає дійсності та не підтверджена жодними доказами.

У пунктах 1 та 2 Припису від позивача вимагається отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.1); при отриманні дозволу на викиди забруднюючих речовин розробити спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п.2).

Вказані вимоги Припису внесені у зв`язку з встановленням перевіркою порушень ч.5,6 ст.11 Закону України №2707 щодо здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу повітря стаціонарними джерелами при відсутності дозволу, абз.6 ч.1 ст.10 Закону України №2707 щодо не розроблення спеціальних заходів охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Стаття 11 Закону України №2707 Про охорону атмосферного повітря визначає питання регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел.

Частиною 5, 6 ст.11 Закону встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно з абз.6 ч.1 ст.10 Закону України №2707 підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря.

Статтею 1 Закону України №2707 наведені значення термінів, у якому вони вживаються у Законі.

Атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень; охорона атмосферного повітря - система заходів, пов`язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.

Викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Під час перевірки на підставі переліку основних засобів за формою ОС-7 та візуального обстеження були встановлені джерела викиду. Наявність вказаних джерел викидів підтверджена також тим, що самим позивачем був укладений договір з ТОВ Екопрайм плюс договір № 63/ЕКО-2018 договір щодо організації комплексних робіт зі збору інформації для отримання декларації про утворення відходів, організацію комплексних робіт по проведенню інвентаризації відходів та розробці технічних паспортів по кожному виду відходів з метою оформлення документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно зі змістом довідки ТОВ Екопрайм плюс наданою відповідачем до відзиву, ТОВ підтвердило укладення вказаного договору та заначило, що відповідно до його умов були проведені наступні роботи: проведена інвентаризації всіх стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; проведені вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел; підготовлена інформація про отримання дозволів для ознайомлення з нею громадськості ; планується подача на реєстрацію до Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації Звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин (а.с.104).

Суд не приймає до уваги доводи позивача в обґрунтування позову з посиланням на п.2.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіли державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджену Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, відповідно до якого факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально- лабораторного контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами, що не було зроблено перевіряючим.

Але під час перевірки та за її результатами не ставилось питання про відшкодування збитків, що вимагало б вимагало обовязковий інструментально- лабораторний контроль.

Відповідно ж до пп.2.1.2 п.2.1 вказаної Методики викиди наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Вказані обставини свідчать про правомірність вимог п.1 та п.2 Припису.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13,139,241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського кооперативу КОЛОС (67104, Одеська область, Великомихайлівський район, село Комарівка, ЄДРПОУ 13881611) до Державної екологічної інспекції в Одеській області (65058, м. Одеса, просп. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 38017120) про визнання протиправним та скасування припису №94 від 22.10.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст.293,295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.